Справа № 1008/2689/12 Головуючий у І інстанції Жук М.В.Провадження № 22-ц/780/2886/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 01.07.2015
УХВАЛА
Іменем України
01 липня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Данілова О.М.,
суддів: Суханової Є.М., Коцюрби О.П.
при секретарі: Бобку О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2012 року ПАТ «Універсал Банк» звернулося до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 24 квітня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №008-2008-1336, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 44282 доларів США строком до 10 квітня 2028 року зі сплатою 13,45% річних за користування кредитом.
10 квітня 2009 року, 21 квітня 2009 року, 10 грудня 2010 року, 20 грудня 2010 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено додаткові угоди до кредитного договору, згідно умов яких змінювався розмір відсоткової ставки за користування кредитом: з 10 квітня 2009 року по 09 квітня 2010 року 3,00% річних; з 10 квітня 2010 року по 09 квітня 2015 року 17,34% річних (ставка діяла до 09 грудня 2010 року); з 10 грудня 2010 року по 09 червня 2011 року 3,05% річних; з 10 червня 2011 року по 09 червня 2016 року 18,53% річних; з 10 червня 2016 року 14,95% річних.
В порушення умов кредитного договору ОСОБА_3 не виконує взяті на себе зобовязання за кредитним договором.
Сума заборгованості за кредитним договором станом на 19 березня 2012 року складає 54543,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 435529,69 грн.
Для забезпечення виконання зобовязання Позичальником за Кредитним договором, 24 квітня 2008 року, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №008-2008-1336-Р.
21 квітня 2009 року, 20 грудня 2010 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткові угоди до договору поруки, якими погоджувалася зміна відсоткової ставки за користування кредитом.
13 лютого 2012 року Банк звертався з вимогою до поручителя про сплату боргу Поручителем, однак останній не вчинив жодних дій, спрямованих на погашення боргу, чим порушив п.п. 2.2, 1.3 Договору поруки.
У звязку з цим, позивач просив суд, стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором в сумі 54543,48 доларів США, що за офіційним курсом НБУ складає 435529,69 грн.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року позов було задоволено у повному обсязі.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24 квітня 2008 року між ВАТ «Універсал Банк» правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №008-2008-1336, відповідно до якого позивач надав відповідачці кредит в сумі 44282 доларів США для споживчих потреб строком до 10 квітня 2028 року.
Відповідно до п. 2.4 кредитного договору сплата позичальником заборгованості по кредиту здійснюється відповідно до графіка платежів, а саме в останній робочий день, що передує 10 числу кожного місяця.
Відповідно до п. 5.3.1, 5.3.2 договору, позичальник зобовязується належним чином виконувати взяті на себе зобовязання за цим договором, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а також у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобовязань за договором сплатити штрафні санкції та інші платежі у строках та на умовах, що визначені договором.
Пунктом 5.2.5 договору передбачено, що банк має право вимоги повернення кредитних коштів у повному обсязі у випадку прострочення сплати чергового платежу і не усунення позичальником порушень протягом 30 календарних днів з дати відправлення кредитором повідомлення на адресу позичальника з вимогою усунути порушення.
24 квітня 2008 року в забезпечення виконання зобовязань за цим кредитним договором між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №008-2008-1336-Р, відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 зобовязався перед позивачем відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_3 її зобовязань перед позивачем, що виникли із кредитного договору в повному обсязі.
10 та 21 квітня 2009 року, 10 та 20 грудня 2010 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено додаткові угоди до кредитного договору, відповідно до умов яких змінювався розмір відсоткової ставки за користування кредитом: з 10 квітня 2009 року по 09 квітня 2010 року 3,00% річних; з 10 квітня 2010 року по 09 квітня 2015 року 17,34% річних (ставка діяла до 09 грудня 2010 року); з 10 грудня 2010 року по 09 червня 2011 року 3,05% річних; з 10 червня 2011 року по 09 червня 2016 року 18,53% річних; з 10 червня 2016 року 14,95% річних.
21 квітня 2009 року та 20 грудня 2010 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладались додаткові угоди до договору поруки, якими погоджувалась зміна відсоткової ставки за користування кредитом.
22 червня 2009 року ВАТ «Універсал Банк» змінило своє найменування на ПАТ «Універсал Банк».
08 лютого 2012 року банком направлено відповідачам вимогу про сплату простроченої заборгованості в сумі 1848,59 доларів США, але ця заборгованість ними не погашена.
З розрахунку наданого банком вбачається, що станом на 19 березня 2012 року заборгованість за кредитним договором становить 54543,48 доларів США, що еквівалентно 435529,69 грн.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 належним чином не виконує взятих на себе зобовязань щодо вчасного повернення кредитних коштів, що відповідно до умов кредитного договору дає право банку вимоги дострокового повернення кредиту, а ОСОБА_2 як поручитель несе солідарну відповідальність за невиконання відповідачкою своїх зобовязань.
З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що порука є припиненою внаслідок пропуску строків предявлення вимоги до поручителя, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме 21 квітня 2009 року та 20 грудня 2010 року між банком та ОСОБА_2 укладалися додаткові угоди до договору поруки №008-2008-1336-Р від 24 квітня 2008 року, в яких погоджувалася зміна процентної ставки за користування Боржником кредитом.
08 лютого 2012 року Банк направляв на адресу ОСОБА_2 вимогу про погашення простроченої заборгованості, яка була отримана поручителем 14 лютого 2012 року (а.с. 78, 79).
В суд з позовом Банк звернувся через 2 місяці після отримання поручителем вимоги, а саме 17 квітня 2012 року (а.с. 2), тому відсутні підстави для визнання поруки припиненою.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 травня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 46232448, Апеляційний суд Київської області було прийнято 01.07.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1008/2689/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: