Ухвала суду № 46189820, 30.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/481/15 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

30 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Сорочка Є.О., за участю секретаря судового засідання Кучкарової Я.Д., представника позивача Демченко М.М., розглянувши у відкритому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Приватного підприємства «Акрилфасад» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Акрилфасад» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням Приватне підприємство «Акрилфасад» подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову та задовольнити позов, оскільки вважає, що рішення прийняте при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 06.10.2014 №563, виданого Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області Атанасовою І.А., згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, проведена позапланова виїзна перевірка ПП «Акрилфасад» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з «Сі Оф Лайф Україна» за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №3716.10-07-22-03.35271828 від 17.10.2014, відповідно до висновків якого за Позивачем встановлені порушення:

- п.п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств за період 01.01.2013 по 31.12.2013 на загальну суму 42 281,00 грн., у тому числі за 2013 рік у сумі 42 281,00 грн.;

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 та п.201.4 ст.201 ПК України, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 44 506,00 грн., у тому числі за лютий 2013 рік у сумі 19 500,00 грн., березень 2013 р. у сумі 1 300,00 грн. та квітень 2013 р. у сумі 12 006,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Васильківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення від 30.10.2014 №0006802203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 44 506,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 11 127,00 грн. та від 30.10.2014 №0006812203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 42 281,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 10 570,00 грн..

За результатами адміністративного оскарження, податкові-повідомлення рішення від 30.10.2014 №0006802203 №0006812203 залишені без змін.

Позивач, вважаючи неправомірними прийняті рішення відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Положеннями п. 198.2 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно з матеріалами справи, позивач здійснював господарські операції із ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» на підставі укладеного договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №1800213 від 18.02.2014 (надалі - Договір №1800213), згідно із яким ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» (підрядник) в межах договірної ціни зобов'язується на свій ризик власними та /або залученими силами та засобами з матеріалу ПП «Акрілфасад» (замовник) виконати відповідно проектно-кошторисної документації наданої замовником ремонт виробничих приміщень по вул. Магніторській, 5. літ. «П» у Деснянському районі м. Києва, а замовник, зобов'язується надати Підряднику доступ до місця виконання робіт та сплатити вартість виконаних за даним договором робіт в порядку та строки, передбачені умовами цього договору.

Позивач на підтвердження виконання умов вищезазначених договорів, руху активів в процесі здійснення господарських операцій надав суду копії податкових накладних (а.с. 48-51) на загальну суму 267 036 грн., акта приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 44) на загальну суму 267 036 грн. довідки про вартість виконаних будівельних робіт (а.с 40).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за виконані роботи проводились у безготівковій формі, про що свідчать звіти про дебетні та кредитні операції по рахунку ПП «Акрілфасад» (а.с. 45-47), при цьому частина коштів у розмірі 31 236 грн. були перераховані ТОВ «АСК БУД», згідно договору про відступлення права вимоги б/н від 01.05.2013, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 52).

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язковим критерієм, який підлягає перевірці, є наявність при укладенні правочинів «ділової мети», - прагнення отримати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Як вбачається зі змісту укладеного між ПП «Акрілфасад» та ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» Договору №1800213, будівельно-монтажні роботи виконуються відповідно до проектно-кошторисної документації та з матеріалів Позивача.

В матеріалах справи, у якості додатку до Договору №1800213, міститься Договірна ціна, якою визначено вартість та обсяг робіт, які мало виконати ТОВ «Сі Оф Лайф Україна», при цьому іншої проектно-кошторисної документації (плани, схеми, тощо), які могли б свідчити про намір сторін фактичного виконання договірних зобов'язань, Позивачем до суду не надано.

Разом з тим, Позивачем також не було надано до суду документального підтвердження передачі ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» матеріалів, необхідних для виконання робіт, згідно Договору №1800213.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на посилання відповідача на матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32013110090000179 від 17.08.2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.358, ч.1 ст.205, ч.3 ст.212 КК України, що містять допит засновника ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» Пустовойченка С.М., з показань якого встановлено, що він зареєстрував підприємство на прохання малознайомої йому особи, за грошову винагороду, без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Обґрунтовуючи свою позицію відповідач також посилається на інші отримані матеріали щодо контрагента Позивача - ТОВ «Сі Оф Лайф Україна» (акт ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів м. Києва «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СІ ОФ ЛАЙФ Україна» за період діяльності квітень 2013 року» від 20.06.2013 №50/2230/35945298, акт № 227/26-51-22-01 від 06.09.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки», службова записка №2055/7/07-2/3 від 20.06.2013, постанова старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Зінчук І.М. від 29.08.2014) якими встановлено непричетність до ведення фінансово-господарської діяльності директора контрагента, відсутність виробничих потужностей, складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Враховуючи наведені обставини у своїй сукупності, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що господарські операції не відбулися, визначення податкового кредиту є безпідставним і ПДВ не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у Позивача податкових накладних, а також доказів сплати Постачальнику вартості товару з ПДВ.

При цьому, дійсно, лише наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце, оскільки наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована встановленими судом обставинами, в той час, як надані Позивачем документи не підтверджують реальність існування господарських відносин між ПП «Акрілфасад» та ТОВ «СІ ОФ ЛАЙФ Україна».

Посилання позивача на необхідність застосування до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у зв'язк уз призначенням перевірки на підставі 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України є необгрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України (у редакції, дійсні на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до п. 58.4. ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведених норм кодексу дає підстави для висновку, що запроваджений цими нормами порядок прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування платнику податкових зобов'язань, стосується перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого, винесеної ним відповідно до закону у кримінальному провадженні, в якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи), що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори.

У кримінальному провадженні, в якому слідчий виніс постанову про призначення перевірки ПП «Акрилфасад», розслідується кримінальне правопорушення, в т.ч. стосовно посадових осіб ТОВ «Сі Оф Лайф Українф» (контрагента позивача) за фактом ухилення від сплати податків, і не розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) ПП «Акрилфасад».

Таким чином, запроваджений наведеними нормами порядок прийняття податкового повідомлення-рішення не стосується перевірки ПП «Акрилфасад» за результатами якої складено акт №3716.10-07-22-03.35271828 від 17.10.2014.

Позивач наведеного не спростував в апеляційній скарзі та не додав жодних доказів на спростування наведених висновків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, які пов'язують виникнення у Позивача права включення спірної суми ПДВ розміром 44 506,00 грн. до складу податкового кредиту за період лютий-квітень 2013 року, що призвело до заниження ПП «Акрилфасад» ПДВ на 44 506,00 грн., а також спірну суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, у розмірі 222 530,00 грн. що, в свою чергу, призвело до заниження податку на прибуток на 42 281,00 грн.

Таким чином, оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Акрилфасад» залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.В. Межевич

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Є.О. Сорочко

Ухвала складена в повному обсязі 06.07.2015.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.