Ухвала суду № 46189529, 01.07.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

01 липня 2015 рокусправа № 398/539/15-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Білак С.В. Шальєвої В.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсіка Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 р.

у справі № 398/539/15-а

за позовом ОСОБА_1 до Начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка Сергія Юрійовича

про визнання неправомірними дій,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка Сергія Юрійовича в якому просив визнати неправомірними дії начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка С.Ю. щодо складання, підписання, реєстрації та направлення офіційного запиту за вих. №23/8 від 03.01.2015 року з проханням надати інформацію про стан здоров'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до головного лікаря комунального закладу Олександрійської центральної районної лікарні Кіровоградської області у зв'язку з проведенням службового розслідування; визнати неправомірними дії начальника Олександрійського МВ УМВС України в Кіровоградській області Дьяченка С.Ю. щодо незаконного збору персональних даних та конфіденційної інформації відносно оперуповноваженого в особливо важливих справах УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області майора міліції ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач будучи службовою особою протиправно склав офіційний документ про витребування інформації щодо стану здоров'я оперативних працівників УБОЗ чим на думку позивача незаконно привласнив не притаманні та не властиві функції, чим перевищив свої службові повноваження.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

В судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просить суд скаргу задовольнити, постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у межах та у спосіб наділених повноважень з дотримання вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 15.08.1999 року по теперішній час працює в органах внутрішніх справ України на посаді майора міліції, який перебуває у розпорядженні УМВС в Кіровоградській області. Відповідно до наказу від 14.04.2015 року №133 о/с майора міліції ОСОБА_1 призначено на посаду оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з міжнародними організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в області, оперуповноваженим сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського районного відділу УМВС України в області з 14 квітня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2014 року працівниками відділу інспекції з особового складу проводилося службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженими в особливо важливих справах відділу УБОЗ УМВС в області майора міліції ОСОБА_1 та іншими, що виявилось у невиході на службу без поважних причин.

У висновку службового розслідування затвердженого начальником УМВС України у Кіровоградській області 20.02.2015 року зазначено, що: у грудні 2014 року керівництвом Управління, з метою підвищення рівня оперативно-службової діяльності Вільшанського, Устинівського та Добровеличківського РВ УМВС в області, прийняте рішення про відрядження окремих працівників УБОЗ УМВС в області до даних районних відділів міліції. У зв'язку з цим, враховуючи високі показники в оперативно-службовій діяльності ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4, наказом УМВС від 11.12.2014 № 428 останніх було відряджено з 12 грудня 2014 року у розпорядження Вільшанського, Добровеличківського та Устинівського РВ УМВС в області відповідно для проходження подальшої служби.

Того ж дня вказані працівники УБОЗ УМВС в області були ознайомлені з даним наказом. Вказаний факт ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 засвідчили власними підписами. У свою чергу ОСОБА_1 письмово зазначив, що, у зв'язку із сімейними обставинами та відсутністю належного забезпечення грошовими коштами, виконати вимоги вказаного наказу не має можливості, оскільки має на утриманні неповнолітню доньку та хвору дружину (має інвалідність).

Незважаючи на вимоги наказу УМВС про відрядження вказаних працівників до Вільшанського, Добровеличківського та Устинівського РВ УМВС в області, вони до зазначених райвідділів не з'явилися. Враховуючи дані обставини, начальники Вільшанського РВ майор міліції ОСОБА_5, Добровеличкіського РВ майор міліції ОСОБА_6 та Устинівського РВ УМВС в області майор міліції ОСОБА_7 звернулися з відповідними рапортами на ім'я начальника Управління.

У зв'язку з невиходом на службу вищевказаних працівників УБОЗ УМВС в області, керівництвом Управління був виданий наказ УМВС від 22.12.2014 № 1086 про призначення проведення службового розслідування, за результатами якого, враховуючи, що ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 грубо порушили вимоги службової дисципліни, статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ, пункту 2.1 розділу IV Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджених наказом МВС України від 22.02.2012 № 155, Присяги працівника органів внутрішніх справ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, та пункту 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114, наказом УМВС від 24.12.2014 № 1330 вказаних працівників міліції попереджено про неповну посадову відповідність.

25.12.2014 ОСОБА_4 та ОСОБА_1, у зв'язку із погіршанням стану здоров'я, звернулися за медичною допомогою до Олександрійської центральної районної лікарні, про що відповідним рапортом проінформували начальника УБОЗ УМВС в області полковника міліції ОСОБА_8 У свою чергу, ОСОБА_3 26.12.2014 у зв'язку із погіршанням стану здоров'я звернувся за медичною допомогою до міської лікарні № 1 м. Олександрії, про що також відповідним рапортом доповів ОСОБА_8

У зв'язку з тим, що вказані працівники міліції проходили лікування не в медичному закладі, підпорядкованому УМВС, як те передбачають вимоги пункту 1.1 спільного наказу УМВС та Управління охорони здоров'я Кіровоградської ОДА від 29.10.2012 № 748/1014, керівництво Управління занепокоєне станом здоров'я співробітників УБОЗ, доручило фахівцям СМЗ УМВС в області отримати відповідну інформацію.

Вимогами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регламентується: Порядком проходження служби в органах внутрішніх справ України, Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року № 565-ХІІ, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 року № 114, Дисциплінарним Статутом ОВС України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 року № 3460-IV і іншими спеціальними нормативними актами.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року № 3460-IV службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до статті 2 Дисциплінарного Статуту дисциплінарним проступком є невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Стаття 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачає, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

На підтвердження позовних вимог, щодо незаконного втручання з боку відповідача в особисте життя позивача, а саме з підстав перебування останнього на лікарняному та відповідно в підтвердження доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що начальником Олександрійського міського відділу УМВС в Кіровоградській області, як суб'єкт владних повноважень діючи умисно, свідомо та протиправно доручив підготувати офіційний запит своєму підлеглому працівнику міліції ОСОБА_9, який не маючи на то законних підстав в подальшому склав, підписав, зареєстрував та направив до медичного закладу офіційний документ(запит), про що мається відповідне підтвердження у службовому розслідуванні, яке проводилось працівниками інспекції з особового складу Управління кадрового забезпечення УМВС України в Кіровоградській області.

В свою чергу, слід зазначити, відповідно до п.2.1., п.2.3.-п.2.7 Інструкції №332, видача документів про звільнення від службових обов'язків особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ і військовослужбовців внутрішніх військ МВС України у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності проводиться лікувально-профілактичними закладами МВС України, а також лікувально-профілактичними закладами Міністерства охорони здоров'я України.

Листок звільнення від служби видається працівникам за місцем їх прикріплення на медичне обслуговування лікарями лікувально-профілактичних закладів МВС України або лікарем (фельдшером) військової частини.

Працівники, прикріплені на медичне обслуговування до лікування-профілактичних закладів МВС України ,повинні у разі захворювання для вирішення питання про звільнення від служби звертатись, як правило ,за місцем прикріплення.

При захворюванні працівники можуть звертатися за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади органів охорони здоров'я України та інших відомств. Документи, які видаються цими лікувально-профілактичними закладами у разі встановлення непрацездатності працівника, повинні бути підписані головним лікарем, лікарем, який проводив лікування, і мати печатку установи. У них зазначаються дата звернення за медичною допомогою, діагноз та строки звільнення від служби.

При необхідності лікування у закладах охорони здоров'я інших відомств працівник повідомляє безпосереднього начальника (командира) рапортом, який візується дільничним терапевтом амбулаторно-поліклінічного закладу органів внутрішніх справ при наявності його в даному населеному пункті.

Документи, що засвідчують непрацездатність, видані лікувально-профілактичними закладами органів охорони здоров'я та інших відомств, підлягають реєстрації в амбулаторно-поліклінічних закладах МВС України при наявності їх в даному населеному пункті або в медичному пункті військової частини протягом 1 доби після закінчення лікування.

Працівники з неоформленими в установленому порядку листками тимчасової непрацездатності до виконання службових обов'язків не допускаються і направляються в лікувально-профілактичну установу для вирішення питання про працездатність.

Таким чином, дослідивши надані до суду листки непрацездатності з КЗ «Олександрійська центральна районна лікарня», судова колегія зазначає про те, що вони оформлені з порушеннями приписів Інструкції №332, а саме не завізовані відповідним лікувальним закладом МВС України та відсутній письмовий рапорт про знаходження на лікарняному, дійшов висновку про правомірність спірного запиту в разі виявлення порушення дисципліни, в тому числі з урахуванням відсутності належного підтвердження знаходження позивача на лікарняному.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно були перевірені доводи та докази сторін, надані до матеріалів справи.

Крім того, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача (надані під час апеляційного розгляду справи) про те, що він не знав про проведення службового розслідування.

Також, колегія суддів зауважує на тому, що позивачем не надано жодного належного обґрунтування тому, чому він не з'являвся на службу і не повідомляв відповідача про причини відсутності на роботі у зв'язку з непрацездатністю.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими доводами суду першої інстанції про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що матеріали службової перевірки складені у відповідності до норм Дисциплінарного статуту ОВС України , відповідачем доведено правомірність вчинення дій з проведення службового розслідування у відповідності до вимог чинного законодавства. Судом зауважено, що позивачем не надано жодних пояснень, належних та допустимих доказів на підтвердження інформування вище стоячих органів стосовно протиправності дій керівництва УМВС України в Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 7 Дисциплінарного статуту ОВС України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

У разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності особа рядового або начальницького складу повинна вжити заходів щодо припинення цих порушень.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 квітня 2015 р. по справі № 398/539/15-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2015 року.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва