Постанова № 46188495, 26.01.2010, Тернопільський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 2-а-25/10/1970

26 січня 2010 р.м.Тернопіль

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд Тернопільської області в складі

головуючого судді Мартиць О.І.

при секретарі Саланді О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 міськрайонний центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 2622,38 грн., посилаючись на те, що перебуваючи на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості згідно акту № 19-58 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 09.04.2009 року одночасно працювала у приватного підприємця ОСОБА_3, чим порушила вимоги ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з мотивів, викладених у позовній заяві та просить задовольнити шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 2622,38 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю за час перебування на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості за період з 01 квітня 2007 року по 10 вересня 2008 року.

Відповідач у суд не заявилася, хоча про час та дату слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином, що не перешкоджає розгляду справи по суті за наявності достатніх документів про права і обовязки сторін у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, встановив наступні обставини.

Страхування громадян на випадок безробіття є окремим видом загальнообовязкового державного соціального страхування і здійснюється на підставі Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття від 02.03.2000 року №1533-ІІІ Фондом загальнообовязкового державного соціального страхування України в особі виконавчих дирекцій Фонду, функції яких згідно ст.12 Закону України виконують органи державної служби зайнятості.

У відповідності до ст.1 Закону України обєктом страхування на випадок безробіття є страховий випадок, із настанням якого у застрахованої особи виникає право на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, передбачених ст. 7 цього Закону.

На підставі ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач перебувала на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості як безробітна з 01.04.2007 року по 10.09.2008 року.

Відповідно до ст.ст.22,23 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття відповідач за вказаний період отримувала допомогу по безробіттю на загальну суму 2622,38 грн., про що свідчить довідка позивача від 04.01.2010 року за № 1901108.

При цьому, згідно акту № 19-58 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 09.04.2009 року, встановлено, що ОСОБА_2 за час перебування на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості працювала за цивільно-правовими угодами, укладеними в усній формі, нараховано та виплачено їй винагороду за 3 - 4 квартали 2007 року і у І кварталі 2008 року, з якої сплачені податки.

Згідно службової записки до наказу № 19 «Д» від 23.03.2009 року під час звірки інформації з державною податковою інспекцією виявлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості як безробітна, одержала заробітну плату у приватного підприємця.

Даний факт підтверджений також поданими приватним підприємцем ОСОБА_3 до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ від 09 червня 2009 року.

Відповідно до п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, повязаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як субєкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

У відповідності до п.2 ст.36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття застраховані особи, зареєстровані як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

А пунктом 3 ст.36 цього Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок невиконання нею своїх обовязків стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення.

Відповідно до наведеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 незаконно отримала 2622,38 грн. допомоги по безробіттю за час перебування на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості з 01.04.2007 року по 10.09.2008 року, так як працювала у приватного підприємця ОСОБА_3 і отримувала доходи.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що відповідач станом на день розгляду спору добровільно вказану суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю не сплатила, то її слід стягнути в примусовому порядку, задовольнивши позовні вимоги.

Враховуючи викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості є підставними, документально підтвердженими, ґрунтуються на вимогах законодавства, а тому позов підлягає до задоволення в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача ОСОБА_2 2622,38 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю за час перебування на обліку в ОСОБА_1 міському центрі зайнятості за період з 01 квітня 2007 року по 10 вересня 2008 року.

Керуючись ст.ст.6,11,50,86,158,163,186 КАС України, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року № 307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь ОСОБА_1 міськрайонного центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття (м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1Б, р/р 37171300901002 банк ГУДКУ в Тернопільській області, код 14029303, КЕКВ 1341, МФО 838012) 2622 (дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 38 коп. незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 01 квітня 2007 року по 10 вересня 2008 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання такої заяви, у строк, встановлений для її подання.

Головуючий суддяМартиць О.І.