Ухвала суду № 46166249, 01.07.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/4767/15 Головуючий 1 інстанції Рубіжний С.О.

Справа № 2012/6976/2012 Доповідач: Овсяннікова А.І.

Категорія:договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Овсяннікової А.І.

суддів - Бездітко В.М.., Сащенко І.С.

при секретарі - Дашковської Н.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 20 травня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Акцент-банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

У обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору № ABZDAN100030841 від 15 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 65979,60 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14 вересня 2015 року.

Банком виконано зобов'язання за договором.

Відповідачем порушено умови кредитного договору, У зв'язку з чим станом на 02 липня 2012 року виникла заборгованість по кредитному договору у розмірі 55576,44 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 46923,13 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі 5566,42 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 79,48 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 122,82 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 2634,59 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15 вересня 2008 року сторонами укладено договір застави рухомого майна, згідно умов якого відповідач передав в заставу належний йому на праві власності легковий автомобіль Daewoo Nexia, реєстраційний номер: НОМЕР_1.

Просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ABZDAN100030841 від 15 вересня 2008 року вилучити у відповідача і передати у заклад позивачу предмет застави - легковий автомобіль з комплектом ключів до нього та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та звернути стягнення на предмет застави - легковий автомобіль Daewoo Nexia, рік випуску: 2008, тип ТЗ:легковий автомобіль, N0 кузова/шасі:НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1 шляхом його продажу Банком з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям автомобіля з обліку в органах ДАІ України з наданням Банку всіх необхідних повноважень для здійснення продажу.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 29 січня 2013 року позов задоволено.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Харкова від 04 червня 2014 року заочне рішення суду скасовано.

При новому розгляді представник позивача зазначив, що на час розгляду справи заборгованість за кредитним договором не погашена, зобов'язання відповідачем не виконуються. Заставлений автомобіль разом із реєстраційними документами та ключами від нього знаходиться у Банку, оскільки рішення суду від 29 січня 2013 року виконано.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав. Вказав, що кредитний договір укладав з якоюсь іншою особою, тому Банк не має права вимагати виконання зобов'язання за договором. Кредитні кошти Банком йому не надавались. Як зазначено в договорі установи, з якою укладався договір, а саме «А-Банк «Авто в кредит» Полтавської дирекції не існує. Зазначив, що заставлений автомобіль разом із реєстраційними документами та ключами від нього знаходиться у Банку.

Представник відповідача ОСОБА_3 заперечував проти позову. Підтвердив факт наявності правовідносин між сторонами за укладеним договором, проте посилався на те, що позивачем не надано жодного доказу в підтвердження фактичного надання грошових коштів.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 20 травня 2015 року позов ПАТ «Акцент-банк» задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитно-заставним договором №ABZDAN100030841 від 15 вересня 2008 року в сумі 55 576 грн. 44 коп., яка станом на 02 липня 2012 року складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 46923,13 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 5566,42 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 79,48 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 122,82 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 2634,59 грн. - звернути стягнення на предмет застави - автомобіль Daewoo NEXIA, рік випуску 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ «Акцент-Банк» (код ЄДРПОУ 14360080) з укладанням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ «Акцент-Банк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 555 грн. 76 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 у особі свого представника ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ПАТ «Акцент Банк», оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зазначає, що Банком не виконано умови договору щодо надання кредитних коштів. Відсутні докази щодо зарахування 65 979,60 грн. на його рахунок №22031057303471 ПАТ «Акцент-Банк», а також немає будь- яких документально підтверджених відомостей про здійснення фінансових операцій по цьому рахунку.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 08 вересня 2008 року між ТОВ «Автоприват» та ОСОБА_2 укладено договір №СФ-0024030 купівлі-продажу, згідно умов якого товариство продає, а ОСОБА_2 придбаває автомобіль Daewoo NEXIA вартістю 61110 грн.

У договорі зазначено, що покупець, тобто, ОСОБА_2, попередньо узгодив з структурним підрозділом ЗАТ «А-Банк» питання про його кредитування на придбання автомобіля і уповноваженим підрозділом Банку прийнято позитивне рішення на його кредитування для придбання автомобіля, про що Банком надано гарантійний лист(або сертифікат) №59-26-08-08 від 26 серпня 2008 року.

Пунктом 1.4 цього договору визначено, що оплату різниці, оскільки ОСОБА_2 внесено 100 грн., між повною вартістю автомобіля та сплаченим авансом у 100 грн., ОСОБА_2 здійснює за рахунок коштів, отриманих від Банку, на умовах укладеного між банком та ОСОБА_2 договору кредиту.

При цьому сума кредиту безготівковим платежем перераховується на поточний рахунок ТОВ «Автоприват» на реквізити із зазначенням призначення платежу згідно рахунку-фактури продавця.

Такий порядок розрахунку з уточненнями зазначений і у п.2 договору, який регулює порядок розрахунків.

15 вересня 2008 року ОСОБА_2 укладено кредитний договір з ЗАТ «А-Банк».

Згідно кредитного договору № ABZDAN100030841 від 15 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 65979 грн. 60 коп. зі сплатою 20,04% на рік на суму залишку кредиту зі строком повернення до 14 вересня 2015 року.

В забезпечення зобов'язань між Банком та ОСОБА_2 укладено договір застави, згідно якого ОСОБА_2 передав у заставу автомобіль Daewoo NEXIA.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до вимог ст.ст. 1054 ч.1, 1055 ч.1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Банк свої зобов'язання виконав, перерахувавши кошти товариству через зазначений ОСОБА_2 рахунок.

ОСОБА_2 кредит не погашає, у зв'язку з чим станом на 02 липня 2012 року утворилася заборгованість у сумі 55576 грн. 44 коп., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 46923,13 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом у розмірі 5566,42 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 79,48 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань у розмірі 122,82 грн., штрафу (фіксована частина) у розмірі 250 грн., штрафу (процентна складова) у розмірі 2634,59 грн.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано звертає стягнення на предмет застави, виходячи з розміру заборгованості.

Посилання ОСОБА_2, що відсутні докази фактичного перерахування коштів Банком, оскільки ордер - розпорядження та платіжне доручення не є належним підтвердженням перерахування коштів, спростовується, крім вищезазначеного, і тим, що ОСОБА_2 до 2012 року погашав кредит, сплачуючи внески саме позивачу.

Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, підстав для скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 313, 315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 20 травня 2015 року - залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді: