Ухвала суду № 46141170, 02.07.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 606/202/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Бойко І.І. Провадження № 22-ц/789/676/15 Доповідач - Загорський О.О.Категорія - 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Козак І. О., Хома М. В.,

при секретарі - Танцюра О.В.

без участі сторін

розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "БМ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "БМ Банк" звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його існуючою заборгованістю відповідачів за кредитним договором №382/271107 від 27.11.2007р. в розмірі 1784853,07грн.

Заочним рішенням Теребовлянського районного суду від 20.02.2015р. позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь ПАТ "БМ Банк" заборгованість за кредитним договором №382/271107 від 27.11.2007р. у розмірі 113174,04 доларів США, що в еквіваленті на національну грошову одиницю по курсу НБУ станом на 26.12.2014р. становить 1784853,07грн. З них - 98211,90 доларів США строкова сума заборгованості по кредиту, 4697,22 доларів США прострочена сума заборгованості по кредиту, 891,68 доларів США строкові проценти, 8213,51 доларів США прострочені проценти, 1159,64 доларів США пеня за період з 26.12.2013р. по 25.12.2014р.

Вирішено питання про стягнення судового збору та витрат, повязаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідачів.

Ухвалами Теребовлянського районного суду від 17.03.2015р. та від 07.04.2015р. залишено без задоволення заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 20.02.2015р.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішення суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1, в якій просить рішення скасувати та ухвалити, нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт зазначає, що суд не зясував чи правомірно ПАТ "БМ Банк" виступає позивачем у справі, так як кредитний договір укладався з ТОВ "БМ Банк", не встановив вірність розрахунку заборгованості, а також в порушення норм процесуального права належним чином не повідомив апелянта про виклик до суду.

З апеляційною скаргою звернулась і ОСОБА_2 і просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ПАТ "БМ Банк" відмовити. Скаргу мотивує неповним зясуванням судом обставин справи чи правомірно ПАТ "БМ Банк" виступає правонаступником за кредитним договором і позивачем у справі. Зазначає, що в порушення умов договору, апелянт як поручитель не отримував повідомлення від позивача про невиконання зобовязання, а розрахунок заборгованості у справі відсутній. Вказує і на порушення норм процесуального права, оскільки суд належним чином не повідомив апелянта про виклик до суду.

У судових засіданнях представник апелянта ОСОБА_1 зазначав, що належним чином про розгляд справи відповідачі повідомлені не були, судом не встановлено адрес їхнього проживання і в матеріалах справи міститься розрахунок лише пені за період з 26.12.2013р. по 25.12.2014р.

Представник ПАТ "БМ Банк" проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що позовні вимоги направлялись згідно адрес зазначених, в кредитному договорі та договорі поруки. Вказав, що кредитним договором передбачено обовязок Позичальника повідомляти про зміну місця проживання.

За заявами апелянтів розгляд справи двічі відкладався, в справі оголошувалась перерва для позасудового врегулювання спору, але на день постановлення ухвали сторони в судове засідання не зявились, хоча були належним чином повідомлені і в справі оголошувалась перерва для укладення мирової угоди.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

27.11.2007р. між ТОВ "БМ Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №382/271107 і якого ОСОБА_1 надано у тимчасове користування на умовах забезпеченості, строковості, платності та цільового користування 188000 доларів США, за умови повернення до 25.11.2022р. та відсотковою ставкою 12% річних. Кредит надавався на придбання нерухомості.

Відповідно до Дозволу №223-2 від 15.05.2008р., виданого Національним Банком України, ТзОВ "БМ Банк" має право на здійснення операцій з валютними цінностями згідно з додатком до цього Дозволу (а.с.77-79).

Для видачі кредиту Банк відкрив Позичальнику позичковий рахунок №223380151073 та рахунок для нарахування процентів №223830151073.

За умовами п.5.1.4 Кредитного договору Позичальник зобовязується достроково погасити заборгованість за кредитом та процентами в повному обсязі, а також оплатити всі суми пені і штрафів, якщо він порушує графік погашення, встановлений даним Договором. Невиконання Позичальником зобовязань є підставою для примусового стягнення всієї заборгованості (в тому числі звернення стягнення на заставлене майно та/або інші види забезпечення) всієї заборгованості за даним договором.

На забезпечення виконання кредитного договору 27.11.2007р. між ТОВ "БМ Банк" (Кредитор) та ОСОБА_2 (Поручитель) і ОСОБА_1 (Боржник) укладено договір поруки №382/271107. Поручитель зобовязується перед кредитором відповідати за зобовязаннями Боржника, що випливають із кредитного договору №382/271107 від 27.11.2007р.

Відповідно до п.4,5 Договору поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором. Поручитель відповідає за зобовязаннями Боржника в повному обсязі, за повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, сплату неустойки, а також за відшкодування збитків, завданих Кредитору невиконанням або неналежним виконанням Боржником умов Кредитного договору.

За умовами п.6, 7 Договору поруки у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором Кредитор повідомляє про це Поручителя шляхом направлення письмової вимоги, а Поручитель зобовязаний сплатити Кредитору суму боргу не пізніше 10 календарних днів після отримання повідомлення.

Кредитор вправі звертатись з вимогою про виконання зобовязань за Кредитним договором як до Боржника, так і до Поручителя.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 умови Кредитного договору не виконує внаслідок чого утворилась заборгованість - 113 174, 04 доларів США, що еквівалентно станом на 26.12.2014р. 1784853,07 грн., з яких строкова сума заборгованості по кредиту 98 211,99 доларів США, а 4697,22 доларів США прострочена сума заборгованості по кредиту, 891,68 доларів США строкові проценти, 8213,51 доларів США прострочені проценти, 1159,64 доларів США пеня за період з 26.12.2013р. по 25.12.2014р

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

ПАТ "БМ Банк" на підтвердження своїх вимог подано розрахунок заборгованості за кредитним договором (а.с.32) з відповідними довідками про рух коштів за рахунками. Як вбачається з даних розрахунків, ПАТ "БМ Банк" вирахував розмір заявленої заборгованості станом на 26.12.2014р.

Апелянтами не представлено доказів не вірності розрахунку чи інших доказів, які б спростовували їх розмір. Твердження апелянтів, що залишок коштів по представленому Банком руху коштів по рахунках з 27.11.2007р. по 23.01.2015р. не збігається з поданим розрахунком заборгованості колегією суддів оцінюється критично, так як розмір заборгованості підраховано станом на 26.12.2014р., а не на 23.01.2015р.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Твердження апелянтів, що ПАТ "БМ Банк" не має права виступати позивачем у справі, колегією суддів оцінюється критично та спростовується матеріалами справи.

Кредитний договір №382/271107 від 27.11.2007р. укладений ТОВ "БМ Банк", адреса: 01032, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, 37/122, МФО Банку 380913, ідентифікаційний код: 33881201.

Подані ПАТ "БМ Банк" документи на бланках містять ті ж самі реквізити, що і ТОВ "БМ Банк", з яким укладався кредитний договір.

Відповідно до ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи.

Згідно п.6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. №118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. №499) Ідентифікаційний код зберігається за субєктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код.

З огляду на вказане, ПАТ "БМ Банк" є належним позивачем .

Апелянт-поручитель ОСОБА_2 в обґрунтування апеляційної скарги зазначила, що не отримувала повідомлення про невиконання зобовязання Боржником за кредитним договором, а тому предявлення позову до неї є безпідставним. Дане твердження колегія суду вважає необґрунтованим оскільки

ОСОБА_2 була направлена вимога про виконання зобовязання за договором поруки (а.с.34). Враховуючи положення п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" від 30.03.2012р. №5 предявленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і предявлення до нього позову.

Таким чином, звернення ПАТ "БМ Банк" до суду з позовом до поручителя не порушує умов договору.

Щодо твердження про неналежне повідомлення про виклик до суду, то позивач ПАТ "БМ Банк" звернувся до суду за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 в м. Теребовля. Згідно умов п.5.1.5. Кредитного договору при зміні місця проживання позичальник зобовязаний повідомити Банк протягом 3-ох днів з моменту виникнення цих обставин. Про зміну місця проживання до позивача інформація не надходила.

Доводи скаржника про неналежне повідомлення його про час та місце розгляду справи судом першої інстанції при ухваленні заочного рішення є обґрунтованими, оскільки спосіб виклику в судове засідання визначений ч. 9 може застосовуватись лише після вчинення певних дій та за наявності визначених умов. Пленум Верховного Суду України в Постанові "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12.06.2009р. розяснив, що виклик відповідача у суд через оголошення в пресі буде вважатися належним повідомленням, лише у разі, якщо місце проживання (перебування чи роботи) або місцезнаходження відповідача невідоме навіть після звернення позивача до адресного бюро й органів внутрішніх справ (докази чого мають бути у справі), а не при його неявці в судове засідання, коли відоме його місце проживання, оскільки явка до суду є правом, а не обовязком сторони у справі (частина перша статті 27 ЦПК).

Суд першої інстанції, після повернення за закінченням терміну зберігання рекомендованого листа, здійснив виклик відповідачів до суду на 20.02.2015р. через оголошення у пресі "Урядовий курєр" від 17.02.2015р. тобто за 3 дні до слухання.

Згідно п.2 Порядку визначення друкованого засобу масової інформації, у якому розміщується оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких невідоме, повістки про виклик та інформація про процесуальні документи, - затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2006 р. №52 зазначено, що оголошення про виклик до суду публікується в установлені законодавством строки у друкованому засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження за останнім відомим місцем проживання (перебування) на території України відповідача, третіх осіб, свідків.

Судом першої інстанції не був дотриманий порядок виклику відповідачів до суду, відсутні докази звернення для встановлення місця їх реєстрації до адресного бюро й органів внутрішніх справ, оголошення було надано тільки в газету "Урядовий курєр".

Разом із тим, згідно із ч. З ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування чи зміни рішення суду, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вказане, досліджені матеріали справи, докази, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що судове рішення, ухвалене судом першої інстанції, прийняте хоч і з порушенням порядку норм процесуального права щодо належного повідомлення осіб-відповідачів на судове засідання, проте за своїм змістом є законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням усіх обставин справи та належною оцінкою наявних у справі доказів.

Сам факт винесення заочного рішення у звязку з неявкою відповідачів, які не були повідомлені належним чином судом першої інстанції, не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення. При розгляді заяв ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення від 20.02.2015р., за відсутності доказів, що мають істотне значення для справи, вони були залишені без задоволення ухвалами суду від 17.03.2015р., 07.04.2015р.

Таким чином, у звязку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору №382/271107 від 27.11.2007р. та існуванням заборгованості в розмірі 113174,04 доларів США (1784853,07грн.), суд першої інстанції підставно та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки ОСОБА_2 як поручитель є солідарним боржником за кредитним договором, то згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_3