Постанова № 4611324, 21.11.2008, Київський окружний адміністративний суд

№ 2-a-41/08

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

21 листопада   2008 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -                                                                 Лапія С.М.,

при секретарі -                                                                                  Гавриловій С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Казенного заводу порошкової металургії до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004891503/0 від 20 серпня 2008 року, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004891503/0 від 20.08.2008 року, яким визначено суму податкового боргу за платежем "земельний податок" в розмірі 182, 57 грн., посилаючись на те, що відповідач порушив права та інтереси позивача шляхом безпідставного визначення податкового зобов'язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету № 891/1503/00186192 від 20.08.2008 року, складений на підставі проведеної Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечує та просив суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами, а також п. 6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби. затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року № 110, у разі, коли платник податків не сплачує ( не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах. При цьому складається податкове повідомлення.

Оскільки позивачем було порушено граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання по платі за землю, відповідачем було складено акт про результати невиїздної документальної перевірки № 839/1503/00186192. На підставі висновків акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2008 року № 0004891503/0.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету (код ЄДРПОУ 00186192) по Літківській с/р за 2004 рік.

2

'За результатами проведеної перевірки 20.08.2008 року Броварською ОДПІ   було   ' складено Акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету № 891/1503/00ї 86192.

В ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем п. 17.1.7 Закон> України № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із внесеними змінами та доповненнями, а саме позивачем сплачено земельний податок по с Літки в сумі 365,12 грн. дата сплати 04.01.2008 року та 05.08.2008 року з порушенням терміну сплати з 30.01.2004 року.

За наслідками встановлених в Акті порушень відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004891503/0, яким визначено нарахування штрафної санкції у розмірі 182,57 грн. за затримку сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2007-2008 років нараховував поточні податкові зобов'язання, декларував їх, сплачував повністю та своєчасно. Це підтверджується податковими розрахунками земельного податку № 987 від 26.01.2007 року та № 896 від 28.01.2008 року.

04.01.2008 року сума земельного податку в розмірі 215, 05 грн. була сплачена, про що свідчить платіжне доручення № 2, де в розділі „Призначення платежу" вказано: "Податок за землю по с/р Літки за 12. 2007 р. з-но № 987 від 26.01.07р. Нар. та пер. Повн. Термін сплати 04.01.2008р."

05.08.2008 року сума земельного податку в розмірі 221, 18 грн. була сплачена, про що свідчить платіжне доручення № 104, де в розділі „Призначення платежу" вказано: "Податок за землю по с/р Літки за 07. 2008 р. з-но № 896 від 28.01.08р. Нар. та пер. Повн. Термін сплати. 05.08.2008р"

Казенний завод порошкової металургії зазначає, що у зв'язку з неправомірними діями Броварської ОДПІ, а саме зарахуванням сплачених коштів на погашення податкового боргу без попередньої згоди позивача, відповідач порушив його права та охоронювані законом інтереси.

Згідно п.3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків, зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Закон України « Про плату за землю» не дає визначення події, з настанням якої податок вважається сплаченим його платником, не дає такого визначення і Закон від 21.12.2000 року № 2181 - III, який відповідно до преамбули є спеціальним законом з питань оподаткування та який, зокрема, встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків, зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.3 ст. 23 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженнями та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-ИІ днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування за безготівковими розрахунками - день подання до установи банку розрахункових документів на перерахування страхових внесків на рахунок Фонду; у разі сплати готівкою - день внесення коштів до банківської установи чи відділення зв'язку для перерахування на рахунок Фонду.

Ст. 9 ч. 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

З врахуванням зазначеного та застосовуючи аналогію закону є підстави для висновку, що з поданням позивачем до установи банку платіжних доручень на перерахування вищезазначених сум податку за землю його обов'язок щодо сплати податку в цих сумах припинився.

3

Відповідно до п.п. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону від 21.12.2000 р. № 2181 підставою для застосування встановлених цим підпунктом штрафних санкцій є несплата платником податків узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом.

Отже, у контролюючого органу не було законних підстав застосовувати до позивача штрафні санкції за затримку граничних строків сплати задекларованих сум податкових зобов'язань.

Положення п.7.7. ст. 7 Закону від 21.12.2000 року № 2181-IIIв редакції Закону України від 20.02.2003 року № 550-ІУ щодо погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку черговості його виникнення, на який посилається контролюючий орган в обгрунтування правомірності застосування штрафних санкцій за затримку граничних строків сплати задекларованих позивачем сум податкових зобов»язань без врахування сплачених ним своєчасно платежів, не змінює встановлені п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону підстави для притягнення платника податків до відповідальності.

У податкового органу були передбачені цим підпунктом підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за затримку граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, задекларованої за вказаний звітний період, виходячи з фактично несплаченої в установлений п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону від 21.12.2000 року № 2181-IIIстрок суми за цим податковим зобов'язанням. Однак це повноваження податковим органом реалізовано не було.

Відповідно до п.1.2 ст. 1 вказаного Закону податкове зобов'язання - зобов'язання сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п.1.3 цієї статті податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

За визначенням п.1.5 цієї статті штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без нарахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Виходячи із системного аналізу наведених норм, можна дійти висновку, що сума штрафних санкцій за змістом ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов'язання, а відтак на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 вказаного Закону.

Вказаним підпунктом передбачено, що за винятком випадків, визначених п.п. 15.1.2, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки за змістом п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону від 21.12.2000 року № 2181-IIIпочаток перебігу строку давності пов'язаний фактично з днем порушення платником податків податкового законодавства з врахуванням положень ч.7 ст. 9 КАС України щодо застосування аналогії закону перебіг строку позовної для визначення платнику податків податкового зобов'язання за платежем із штрафних санкцій, застосованих на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Закону починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, тобто з дня порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону щодо строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи штраф на позивача нарахований за затримку на 1649  календарних   днів   граничного   строку   сплати   узгодженої     суми   податкового

4

зобов'язання, тобто пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Застосування до позивача штрафу згідно оспорюваного податкового повідомлення - рішення здійснено за межами строку давності установленого п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону від 21.12.2000 року № 2181-НІ, що обумовлює недійсність такого податкового повідомлення - рішення.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, Київський окружний адміністративний суд дійшов висновку, що позовні вимоги   підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69, 70, 71,  158-163,  167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

по становив:

Адміністративний позов Казенного заводу порошкової металургії до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0004891503/0 від 20 серпня 2008 року задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області № 0004891503/0 від 20.08.2008 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Казенного заводу порошкової металургії сплачений судовий збір (державне мито) в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

При цьому заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.