Ухвала суду № 46105358, 25.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/276/14-к Головуючий 1 інстанції: Руднєва О.О.

Провадження № 11кп/790/1231/15 Доповідач: Савченко І.Б..

Категорія: ч.2 ст.289 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:

головуючого - судді - - Савченка І.Б.,

суддів - - Остапичка С.В., Мікуліна М.І.,

при секретарі - - Курок О.В.,

за участю прокурора - - Сурженко М.А.,

потерпілої - - ОСОБА_6

захисника - - ОСОБА_7

обвинуваченого - - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2015 року у відношенні ОСОБА_8 ,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.04.2015 року

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Прудянка Дергачівського району Харківської області, громадянин України, з середньою освітою, неодружений, непрацюючий, зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України та йому призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини всього належного йому майна.

Вказаним вироком встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8, перебуваючи на стажуванні шиномонтажником на СТО "Парк" по вул. Динамівській 8 у м. Харкові, знаходячись в приміщенні гаражного боксу на СТО 12.11.13 року поставив на мийку автомобіль "Mitsubishi Lancer" 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, після чого приблизно о 19 годині виникло бажання скористатися тим, що ключі від вказаного авто знаходяться у нього та покататися. Обвинувачений ОСОБА_8, усвідомлюючи, що автомобіль "Mitsubishi Lancer" , реєстраційний номер НОМЕР_1 йому не належить, діючи умисно та безпідставно, запропонував знайомому ОСОБА_9, який знаходився у нього в приміщенні, покататися на цьому автомобілі, попередньо повідомивши, що ця машина належить йому, ввів останнього в оману щодо своїх намірів. Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, обвинувачений ОСОБА_8 за допомогою ключа, відкрив водійські дверцята автомобіля "Mitsubishi Lancer" і сів за кермо. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії за допомогою ключів запалювання, завів автомобіль та здійснив на ньому разом з ОСОБА_9 поїздку по місту, а саме, поїхав до магазину "Білла", який розташований по вул. 23 Серпня 33 у м. Харкові, в якому вони придбали спиртні напої. Після вказаних дій, обвинувачений ОСОБА_8 повернувся на автомобілі до гаражного боксу на СТО "Парк" на вул. Динамівську 8 м. Харкова, та поставив транспортний засіб на місце, а сам почав розпивати спиртні напої разом зі ОСОБА_9. Після сумісного вживання спиртних напоїв, у ОСОБА_8 знову виникло бажання скористатися тим, що ключі від вказаного автомобіля знаходяться у нього та покататися. Реалізуючи свій злочинний намір, подовжуючи діяти з умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, обвинувачений ОСОБА_8 разом зі ОСОБА_9, за допомогою ключа, відкрив водійські двері вказаного транспортного засобу і сів за кермо. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії за допомогою ключів запалювання, ОСОБА_8 завів автомобіль та здійснив на ньому поїздку по місту, заїхавши до свого знайомого ОСОБА_10, який працював на авто мийці розташованій в м. Харкові по вул. Сокольники №12 . Повертаючись ,під час руху по вул. Білої Акації в м. Харкові, не впоравшись з керуванням, на викраденому їм автомобілі "Mitsubishi Lancer" 2006 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, скоїв дорожньо-транспортну пригоду та пошкодив вказаний автомобіль, чим заподіяв матеріальний збиток потерпілій ОСОБА_6, згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи №10960 від 25.11.2013 року - на загальну суму 89 333,12 гривень.

Не погодившись із зазначеним рішенням районного суду, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.04.2015 року змінити, пом'якшити призначене ОСОБА_8 покарання, застосувавши до нього ст.ст.69, 75 КК України.

Свої апеляційні вимоги захисник обґрунтував тим, що вирок районного суду є необґрунтовано суворим та на підставі п.5 ч.1 ст.367 КПК України підлягає зміні, в зв'язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 скоїв злочин за необережністю та не з корисливих мотивів. На момент арешту він працював, мав позитивну характеристику, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не судимий, тобто суспільної небезпеки його особа не становить.

Знаходячись в місцях позбавлення волі обвинувачений ОСОБА_8 не буде мати змоги виплачувати спричинену ним матеріальну та моральну шкоди.

Враховуючи обставини справи, особу обвинуваченого, можна дійти висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_8 можливо без його ізоляції від суспільства.

Заслухавши доповідь судді; пояснення захисника та обвинуваченого, які підтримали апеляційну скаргу; думку прокурора та потерпілої , які вважали вирок районного суду законним та обґрунтованим ; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , зважаючи на наступне.

Висновки суду відносно фактичних обставин справи, вини ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій в апеляційній скарзі не заперечуються.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги стосовно занадто суворого покарання , колегія суддів зазначає, що при призначенні покарання суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог ст. 65 КК України. Суд з достатньою повнотою врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину , особу винного, наявність обставини що обтяжує покарання та відсутність обставин , що пом'якшують покарання і обґрунтовано дійшов до висновку , що достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчинення ним нових злочинів буде покарання у вигляді реального позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи, що судом першої інстанції обставин , що пом'якшують покарання ОСОБА_8 не встановлено, і колегія суддів їх також не вбачає, підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання не існує.

Доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений скоїв злочин з необережності не відповідають дійсності , оскільки злочин , передбачений ст. 289 ч.2 КК України є умисним.

Враховуючи , що обвинувачений вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння , що судом визнано як обставина, що обтяжує покарання, а обставин , що пом'якшують покарання не встановлено, посилання захисника на молодий вік обвинуваченого , відсутність у нього корисних мотивів та можливе відшкодування ним в майбутньому спричиненої потерпілій значної матеріальної шкоди, на думку колегії суддів достатньою мірою не впливають на характер та ступень суспільної небезпеки скоєного злочину та особи обвинуваченого, і не дають підстав для звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням.

Враховуючи , що обвинуваченому було призначено мінімальне основне покарання , передбачене санкцією ч.2 ст.289 КК України, колегія суддів , вважає , що призначене покарання відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та не є явно несправедливим через суворість.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення , а вирок Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 квітня 2015 року у відношенні ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий -

Судді -