Рішення № 46104198, 12.06.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/627/15-ц

Провадження № 2/635/996/2015

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Полєхіна А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сушко Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (далі ПАТ «ОСОБА_1 Аваль») звернулося до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 20 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого за всіма правами та обовязками є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» в особі Харківської обласної дирекції та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 014/1932/74/89746.

28 жовтня 2009 року між АТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 014/1932/74/89746/1 з урахуванням змін та доповнень до нього, для рефінансування заборгованості за Кредитним договором № 014/1932/74/89746 з долару США у гривню.

Відповідно до укладеного кредитного договору № 014/1932/74/89746/1 від 28 жовтня 2009 року ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2441025,16 грн. строком до 28 липня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17 % річних протягом 12 місяців, починаючи з 13 місяця процентна ставка складає 24,00 % річних.

В період дії кредитного договору 014/1932/74/89746/1 від 28 жовтня 2009 року, ОСОБА_3 не дотримувався його умов, внаслідок чого, станом на 30 вересня 2014 року в нього перед позивачем виникла заборгованість по кредиту в розмірі 24546133,09 грн., з них прострочена сума заборгованості складає 2831179,32 грн. де: сума заборгованості за кредитом складає 2740627,97 грн., сума заборгованості за відсотками, за користування кредитом 2672045,28 грн., сума заборгованості за пенею 19133459,84 грн.

В звязку з невиконанням ОСОБА_3 зобовязань за кредитним договором, щодо погашення суми кредиту, нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом та відсотками АТ «ОСОБА_1 Аваль» направило йому вимогу про усунення порушення за вих. № 140-11-0-00/8/1737 від 06 жовтня 2014 року.

Вимога АТ «ОСОБА_1 Аваль» до теперішнього часу не виконана.

В забезпечення повного виконання умов кредитного договору ОСОБА_3, 13 листопада 2009 року між АТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 12/1932/74/89746/2.

Згідно п. 1.1. Договору іпотеки, предметом іпотеки виступає земельна ділянка для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 6325185001:00:024:0020, що розташована за адресою: сел. Циркуни Харківського району Харківської області, вул. Парижський вїзд, 1 та належить Іпотекодавцю. Право власності Іпотекодавця на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД номер 033031, виданим 15 серпня 2007 року Харківським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на права постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010770300409 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 січня 2007 року, реєстр №290.

06 жовтня 2014 року АТ «ОСОБА_1 Аваль» керуючись положенням ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», положень Договору іпотеки, направив ОСОБА_2 вимогу про усунення порушення за вих. №140-11-0-00/8/1741 від 06 жовтня 2014 року.

Вимога АТ «ОСОБА_1 Аваль» до теперішнього часу не виконана.

Посилаючись на неналежне виконання ОСОБА_3 кредитних зобовязань, ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» просило в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/1932/74/89746/1 від 28 жовтня 2009 року в розмірі 24546133,09 грн. звернути стягнення на належну ОСОБА_2 земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 6325185001:00:024:0020, що розташована за адресою: сел. Циркуни Харківського району Харківської області, вул. Парижський вїзд, 1, шляхом реалізації з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідача судові витрати з судового збору в розмірі 3654,00 грн.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не зявилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не зявився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову не надав.

ОСОБА_3, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Враховуючи умови ст.224 ЦПК України, судом розглянуто справу в заочному порядку.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За частиною 1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Судом встановлено, що між Відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_1 Аваль», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_3 20 липня 2007 року укладено кредитний договір № 014/1932/74/89746. 28 жовтня 2009 року між АТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_3 укладено Кредитний договір № 014/1932/74/89746/1 з урахуванням змін та доповнень до нього, для рефінансування заборгованості за Кредитним договором № 014/1932/74/89746 з долару США у гривню., відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 2441025,16 грн. строком до 28 липня 2027 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 17% річних протягом 12 місяців, починаючи з 13 місяця процентна ставка складає 24,00% річних /а.с. 9-10, 16-19/.

На забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 13 листопада 2009 року між АТ «ОСОБА_1 Аваль» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки № 12/1932/74/89746/2, за умовами якого, останній передав банку в іпотеку належну йому на праві власності земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 6325185001:00:024:0020, що знаходиться за адресою: сел. Циркуни Харківського району Харківської області, вул. Парижський вїзд, 1 /а.с 31-34/.

Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД номер 033031, виданим 15 серпня 2007 року Харківським районним відділом земельних ресурсів та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010770300409 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 січня 2007 року, реєстр №290 /а.с. 13/. Сторони домовилися, що вартість предмета іпотеки складає 118745,05 грн. Вартість предмета іпотеки на момент укладання договору не враховується при визначенні ціни предмета іпотеки у майбутньому, в тому числі під час звернення стягнення на нього Іпотекодержателем, якщо інше не передбачено договором іпотеки та кредитним договором /а.с. 31/.

Встановлено, що в період дії кредитного договору № 014/1932/74/89746/1 від 28 жовтня 2009 року ОСОБА_3 не дотримувався його умов, внаслідок чого, станом на 16 жовтня 2014 року в нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 14496743,25 грн., з яких 2740627,97 грн. - заборгованість за кредитом, 2700878,18 грн. - заборгованість за відсотками, 9055237,10 грн. нарахована пеня /а.с. 28-30/.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

За положеннями ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 16.3. Кредитного договору №014/1932/74/89746/1 від 28 жовтня 2009 року передбачено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобовязань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 1% від простроченої до оплати суми за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобовязання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобовязання включно.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за кредитним договором в розмірі 14496743,25 грн., з яких пеня за прострочення виконання зобовязань складає 9055237,10 грн., а заборгованість за кредитом 2740627,97 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обовязку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Зазначена позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 03 вересня 2014 року у справі №6-100цс14, яка є обовязковою для застосування судами відповідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 16 жовтня 2014 року сума заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором складає 2740627,97 грн., а розмір нарахованої позивачем пені 9055237,10 грн. Таким чином, розмір нарахованої пені за порушення виконання зобовязань за договором є не спів мірним з сумою заборгованості за кредитом та більш ніж у два рази перевищує її розмір, що не відповідає загальним засадам цивільного законодавства, визначених у п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача до 2740628,00 грн.

Таким чином загальна сума заборгованості за кредитним договором № 014/1932/74/89746/1 від 28 жовтня 2009 року становить 8182134,15 грн.

Суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобовязання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися заставою.

Згідно ч. 1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (застоводержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обовязків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобовязання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, вирішуючи спори про звернення стягнення на предмет іпотеки, принциповим є встановлення факту невиконання або неналежного виконання основного зобовязання.

Судом встановлено, що на сьогоднішній день відповідачем не виконані зобовязання за договором.

Частиною 1 ст. 11 Законом України «Про іпотеку» визначено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобовязання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 7 вказаного Закону, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобовязанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.

Частиною 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становить 118745,05 грн., в той час як загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 8182134,15 грн.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно від свого імені будь-якій особі-покупцеві із застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку», також встановлюється початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з розясненнями, які містяться в п. 42 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обовязковому порядку має зазначатись початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Право Іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку встановлене Конституцією України та ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

В п. 7.3. Іпотечного договору від 13 листопада 2009 року, який, як встановили сторони, відповідно до Закону України «Про іпотеку» вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, визначені можливі способи звернення стягнення на іпотечне майно, в разі порушення відповідачем основного зобовязання.

З огляду на те, що ОСОБА_3 зобовязання щодо своєчасного погашення суми за кредитним договором, сплати процентів та неустойки не виконує, розмір загальної суми заборгованості за кредитним договором значно перевищує суму іпотеки, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги щодо звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/1932/74/89746/1 від 28 жовтня 2009 року, в розмірі 8182134,15 грн., з яких: заборгованість за кредитом 2740627,97 грн., заборгованість за відсотками 2700878,18 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за кредитом - 2740628,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №12/1932/74/89746/2 від 13 листопада 2009 року - земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,2122 гектарів, кадастровий номер земельної ділянки 6325185001:00:024:0020, що розташована за адресою: сел. Циркуни Харківського району Харківської області, вул. Парижський вїзд, 1, іпотекодержателем якої є Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_1 Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909), шляхом реалізації з прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» за початковою ціною встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909) судові витрати з судового збору в розмірі 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання відповідачем заяви про його перегляд, подання апеляційної скарги позивачем, у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів апеляційної скарги.

Суддя - А.Ю. Полєхін