Вирок № 46093968, 18.10.2013, Лисичанський міський суд Луганської області

В И Р О К 1- КП/415/368/13 УН 415/4016/13-к

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.13 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області під головуванням

судді Дядько Л.І.

за участю секретаря Соловйової А.І.

прокурорів Шевченко О.В.,Чернишова К.А.,

потерпілої ОСОБА_1

за участю захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лисичанську кримінальне провадження, про обвинувачення

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сєвєродонецька, Луганської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 16 березня 2007 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.1 ст.186, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 5 березня 2009 року з Краснолучської ВК за постановою Краснолучського міського суду від 25 лютого 2009 року за ст. 3 ЗУ « Про амністію» від 12 грудня 2008 року, 18 листопада 2009 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 15 червня 2011 року Сєвєродонецьким міським судом за ч.2 ст.185, ч. 2 ст. 190, ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, звільнений 22 березня 2013 року за відбуттям строку покарання, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, мешкає за адресою АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.186 ч.2 КК України,

встановив:

6 травня 2013 року близько 15 години ОСОБА_3 знаходився разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_3, де розпивав спиртні напої. Під час вживання алкоголю у ОСОБА_3 раптово виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, з метою реалізації якого він пройшов з кухні до жилої кімнати, де став від'єднувати дроти кольорового телевізору імпортного виробництва торгової марки «SONY» моделі «KV-21FT2K» в корпусі сірого кольору вартістю 500 грн., що був розташований на полиці серванту, який належить ОСОБА_1 і повторно, таємно викрав вищевказаний телевізор, яким в подальшому розпорядився на свій розсуд, спричинивши потерпілої матеріальну шкоду на суму 500 грн.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою провину за ч. 2 ст. 186 КК України визнав частково і пояснив, що 06 травня 2013 року вони з дружиною ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за адресою по АДРЕСА_3 вживали пиво. Вказана квартира належить потерпілої яку вони знімали. Він вирішив продати телевізор належний ОСОБА_1, сусідка ОСОБА_5 в цей час пішла до дому і не бачила як він виносив телевізор. Телевізор відвіз в м. Северодонецьк і продав його за 100 грн. ОСОБА_1 казав, що телевізор знаходиться в ремонті. Він говорів дружині,що повіз телевізор в ремонт. Він визнає, що скоїв крадіжку и розкаюється в скоєному. ОСОБА_4 знала. що телевізор належить потерпілої, але він дійсно казав,що повіз його в ремонт. Після цього потерпіла запросила їх покинути квартиру. Шкоду ОСОБА_1 відшкодував.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, винуватість останнього у скоєнні кримінального правопорушення, при обставинах викладених в вироку повністю доведена зібраними у ході судового розгляду доказами.

Потерпіла ОСОБА_1 пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_3 з дружиною знімав у неї квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_3. 06 травня 2013 року їй зателефонували працівники міліції и запитали чи знайома вона з ОСОБА_3, після чого вона взнала, що обвинувачений викрав з квартири телевізор. Потім вона написала заяву про крадіжку так як про це її запросили працівники міліції. Оскільки обвинувачений відшкодував шкоду у сумі 500 грн., претензій до нього вона не має і на суворому покаранні не наполягає.

Свідок ОСОБА_4 пояснила в судовому засіданні, що ОСОБА_3 її чоловік.6 травня 2013 року вони приїхали до дому на квартиру яку знімали у ОСОБА_1. Біля 15 годин вони з сусідкою ОСОБА_5 і чоловіком вживали спиртні напої. Потім ОСОБА_3 пішов із дому, вона знаходилася в цей час на кухні де кормила дитину. Пізнише побачила, що немає телевізора належного господарки. Вона зателефонувала ОСОБА_3, останній не відповів. А коли вернувся приблизно в 21 годину, казав, що телевізор продав. Сусідка ОСОБА_5 не бачила, що ОСОБА_3 забрав телевізор так як вже пішла в цей час до дому. Шкода потерпілий відшкодована.

Вартість телевізора належного ОСОБА_1 який був викрадено ОСОБА_3 визначається судово-товарознавчою експертизою. а.с.18-20.

Суд визнає недопустимими докази свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні яка пояснила, що ОСОБА_3 не причетний до злочину , а телевізор викрала інша особа, оскілки показання свідка суперечливі і суперечать показанням обвинуваченого, свідка ОСОБА_4 і іншим обставинам справи. В ході судового засідання ОСОБА_5 неодноразово змінювала показання. Спочатку вона пояснювала, що бачила як ОСОБА_3 зібрав телевізор і збирався його віднести, пізніше говорила, що після 13 години вона пішла до дому від ОСОБА_3 і його дружини. Також давала показання, що бачила як телевізор виносила інша особа.

Таким чином, суд вважає,що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ст.185 ч.2 КК України так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно.

Суд вважає, що показання обвинуваченого і свідка ОСОБА_4 відповідають обставинам справи і підстав для кваліфікації дій ОСОБА_3 за ст.186 КК України у суду немає.

Призначаючи покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, якій раніше судиме, характеризується позитивне, не працює, в скоєному щиро розкаявся.

Судом враховане розкаяння обвинуваченого в скоєнні кримінального правопорушення, добровільне відшкодування шкоди як обставини, що пом'якшує покарання.

Обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого є скоєння злочину в стану алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що для виправлення і попередження нових злочинів ОСОБА_3 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки він скоїв злочин середньої тяжкості проти власності через нетривалий строк після звільнення с місць позбавлення волі за аналогічні злочини і суд вважає, що покарання в виді позбавлення волі буде необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів. Підстав для звільнення обвинуваченого від відбуття покарання на підставі ст..75 КК України суд не вбачає.

Разом з тим при визначенні розмиру покарання обвинуваченому суд крім того враховує сімейний стан ОСОБА_3 і що потерпіла претензій до нього не має.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експертів у сумі 342.30 грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи.

Речових доказів по справі не має.

Прокурор заявив клопотання залишити запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу попередній, тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 373- 374 КПК України , суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину , передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з відбуванням покарання в кримінально-виконавчої установі закритого типу.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 залишити до вступу вироку в законну силу попередній, тримання під вартою.

Початок строку покарання обчислювати з 21 червня 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 процесуальні витрати у сумі 342,30 грн.(триста сорок дві ) на залучення експертів на проведення судове-товарознавчої експертизи , № рахунку 31117115700051, одержувач УДКСУ у м. Лисичанську / м. Лисичанськ/ 2406030, Іден. код одержувача 37800278, Банк одержувача МФО ГУДКСУ у Луганській області, 804013.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Л.І.Дядько