Постанова № 4606452, 20.07.2009, Полтавський окружний адміністративний суд

20 липня 2009 року

м. Полтава

Справа № 2-а-44609/09

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Л.О. Єресько

при секретарі - О. С. Христич

за участю:

представників позивача: Шмельова М.М., Соколової І.В. ,

представників відповідача: Биченко О.О., Шумської І.Г., Ільїної О.М., Старікової І.А.

прокурора: Савченка В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В:

13 квітня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Крюківський вагонобудівний завод» (надалі - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (надалі - відповідач) про визнання протиправним, нечинним та скасування повідомлення-рішення НОМЕР_1від 02 квітня 2009 року про нарахування податкового зобов'язання у розмірі 49264520 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є виробником продукції машинобудування і для її виробництва у другій половині 2008 року позивачем прийнято рішення придбати продукцію у Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» (надалі ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»). Після проведених переговорів щодо асортименту продукції, вимог до її виробництва та якості ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» повідомлено позивачу, що така закупівля можлива тільки через Товариство з обмеженою відповідальністю «Камелор» (надалі - ТОВ «Камелор»), який є офіційним дилером ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод». Тому позивачем було укладено договір поставки № 3080627 від 27.06.2008 року з ТОВ «Камелор», на виконання якого ТОВ «Камелор» відвантажив продукцію позивачу, а позивач розрахувався за відвантажену продукцію у безготівковій формі. Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати, понесені у зв'язку з придбанням продукції в ТОВ «Камелор» у період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, а саме, за третій квартал 2008 року у розмірі 106396180 грн. Ціни запропоновані постачальником по договору - ТОВ «Камелор» були конкурентоспроможними та не перевищували ціни на аналогічну продукцію інших суб'єктів господарювання, які здійснювали реалізацію такої продукції; у 2008 році згідно до кон'юктури ціни на литво щомісячно зростали, а ТОВ «Камелор» погоджувалось за неодноразовими зверненнями позивача на часткове зменшення ціни. Крім того, згідно листа ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» від 20.10.2008 року № 40-13/447 позивачу відмовлено у можливості прямої закупівлі продукції з обґрунтуванням, що така закупівля може бути здійснена лише через ТОВ «Камелор», який є офіційним дилером ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».

Також між позивачем та Приватним підприємцемОСОБА_1та Приватним підприємцем ОСОБА_2укладено договори про надання транспортно-експлуатаційних послуг та додаткові договори до них про продовження терміну дії договорів. По вищевказаним договорам контрагентами було виконано умови договорів у повному обсязі, про що складено акти виконаних робіт, тому позивачем перераховано контрагентам кошти за надані послуги. Таким чином, до складу валових витрат віднесено суму з отриманих послуг від Приватного підприємця ОСОБА_1та Приватного підприємця ОСОБА_2 в загальному розмірі 504784 грн. Зазначав, що транспортно-експедиторська діяльність не відноситься до числа ліцензованих; складені товарно-транспортні накладні відповідають вимогам Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363, а факт здійснення господарської операції підтверджується актами виконаних робіт. Крім того, транспортно-експедиційні послуги включають у себе, зокрема, організацію перевезення шляхом залучення для його виконання третіх осіб, що мають відповідні ліцензії та транспортні засоби.

Також у період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року до складу валових витрат з податку на прибуток позивач відніс понесені витрати у зв'язку із придбанням восьмизначних номерів в розмірі 3386091 грн. за договором, укладеним з Державним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України» (надалі - ДП «Головний інформаційно-обчислювальний центр ДАЗТУ») та сплатою залізничного тарифу за угодою № 9-16Юр04758 від 18.01.2001 року укладеною між позивачем та Статутним територіальним-галузевим об'єднанням Південної залізниці, предметом якої є надання Залізницею послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів та проведення розрахунків за ці послуги. Згідно з умовами договорів купівлі-продажу продукції (вагонів), укладеними між позивачем та нерезидентами з країн СНД та Балтії продаж вагонів здійснюється на умовах DAF кордон Україна-Росія згідно до правил Інкотермс-2000, ціна включає у себе вартість продукції, транспортні витрати до кордону, митні процедури, оформлення сертифікатів та інших необхідних документів - отримання восьмизначної нумерації, що починається з цифри «5». Крім того, Правила реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.09.2004 року № 856 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 15.10.2004 року за № 1316/9915 не містять механізму здійснення перевезення «вантажу на своїх осях» від вагонобудівного заводу до покупця із заводськими номерами та не передбачають можливості для нерезидента України отримати восьмизначну нумерацію, що починається з цифри «5» для придбаних на території України вагонів. Таким чином, позивач правомірно відніс вищевказані витрати до суми валових витрат, а тому у відповідача були відсутні підстави для винесення податкового повідомленні-рішення від 02.04.2009 року НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з прибутку на 49264520 грн., з них за основним платежем - 27571765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21692755 грн.

На підставі ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" до участі у справі за заявою для захисту інтересів держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції допущено прокурора.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх запереченнях посилались на те, що за результатами планової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763814 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року відповідачем складено акНОМЕР_2від 20.03.2009 року, у якому відображено наступні порушення: віднесення підприємством до складу валових витрат в третьому кварталі 2008 року суму в розмірі 106396180 грн., що є порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; віднесення підприємством до складу валових витрат суму в розмірі 504784 грн. з отриманих транспортних послуг від Приватних підприємцівОСОБА_1та ОСОБА_2по нікчемним договорам надання транспортних послуг, що є порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств; віднесення підприємством до складу валових витрат суму в розмірі 3386091 грн. з отриманих транспортних послуг в період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, що є порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2009 року НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з прибутку на 49264520 грн., з них за основним платежем - 27571765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21692755 грн. Щодо укладення договору поставки з ТОВ «Камелор» зазначав, що відповідно до умов договору поставка товару здійснювалась на умовах FCA «франко-перевізник» (ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод»), що відповідно до правил «Інкотермс-2000» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці, передача товару здійснювалась на складах ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», тому ТОВ «Камелор» будь-яких дій, які б могли вплинути на збільшення ціни поставки не здійснювало, хоча ціна литва у порівнянні з цінами виробника зросла більше чим вдвічі. На момент здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ «Камелор» не мало власних (орендованих) складських приміщень на території ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та угод про відповідне зберігання товару на складах ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод», ТОВ «Камелор» у транспортуванні товару участі не брало, а взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Камелор» відбувалися лише на папері, угода була укладена без мети настання реальних наслідків, а отже договір поставки є нікчемним. Відповідач вважає, що через використання схеми з залученням посередника ТОВ «Камелор» позивач безпідставно завищує розмір валових витрат та відповідно зменшує розмір податку на прибуток підприємства.

Щодо укладення договорів про надання транспортно-експлуатаційних послуг між позивачем та Приватними підприємцямиОСОБА_1та ОСОБА_2та сплати позивачем за отримані транспортні послуги заперечує, що Приватні підприємці не отримували ліцензії на внутрішні перевезення, товарно-транспортні накладні оформлені з порушеннями ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, перевозки здійснювались різними водіями, тоді як у приватного підприємця ОСОБА_2зареєстровано один найманий працівник. Крім того, на запит відповідача до Відділу ДАІ м. Кременчука від 27.02.2007 року листом № 602 від 27.02.2009 року надано інформацію, що за Приватним підприємцем Білошапкою С.І. значиться зареєстрованим автомобіль ШЕВРОЛЕ. 2005 року, державний номер ВІ 8088 АР, отже підприємці не мають власних транспортних засобів для здійснення перевозок, тоді як згідно вимог Цивільного кодексу України по договору про надання послуг виконавець повинен надати послугу особисто. Тому відповідач вважає договори про надання транспортно-експлуатаційних послуг нікчемними правочинами.

Щодо віднесення до складу валових витрат понесені витрати у зв'язку із сплатою залізничного тарифу та придбанням восьмизначних номерів в розмірі 3386091 грн. за договором, укладеним з Державним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України» відповідач заперечує, що акти приймання-передачі підписуються не на станції перетину кордону, а в м. Кременчук, тому позивач не має права включати зазначені витрати до складу валових витрат, оскільки він надає послуги доставки вагонів, які йому не належать до кордону України та не повинен сплачувати витрати на перевезення (залізничний тариф), так як не виконуються умови DAF, обумовлені договором, а фактично виконуються умови EXW.

Прокурор у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, пояснення свідка, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 02.02.2009 року № 162/000162, від 27.02.2009 року № 472/000472 працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекціїОСОБА_3, Бакалом Р.П., Порхуном В.М., Тарусіним О.А., Григор'євим Є.Є., Єрошиною Н.В., Сучковою С.Є., Тихоновою А.О., Стинговою Е.Я., Будаєвою В.О., Зоценко З.В., Янєвим М.О. проведено планову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод», код ЄДРПОУ 05763814, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року.

Згідно із додатком № 4 до акту перевірки «Узагальнений перелік документів, які було використано при проведенні перевірки ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», код 05763814» при дослідженні валових витрат та питання повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток охоплювались наступні документи: оборотні відомості (по рах. 201 , 202, 203, 2061, 205, 2061,207, 2071, 2072, 209, 2091, 2095, 21, 221, 222, 2222, 224, 2241, 2242, 2292, 28, 23, 232.,25, 47, 91 92, 93), штатний розклад, оборотна відомість до рахунку 661, відомості нарахування основної та додаткової заробітної плати за відповідний звітний період, головні книги по Дт рахунку 661 та Кт 651, оборотні відомості по рахунках 2317, 2318, 9100, 9123, первинні документи (накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт), первинні документи (накладні залізничні квитанції, акти прийому-передачі), договори, контракти, укладені резидентами, декларації податку на прибуток, головна книга по рах. 791).

За результатами перевірки складено акНОМЕР_2від 20.03.2009 року, у якому відображено, зокрема, наступні порушення:

- віднесення підприємством до складу валових витрат в третьому кварталі 2008 року суму в розмірі 106396180 грн., що є порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- віднесення підприємством до складу валових витрат суму в розмірі 504784 грн. з отриманих транспортних послуг від Приватних підприємцівОСОБА_1та ОСОБА_2по нікчемним договорам надання транспортних послуг, що є порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств;

- віднесення підприємством до складу валових витрат суму в розмірі 3386091 грн. з отриманих транспортних послуг в період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, що є порушенням п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 02.04.2009 року НОМЕР_1, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок з прибутку в розмірі 49264520 грн., з них : за основним платежем - 27571765 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21692755 грн.

Відповідно до наданої відповідачем копії розрахунку застосування штрафних санкцій, проведеного згідно ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", сума недоплати податку на прибуток становить 27571765 грн. , з них : за І квартал 2008 року сума становить 290635 грн., за 2 квартал 2008 року - 142591 грн., за 3 квартал 2008 року - 350563 грн., за 4 квартал 2008 року - 26787976 грн.) та сума штрафних санкцій становить 21692755 грн. (відповідно за І квартал 2008 року - 145318 грн., за 2 квартал 2008 року - 71296 грн., за 3 квартал 2008 року - 140225 грн., за 4 квартал 2008 року - 21335916 грн.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо висновку у акті перевірки № 1020/23-209/05763814 від 20.03.2009 року (стор. 38-41 акту) про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через використання схеми з залученням посередника ТОВ «Камелор», що призвело до необґрунтованого завищення розміру валових витрат на суму 106396180 грн. суд зазначає наступне.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є юридичною особою, має код за ЄДРПОУ 05763814 та взятий на податковий облік Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією 30.12.1993 року.

Позивач є виробником продукції машинобудування і для її виробництва закуповує литво.

 Представником позивача у судовому засіданні пояснено, що позивачем у 2008 році проводились переговори з ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» про закупівлю продукції, у ході якої позивачу було повідомлено, що така закупівля можлива лише через ТОВ «Камелор».

18.06.2008 позивач звернувся до ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з листом за вих. № 25/9-17-3325 для письмового підтвердження повноважень ТОВ «Камелор» по реалізації продукції виробництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод».

Листом від 20.06.2008 за № 40-13/980 ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» повідомив позивача, що відповідно до дилерської угоди ТОВ «Камелор» з 01.07.2008 року є офіційним дилером продукції виробництва ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» на території України, держав СНД та Балтії, тому 27.06.2008 між позивачем та ТОВ «Камелор» укладено договір поставки № 3080627.

У ході проведення перевірки, 05.03.2009, позивач листом № 55-01-27/27/212 звернувся до ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» з пропозицією укласти прямий договір. На що повторно листом від 10.03.2009 року за № 40-13/242 отримав відповідь, у якій ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» зазначив, що згідно із дилерською угодою № С-73 від 01.07.2008 року ТОВ «Камелор» є його офіційним дилером та надав реквізити останнього.

З огляду на викладене, суд приходить до висновків, що позивач міг придбати продукцію ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» виключно через ТОВ «Камелор».

Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору № 3080627 від 27.06.2008 року) у липні 2008 року   сталеве литво поставлялось позивачу ТОВ «Камелор» за наступною ціною: рама бокова 100.00.020-4СБ за ціною - 13800,00 грн. за штуку без ПДВ; балка надресорна 100.00.010-4 СБ за ціною 15 700,00 грн. за штуку без ПДВ; балка надресорна 100.00.001-6-1-01У за ціною 15 540,00 грн. за штуку, без ПДВ; хомут тяговий 106.00.001-2 за ціною 2 720,00 грн. за штуку, без ПДВ; автозчепна 106.01.000-0СБ за ціною 7 940,00 грн. за штуку, без ПДВ.

Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.  Підприємство має право реалізовувати самостійно всю продукцію на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Державне регулювання цін та тарифів на закупівлю литва не здійснюється .

Разом з тим судом встановлено, що ціни на продукцію отриману позивачем за договором поставки від ТОВ «Камелор» не перевищують цін на аналогічну продукцію придбану позивачем у березні 2008 року на підставі укладеного із Закритим акціонерним товариством «АзовЕлектроСталь» договору, що підтверджується копією додаткової угоди № 5 від 31.03.2008 року та специфікації до угоди, які долучені до матеріалів справи.

Крім того, відповідно до інформації, розміщеної у журналі «Промышленные грузы» № 14 (126) від 28.07.2008, витяг з копії якого долучено до матеріалів справи, ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» реалізував продукцію свого виробництва за цінами, не меншими у порівнянні з цінами інших виробників аналогічної продукції (балки надресорної у зборі за ціною 15700 грн. без ПДВ, а рами бокові у зборі за ціною 13800 грн. без ПДВ) та збільшив ціни на великогабаритне стальне литво у липні 2008 року на 31%.

Загальне зростання пропозиції ціни на литво призвело до зростання ціни на продукцію, що постачалась за договором поставки ТОВ «Камелор». Так, у специфікації № 2 (додаток № 2 до договору № 3080627 від 27.06.2008 року) була встановлена наступна ціна на поставку сталевого литва у серпні 2008 року: рама бокова 100.00.020-4СБ за ціною - 16560 грн. за штуку без ПДВ; балка надресорна 100.00.010-4 СБ за ціною 18840 грн. за штуку без ПДВ; балка надресорна 100.00.001-6-1-01У за ціною 18648 грн. за штуку, без ПДВ; хомут тяговий 106.00.001-2 за ціною 3264 грн. за штуку, без ПДВ; автозчепна 106.01.000-0СБ за ціною 7 940 грн. за штуку, без ПДВ.(на даний вид продукції ціна у порівнянні з липнем не збільшилась).

 Враховуючи загальне зростання цін на литво, з метою зменшення ціни, позивач 02.07.2008 звернувся до ТОВ «Камелор» із листом про розгляд можливості зниження цін на литво починаючи з серпня 2008 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

22.10.2008 ТОВ «Камелор» письмово повідомив позивача про зниження ціни на вагонне литво на 15% з листопада 2008 року.

Отже, позивачем при виконанні умов договору вчинялись дії, спрямовані на зменшення ціни договору, що спростовує твердження відповідача у акті перевірки про умисне збільшення позивачем валових витрат, через яке відбулось заниження податку на прибуток підприємства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.2.1. пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Судом встановлено, контрагент позивача за договором поставки ВАТ «Камелор» є юридичною особою та взятий на податковий облік 25.10.2006 року за № 10568, здійснював згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ наступні види діяльності: 51.90.0 - інші види оптової торгівлі та 51.19.0 - посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Відповідно до  розділу 1 «Предмет договору» договору поставки № 3080627 від 27.06.2008 року укладеного між ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» та ТОВ «Камелор» Постачальник зобов'язується поставити товар вироблений заводом виробником ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» м. Кременчук. Згідно з. п. 2.1 Договору ціна продукції зазначена у специфікації і може бути змінена тільки за письмовим погодженням сторін. Пунктом 2.3 Договору передбачено, що загальна кількість кожної партії товару по договору визначається відповідно у специфікаціях, що є невід'ємною частиною цього договору. Сума договору орієнтовно складає не більше 800000000 грн. з урахуванням ПДВ (п. 2.4 Договору). Поставка Товару здійснюється на умовах FCA (Кременчуцький сталеливарний завод м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141, склад ПОСТАЧАЛЬНИКА) згідно правил «ІНКОМЕРМС-2000» автомобільним транспортом ПОКУПЦЯ, а також на умовах FCA (ст. Крюків-на-Дніпрі) згідно правил «ІНКОТЕРМС-2000» залізничним транспортом,  на протязі 20 днів після отримання письмової заявки на продукцію останнього, та перерахування коштів на рахунок ПОСТАЧАЛЬНИКА, згідно п. 5.1 дійсного договору (п. 3.1 Договору). Розрахунки по Договору за Товар, що поставляється, ПОКУПЕЦЬ здійснює шляхом попереднього перерахування коштів в національній валюті в розмірі 100% вартості товару на рахунок ПОСТАЧАЛЬНИКА. Сторони по виконанню договору або закінченні строку його дії, складають акти звірення взаєморозрахунків.(п. 5.1, п. 5.2 Договору). Згідно розділу 10 «Строк дії даного договору» договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, згідно умов договору поставка товарів здійснювалась на умовах FCA «франко-перевізник» , тобто, продавець здійснює поставку товару шляхом передачі призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Відповідно до п. 3. 1 Договору визначено місце передачі товару: Кременчуцький сталеливарний завод м. Кременчук, вул. І. Приходька, 141, склад ПОСТАЧАЛЬНИКА

Матеріалами справи та показаннями свідка по справі підтверджено, що продукція позивачем по договору поставки фактично отримувалась зі складів ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» згідно з умовами укладеного договору.

Суд критично оцінює також твердження відповідача, що ТОВ «Камелор» у транспортуванні товару участі не брало, що свідчить про взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Камелор» лише на папері (стор. 38 акту), виходячи з наступного.

 Відповідно до положень статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Особливості правового регулювання договірних відносин поставки у сфері господарювання визначені в Господарському кодексі України. Так, Господарський кодекс України регламентує питання щодо предмету, кількості, асортименту, строків і порядку поставки, комплектності, якості товарів, що поставляються, претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів, а також встановлює вимогу викладати умови господарських договорів поставки відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

Частинами п'ятою та шостою статті 267 Господарського кодексу України встановлено, що у договорі поставки за згодою сторін може бути передбачений порядок відвантаження товарів будь-яким видом транспорту, а також вибірка товарів покупцем. Договором може бути передбачено відвантаження товарів вантажовідправником (виготовлювачем), що не є постачальником, та одержання товарів вантажоодержувачем, що не є покупцем, а також оплата товарів платником, що не є покупцем.

Таким чином, ні законодавство, ні договір поставки не зобов'язують підприємство-постачальника здійснювати перевезення товару.

Крім того, свідкомОСОБА_3, який відповідно до додатку № 4 до акту про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод» № 1020/23-209/05763814 від 20.03.2009 року, перевіряв документи, що підтверджують проведення валових витрат та щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток, показано, що зазначена операція не є безтоварною, натомість договір поставки є нікчемним. Досліджувалось фактично питання доцільності придбання товару через посередника.

Довідкою № 714/23-309/05756783 від 02.03.2009 року про результати виїзної документальної позапланової перевірки ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (05756783) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «Камелор» (34681900) за період липень-жовтень 2008 року, копія якої долучена до матеріалів справи, підтверджено відображення в податковому обліку ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ТОВ «Камелор», яке мало правові відносини з платником податків.

Як встановлено судом при дослідженні сертифікатів якості вся продукція, що поставлялася згідно договору поставки є номерною.

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Камелор» були виписані позивачу наступні податкові накладні, копії яких долучені до матеріалів справи:

- податкова накладна №44 від 01.07.2008 - на суму 5405760,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 900960,00 грн.);

- податкова накладна №51 від 01.07.2008 - на суму 1494864,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 249144,00 грн.);

- податкова накладна №52 від 01.07.2008 - на суму 2283672,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 380612,00 грн.);

- податкова накладна №54 від 01.07.2008 - на суму 3026880,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 504480,00 грн.);

- податкова накладна №55 від 01.07.2008 - на суму 4174560,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 695760,00 грн.);

- податкова накладна №56 від 01.07.2008 - на суму 2318880,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 386480,00 грн.);

- податкова накладна №45 від 01.07.2008 - на суму 5178720,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 863120,00 грн.);

- податкова накладна №46 від 01.07.2008 - на суму 5147040,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 857840,00 грн.);

- податкова накладна №47 від 01.07.2008 - на суму 5405280,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 900880,00 грн.);

- податкова накладна №48 від 01.07.2008 - на суму 331200,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 55200,00 грн.);

- податкова накладна №49 від 01.07.2008 - на суму 1234080,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 205680,00 грн.);

- податкова накладна №50 від 01.07.2008 - на суму 1145280,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 190880,00 грн.);

- податкова накладна №53 від 01.07.2008 - на суму 2032800,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 338800,00 грн.);

- податкова накладна №57від 15.07.2008 - на суму 2318400,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 386400,00 грн.);

- податкова накладна №122 від 15.07.2008 - на суму 3643680,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 607280,00 грн.);

- податкова накладна №123 від 15.07.2008 - на суму 2078400,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 346400,00 грн.);

- податкова накладна №125 від 15.07.2008 - на суму 3554880,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 592480,00 грн.);

- податкова накладна №124 від 15.07.2008 - на суму 3503520,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 583920,00 грн.);

- податкова накладна №126 від 15.07.2008 - на суму 2584800,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 430800,00 грн.);

- податкова накладна №127 від 15.07.2008 - на суму 2478000,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 413000,00 грн.);

- податкова накладна №128 від 16.07.2008 - на суму 2877600,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 479600,00 грн.);

- податкова накладна №129 від 15.07.2008 - на суму 1370400,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 228400,00 грн.);

- податкова накладна №130 від 15.07.2008 - на суму 1773120,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 295520,00 грн.);

- податкова накладна №133 від 15.07.2008 - на суму 2565144,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 427524,00 грн.);

- податкова накладна №170 від 15.07.2008 - на суму 3497520,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 582920,00 грн.);

- податкова накладна №171 від 15.07.2008 - на суму 2165760,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 360960,00 грн.);

- податкова накладна №132 від 15.07.2008 - на суму 2360160,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 393360,00 грн.);

- податкова накладна №131 від 15.07.2008 - на суму 1656000,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 276000,00 грн.);

- податкова накладна №194 від 31.07.2008 - на суму 65280,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 10880,00 грн.);

- податкова накладна №215 від 01.08.2008 - на суму 4200576,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 700096,00 грн.);

- податкова накладна №216 від 01.08.2008 - на суму 4553856,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 758976,00 грн.);

- податкова накладна №217 від 01.08.2008 - на суму 5571360,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 928560,00 грн.);

- податкова накладна №218 від 01.08.2008 - на суму 5512896,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 918816,00 грн.);

- податкова накладна №219 від 01.08.2008 - на суму 6235200,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 1039200,00 грн.);

- податкова накладна №220 від 01.08.2008 - на суму 4490630,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 748438,40 грн.);

- податкова накладна №221 від 01.08.2008 - на суму 4843900,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 807316,80 грн.);

- податкова накладна №222 від 01.08.2008 - на суму 2858400,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 476400,00 грн.);

- податкова накладна №223 від 01.08.2008 - на суму 3965472,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 660912,00 грн.);

- податкова накладна №224 від 01.08.2008 - на суму 2858400,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 476400,00 грн.);

- податкова накладна №225 від 01.08.2008 - на суму 909308,80 грн. (у тому числі податок на додану вартість 151551,47 грн.);

- податкова накладна №284 від 10.08.2008 - на суму 2355660,80 грн. (у тому числі податок на додану вартість 392610,13 грн.);

- податкова накладна №288 від 11.08.2008 - на суму 1987200,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 331200,00 грн.);

- податкова накладна №308 від 12.08.2008 - на суму 1192320,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 198720,00 грн.);

- податкова накладна №313 від 13.08.2008 - на суму 794880,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 132480,00 грн.);

- податкова накладна №339 від 14.08.2008 - на суму 899712,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 149952,00 грн.);

- податкова накладна №340 від 14.08.2008 - на суму 1770227,20 грн. (у тому числі податок на додану вартість 295037,87 грн.);

- податкова накладна №350 від 15.08.2008 - на суму 2916108,80 грн. (у тому числі податок на додану вартість 486018,13 грн.);

- податкова накладна №351 від 15.08.2008 - на суму 452160,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 75360,00 грн.);

- податкова накладна №352 від 15.08.2008 - на суму 2494080,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 415680,00 грн.);

- податкова накладна №353 від 15.08.2008 - на суму 3639945,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 606657,60 грн.);

- податкова накладна №354 від 15.08.2008 - на суму 1264896,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 210816,00 грн.);

- податкова накладна №355 від 15.08.2008 - на суму 4007904,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 667984,00 грн.);

- податкова накладна №356 від 15.08.2008 - на суму 3126528,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 521088,00 грн.);

- податкова накладна №357 від 15.08.2008 - на суму 2884464,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 480744,00 грн.);

- податкова накладна №358 від 15.08.2008 - на суму 1192320,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 198720,00 грн.);

- податкова накладна №359 від 15.08.2008 - на суму 1387584,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 231264,00 грн.);

- податкова накладна №360 від 15.08.2008 - на суму 2457216,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 409536,00 грн.);

- податкова накладна №361 від 15.08.2008 - на суму 2902425,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 483737,60 грн.);

- податкова накладна №362 від 15.08.2008 - на суму 1013472,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 168912,00 грн.);

- податкова накладна №363 від 15.08.2008 - на суму 1589760,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 264960,00 грн.);

- податкова накладна №364 від 15.08.2008 - на суму 1589760,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 264960,00 грн.);

- податкова накладна №365 від 15.08.2008 - на суму 1589760,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 264960,00 грн.);

- податкова накладна №366 від 15.08.2008 - на суму 1410912,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 235152,00 грн.);

- податкова накладна №485 від 01.09.2008 - на суму 5308272,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 884712,00 грн.);

- податкова накладна №486 від 01.09.2008 - на суму 5716800,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 952800,00 грн.);

- податкова накладна №487 від 01.09.2008 - на суму 2984256,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 497376,00 грн.);

- податкова накладна №488 від 01.09.2008 - на суму 4869216,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 811536,00 грн.);

- податкова накладна №489 від 01.09.2008 - на суму 2295216,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 382536,00 грн.);

- податкова накладна №490 від 01.09.2008 - на суму 775440,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 129240,00 грн.);

- податкова накладна №491 від 01.09.2008 - на суму 3378960,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 563160,00 грн.);

- податкова накладна №492 від 01.09.2008 - на суму 4509072,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 751512,00 грн.);

- податкова накладна №493 від 01.09.2008 - на суму 4612608,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 768768,00 грн.);

- податкова накладна №494 від 01.09.2008 - на суму 2984256,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 497376,00 грн.);

- податкова накладна №495 від 01.09.2008 - на суму 1431936,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 238656,00 грн.);

- податкова накладна №496 від 01.09.2008 - на суму 2185920,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 364320,00 грн.);

- податкова накладна №497 від 01.09.2008 - на суму 2623104,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 437184,00 грн.);

- податкова накладна №498 від 01.09.2008 - на суму 3460809,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 576801,60 грн.);

- податкова накладна №499 від 01.09.2008 - на суму 2282342,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 380390,40 грн.);

- податкова накладна №500 від 08.09.2008 - на суму 1869120,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 311520,00 грн.);

- податкова накладна №501 від 08.09.2008 - на суму 1919710,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 319951,73 грн.);

- податкова накладна №502 від 10.09.2008 - на суму 1311552,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 218592,00 грн.);

- податкова накладна №503 від 10.09.2008 - на суму 939966,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 156661,07 грн.);

- податкова накладна №504 від 12.09.2008 - на суму 3417840,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 569640,00 грн.);

- податкова накладна №505 від 12.09.2008 - на суму 155630,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 25938,40 грн.);

- податкова накладна №506 від 15.09.2008 - на суму 4696776,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 782796,00 грн.);

- податкова накладна №507 від 15.09.2008 - на суму 2241504,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 373584,00 грн.);

- податкова накладна №508 від 15.09.2008 - на суму 2858400,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 476400,00 грн.);

- податкова накладна №509 від 15.09.2008 - на суму 609652,80 грн. (у тому числі податок на додану вартість 101608,80 грн.);

- податкова накладна №510 від 15.09.2008 - на суму 1311552,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 218592,00 грн.);

- податкова накладна №511 від 15.09.2008 - на суму 2185920,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 364320,00 грн.);

- податкова накладна №512 від 15.09.2008 - на суму 3140064,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 523344,00 грн.);

- податкова накладна №513 від 15.09.2008 - на суму 5069105,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 844850,93 грн.);

- податкова накладна №531 від 15.09.2008 - на суму 437184,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 72864,00 грн.);

- податкова накладна №532 від 16.09.2008 - на суму 3196699,20 грн. (у тому числі податок на додану вартість 532783,20 грн.);

- податкова накладна №533 від 16.09.2008 - на суму 2727446,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 454574,40 грн.);

- податкова накладна №534 від 19.09.2008 - на суму 2279894,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 379982,40 грн.);

- податкова накладна №535 від 19.09.2008 - на суму 368414,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 61402,40 грн.);

- податкова накладна №656 від 08.09.2008 - на суму 1211169,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 201861,60 грн.);

- податкова накладна №657 від 10.09.2008 - на суму 2748481,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 458080,27 грн.);

- податкова накладна №658 від 12.09.2008 - на суму 1426529,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 237754,93 грн.);

- податкова накладна №659 від 15.09.2008 - на суму 5687025,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 947837,60 грн.);

- податкова накладна №660 від 16.09.2008 - на суму 256878,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 42813,07 грн.);

- податкова накладна №661 від 19.09.2008 - на суму 1472851,20 грн. (у тому числі податок на додану вартість 245475,20 грн.);

- податкова накладна №665 від 02.10.2008 - на суму 4758432,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 793072,00 грн.);

- податкова накладна №667 від 02.10.2008 - на суму 2984256,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 497376,00 грн.);

- податкова накладна №671 від 03.10.2008 - на суму 4186752,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 697792,00 грн.);

- податкова накладна №672 від 03.10.2008 - на суму 2984256,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 497376,00 грн.);

- податкова накладна №673 від 03.10.2008 - на суму 4185408,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 697568,00 грн.);

- податкова накладна №674 від 03.10.2008 - на суму 4472640,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 745440,00 грн.);

- податкова накладна №675 від 03.10.2008 - на суму 5839344,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 973224,00 грн.);

- податкова накладна №676 від 03.10.2008 - на суму 2295216,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 382536,00 грн.);

- податкова накладна №677 від 03.10.2008 - на суму 5968512,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 994752,00 грн.);

- податкова накладна №678 від 03.10.2008 - на суму 2832216,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 472036,00 грн.);

- податкова накладна №679 від 03.10.2008 - на суму 3766464,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 627744,00 грн.);

- податкова накладна №680 від 03.10.2008 - на суму 3115872,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 519312,00 грн.);

- податкова накладна №681 від 03.10.2008 - на суму 1311552,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 218592,00 грн.);

- податкова накладна №682 від 03.10.2008 - на суму 729960,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 121660,00 грн.);

- податкова накладна №723 від 09.10.2008 - на суму 2213112,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 368852,00 грн.);

- податкова накладна №724 від 09.10.2008 - на суму 2066227,20 грн. (у тому числі податок на додану вартість 344371,20 грн.);

- податкова накладна №725 від 09.10.2008 - на суму 720660,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 120110,00 грн.);

- податкова накладна №727 від 10.10.2008 - на суму 2263596,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 377266,00 грн.);

- податкова накладна №728 від 10.10.2008 - на суму 2736404,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 456067,33 грн.);

- податкова накладна №736 від 13.10.2008 - на суму 3091084,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 515180,67 грн.);

- податкова накладна №737 від 13.10.2008 - на суму 1924704,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 320784,00 грн.);

- податкова накладна №738 від 13.10.2008 - на суму 2084212,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 347368,67 грн.);

- податкова накладна №742 від 15.10.2008 - на суму 2229308,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 371551,33 грн.);

- податкова накладна №743 від 15.10.2008 - на суму 655776,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 109296,00 грн.);

- податкова накладна №747 від 15.10.2008 - на суму 98553,60 грн. (у тому числі податок на додану вартість 16425,60 грн.);

- податкова накладна №748 від 15.10.2008 - на суму 16363,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 2727,20 грн.);

- податкова накладна №757 від 22.10.2008 - на суму 4164820,80 грн. (у тому числі податок на додану вартість 694136,80 грн.);

- податкова накладна №758 від 22.10.2008 - на суму 11725488,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 1954248,00 грн.);

- податкова накладна №759 від 23.10.2008 - на суму 4918320,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 819720,00 грн.);

- податкова накладна №760 від 23.10.2008 - на суму 4627756,80 грн. (у тому числі податок на додану вартість 771292,80 грн.);

- податкова накладна №761 від 24.10.2008 - на суму 3401726,40 грн. (у тому числі податок на додану вартість 566954,40 грн.);

- податкова накладна №762 від 27.10.2008 - на суму 492768,00 грн. (у тому числі податок на додану вартість 82128,00 грн.).

Таким чином, всього ТОВ «Камелор» було виписано позивачу податкові накладні на загальну суму 370 410 312,00 грн. (у тому числі, податок на додану вартість - 61 735 052,00 грн.).

ТОВ «Камелор» належним чином відвантажив продукцію, а позивач її отримав, що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами та накладними на відпуск готової продукції, копії яких долучені до матеріалів справи.

 Розрахунок на відвантажену продукцію проводився у безготівковій формі та його проведення підтверджується платіжними дорученнями №8893 від 01.07.2008, №8894 від 01.07.2008, №8895 від 01.07.2008, №8913 від 01.07.2008, №9682 від 15.07.2008, №9676 від 15.07.2008, №9683 від 15.07.2008, №10446 від 01.08.2008, №10447 від 01.08.2008, №10448 від 01.08.2008, №10455 від 01.08.2008, №11113 від 12.08.2008, №11144 від 13.08.2008, №11166 від 14.08.2008, №11213 від 15.08.2008, №11260 від 15.08.2008, №11930 від 01.09.2008, №11931 від 01.09.2008, №11932 від 01.09.2008, №11934 від 01.09.2008, №12254 від 08.09.2008, № 12384 від 10.09.2008, №12592 від 12.09.2008, №12677 від 12.09.2008, №12707 від 15.09.2008, №12719 від 15.09.2008, №12964 від 19.09.2008, №13862 від 03.10.2008, №13863 від 03.10.2008, №14133 від 09.10.2008, №14255 від 10.10.2008, №14319 від 13.10.2008, №14415 від 14.10.2008, №14433 від 30.10.2008, копії яких долучені до матеріалів справи.

 Крім того, довідкою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська від 20.02.2009 року № 1159/23-306/34681900 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Камелор», копія якої залучена до матеріалів справи, не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», який мав правові відносини з ТОВ «Камелор». Встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», який мав правові відносини з ТОВ «Камелор»

Таким чином, понесені позивачем витрати підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із наданими у судовому засіданні представниками сторін поясненнями, зазначений договір поставки в судовому порядку недійсними не визнаний.

Щодо висновку про нікчемність правочину, зробленого відповідачем у акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не доведено факту порушення позивачем публічного порядку при укладенні та виконанні договору поставки № 3080627 від 27.06.2008 року, тому висновки зроблені відповідачем на стор. 40 акту перевірки щодо нікчемності укладеного правочину суд вважає помилковими.

На сторінці 38-39 акту перевірки перевіряючими зроблено висновок про штучне збільшення розміру націнки ВАТ «Камелор» на литво на суму 106396180 грн., з них за липень 2008 року в розмірі 25653200 грн., за серпень 2008 року - 37087760 грн., за вересень 2008 року - 43655220 грн.

Суд вважає такий висновок упередженим, оскільки при розрахунку було фактично визначено різницю між ціною литва, за якою здійснювалась його закупівля ТОВ «Камелор» у ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та продаж литва ВАТ «Камелор» позивачу. При цьому відповідачем не було здійснено ідентифікацію партій товару - литва та не враховано динаміку коливання цін на литво у період з липня 2008 року по вересень 2008 року.

 Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, тому висновки перевіряючих щодо визначення суми порушення лише в розмірі встановленої ними різниці між ціною на продукцію ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» та ціною ВАТ «Камелор» в сумі 106396180 грн. (стор. 39 акту) , а не вцілому від ціни поставленої продукції по договору поставки № 3080627 від 27.06.2008 року суперечить зробленим ними висновкам в акті перевірки щодо нікчемності правочину (стор. 40 акту).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що висновок відповідача про нікчемність правочину суперечить матеріалам справи.

Таким чином, понесені позивачем витрати в сумі 106396180 грн. правомірно ним віднесені до валових витрат.

Щодо висновку у акті перевірки № 1020/23-209/05763814 від 20.03.2009 року (стор. 41-63 акту) про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через віднесення до складу валових грошових коштів у розмірі 504784 грн. із отриманих транспортних послуг від Приватних підприємців ОСОБА_2(код 2314505092, м. Кременчук) та Білошапка Е.М. (код 2511404662, м. Кременчук) за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року, судом встановлено наступне.

Між позивачем та Приватним підприємцем Білошапка Е.М. було укладено договір (про автотранспортні перевезення) № 80-06/0-10-20 від 19.12.2005 року предметом якого є взаємовідносини Сторін, пов'язані із організацією перевезень та експедирування вантажів відповідно до діючого законодавства України, вимогами міжнародних угод і Конвенцій, згідно з правилами перевезень автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (розділ 1 «Предмет договору»). Відповідно до п. 2.1. розділу «Організація перевезень» Договору Перевізник зобов'язується організувати перевозку вантажів, а Замовник надати до перевезень вантажі в об'ємах та на умовах відповідно до погоджених Сторонами Заявкою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно із п. 4.1 розділу 4 «Вартість транспортно-експедиторських послуг і порядок розрахунків» вартість послуг по доставці вантажів зазначається в Додатку № 1 до цього Договору і в Заявці на транспортно-експедиторське обслуговування, які є невід'ємною частиною цього Договору. Зміни вартості послуг погоджуються «Сторонами» Додаткової угоди до цього Договору.

Розрахунки між Замовником та Перевізником здійснюються відповідно до діючого законодавства і є післяоплатою на підставі рахунку та акту виконаних робіт, підписаного сторонами, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника.(п. 4.2).

Після здійснення перевозки Перевізник надає Замовнику рахунок або рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну із відміткою вантажоотримувача (найменування, вага вантажу, печатка та підпис відповідальної особи вантажоотримувача), акт приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 9 розділу 9 «Інші умови» цей Договір вступає у силу з 19 грудня 2005 року та діє до 31.12.2006 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання Сторонами своїх фінансових зобов'язань по даному Договору.

Із пояснень представників позивача встановлено, що Приватним підприємцем Білошапка Ельвірою Миколаївною надано позивачу ліцензію серії АВ № 150355, було пред'явлено видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 19.07.2006 року із строком дії з 19.07.2006 року по 18.07.2011 року про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), копія якого долучена до матеріалів справи.

Додатком № 1 до договору № 80-06/0-10-20 від 19.12.2005 року Сторонами встановлено та затверджено тарифи на перевозку вантажів на 2006 рік.

Додатковими угодами до договору № 80-06/0-10-20 від 19.12.2005 року № 1 від 02.02.2006 року, № 3 від 23.03.2007 року додатково погоджено тариф за 1 км пробігу автомобілів на міжміських перевезеннях вантажів у межах України (копії долучено до матеріалів справи).

Додатковими угодами до договору № 80-06/0-10-20 від 19.12.2005 року за № 2 від 27.12.2006 року, за № 4 від 24.12.2007 року подовжено строк дії договору до 31.12.2008 року (копії долучено до матеріалів справи).

На виконання договорів складено акти приймання-передачі виконаних робіт по наданню транспортно-експедиторських послуг на загальну суму 90436,1 грн.( з них за ІУ квартал 2007 року на суму 65731, 1 грн., за ІІ квартал 2008 року на суму 16425 грн., за ІІІ квартал 2008 року на суму 8280 грн.), копії яких долучені до матеріалів справи.

За виконання роботи позивачем було перераховано Приватному підприємцю Білошапка Ельвірі Миколаївні грошові кошти на загальну суму 90436,90 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 14635 від 26.11.07, № 14793 від 28.11.07, № 15172 від 05.12.07, № 15577 від 13.12.07, № 15791 від 18.12.07, № 16171 від 25.12.07, № 16258 від 27.12.07, № 5996 ввід 07.05.08, № 6252 від 13.05.08, № 6619 від 20.05.08, № 7195 від 30.05.08, № 7328 від 02.06.08, № 7427 від 04.06.08, № 7534 від 05.06.08, № 8689 від 26.06.08, № 8855 від 01.07.08, № 9114 від 07.07.08, № 10248 від 29.07.08, № 10690 від 06.07.08.

Крім того, між позивачем та Приватним підприємцем Білошапка Сергієм Івановичем було укладено договір на транспортно-експедиторське обслуговування по перевозці вантажів автомобільним транспортом № 80-04/0-10-76 від 19.04.2004 року предметом якого є взаємовідносини Сторін, пов'язані із організацією перевезень та експедирування вантажів відповідно до діючого законодавства України, вимогами міжнародних угод і Конвенцій, згідно з правилами перевезень автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року (розділ 1 «Предмет договору»). Відповідно до п. 2.1. розділу «Організація перевезень» Договору Перевізник зобов'язується організувати перевозку вантажів, а Замовник надати до перевезень вантажі в об'ємах та на умовах відповідно до погоджених Сторонами Заявкою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

Інші умови зазначеного Договору є аналогічні умовам укладеного з Приватним підприємцем Білошапка Е.М. № 80-06/0-10-20 від 19.12.2005 року.

Додатком № 1 до договору № 80-04/0-10-76 від 19.04.2004 року Сторонами встановлено та затверджено тарифи на перевозку вантажів на 2004 рік.

Додатковими угодами до договору № 80-04/0-10-76 від 19.04.2004 року № 1 від 17.05.2004 року, № 2 від 01.06.2004 року, № 3 від 01.10.2004 року, № 4 від 18.11.2004 року, № 6 від 01.02.2005 року, № 7 від 07.06.2005 року, № 8 від 01.07.2005 року, № 9 від 06.09.2005 року, № 11 від 23.01.2006 року, № 14 від 23.03.2007 року додатково погоджено тариф за 1 км пробігу автомобілів на міжміських перевезеннях вантажів у межах України (копії долучено до матеріалів справи).

Додатковими угодами до договору № 80-04/0-10-76 від 19.04.2004 року за № 10 від 12.12.2005 року, за № 12 від 29.12.2006 року, за № 13 від 12.03.2007 року подовжено строк дії договору до 31.12.2007 року  (копії долучено до матеріалів справи).

Судом встановлено, що між позивачем та Приватним підприємцем Білошапка Сергієм Івановичем було укладено договір на перевезення вантажів автомобілями № 80-07/0-10-138 від 23.11.2007 року . Згідно із розділом 1 «Предмет договору» Договору Перевізник зобов'язується приймати,а Замовник пред'являти до перевезення вантажі згідно Заявки Замовника. Перевізник  виконує перевезення, а Замовник забезпечує прийом та відпуск вантажів щоденно з 7 до 16 години, крім суботи, неділі та святкових днів. Перевізник виконує для Замовника пов'язані з перевезенням транспортно-експедиційні послуги. Договірна орієнтовна вартість транспортних послуг за цим договором становитиме: за перевезення вантажів автомобілями, виходячи з оплати їх роботи за виконані машино-години або кілометр пробігу та транспортно-експедиційні операції (всього) 600000 грн. з ПДВ.

Згідно із п. 3.1 Договору розмір плати за перевезення вантажів визначається Додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Належні Перевізнику суми за надані послуги сплачуються Замовником на підставі рахунків та актів прийому-передачі виконаних робіт в десятиденний термін від дня їх одержання шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника. (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір набирає чинності з 01.01.2008 року і діє по 31.12 2008 року

Із пояснень представників позивача встановлено, що Приватним підприємцем Білошапка Сергієм Івановичем надано позивачу ліцензію серії АВ № 150354, було пред'явлено видану Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті 19.07.2006 року із строком дії з 19.07.2006 року по 18.07.2011 року про надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі), копія якого долучена до матеріалів справи.

Додатком № 1 до договору № 80-07/0-10-138 від 23.11.2007 року за № 1 від 23.11.2007 року погоджено тарифи на перевезення вантажів автотранспортом Перевізника на 2008 рік. Додатковою угодою до договору № 80-07/0-10-138 від 23.11.2007 року за № 1 від 02.06.2008 року внесено зміни до Додатку № 1 Договору.

Приватний підприємцець Білошапка Сергій Іванович є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом від 14.03.2002 року № 77254776, виданим Кременчуцькою ОДПІ.

На виконання вищезазначених договорів Приватним підприємцем Білошапка Сергієм Івановичем було виписано податкові накладні на загальну суму 497217,68 ( у тому числі ПДВ на суму 82869,61 грн.).

На підтвердження виконання умов договору позивачем та Приватним підприємцем Білошапка Сергієм Івановичем було підписано акти приймання-передачі виконаних робіт з надання транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 497217,68 грн.

За виконання роботи позивачем було перераховано Приватному підприємцю Білошапка Сергію Івановичу грошові кошти на загальну суму 497217,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Також позивач укладав разові договори-заявки на технологічні перевезення вантажів по заводу з Приватним підприємцем Білошапка Е.М.. На виконання цих робіт було підписано акти виконаних робіт та позивач сплатив вартість наданих послуг, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.2.1. пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Із пояснень представників позивача встановлено та не заперечувалось представниками відповідача, що характер робіт, які виконуються позивачем потребує доставки на територію заводу вантажів.

Таким чином,  зазначені вище договори укладались позивачем з метою здійснення господарської діяльності .

Судом встановлено, що відповідач у своєму акті перевірки від 20.03.2009 року № 1020/23-209/05763814 тлумачить зміст вищезазначених договорів, зокрема, робить висновки про те, що вищезазначені договори є договорами перевезення, а тому вважає, що Приватними підприємцями повинно було перевезення вантажів здійснюватись особисто.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Таким чином, тлумачення змісту правочину може здійснюватись виключно судами.

Згідно із наданими у судовому засіданні представниками сторін поясненнями, відсутнє судове рішення про тлумачення змісту зазначених договорів.

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Таким чином, суд вважає помилковими висновки перевіряючих про нікчемність правочину, яку вони пов'язують з відсутністю у Приватних підприємців трудових ресурсів та транспортних засобів необхідних для надання ними послуг особисто.

Як показав свідок, збіг прізвищ зазначених у товарно-транспортних накладних із прізвищами працівників позивача є лише орієнтовним, оскільки деякі із прізвищ зазначені нерозбірливо, ініціали не зазначені взагалі, опитування осіб-перевізників, чиї прізвища орієнтовно збігаються із прізвищами працівників позивача перевіряючими не проводилось.

Суд критично оцінює доводи відповідача в обґрунтування нікчемності правочинів збіганням деяких прізвищ водіїв, що здійснювали перевезення вантажів на виконання договорів та зазначені у товарно-транспортних накладних із прізвищами працівників позивача, оскільки чинне законодавство України не містить заборони роботи за сумісництвом та права власника (уповноваженого органу) забороняти своїм працівникам здійснювати підприємницьку та будь-яку іншу діяльність.

Перевірка табелів обліку робочого часу зазначених осіб, за результатами якої можливо було встановити факт роботи цих осіб на підприємстві у день здійснення ними перевезень на виконання умов договорів, укладених позивачем із Приватними підприємцями, не здійснювалась.

Матеріалами справи підтверджено, що Приватними підприємцями при укладенні договорів надавались позивачу копії ліцензії на здійснення перевезень, завірені належним чином контрагентами за договором мокрою печаткою, щодо яких у ході перевірки відповідачем отримано інформацію, що вони видавались на ім'я інших Приватних підприємців.

Разом з тим, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання при укладенні договорів здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів шляхом направлення запитів до державних органів тощо.

Суд вважає помилковими висновки перевіряючих про нікчемність правочину, яку вони пов'язують з відсутністю у Приватних підприємців ліцензій на перевезення автомобільним транспортом вантажів необхідних для надання ними послуг особисто, оскільки відповідно до вимог Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" не підлягає ліцензуванню транспортно-експедиторська діяльність.

Щодо посилання відповідача на те, що товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1998 р. № 88, слід зазначити, що вказані відповідачем недоліки не спростовують сам факт надання договірних послуг.

Згідно з положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, пунктом 1.3.Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Міністерства статистики України, Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 р. N228/253 (надалі - Інструкція) встановлено, що для первинного обліку обсягів перевезених вантажів і транспортної роботи автомобільного транспорту підставою для списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також для виконання розрахунків між перевізниками і замовниками автомобільного транспорту Інструкцією застосовуються, зокрема, товарно-транспортна накладна - типова форма N 1-ТН. Зазначеною інструкцією встановлено вимоги до заповнення товарно-транспортної накладної.

Згідно з Висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року N 10/68 рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 7 серпня 1996 року N 228/253 скасовано та 31 травня 2006 року зазначений наказ виключено з Державного реєстру нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин та проведення перевірки був відсутній нормативно-правовий акт, яким би встановлювались вимоги щодо заповнення товарно-транспортної накладної.

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" закріплено диспозитивний метод організації бухгалтерського обліку на підприємстві: питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації; підприємство самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.

Підтвердженням факту здійснення господарських операцій згідно умов вищезазначених договорів є акти приймання-передачі робіт, копії яких долучені до матеріалів справи, та які надавались позивачем перевіряючим у ході проведення перевірки.

При проведенні перевірки представниками відповідача не було взято до уваги та проаналізовано зазначені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на викладене, досліджені судом рахунки на оплату транспортних послуг, товарно-транспортні накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, податкові накладні, у своїй сукупності спростовують твердження відповідача про відсутність взаємозв'язку понесених витрат з господарською діяльністю позивача в розмірі 504784 грн. та засвідчують їх відповідність п.5.1, пп.5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо висновку у акті перевірки № 1020/23-209/05763814 від 20.03.2009 року (стор. 41-63 акту) про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» через віднесення підприємством до складу валових витрат суму в розмірі 3386091 грн. з отриманих транспортних послуг у період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року суд зазначає наступне.

Позивач є виробником вагонів, та ним укладались контракти на поставку залізничних вагонів-платформ із нерезидентами з країн СНД та Балтії, копії яких долучені до матеріалів справи.

Зазначені контракти відповідають контракту, який є типовим для всіх споживачів продукції заводу.

 Згідно з умовами контрактів, а саме, пунктом 2.1. продаж вагонів здійснюється позивачем на умовах DAF кордон України-Росія згідно до правил Інкотермс-2000 та включає у себе вартість продукції, транспортні витрати до кордону, митні процедури, а також оформлення сертифікатів та інших необхідних документів.

Із пояснень представника позивача встановлено, що під іншими необхідними документами розуміється необхідність отримання позивачем восьмизначної нумерації, що починається з цифри «5».

Відповідно до пункту 6.5 контрактів позивач зобов'язується здійснити поставку вагонів з восьмизначними (сітьовими) номерами.

Згідно з пунктом 4.7 контрактів покупець здійснює сплату залізничних тарифів по території Російської Федерації, а продавець (позивач) здійснює оплату залізничного тарифу по території України.

Відповідно до п. 1.2. Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту)", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (надалі - Правил), плата за перевезення вантажу вноситься відправником під час оформлення перевезення. До внесення цієї плати відправлення вантажу може бути затримано, за час затримки залізниця стягує з відправника плату за користування вагонами (контейнерами), передбачену ст. 119 Статут у, а також пеню у розмірі, встановленому законодавством.

Згідно із пунктом 1.3. Правил остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Відповідно до пункту 1.5. Правил розрахунки за перевезення експортно-імпортних вантажів здійснюються згідно з міжнародними угодами та чинним законодавством. Платежі за перевезення експортних вантажів сплачуються на станції відправлення за відстань від станції відправлення до вихідних прикордонних станцій (включаючи відстань до державного кордону).

Враховуючи вищевикладене, позивач уклав угоду із Статутним територіально-галузевим об'єднанням № 9-16юр04758 від 18.01.2001 року, предметом якої є надання Залізницею Вантажовласнику (ВАТ «Крюківський вагонобудівельний завод») послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 Договору).

Відповідно до правил DAF Інкомермс-2000 термін «поставка до кордону» означає, що продавець виконав свої обов'язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця не розвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном «кордон» може розумітись будь-який кордон. включаючи кордон країни експорту.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач до складу валових витрат включав витрати (залізничний тариф із ст. Крюків на Дніпрі до перетину Україно-Російського кордону), пов'язані з перевезенням вантажів (вагонів власної побудови), яке надавало Статутне територіально-галузеве об'єднання згідно умов укладеного договору.

Відповідно до п. 1.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 вересня 2004 року N 856 власні вантажні вагони - це вантажні вагони всіх типів будь-яких форм власності (крім вагонів інвентарного парку залізничних адміністрацій), які мають восьмизначну нумерацію, що починається з цифри "5".

Згідно з п. 1.3 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 вересня 2004 року N 856 власні вантажні вагони, які мають право виходу на колії загального користування, підлягають реєстрації в картотеці власних вантажних вагонів ГІОЦ Укрзалізниці і АБД ПВ з виділенням восьмизначного номера на цифру "5" відповідно до діючої нумерації та нанесенням його на вагон згідно із "Знаками и надписями на вагонах грузового парка колеи 1520 мм", затвердженими Радою залізничного транспорту країн - учасниць СНД 25.04.2001 (далі - Знаки і написи). При цьому номер власного вагона залишається власністю залізничної адміністрації без права власника вагона розпоряджатися цим номером. Не допускається випуск на колії загального користування власних вагонів, не зареєстрованих в АБД ПВ, крім випадків, передбачених пунктом 5.14.

Відповідно до п. 5.14 зазначених Правил передача власних вантажних вагонів від вагонобудівного заводу до покупця може здійснюватися із заводськими номерами. Такі вагони приймаються до перевезення як "вантаж на своїх осях".

Разом з тим зазначені Правила не передбачають можливості для нерезидента України отримати восьмизначну нумерацію, що починається з цифри «5», для куплених на території України вагонів.

З огляду на викладене, між позивачем та Державним підприємством «Головний інформаційно-обчислювальний центр Державної адміністрації залізничного транспорту України» було укладено договір № 7608/0821702/ГІОЦ/16-В/08 від 31.07.2008 року, відповідно до розділу 1 «Предмет договору» Замовник (позивач) доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню інформаційних послуг по виділенню восьмизначних номерів на вагони нової побудови власного парку вантажних вагонів, та підтвердження факту продажу вагонів за межі України.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні встановлено, що вартість витрат на отримання позивачем восьмизначної нумерації, що починається з цифри «5» також включено у ціну продукції, яка поставляється згідно укладених контрактів нерезидентам України.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.1 контрактів поставка товару проводиться при своєчасному виконанні Покупцем умов п. 4.6 та п. 5.3 даного Контракту. Поставка товару здійснюється на умовах DAF-кордон України згідно з правилами “Інкотермс-2000». Датою поставки та переходу права власності є дата штемпеля станції прикордонного переходу кордону України на залізничній квитанції (накладній) про перетин товаром кордону. У дату поставки та переходу права власності Продавець та Покупець підписують акт приймання-передачі.

Відповідні акти передачі - приймання прав власності складались на виконання умов контрактів із зазначенням станції прикордонного переходу кордону України (місця складення акту) та їх копії долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд вважає за необхідне зазначити, що недоліки допущені при складанні деяких актів в частині не зазначення місця їх складення, на які посилається у своїх запереченнях відповідач, не спростовує сам факт надання договірних послуг, оскільки датою переходу права власності умовами контрактів визначено саме дату штемпеля станції прикордонного переходу кордону України на залізничній квитанції (накладній) про перетин товаром кордону.

Як пояснили представники позивача на підтвердження факту виконання умов контрактів складалось три види актів, зокрема, і акти технічної передачі - приймання продукції, які складались на станції Крюків на Дніпрі та, на які відповідач посилається у своєму акті перевірки.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із підпунктом 5.2.1. пункту 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Таким чином, досліджені судом контракти та акти приймання-передачі до них спростовують твердження відповідача про відсутність взаємозв'язку понесених витрат з господарською діяльністю позивача в розмірі 3386091 грн. (з них, у 4 кварталі 2007 року - 1044062 грн., у 1 кварталі 2008 року - 441575 грн., у 2 кварталі 2008 року - 1265045 грн., у 3 кварталі 2008 року - 635409 грн.)  та засвідчують їх відповідність п.5.1, пп.5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Прийняте податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_1від 02 квітня 2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 49264520 грн. необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення , не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 67, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 204, 213, 216, 228, 712, 929, 932 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення», ст.ст. 1, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», правила «Інкотермс-2000», ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", вимогами Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28 вересня 2004 року N 856, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції НОМЕР_1від 02 квітня 2009 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 49264520 грн. (сорок дев'ять мільйонів двісті шістдесят чотири тисячі п'ятсот двадцять гривень), з них: за основним платежем - 27571765 грн. (двадцять сім мільйонів п'ятсот сімдесят одна тисяча сімсот шістдесят п'ять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями - 21692755 грн. (двадцять один мільйон шістсот дев'яносто дві тисячі сімсот п'ятдесят п'ять гривень).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Крюківський вагонобудівний завод» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний термін з дня складання постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги у 20-денний термін після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 липня 2009 року.

Суддя Л.О. Єресько

Використовуючи YouControl, ви зможете глибоко аналізувати ваших контрагентів:

• Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
• Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
• Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
• Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
• Перевірити наявність податкового боргу;

Безкоштовна бізнес реєстрація

Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!

10 повних досьє контрагентів
+ консультація

Зареєструватися

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Сплачуйте онлайн

Ми у соцмережах

Facebook LinkedIn Youtube Instagram X (ex-Twitter)

Сплачуйте онлайн

Юридична інформація

Terms of Service Terms of use Data Protection Policy Cookies Policy Технічні характеристики Антикорупційна програма

Корисне про YouControl

Тарифи Про компанію Наша команда Взаємодія з медіа Співпраця з ЗВО Навчальні вебінари Навчання для користувачів Наш блог КСВ

Каталоги

Каталог компаній Компанії за КВЕД Каталог судових рішень Каталог офшорних зон Каталог власників та директорів Каталог декларацій Каталог нотаріусів

Рішення

Перевірка юросіб Перевірка фізосіб, НПД Фінансовий моніторинг Перевірка власності Фінансові показники Автоматизація перевірки Виявлення звʼязків Експрес-аналіз YouControl Фінансовий скоринг банків України

База знань YouControl

Перевірка штрафів в Україні Як перевірити виконавче провадження? Перевірка арешту майна Як перевірити особу в реєстрі боржників

Продукти YouControl

YouScore

API для автоматизації перевірок контрагентів

YC.Market

Пошук клієнтів, партнерів та постачальників

YC World

Пошук, побудова та візуалізація міжнародних звʼязків

YC Academy

Міжнародна спільнота комплаєнс-офіцерів

Консультативний висновок

Письмовий висновок по компанії або ФОП

Розширення

Firefox, Google Chrome

YouControl — повне досьє на кожну компанію України

© 2026 All rights reserved