Ухвала суду № 46046479, 16.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.06.2015. м. Київ К/800/5121/15

К/800/4637/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Єрьоміна А.В.(головуючий); Кравцова О.В., Цуркана М.І.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» до Київської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання дій протиправними та стягнення коштів, що переглядається за касаційними скаргами Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року, товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» (далі - позивач) звернувся в Київський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Київської митниці Міндоходів (далі - відповідач), Головного управління державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив визнати протиправними дії щодо відмови у поверненні надміру сплачених податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн. та ввізного мита у розмірі 75479,50грн., та стягнути вказані суми.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості, скасованого у судовому порядку, позивачем надміру сплачено митні платежі. З відповідною заявою про повернення коштів позивач звернувся до відповідача, проте отримав відмову у розгляді такої заяви.

Вважає, що відповідачами порушено право підприємства на повернення надміру сплачених до бюджету сум податку на додану вартість і ввізного мита, а тому просить визнати дії відповідача щодо відмови у поверненні надмірно сплачених до бюджету сум протиправними та стягнути зазначені кошти з Державного бюджету України через Головне Управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Київської митниці Міндоходів щодо відмови у поверненні надмірно сплаченої товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» суми податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн. та суми ввізного мита у розмірі 75479,50 грн.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві надміру сплачені суми податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн. та ввізного мита у розмірі 75479,50 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року апеляційна скарга Київської митниці Міндоходів задоволена частково.

Постанова Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року в частині стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві скасована, в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року - залишено без змін.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, позивач просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РОМСАТ».

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі №2а-6008/12/1070 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «РОМСАТ» до Київської обласної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області адміністративний позов задоволено частково, рішення митниці від 17 вересня 2012 року №125000004/2012/011142/2 про коригування митної вартості товарів визнано протиправним та скасовано, у задоволенні позовних вимог про стягнення надміру сплачених сум було відмовлено у зв'язку з неподанням позивачем заяви про повернення надмірно сплачених коштів у встановленому порядку.

Вказана постанова залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2013 року.

Позивачем, у зв'язку із прийняттям митним органом протиправного рішення про коригування митної вартості від 17 вересня 2012 року №125000004/2012/011142/2, було надміру сплачено податок на додану вартість в сумі 166054,90 грн. та ввізне мито 75479,50 грн.

Позивач 11 березня 2014 року звернувся до відповідача із заявою про повернення надміру сплачених до бюджету митних платежів, а саме податку на додану вартість у розмірі 166054,90 грн., та мита у розмірі 75479,50 грн.

Відповідач листом від 14.03.2014 року №061-47/4/12-1849 повідомив позивача про відсутність підстав для повернення коштів, посилаючись на те, що в частині стягнення вищевказаних сум, суди відмовили повністю, та станом на 20 березня 2014 року виконавчих листів в порядку стягнення виконавчою службою не надходило.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачами не заперечується факт сплати позивачем митних платежів та їх розміру, які підлягають поверненню товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» як надмірно сплачені. На підтвердження сплати цих сум на рахунки у Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві позивачем надано платіжні доручення та банківські виписки, які містять всі обов'язкові реквізити.

Відповідно до статті 301 Митного кодексу України (далі - МК України), повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно із статтею 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно п.5 положень наказу Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 30 грудня 2013 року №882/1188 «Про затвердження Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за №146/24923, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про те, що позивач вчинив усі залежні від нього дії для повернення надмірно сплачених коштів, проте відповідачами всупереч нормативних приписів законодавства не було такі кошти повернено.

Враховуючи викладене вище, суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок про те, що підставою для повернення митним органом платнику податків надміру сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати, а тому дії відповідачів щодо відмови в поверненні надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість є протиправними.

Щодо стягнення з відповідача надмірно сплачених митних платежів за оспорюваним рішенням, суд апеляційної інстанції зазначив наступне.

Питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів, а відтак встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, суд не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Аналогічний висновок відображений у Постанові Верховного Суду України від 17 грудня 2013 року у справі №21-439а13.

Відповідно до частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Суд першої інстанції, постановляючи рішення в частині стягнення з Державного бюджету України сум надміру сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість, фактично визначив митну вартість ввезеного товару за першим методом та перейняв функцію митного органу.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції обґрунтованого вважає, що судом першої інстанції допущено частково неправильне застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог, а тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 2 червня 2014 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві на користь позивача надміру сплачених сум підлягає скасуванню, з постановленням в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про те, що суд апеляційної інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційних скарг висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Київської митниці Державної фіскальної служби України та товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «РОМСАТ» залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді :