| розглянувши апеляційну скаргу | Маріупольська митниця | на постанову Донецького окружного адміністративного суду | | від | 25 травня 2009року (повний текст підписаний 30 травня 2009 року) | | | по адміністративній справі | № 2а-4478/09/0570 (суддя Могильницький М.С.) | | | за позовом | товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” | до | Маріупольської митниці | про | про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення № 5 від 02 березня 2009 року та визнання протиправними та скасування довідок від 31 грудня 2008 року ВСТАНОВИЛА: Постановою
Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року були
задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Азовська
нафтова компанія” до Маріупольської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення даної
митниці № 5 від 02 березня 2009 року предметом якого визначені податкові
зобов'язання з податку на додану вартість загальною сумою 635 431 грн. 48 коп.,
у тому числі 605 172 грн. 84 коп., за основним платежем, та 30 258 грн. 68 коп.
штрафні (фінансові) санкції (том 2 арк. справи 94), та визнання незаконними та
скасування довідок про визначення митної вартості товарів (здійснення митної
оцінки) Маріупольської митниці від 31 грудня 2008 року (том 2 арк. справ 95-
114). Відповідач, не погодившись із винесеною
Донецьким окружним адміністративним судом постановою від 25 травня 2009 року
надав апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду. В
апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на застосування із порушенням норм
матеріального права судом першої інстанції, вимагає скасувати постанову
Донецького окружного адміністративного суду від 25 травня 2009 року та винести
нову постанову, якою відмовити Позивачу в задоволенні позовних вимог в повному
обсязі. Представник
позивача під час апеляційного провадження проти доводів апеляційної скарги
заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду
без змін, як прийняту з дотриманням норм процесуального та матеріального права,
відповідно до вимог чинного законодавства. Апеляційний розгляд справи
здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу
відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія
суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірив
наявні в матеріалах справи документи і
обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне. Товариство з
обмеженою відповідальністю „Азовська нафтова компанія” є юридичною особою та
зареєстровано в ЄДРПОУ за номером 30661021 (том 1 арк. справи 14). 28 лютого
2008 року між Компанією „ЛІТАСКО”, Швейцарія (постачальник), та Товариством з
обмеженою відповідальністю „ Азовська нафтова компанія” (Покупець) був
укладений контракт № 1 (т. 1 арк. справи 60). 16 червня
2008 року між сторонами був укладений Додаток № 15 до контракту № 1 від 28
лютого 2008 року, яким окремі положення контракту були викладені в іншій
редакції (т. 1 арк. справи 52). Відповідно
до пункту 1.1. Контракту (у редакції додаткової угоди № 15к від 26 червня 2008
року) за умовами зазначеного контракту Постачальник зобов'язався поставити залізничним
транспортом, а покупець сплатити та прийняти нафту сиру та/або газовий
конденсат та/або композит нафтовий стабілізований для технологічних цілей на
умовах DDU, ст. Маріуполь - Сортувальний, код 485604 (Донецької залізниці)
відповідно до міжнародних правил тлумачення торгових термінів „Інкотермс” в
редакції 2000 року в порядку, визначеному контрактом та додаткових угодах до
нього. Пунктом 1.2.
Контракту передбачено, що найменування, щомісячні обсяги та строки постачання
товару визначаються у додаткових угодах до контракту, що узгоджуються сторонами
не пізніше 20-го числа місяця, що передує місяцю поставки. Відповідно
до пункта 6.3. Контракту сторони до 20 числа місця, що передує місяцю
відвантаження узгоджується у додатку про поставку партії товару приблизну
вартість партії товару, що
відвантажується у наступному місяці. Вартість
товару визначається за формулою, що визначена у пункті 6.2. Контракту № 1 від
28 лютого 2008 року та залежить від показників середньої котировки на сиру
нафту марки Brent (Dated) у відповідності з публікаціями Platt's Crued Oil
Marketwire під заголовком Spot Assessments за місяць поставки, коефіцієнту
перерахунку барелей у тони, цінового диференціалу в доларах США за нетто
барель. Порядок
оплати поставленого товару визначений розділом 7 контракту № 1 від 28 лютого
2008 року, відповідно до якого оплата поставленого товару здійснюється в
доларах США на умовах здійснення попередньої передплати в сумі, передбаченій
рахунком на передплату (пунктів 7.1, 7.2. Контракту). Остаточний розрахунок між
сторонами здійснюється за 5 днів до дня відвантаження, зазначеного у
відповідному додатку до контракту на підставі або попереднього комерційного
рахунку (інвойсу) та доповнення до контракту на поставку відповідної партії
товару. За приписами
пункту 4.12. Контракту № 1 від 28 лютого 2008 року сплата залізничного тарифу,
повернення порожніх цистерн, оренди цистерн власного та орендованого парку,
страхування вантажу на ділянці від пункту завантаження до залізничної станції
Маріуполь сортувальний здійснюється постачальником. В період з
02 вересня 2008 року по 16 жовтня 2008 року, 11 листопада 2008 року - 20
листопада 2008 року на адресу позивача надійшов товар, на виконання умов
Контракту № 1 від 28 лютого 2008 року від постачальника (том 1 арк. справи 130
- 250, том 2 арк. справи 1-93). Загальна
вартість товару - газового конденсату, що надійшов на адресу позивача, у
кількості 9 967,768 мт виходячи із вартості однієї тони 933,949 доларів США була визначена в Акті №
5ГК/18 приймання - передачі Товару (газового конденсату) від 08 вересня 2008
року до контракту № 1 від 28 лютого 2008 року (т. 1 арк. справи 87). Зазначений
товар був оформлений Відповідачем у режимі ІМ 40 за наданими позивачем
вантажними митними деклараціями, що не заперечується сторонами. 22 січня
2009 року митним органом з метою реалізації повноважень щодо здійснення
контролю за дотриманням вимог митного
законодавства, встановлених Митним кодексом України, було проведено камеральну
перевірку стану дотримання вимог законодавства України з питань митної справи
ТОВ „Азовська нафтова компанія” щодо правильності визначення митної вартості,
повноти нарахування та сплати до Державного бюджету податків та зборів
(обов'язкових платежів) при митному оформленні товару, за наслідками якої
відповідачем був складений акт про проведення камеральної перевірки №
к/0001/9/703000000/0030661021 (надалі акт перевірки, том 2 арк. справи 96-110).
За висновками митного органу, що вкладені в
акті перевірки № к/0001/9/703000000/0030661021 від 22 січня 2009 року, на
підставі довідок про визначення митної вартості від 31.12.2008 року за №№ МВ
703-547-08 - МВ 703-566-08 (том 1 арк. справи 95), виданих відділом митної
вартості та номенклатури Маріупольської митниці з урахуванням транспортних
витрат, митна вартість товарів, ввезених позивачем на митну територію України
за умовами контракту № 1 від 28 лютого 2008 року, що є базою оподаткування
податком на додану вартість, збільшилася з 45412242,73 грн. до 48438106,91 грн.
Таким чином,
за висновками митного органу, що викладені в Акті перевірки сума несплаченого
податку на додану вартість складає 605172,84 грн. 02 березня
2009 року на підставі висновків викладених в акті перевірки відповідачем було
винесено податкове повідомлення № 5 форми „Р”, яким було визначено суму податкових зобов'язань позивача з
податку на додану вартість в сумі 635431,48 грн., з яких сума основного
зобов'язання 605175,84 грн., сума нарахованих штрафних санкцій 30258,64
грн. За наявними
в матеріалах справи документами вбачається, що причиною спору, що виник між
сторонами є питання фактичного включення до ціни товарів, поставлених на
користь позивача за умовами Контракту № 1 від 28 лютого 2008 року суми витрат
на транспортування та, відповідно, правильність визначення позивачем митної
вартості зазначених товарів при митному оформленні, що є об'єктом оподаткування
податком на додану вартість. Відповідно
до пункту 2 статті 189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну
територію України в режимі імпорту передбачає подання митному органу
документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну
територію України та сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під
час ввезення на митну територію України відповідно до законів України. Підпунктом
3.1.2. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість”
передбачено, що ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або
реімпорту (далі - імпорту) є об'єктом оподаткування. За приписами
пункту 4.3. статті 4 Закону України „Про податок на додану вартість” базою
оподаткування товарів, які імпортуються на митну територію України платниками
податку, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної
вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування,
навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину
митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших
видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання
об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних
зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів),
за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт,
послуг) згідно з законами України з питань оподаткування. Поняття митної вартості визначено положеннями
статті 259 Митного кодексу України, відповідно до якої митною вартістю товарів,
які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично
сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень
цього Кодексу. Загальні
положення визначення митної вартості визначені статтями 266-275 Митного кодексу
України. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію
України здійснюється шляхом застосування методів, визначених частиною 1 статті
266 Митного кодексу України. Виходячи із зазначеної норми, методами визначення
митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України є методи
визначення митної вартості за ціною
договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); за ціною договору щодо ідентичних товарів; за
ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі
додавання вартості (обчислена вартість); резервний. За наявними
в матеріалах справи вбачається що обраним декларантом методом при проведенні
митного оформлення товарів, отриманих за умовами Контракту № 1 від 28 лютого
2008 року є метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, що
імпортуються. Порядок застосування цього методу визначений положеннями статті
267 Митного кодексу України. Відповідно
до статті 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо
товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично
сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в
Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх
платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних
товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб,
та/або на пов'язаних з продавцем осіб. При
визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися
до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 1) витрати,
понесені покупцем: комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних
за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг,
пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі
оцінюваних товарів; вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним
цілим з відповідними товарами; вартість
упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;
2) належним
чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони
поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими
цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в
Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була
фактично сплачена або підлягає сплаті; 3) роялті та
ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен
сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо
такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає
сплаті. 4)
відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи
використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи
опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати
на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця
ввезення на митну територію України; 6) витрати
на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх
транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну
територію України; 7) витрати
на страхування цих товарів. За приписами
статті 267 Митного кодексу України зазначені витрати додаються за умови їх не
включення до ціни що була фактично сплачена чи підлягає сплаті за ввезення
товарів на митну територію України. Відповідно
до пункту 4.12 Контракту № 1 від 28 лютого 2008 року сплата залізничного
тарифу, повернення порожніх цистерн, оренди цистерн власного та орендованого
парку, страхування вантажу на ділянці від пункту навантаження до залізничної
станції Маріуполь - Сортувальний (Донецької залізниці) код ст. 485604
здійснюється постачальником. Тобто, за
умовами Контракту № 1 від 28 лютого 2008 року зазначені витрати не підлягають
сплаті позивачем та були включені постачальником до ціни товару, що визначалася
умовами цього контракту. Зазначене підтверджує неправомірність збільшення
митним органом суми митної вартості товару на суму транспортних витрат, що вже
були включені до ціни товару. Окрім цього,
апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Процедура
здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості
товарів під час проведення і після закінчення операцій їх митного контролю,
митного оформлення та пропуску через митний кордон України, а також
донарахування обов'язкових платежів визначена Порядком здійснення контролю за
правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою
Кабінету міністрів України № 339 від 09 квітня 2008 року. Пунктом 4
цієї Постанови передбачено, що контроль за правильністю визначення митної
вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного
оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом
шляхом проведення перевірки відомостей, заявлених у декларації митної вартості
товарів; камеральної перевірки; перевірки згідно з Порядком проведення митними
органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і
транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, надсилання
запитів до митних органів іноземних держав з метою встановлення автентичності
документів, поданих під час митного оформлення товарів митним органам України;
державних органів, установ та організацій для встановлення автентичності
документів, поданих під час митного оформлення, та достовірності відомостей, що
в них містяться, у тому числі з метою підтвердження дотримання вимог статті 267
Митного кодексу України; вжиття інших передбачених Митним кодексом України та
законами з питань митної справи заходів. Як
вбачається з наявних в матеріалах справи документів відповідачем був здійснений
контроль шляхом проведення камеральної перевірки. Камеральною перевіркою за приписами підпункту
4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань
платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” від 21
грудня 2000 року №2181-3 (надалі Закон України 2181) вважається перевірка, яка
проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у
податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника
податків. Як
вбачається з матеріалів справ при проведенні камеральної перевірки відповідачем
були використані складені ним самостійно довідки про визначення митної вартості
від 31 грудня 2008 року. Перевірка зазначених довідок не могла здійснюватися в рамках проведення камеральної
перевірки. Колегія суддів погоджує висновки Донецького окружного
адміністративного суду стосовно відсутності підстав для прийняття довідок від
31 грудня 2008 року про визначення митної вартості у якості підстав для
збільшення митної вартості товару, який був розмитнений, за причинами
достатності та повноти надання всіх документів, що стосуються постачання цього
товару позивачем при здійснені його митного оформлення. Довідки
митного органу, що за своєю суттю є рішеннями про визначення митної вартості
були прийняті відповідачем за відсутності на те правових підстав, з порушенням
юридичної форми прийняття рішення встановленого Порядком роботи відділу
номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу
контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при
вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон
України, затвердженого Наказом Державної митної служби України 7 серпня 2007
року №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 року за
№968/14235), є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України,
підлягає застосуванню за правилами КАС України відповідно до частини 3 статті
9. Стосовно
прийняття довідок про визначення митної вартості митним органом від 31 грудня 2008 року (т. 1 арк. справи
95), які по сутті були правильно
визначені судом першої інстанції як рішеннями про визначення митної вартості,
що тягнуть за собою правові наслідки у вигляді зміни митної вартості,
апеляційний суд зазначає, що підстави самостійного визначення митним органом
митної вартості товарів визначені положеннями Порядку декларування митної
вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання
відомостей для її підтвердження - в процесі здійснення митного оформлення та
положеннями Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості
товарів - після проведення митного оформлення товарів. Відповідно
до пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються
через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження,
затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20 грудня 2006
року N 1766 митна вартість товарів
визначається митним органом на підставі наявних відомостей згідно із
законодавством якщо декларантом не подано в установлений строк додаткових документів
або якщо він відмовився від їх подання. Зазначені
обставини не мали місце при здійснені позивачем митного оформлення, а тому у
відповідача не було правових підстав для прийняття довідок про визначення
митної вартості від 31 грудня 2008 року протягом здійснення митного оформлення.
За приписами
пункту 7 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості
товарів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 9 квітня 2008
року N 339 митний орган має право
прийняти рішення про визначення митної вартості товарів за встановленою
Держмитслужбою формою, у разі коли в результаті здійснення контролю за
правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх
митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України
виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких
товарів. Зазначені довідки, що за своєю суттю є рішеннями про визначення митної
вартості, були прийняті як засіб контролю, та стали підставою для висновків
щодо заниження позивачем митної вартості. Таким чином,
колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо
неправомірності винесення митним органом довідок про визначення митної вартості
від 31 грудня 2008 року (том 1 арк. справи 95-114) та доходить висновку
стосовно наявності підстав для скасування цих довідок. Колегія
суддів дійшла висновку щодо неправомірності висновків, викладених в акті
перевірки № к/0001/9/703000000/0030661021 від 22 січня 2009 року, на підставі
яких відповідачем було винесено податкове повідомлення № 5 від 02 березня 2009
року. Таким чином,
дослідивши документи справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку,
що постанова Донецького окружного адміністративного суду винесена за умови
правильного застосування норм матеріального та процесуального права, на
підставі правильно встановлених обставин, що за положеннями статті 200 Кодексу
адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної
скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення без змін. Керуючись статтями 24, 167, 184, 195,
196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства
України, колегія суддів, - УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Маріупольської
митниці на постанову Донецького
окружного адміністративного суду від 25
травня 2009 року у справі № 2а-4489/09/0570 залишити без задоволення. Постанову Донецького окружного
адміністративного суду від 25 травня
2009 року у справі № 2а-4489/09/0570 - залишити без змін. Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому
засіданні 1 вересня 2009 року в присутності представників сторін. Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає
законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України
протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду
апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті
160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Головуючий: Р.Ф.
Ханова
Судді: (підписи) Л.А.
Василенко І.В.
Сіваченко
З оригіналом
згідно: Суддя Р.Ф. Ханова
Часті запитання
Який тип судового документу № 4604272 ?
Документ № 4604272 це Ухвала суду
Яка дата ухвалення судового документу № 4604272 ?
Дата ухвалення - 01.09.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4604272 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4604272 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4604272, Донецький апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4604272, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 01.09.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Ухвала суду.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 4604272 відноситься до справи № 2а-4489/09/0570
Це рішення відноситься до справи № 2а-4489/09/0570. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
|
