Ухвала суду № 46039743, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 рокусправа № 804/15656/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Дурасової Ю.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання:Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства Ергомера

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року

у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства Ергомера до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що досліджені судом першої інстанції обставини ставлять під сумнів реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем (Приватним науково-виробничим підприємством Ергомера) подано апеляційну скаргу, згідно якої позивач просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник наполягає на тому, що між позивачем та його контрагентами мали місце реальні правочини.

Учасники процесу в судове засіданні не зявилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом складено акт № 1112/22-02/24234435 Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВП Ергомера з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинам з підприємствами ЛМКП Теплокомуненерго, ПАТ ДМКД, ПАТ ІНГЗК, ТОВ ТД Мегатекс за березень 2014 року.

У вказаному акті зазначено:

1. Перевіркою ПНВП Ергомера документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ ТД Мегатекс.

2. Перевіркою ПНВП Ергомера встановлено порушення п.185.1 ст. 185, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього на суму 364 686 грн., в т.ч. за березень 2014 року на суму 364 686 грн.

3. Перевіркою ПНВП Ергомера документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ЛМКП Теплокомуненерго, ПАТ ДМКД, ПАТ ІНГЗК, їх вид, обсяги, якість та розрахунки за березень 2014 року.

4. Перевіркою ПНВП Ергомера встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків із ЛМКП Теплокомуненерго, ПАТ ДМКД, ПАТ ІНГЗК.

На підставі висновків вищевказаного акта прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачеві збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 547 029 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 364 686 грн. та за штрафними санкціями 182 343 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Податкового кодексу України, Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Статтею 1 цього Закону визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В силу статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (пункт 198.1).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3.).

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Слід зазначити, що обовязок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), т.я. саме він є субєктом, який зменшує суму податкового зобовязання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником. З метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх обєктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно матеріалів справи підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про відсутність реального змісту господарських операцій позивача з ТОВ ТД Мегатекс у березні 2014 року, які ґрунтуються на викладених в акті перевірки обставинах.

01.03.2014 року між позивачем (покупець) та ТОВ ТД Мегатекс (постачальник) підписано договір поставки №03/2014 року, за умовами якого постачальник зобовязувався поставити покупцеві комплектуючі, товар та обладнання, а покупець прийняти та платити товар. На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові накладні, в яких зазначено найменування товару (конденсатори, мікросхеми, датчики, кабелі, відводи, труби різного діаметру та довжини, гофрошланг, SIM карти поповнення, вуглекислота в балонах, базове ПЗ ІІС, комплект програмних заходів адміністратора, драйвера протоколів обміну, інші комплектуючі до мікросхем, тощо) та найменування наданої послуги (роботи для РУ 500); акти приймання-передачі виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, на підставі яких позивачем включено до податкового кредиту суму в розмірі 364 686 грн.

Згідно висновків акта перевірки господарські операції з ТОВ ТД Мегатекс не піддержуються оскільки не можливо встановити, яким чином здійснювались вантажно-розвантажувальні роботи, невідомо яким чином здійснювалось перевезення товару, оскільки зазначений в товарно-транспортних накладних автомобіль за своїми технічними характеристиками не може бути використаний для перевезення придбаного товару, окрім того не надано документи, які засвідчують якість і комплектність товару (сертифікати, посвідчення якості).

З метою вирішення вказаного спору, суд першої інстанції зясував такі обставини, як транспортування придбаного товару, наявність супроводжувальних документів, що підтверджують якісні характеристики товару, наявність достатніх трудових, матеріальних засобів у контрагента постачальника на здійснення реалізації товарів та надання послуг.

Згідно товарно-транспортних накладних перевезення товару здійснювалось автомобілем НОМЕР_2, водій ОСОБА_1, агент з постачання ПНВП Ергомера. Відповідно до товарно-транспортних накладних № 33 від 27.03.2014 року зазначено про перевезення 58 категорій товару, серед якого зокрема такі позиції як труба ел.зварна 219х6 у кількості 2 метри, кабель ПВС-3х0,75 у кількості 30 метрів, труба металопластикова у кількості 17 метрів, труба ел.зварна 273х4,5 у кількості 2 метри, болт М 16х70 у кількості 179 кг., труба ел.зварна 89х3,5 у кількості 22 метри, труба ф 32х2,5 у кількості 10 метрів; № 32 від 27.03.2014 року зазначено про перевезення 105 категорій товару, серед якого зокрема такі позиці як гофрошланг D=20 мм у кількості 3454 метри, гофрорукав d 20 у кількості 38 метрів, труба ел.зварна 76х3,0 у кількості 12 метрів, труба ел.зварна 325х8 у кількості 18 метрів, труба ел.зварна 89х3,5 у кількості 22 метри, труба ел.зварна 108х4 у кількості 65 метрів тощо.

Однак, значні обсяги товару (як по масі та по габаритам) перевозились легковим автомобілем НОМЕР_2. Позивачем також не надано документів на засвідчення якості придбаних товарів.

Відповідно до видаткової накладної № 138 від 28.03.2014 року зазначена реалізація на адресу позивача базового програмного забезпечення ИИС вартістю 145 000 грн., драйверів протоколу обміну у кількості 7 шт., вартістю 21 000 грн. кожний., проте відсутні відповідні документи, що підтверджують походження даних програм, їх виробника, тощо.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані копії фотокарток із зображенням завантаженого автомобіля Opel Astra держ. номер НОМЕР_3 гофрошлангами не можуть вважатись судом як такі, що підтверджують фізичну можливість вказаного автомобіля для здійснення перевезення такої кількості товарів, оскільки згідно наданих ТТН перевезення здійснювалось не менше 20 позицій товарів, які мають значну вагу та обєм.

Таким чином, наведені обставини ставлять під сумнів реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем ТОВ ТД Мегатекс.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що надані позивачем докази наявності в останнього виробничих потужностей та персоналу не мають правового значення для вирішення даного спору, предметом якого є реальність операцій між позивачем та підприємством ТОВ ТД Мегатекс.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги,, що основним постачальником товарів є ТОВ Рейнбоу Текнолоджис, що також підтверджується договором від 17.12.2013 року № 16953/13 та специфікаціями до нього. У вказаного контрагента позивачем здійснювалось придбання комплектуючих, які за своїм найменуванням та технічним характеристикам відповідають, тим що зазначені в наданих документах, якими оформлені господарської операції ТОВ ТД Мегатекс.

Окремо слід зазначити, що сама по собі наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та формування валових витрат.

Отже, висновки податкового органу про завищення податкового кредиту в розмірі 364686 грн. є обґрунтованими. Також, слід зазначити, що внесення інформації до автоматизованої системи на підставі податкового повідомлення-рішення, яке оскаржується платником податків, до моменту його узгодження або скасування не створює жодних правових наслідків для платника податків.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства Ергомера залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства Ергомера до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий:Ю.В. Дурасова

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:Л.П. Туркіна