Ухвала суду № 46039634, 30.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 червня 2015 рокусправа № 804/1208/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Божко Л.А.

суддів: Прокопчук Т.С. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРК" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АРК" 9далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати наказ «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АРК» по взаємовідносинах з ТОВ «Торгівельний дім «ХЕППІ ТРЕЙД» за період січень 2014 року №511 від 11.06.2014 року, виданий Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0003892201 від 18.08.2014 року, прийняте Державною податковою інспекцією в амур-Нижньодніпровському районі м.дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АРК» по взаємовідносинах з ТОВ «Торгівельний дім «ХЕППІ ТРЕЙД» за період січень 2014 року №511 від 11.06.2014 року; Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.08.2014 року №0003892201.

Постанова, зокрема, обґрунтована тим, що відповідачем не доведено правомірність дій по проведенню позапланової перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулась до суду з апеляційної скаргою, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог повністю.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АРК" зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20. п.п.78.1, п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України у зв'язку з отриманням на обов'язковий письмовий запит ДПІ в АНД районі м.Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про надання пояснень та їх документального підтвердження відповідачем було винесено наказ від 11.06.2014 року №511 «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Торгівельний дім «Хеппі Трейд» за січень 2014 року (28-29).

Згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем своєчасно надано відповідь на обов'язковий письмовий запит податкового органу та надані первинні документи, а, отже, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не мала правових підстав для винесення наказу про проведення документальної невиїзної перевірки.

На підставі наказу від 11.06.2014 №511 ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "АРК" по взаємовідносинах з ТОВ «Торгівельний дім «ХЕППІ ТРЕЙД» за період січень 2014 року

За результатами перевірки відповідачем було складено акт №1811/04-61-22-01/24439290 від 09.07.2014 року, яким, зокрема, зафіксовано порушення позивачем п.187.1 ст. 187, п. 198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту та заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за січень 2014 року на загальну суму 27 354 грн. (а.с.30-49).

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0003892201, яким позивачу було визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем 27 354 грн., за штрафними санкціями 6 838,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки податковою встановлено, що правочини, укладені позивачем з контрагентом, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано, з метою ухилення від сплати податків.

За правилами статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається, зокрема: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРК" та ТОВ «Торгівельний дім «ХЕППІ ТРЕЙД» було укладено агенський договір №05213 від 01.07.2014 року.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надані банківські виписки, акти надання послуг, витяг з реєстру виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014 року та податкові накладні.

Позивачем було доведено реальність здійснення господарських операцій, що підтверджується належними первинними документами, та в результаті здійснення таких господарських операцій реально змінився майновий стан платника податків - позивача по справі.

Також суд зазначає, що згідно чинного законодавства виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем або його контрагентом ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Слід зазначити, у разі, коли контрагенти позивача, чи треті особи, не виконали свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки, саме, щодо них. Вищезазначені факти, встановлені під час перевірки позивача не є підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Що стосується висновку відповідача про порушення позивачем ст.228 ЦК України, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідності із вказаною статтею, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пленум Верховного Суду України в п. 18 Постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"зазначив, що такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо".

Таким чином, законодавством відокремлено порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів та передбачено наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність вчинення зобов'язання і суперечність його мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Умисел юридичної особи в даному випадку визначається умислом тієї особи, що укладала угоду, на підставі якої виникло таке зобов'язання.

Доказів наявності умислу у сторін на здійснення правочину його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін цього договору до кримінальної відповідальності тощо) відповідач не зазначив.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Отже, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Л.А. Божко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: О.М. Лукманова