Постанова № 46039255, 22.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2015 р. Справа№ 910/5669/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:Петренко Р.О., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго - Україна"

на рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015

у справі № 910/5669/15-г (головуючий суддя: Лиськов М.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група "

до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго - Україна"

про стягнення 105204,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/5669/15-г позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства « Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна» на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " суму страхового відшкодування - 98 980 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 1 718 грн. грн. 84 коп.

Не погодившись з вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/5669/15-г і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна» по справі № 910/5669/15-г передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Зеленін В.О. (головуючий), Шевченко Е.О., Синиці О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2015 колегію суддів у зазначеному складі прийнято до розгляду справу 910/5669/15-г. Розгляд апеляційної скарги призначений на 22.06.2015.

22.06.2015 позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає можливим, відповідно до ст. 75 ГПК України, здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника скаржника.

22.06.2015 представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

06.06.2013 між позивачем (Страховик) та ПП «Обухівміськвторресурси» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 28-2850-13-00184, за умовами якого об'єктом добровільного страхування визначено транспортний засіб "Volvo FM 4X2", державний реєстраційний номер АI0885MM.

16.10.2013 в м. Києві, відбулося зіткнення автомобіля "Volvo FM 4X2", державний реєстраційний номер АI0885MM, під керуванням Криворучка Вадима Петровича та автомобіля "DAF TE 95 XF 430", державний реєстраційний номер CB1797AT з напівпричепом "Szhmitz SPR 24" державний номер CB5745XX та транспортного засобу "DAF TE 95 XF 380" державний реєстраційний номер АІ9589ВАН з напівпричепом "VAN ECKDT 393" державний номер АІ96427ХХ, під керуванням Андріяки Віктора Валентиновича.

В результаті ДТП автомобіль "Volvo FM 4X2", державний реєстраційний номер АI0885MM було пошкоджено, що підтверджується довідкою виданою на ім'я Криворучка В.П.

Згідно з постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 17.10.2013 у справі № 752/18500/13-п (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Андріяком Віктором Валентиновичем п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 124 КпАП України.

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем на підставі страхового акту № ДККА-31773 було перераховано на користь ремонтної організації страхове відшкодування в розмірі 106 734 грн. 55 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 22712 від 13.12.2013.

Як свідчать матеріали справи цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу "DAF TE 95 XF 380" державний реєстраційний номер АІ9589ВАН з напівпричепом "VAN ECKDT 393" державний номер АІ96427ХХ, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС1658908 та № АС1658884.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб".

Згідно із п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування" страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування потерпілій особі перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за цими вимогами - до відповідача.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизі пошкодженого майна.

Згідно з листом Верховного Суду України від 19.07.11. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування", визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Отже, ні нормами законодавства про страхування, ні договором страхування, укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування з урахуванням виключно звіту суб'єкта оціночної діяльності, а тому, правомірним є визначення позивачем розміру страхового відшкодування на підставі зазначених вище ремонтних калькуляцій, рахунків-фактур, наряду-замовлення та видаткових накладних.

Наведене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постановах від 21.01.14. у справі № 910/11450/13, від 23.08.11. у справі № 42/92, від 15.01.13. у справі № 5011-72/9778-2012, від 30.01.13. у справі №5011-35/11156-2012, від 13.05.13. у справі № 5011-50/17051-2012, від 30.07.13. у справі № 910/3655/13.

Крім того, жодних заперечень чи скарг від Страхувальника не надходило, отже сума, визначена позивачем, була прийнята та погоджена Страхувальником.

З огляду на викладене вище, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Volvo FM 4X2", державний реєстраційний номер АI0885MM, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

З оскаржуваного рішення вбачається, що місцевим господарським судом було встановлено, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 98 980 грн. 00 коп. з розрахунку 100 000 грн. 00 коп. (ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну) - 1 020грн. (франшиза).

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена сума була розрахована виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Полісом № АС1658908 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 510 грн.

Полісом № АС1658884 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 510 грн.

Проте, такий розрахунок місцевого господарського суду є помилковим, оскільки ДТП сталась в момент коли тягач та причіп перебували в складі одного ТЗ (матеріали справи не містять доказів завдання ТЗ шкоди окремо тягачем та окремо причепом), то виплата страхового відшкодування повинна відбуватись лише за полісом Полісом № АС1658908.

Таким чином, до стягнення підлягає 49490,00 грн. (50000,00 грн. - франшиза за даним полісом - 510 грн.)

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/5669/15-г прийняте з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, що підтверджується фактичними обставинами та матеріалами справи, а тому відповідно до положень п. 1, 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України повинно бути змінено, з викладенням йог тексту в новій редакції, згідно до якої позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " задовольнити частково, а саме в розмірі 49490,00 грн.

Судом при прийнятті позовної заяви помилково було визначено розмір судового збору в розмірі 1827,00 грн. в той час як вірний розмір судового збору повинен становити 2104,09 грн.

Таким чином, на підставі п. 2.23. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" та з урахуванням приписів частин першої - четвертої статті 49 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе достягнути в рахунок Державного бюджету України з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, ідентифікаційний код: 30859524) судовий збір за розгляд судом позовної заяви у розмірі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 09 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна» задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/5669/15-г змінити.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 15.04.2015 у справі № 910/5669/15-г викласти в наступній редакції:

«1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код: 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, ідентифікаційний код: 30859524) суму страхового відшкодування - 49490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 988 грн. (дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 92 коп.

3. Достягнути в рахунок Державного бюджету України з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, ідентифікаційний код: 30859524) судовий збір за розгляд судом позовної заяви у розмірі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 09 коп.»

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група " (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-а, ідентифікаційний код: 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго - Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, ідентифікаційний код: 16285602) 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн. 90 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/5669/15-г повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді О.Ф. Синиця

Е.О. Шевченко