Постанова № 4600238, 20.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20.07.2009 р.                                                                                 № 2а- 36721/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Нікітіної О.В.

За участю представників сторін:

Позивача: Кішко Д.О.

Відповідача: Костенко Р.В.

Прокурора: Савицький Є.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Закритого акціонерного товариства "Гутянський елеватор" до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області, за участю прокуратури Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство "Гутянський елеватор" (далі - ЗАТ "Гутянський елеватор"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000462310/0 від 09.09.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; № 0000462310/1 від 11.11.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; № 0000462310/2 від 10.12.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; № 0000462310/3 від 25.02.2009 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн. Стягнути з Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області на користь Закритого акціонерного товариства "Гутянський елеватор" судові витрати в сумі 3,40 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено відповідачем з порушенням норм чинного законодавства України, а також вони є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Богодухівському районі Харківської області (далі – ДПІ у Богодухівському районі Харківської області), надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача, вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення є обґрунтованими та винесеними відповідно до норм чинного законодавства України, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Прокурор повністю підтримав позицію органу державної податкової служби та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що 28.08.2008р. працівниками ДПІ у Богодухівському районі Харківської області було проведено невиїзну документальну перевірку ЗАТ «Гутянський елеватор», код ЄДРПОУ 31834605, з питань правових відносин з компанією «Lanen», S.A., за січень 2008р.

За результатами перевірки винесено акт № 376/34/233/31834605 від 28.08.2008р.

Актом перевірки встановлено, що ЗАТ «Гутянський елеватор» здійснювало зовнішньоекономічну діяльність з експорту за межі України "Олії соняшникової, нерафінованої (сирої), саме, у грудні 2007 року між ЗАТ «Гутянський елеватор» та нерезидентом “Lanen, S.A.” (с/о law firm Riera, Diaz & Asodiados, P.O.Box 871040, Zone7, Panama Citi. Republik of Panama) укладено контракт №038/08/1-88 від 10.12.2007 р. на експорт олії соняшникової нерафінованої.

Експорт олії соняшникової нерафінованої здійснено відповідно до наданої вантажно-митної декларації №511000104/8/000092 від 16.01.2008 р. (олія соняшникова нерафінована (сира), врожаю 2007 р.. наливом у кількості 844450 кг. Фактурна вартість товару становить 4341233,01 грн.).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем по справі, у відповідності до вище викладеного ЗАТ «Гутянський елеватор» застосувало «0» ставку по податку на додану вартість, застосовуючи вимоги п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість». При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0» відсотків до бази оподаткування.

За результатами невиїзної позапланової перевірки було встановлено, що при заповненні графи D ВМД від 16.01.2008 р. за №511000104/8/000092 не вчинялись записи щодо прізвища посадової особи митниці, що завершила митне оформлення, також відсутній підпис посадової особи митного органу. У графі D зазначених ВМД міститься лише номерні печатки посадових осіб митниці.

Також в акті перевірки зазначено, що відповідно до наданої інформації відділом НЦБ Інтерполу в Харківській області, стосовно підприємства “Lanen, S.A.” (с/о law firm Riera, Diaz & Asodiados, P.O.Box 871040, Zone7, Panama Citi. Republik of Panama), зазначена компанія в Панамі не зареєстрована, фізично не існує. Інформація стосовно зазначеної компанії відсутня у базі даних панамських компаній, які отримали ліцензію на здійснення комерційної діяльності, а отже відповідачем було зроблено висновок, що вантажно-митна декларація від 16.01.2008 р. за №511000104/8/000092 заповнена в порушення «Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації», оскільки в графі 8 «Одержувач/імпортер» визначено компанію “Lanen, S.A.”, яка не має фізичної присутності в Панамі.

Таким чином, на думку відповідача, ЗАТ «Гутянський елеватор» здійснило реалізацію товару, за неналежним чином оформленою вантажно-митною декларацією від 16.01.2008 р. за №511000104/8/000092, що не відповідає вимогам п.6.2 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями про застосування нульової ставки по податку на додану вартість.

В результаті вище викладеного, ЗАТ «Гутянський елеватор» в порушення п.6.1, 6.2, пп. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» в січні 2008 року при реалізації олії соняшникової нерафінованої відповідно до ВМД, яка була оформлена з порушенням діючого законодавства, неправомірно застосовано нульову ставку оподаткування по податку на додану вартість за січень 2008р. у сумі 868247 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником ДПІ у Богодухівському районі Харківської області було винесено податкове повідомлення-рішення №0000462310/0 від 09.09.2008 року, яким позивачу нарахований податок на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафну санкцію в сумі 434124 грн.

16 вересня 2008 р. позивачем, відповідно до вимог п.п. 5.2.2, п.5.2 ст. 5 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було подано скаргу №314 на повідомлення-рішення №0000462310/0 від 09.09.2008 року до ДПІ у Богодухівському районі Харківської області, яка 10.11.2008 р. прийняла рішення №10788/8/25-010 про залишення скарги без задоволення та за результатами розгляду винесла податкове повідомлення-рішення №0000462310/1 від 11.11.2008 р., яким суму визначеного податкового зобов’язання залишено без змін.

20.11.2008 р. позивачем подано скаргу №337 на вищенаведені податкові повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області, яка 03.12.2008 р. прийняла рішення №5264/10/25-103 про залишення скарги без задоволення та за результатами розгляду винесено податкове повідомлення-рішення №0000462310/2 від 10.12.2008 р., яким суму визначеного податкового зобов’язання залишено без змін.

18.12.2008 р. позивачем подано скаргу №403 на вищенаведені податкові повідомлення-рішення до ДПА України, яка 18.02.2009 р. прийняла рішення №1384/6/25-0515 про залишення скарги без задоволення та за результатами розгляду винесено податкове повідомлення-рішення №0000462310/3 від 25.02.2009 р., яким суму визначеного податкового зобов’язання залишено без змін.

Суд зазначає, що загальною підставою відображених у акті перевірки від 28.08.2008 р. № 376/34/233/31834605 порушень позивача та винесення оскаржених податкових повідомлень-рішень є висновок відповідача про те, що компанія “Lanen, S.A.” у Панамській Республіці фізично не існує, а також те, що інформація стосовно зазначеної компанії відсутня у базі даних панамських компаній, які отримали ліцензію на здійснення комерційної діяльності.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до зовнішньоекономічного контракту №038/08/1-88 від 10.12.2007 р. позивачем - ЗАТ «Гутянський елеватор» здійснювався на адресу нерезидента “Lanen, S.A.” (Республіка Панама) експорт олії соняшникової нерафінованої в кількості 895 мт ±15% за ціною 1018,00 доларів США.

На виконання вказаного контракту (№038/08/1-88 від 10.12.2007р.) ЗАТ «Гутянський елеватор» відправлено, а “Lanen, S.A.” (Республіка Панама) одержала згідно з ВМД №0000462310/3 від 25.02.2009 р. вказаний в контракті товар.

Відповідач, з посиланням на отриману від органів Інтерполу інформацію про те, що підприємство “Lanen, S.A.” (Республіка Панама) не значиться зареєстрованим в Республіці Панама, вважає, що вказана вантажна митна декларація не містить достовірних відомостей про покупця продукції, у вантажній митній декларації зазначено відомості про юридичну особу, якої фізично не існує. В зв'язку з чим, відповідач стверджує, що ЗАТ «Гутянський елеватор» не мало правових підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість з операції по експорту товарів, оформлених не належно оформленими вантажними митними деклараціями.

Однак, суд не може погодитись з таким висновком податкового органу через таке.

Відповідно до пп. 3.1.3 п. 3.1 ст. З Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції з вивозу платником товарів за межі митної території.

Пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України (у редакції, що діяла на час здійснення досліджуваних під час перевірки господарських операцій) передбачалось, що за нульовою ставкою обчислюється податок щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України.

Вказаною нормою Закону України також встановлено, що товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, законодавець ставить право платника податку на застосування пільгової нульової ставки у залежність від факту перетинання митного кордону України товарами, щодо яких здійснюється операція купівлі-продажу. Цей факт має підтверджуватись належним чином оформленою вантажно-митною декларацією.

Вимоги щодо вантажної митної декларації містять: Положення про вантажну митну декларацію, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 574, Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року № 307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 443/2247, Порядок заповнення граф вантажної митної декларації, затверджений наказом Держмитслужби України від 30.06.98 року № 380, Постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення механізму відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" від 01.03.2002 р. № 243, Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджені спільним наказом Держмитслужби України та Державною податковою адміністрацією України від 21.03.2002 р. № 163/121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за №295/6583.

Пунктом 2 Положення про вантажну митну декларацію передбачено, що вантажна митна декларація (далі - ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. В пункті 8 Положення вказано, що вантажна митна декларація вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах особистої номерної печатки інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару.

Пунктом 1 Постанови Кабінету міністрів України від 01.03.2002 р. № 243 "Про вдосконалення механізму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за операціями з експорту продукції" встановлено, що для відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість платник податку, який здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), подає разом з іншими передбаченими законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") вантажної митної декларації форми МД-2 (МД-3), що є її складовою частиною, оформленого митним органом під час здійснення митного оформлення експорту товарів, на якому зазначеним митним органом за зверненням платника податку вчиняється напис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України, який засвідчується підписом відповідальної посадової особи і гербовою печаткою митного органу. Такий напис вчиняється митним органом, що здійснював митне оформлення експорту товарів, виключно після одержання з митного органу, розташованого на митному кордоні України, через який здійснювалося вивезення товарів, офіційного повідомлення про фактичне вивезення товарів за межі митної території України у повному обсязі.

Аналогічні приписи містить й податкове роз'яснення щодо порядку застосування нульової ставки податку на додану вартість по операціях з вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України від 05.09.2002 р. № 418.

Пунктом 7 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого спільним наказом Держмитслужби України та Державною податковою адміністрацією України від 21.03.2002 р. № 163/121 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за № 295/6583) також передбачено, що за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") ВМД повертається заявникові.

Згідно із п. 2 Інструкції про порядок заповнення ВМД «Опис граф ВМД» визначено порядок графи 8 в ВМД «Одержувач/Імпортер». У вказаній графі наводяться відомості про одержувача товарів: індивідуальний податковий номер платника податків (у разі наявності) - у правому верхньому кутку; найменування та місцезнаходження юридичної особи або ПІБ фізичної особи, її місце проживання й відомості про документ, що посвідчує особу; у нижній частині графи після знака "ТЧ" проставляється ідентифікаційний номер одержувача, який формується за схемою, наведеною в додатку 1 до цієї Інструкції; якщо одержувач - іноземна особа, то в графі зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства або ПІБ і місце проживання фізичної особи.

Дослідивши матеріали справи, суд відзначає, що ВМД, згідно якої позивачем поставлялась продукція на користь “Lanen, S.A.” (Республіка Панама), складені та оформлені відповідно до вимог вищезазначених нормативно-правових актів, а отже є належним чином оформленими. При цьому суд зазначає, що відповідно до Митного кодексу України органом, уповноваженим здійснювати функцію контролю за реальністю самої експортної операції та належним документальним її оформленням є виключно митні органи.

Таким чином, єдиним належним доказом складання ВМД з порушенням передбаченого порядку може бути виключно відповідний висновок митних органів.

Суд зауважує, що до матеріалів справи висновку митних органів, який би підтверджував позицію відповідача щодо неналежного оформлення спірних вантажних митних декларацій надано не було. Більш того, до матеріалів справи надано лист Південної митниці №29/28-06/3081 від 31.03.09р. (відповідь на запит позивача від 18.03.2009 р. за № 231), яким підтверджується належне оформлення спірної ВМД у повній відповідності до вимог чинного законодавства з питань митної справи.

Отже, компетентним органом, який в даному випадку є митний орган, не встановлено жодного порушення з боку позивача при здійсненні даних фінансово-господарських операцій протягом перевіряємого періоду, про що свідчать відповідні відмітки на спірній ВМД (копії долучені до матеріалів справи).

Відповідно до положень ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ст. 79 Кодексу письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Суд при розгляді справи бере до розгляду лише ті докази, які містять інформацію щодо предмету доказування, тобто є належними.

Аналіз змістової частини наданих відповідачем до матеріалів даної адміністративної справи відповідей з органів Інтерполу свідчить про те, що суд не має фактичної можливості встановити наявність обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення. Так, жодний з зазначених листів не містить конкретної та вичерпної інформації стосовно відсутності реєстрації у фірми “Lanen, S.A.” (Республіка Панама) та відповідно статусу юридичної особи саме на момент здійснення спірної фінансово-господарської операцій та на час розгляду справи у суді, а також не містять відомостей про порушення компанією “Lanen, S.A.” (Республіка Панама) законодавства Республіки Панама.

Крім того, відповідачем не доведено, що знаходження “Lanen, S.A.” (Республіка Панама) у обліках урядових та неурядових комерційних структур Республіки Панама є обов'язком підприємства, а відповідно її незнаходження у зазначених обліках є беззаперечним свідченням відсутності у вказаної організації статусу юридичної особи.

Суд зазначає, що всі зазначені листи-відповіді складені органами Інтерполу України, які з огляду на приписи п.1, п.3 та п.4 Постанови КМУ від 25 березня 1993 р. N 220 «Про Національне центральне бюро Інтерполу» не є за своїм правовим статусом органами, до компетенції яких входять питання реєстрації юридичних осіб, що займаються комерційною діяльністю, у Панамі.

З огляду на викладені обставини суд дійшов висновку, що листи-відповіді органів Інтерполу України, надані відповідачем не є належними доказами у справі, а обставини, на яких податковий орган ґрунтує свої заперечення, не є підтвердженими належними письмовими документами.

При цьому, треба зазначити, що до висновку про порушення позивачем положень Закону України «Про ПДВ», податкова інспекція дійшла з огляду на обставини діяльності іншої особи, а не позивача, що є хибним, так як позивач не несе відповідальності за її дії.

Суд також вважає за необхідне зауважити, що наданими представником позивача документами підтверджуються правоздатність контрагента - нерезидента “Lanen, S.A.” (Республіка Панама), як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду справи у суді. Так, відповідно інформації з Державного реєстру Республіки Панама “Lanen, S.A.” є діючим Товариством з довічним терміном існування.

01.12.2008р. ЗАТ «Гутянський елеватор» направлено запит №373, адресований компанії «LANEN S.A.» с/о law firm Riera, Diaz & Asociados, P.J. Box 871040, Zone 7, Panama City, Republik of Panama, щодо підтвердження реєстрації наведеної компанії, права здійснення торгової діяльності за межами території республіки Панама, щодо необхідності отримання ліцензій або дозволів для здійснення торгової діяльності, наявності офісу чи будь-яких уповноважених представників на території республіки Панама.

У відповідь отримано лист за підписом директора нотаріально засвідчений (в м. Панама) 06.01.2009р., відповідно до якого підтверджується виконання зобов’язань компанії «LANEN S.A.» по зовнішньоекономічним договорам, належність реєстрації та здійснення своєї діяльності відповідно до законодавства Панами з юридичною адресою: с/о Riera, Diaz & Asociados, Apatrado 871040, Panama City, Republik of Panama. Крім того, підтверджується наявність ліцензії на здійснення комерційної діяльності в Панамі та систематична сплата відповідних податків. Вимоги до панамських компаній стосовно отримання будь-якої ліцензії на комерційної діяльності за межами Панами відсутні. До наведеного листа додані свідоцтво про реєстрацію, засновницький договір компанії, а також свідоцтво про зареєстрованого представника компанії.

Підтвердженням реєстрації та існування компанії “Lanen, S.A.” є сертифікат заснування товариства; договір акціонерного товариства Ланен А.О. та посвідчення Державного центру реєстрації міста Панама, відповідно до якого наведена компанія зареєстрована з 09.12.2005р., місце знаходження - Панама, № сертифіката товариства 723755. Крім того, відповідно до листа Національного Центрального бюро МСЖП Інтерпол в Україні від 15.03.2008 року № 4/Х4/08/675. в публічному реєстрі панамських компаній існує запис відносно компанії “Lanen, S.A.” (с/о law firm Riera, Diaz & Asodiados, P.O.Box 871040, Zone7, Panama Citi. Republik of Panama), таким чином ця компанія фактично зареєстрована в публічному реєстрі панамських компаній, а її головний орган управління знаходиться за адресою: с/о law firm Riera, Diaz & Asodiados, P.O.Box 871040, Zone7, Panama Citi. Republik of Panama. Також, факт існування вказаної компанії встановлено Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.08р., відповідно до якої «...під час провадження справи встановлено, що компанія “Lanen, S.A.” за базою даних офіційного реєстру компаній Панами з 09.12.05р. зареєстрована в цій країні за № 510924. Даний факт підтверджується листом НЦБ Інтерполу УМВС в Черкаській обл. від 17.03.08р. за № ІР/39/08/92. Також у листі зазначено, що компетентні органи Панами висловлюють вибачення за те, що надана ними в жовтні 2007р. інформація щодо перевірки вказаної фірми була помилковою.

За таких обставин, суд вважає висновок податкової інспекції про те, що підприємство “Lanen, S.A.” (Республіка Панама) в Панамі не зареєстровано, і як наслідок не існує є таким, що спростовується письмовими документами, які додані до матеріалів справи. А вантажна митна декларація під час експорту товарів була заповнена належним чином, товари експортованими відповідно до п. 6.2.1. Закону України «Про податок на додану вартість», відомості стосовно фактичного не існування наведеної компанії є помилковими.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що враховуючи викладене та виходячи зі змісту положень Закону України «Про податок на додану вартість» у відповідача відсутні підстави нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій чинне законодавство не передбачає.

Судом встановлено, що фактично при проведенні виїзної планової перевірки відповідачем було використано лише вказані вище листи органів Інтерполу (як підставу для застосування до позивача заходів відповідальності).

З даного приводу суд зазначає, що згідно з ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, зокрема, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Таким чином, законодавцем чітко викладено вимоги до документів, які податковий орган має право використати при проведенні зазначеного виду перевірки, а саме перш за все це їх зв'язок з нарахуванням і сплатою податків і зборів. Зазначеним вимогам листи-відповіді органів Інтерполу щодо відсутності нерезидента в обліках урядових та неурядових комерційних структурах Республіки Панама не відповідають.

Отже, залучена до матеріалів справи вантажно-митна декларація №511000104/8/000092 від 16.01.2008 р. оформлена за чинними правилами.

Враховуючи, що контролюючим органом в порушення імперативного припису п.2 ст.71 КАС України не доведено факту визнання недійсною зазначеної ВМД та відсутності факту вивезення товару за межі території України за нею, у відповідача не було підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Відповідно до п.1, п.4 ст.70 КАС України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафна санкція (штраф) – плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Судом встановлено, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не має.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірні податкові повідомлення-рішення ДПІ у Богодухівському районі Харківської області прийняті на підставі Закону. Вимоги ч.2 ст.71 КАС України, щодо свого обов’язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, як нормами права, так і поданими доказами, а тому суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000462310/0 від 09.09.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000462310/1 від 11.11.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000462310/2 від 10.12.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000462310/3 від 25.02.2009 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн. винесено з порушенням норм чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Гутянський елеватор" до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області, за участю прокуратури Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень –

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області № 0000462310/0 від 09.09.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000462310/1 від 11.11.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000462310/2 від 10.12.2008 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000462310/3 від 25.02.2009 року про донарахування податку на додану вартість в сумі 868247 грн. та штрафних санкцій в сумі 434124 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства ''Гутянський елеватор" (Харківська область, Богодухівський район, с. Губарівка, вул. Гутянська 91а, код ОКПО 31834605) 3,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 23.07.2009р.

Суддя                                                                                           П'янова Я.В.