Постанова № 4600229, 08.07.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

08.07.2009 р.                                                                                           № 36684/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

Позивача: Коваль О.Ю.

Відповідача: Матофій Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву Приватного підприємства «Вікторія Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Вікторія Трейдінг», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова, в якому з урахуванням наданих утоснень позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення - рішення від 23 лютого 2009р. № 00000102320/0.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Червонозаводському районі м. Харкова, надав заперечення на адміністративний позов, в якому виклав свою позицію проти доводів позивача та просить суд відмовити в задоволенні позову Приватного підприємства «Вікторія Трейдінг» в повному обсязі.

При розгляді матерівалів справи судом було встановлено, що з 23 січня 2009р. по 11 лютого 2009р. ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова на підставі Направлення № 41 від 23.01.09р. та Направлення № 94 від 05 лютого 2009р. (продовження терміну перевірки) здійснена планова виїзна перевірка ПП «Вікторія Трейдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки складено Акт перевірки № 685/232/33606652 від 16.02.2009р.

Згідно з висновками Акту перевірки ПП «Вікторія Трейдінг» порушило вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», а саме ст. 7 п. 7.5. п.п. 7.5.1 п. 7.7 п.п. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97ВР від 03.0497р. зі змінами та доповненнями - заниження податкового зобов’язання по податку на додану вартість в періоді, що перевіряється, на загальну суму 45435,95грн., у тому числі за квітень 2008 року в сумі 684грн., травень 2008р. в сумі 34497,66грн. за червень 2008р. у сумі 1404,16грн., за липень 2008р. в сумі 1057,80грн., за серпень 2008р. в сумі 7759,00грн., за вересень 2008р. в сумі 33,33грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки № 685/232/33606652 від 16.02.2009р. начальником ДПІ у Червонозаводському р-ні м. Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 лютого 2009р. № 00000102320/0, яким підприємству визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 68154,00 грн., в тому числіза основним платежем - 45436грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 22718грн.

Відповідно до Акту перевірки ПП «Вікторія Трейдінг» відносило до складу податкового кредиту у податкових періодах 2008 року податкові накладні, які були виписані постачальниками товарів (робот та послуг) у 2007 році та були отримані ПП «Вікторія Трейдінг» у відповідних податкових періодах 2008 року. Цей факт також підтвердив представник позивача, але він не погодився з тим, що у разі отримання податкових накладних із запізненням платник податку позбавляється права на віднесення сум ПДВ по таким податковим накладним до складу податкового кредиту періоду, в якому такі податкові накладні були отримані. У якості доказів отримання податкових накладних із запізненням позивач надав реєстри отриманих податкових накладних, в яких зазначена дата отримання, супроводжувальні листі постачальників про надання податкових накладних та журнал реєстрації вхідної кореспонденції.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон про ПДВ) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ містить імперативну норму, згідно з якою не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Таким чином, Законом про ПДВ встановлено, що навіть якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товарів (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується наданою постачальником податковою накладною, платник податків не має права на декларування податкового кредиту.

Тобто, позивач мав право на декларування податкового кредиту в тому місяці, коли виникла подія, яка дає право на податковий кредит – або сплата постачальнику, або отримання податкової накладної, яка свідчить про придбання товарів (робіт, послуг). Однак, цілком правомірно, податковий кредит був задекларований тоді, коли позивачем були отримані податкові накладні від постачальників. Норму п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ було проігноровано відповідачем.

Також суд вважає за необхідне зазначити, що Закон про ПДВ не містить обмежень щодо декларування податкового кредиту після дати, з якої виникає право на податковий кредит.

Таким чином, оскільки податкові накладні по спірним сумам податкового кредиту були отримані у відповідні періоди 2008 року, то вони мали бути віднесені до складу податкового кредиту саме цих податкових періодів.

Доказами того, що податкові накладні були отримані саме в цих періодах є реєстри отриманих та виданих податкових накладних, в яких вказана дата отримання, журнал реєстрації вхідної кореспонденції та супроводжувальні листі постачальників, які надані ПП «Вікторія Трейдінг».

Посилання відповідача на абз.2 п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, відповідно до якого у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну платник податків має право звернутися до податкового органу зі скаргою на такого постачальника та задекларувати податковий кредит без отримання податкової накладної, у даному випадку є безпідставним, оскільки вказана норма закону розповсюджується лише на випадки відмови контрагента від надання податкових накладних. В даному випадку, як пояснив в судовому засіданні представник позивача, мова не йшла про відмову постачальників від надання податкових накладних, а про подання їх із затримкою. Однак, оскільки Законом про ПДВ не встановлений строк для надання податкової накладної своєму контрагентові, факт передачі таких накладних у періодах, наступних за датою виникнення зобов’язання, не є правопорушенням.

Також слід зазначити, що підпунктом 7.2.6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено право звернення покупця до податкового органу з заявою про порушення порядку виписки податкової накладної. Але цим Законом не передбачено обов’язку звернення платника податків з такою заявою. Таким чином, якщо підприємство не скористалося зазначеною нормою цього Закону, то отримана із запізненням податкова накладна включається до складу податкової декларації з ПДВ в тому звітному періоді, у якому вона була отримана. Саме таким чином ПП «Вікторія Трейдінг» включило суми ПДВ по спірним податковим накладним до складу податкового кредиту у 2008 році.

Крім того, таке розуміння положень 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» міститься і у податкових роз’ясненнях ДПА України, а саме в листі N 6936/6/15-2415-9 ДПА України від 11.08.2003р., листі від 18.04.2008 № 8109/7/16-1117 ДПА України «Щодо актуальних питань з податку на додану вартість», листі від 11.08.2004 р. N 15316/7/15-2417 ДПА України.

Враховуючи вищенаведений аналіз норм податкового законодавства суд дійшов висновку про те, що формування податкового кредиту ПП «Вікторія Трейдінг» у квітні-вересні 2008 року відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем щодо прийнятого рішення до суду не надано.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 71, 94, 160, 161, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Вікторія Трейдінг» до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення –задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова від 23 лютого 2009р. № 00000102320/0.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У повному обсязі постанова виготовлена 09.07.2009р.

Суддя                                                                                           П'янова Я.В.