Постанова № 4600174, 17.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 36043/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2009 р.                                                                                 м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Бартош Н.С.,

при секретарі –Шевчук А.В.,

за участю представників: позивача –Леонової Ю.С.,

відповідача –Крайник Л.Б., Гедзюк О.Б., Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Казино Місто» до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, положень акту,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Казино Місто»звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 25.12.2008 р. № 0004762305/0 та податкового повідомлення - рішення від 25.02.2009 р. № 0004762305/1 Державної податкової інспекції Дзержинського району м. Харкова про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 84903,00 грн., а також положень акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 7480/2305/33205250 від 12.12.2008 р. в частині перерахунку валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань та податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили суд залишити позовні вимоги без задоволення.

Вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

На підставі направлення на перевірку від 21.11.2008р. № 1260, виданого Державною податковою інспекцією Дзержинського району м. Харкова, його посадовими особами (головним державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків Гедзюк О.Б., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення податкового аудиту платників податків Крайник Л.Б., головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Лундіною С.Б.) в період з 24.11.2008 р. по 06.12.2008 р. була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.06.2008 р.

У Акті про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 12.12.2008 р. №7480/2305/33205250 відповідачем встановлено, що позивач невірно визначав (занижував) склад валових доходів (стор. 7-8 Акту перевірки) та склад валових витрат (стор. 14 Акту перевірку), у зв’язку з чим відповідачем був здійснений їх перерахунок. Як наслідок відповідачем встановлено заниження валового доходу позивача на суму 98 836 664 гривень (таблиця перша на стор. 9 Акту перевірки) та валових витрат на суму 98 844 049 гривень (таблиця перша на стор. 14 Акту перевірки).

Відповідно до вказаного перерахунку посадовими особами відповідача було зроблено перерозподіл сум амортизаційних відрахувань окремо по видам діяльності, що патентуються (торгівля за готівку та гральний бізнес) –стор. 24 Акту перевірки, –та відповідне перерозподіл нарахованого податку на прибуток окремо по видам діяльності (стор 25, 26 Акту перевірки). За результатами такої перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення від 25.12.2008 р. № 0004762305/0, згідно з яким було визначене суму податкового зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 84903,00 грн. (з яких 58077,00 грн. становить сума, що підлягає сплаті за основним платежем, а 26826,00 грн. –сума штрафних санкцій), що було отримане позивачем 25.12.2008 р.

Згідно абз. 2 п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру по наданню результатів робіт (послуг), по наданню права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами й іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію…».

Діяльність по організації грального бізнесу у казино, що провадиться ТОВ «Казино Місто»відноситься законодавством до сфери послуг.

Відповідно до Цивільного кодексу України сама сутність послуги полягає в тому, що вона споживається в процесі її надання (ч.1 статті 901 Цивільного кодексу України «Договір про надання»послуг «За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності…».

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР не містить будь-яких особливостей оподаткування грального бізнесу, в тому числі порядку ведення обліку валових доходів та валових витрат у цій сфері. Таким чином, оподаткування грального бізнесу, порядок ведення обліку валових доходів та валових витрат, здійснюється за загальними правилами, встановленими Законом N 334/94-ВР.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 N 88, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Крім того, відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Особливістю діяльності у сфері грального бізнесу полягає в тому, що у момент обміну грошових коштів гравцем грального замінника гривні (фішки, жетону) через належним чином оформлений реєстратор розрахункових операцій (РРО), клієнт не споживає послугу, та на сплачує кошти за надання послуги, а здійснює обмін грошових коштів на гральний замінник, що в подальшому може дати йому можливість скористатися послугами позивача шляхом участі в азартній грі. Таким чином, в момент розрахунку через РРО, послуга таким клієнтом не придбана та не спожита, тобто господарська операція у розумінні законодавства у сфері оподаткування не є завершеною. Таким чином, на момент здійснення операції щодо обміну грошей на фішку у касі позивача та реєстрації такої операції через РРО неможливо визначити кінцевий фінансовий результат надання послуг такому гравцю. Господарська операція по наданню послуг гравцю в азартній грі буде завершена лише в той момент, коли такий гравець звернеться до каси грального закладу з результатом спожитої послуги: при цьому у випадку зворотного одержання таким клієнтом через РРО коштів у розмірі більшому, ніж їм було внесено раніше, то така різниця вважається витратами казино; у випадку ж, якщо одержувана сума є меншої, то така різниця - уважається доходом казино, у випадку ж, якщо клієнт взагалі не звернеться до каси казино про зворотній обмін гральних замінників гривні на грошові кошти, то увесь об’єм сплачених через РРО коштів таким клієнтом вважатиметься доходом казино. Обмін клієнтом коштів на фішки (жетони) і наступний обмін фішок (жетонів) на кошти - нерозривно зв'язані один з одним дії в рамках однієї господарської операції, результат якої визначений буде тільки після її завершення, тому що тільки після закінчення її повного циклу в рамках одного операційного дня позивач може визначити розмір свого доходу, що складається з сукупності результатів гри всіх гравців, що споживали послуги казино в цей день. Згідно абз.2 п.1.31 ст.1Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств»- «продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру по наданню результатів робіт (послуг), по наданню права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами й іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію…». Відповідно до ст.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290 «Дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції». Таким чином, видача фішок (жетонів) в обмін на кошти, а потім обмін цих фішок (жетонів) на кошти є відповідно початком і закінченням надання послуги ігорного закладу, а значить підлягає розгляду як одна господарська операція.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV «Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.….Позивач самостійно: визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних…». Таким чином, посадова особа позивача для цілей бухгалтерського обліку вправі встановити порядок розрахунку доходу з урахуванням наведених особливостей, прийнявши наказ про облікову політику на підприємстві, який би не суперечив загальним вимогам законодавства та єдиним засадам та принципам ведення бухгалтерського та податкового обліку.

          Пункт 9 Наказу № 1 позивача «Про організації бухгалтерського й податкового обліку, складанні фінансової й податкової звітності»викладає принципи формування витрат і доходів:

          «Визнання й відбиття в обліку витрат здійснювати відповідно до вимог П(З)БУ 16 «Витрати», а визнання й відбиття в обліку доходів здійснювати відповідно до Вимог П(З)БУ 15 «Доход»з урахуванням наступних особливостей господарської діяльності підприємства.

Пунктом 5 П(З)БУ 15 «Доходи»передбачено, що доход визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що визначає ріст власного капіталу (за винятком росту капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірна визначена. Як вже було наголошено, «дохід, пов'язаний з наданням послуг, визнається, виходячи зі ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції».

Відповідно до ч 2. ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 N 996-XIV «Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку».

Враховуючи викладені особливості процесу надання послуг гравцям в казино, а також на підставі наказу про облікову політику позивача, позивач формував доходи й витрати як різницю між сумами, отриманими й виданими особам протягом одного операційного дня як у бухгалтерському так і в податковому обліку, не порушуючи вимоги законодавства щодо формування валових доході та витрат.

Правила формування позивачем валових доходів не суперечить нормам п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і валовий дохід позивач цілком відповідає визначенню валового доходу, закріпленому в даному пункті зазначеної статті: «Валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами». Позивач щоденно включає до складу валових доходів результат надходження коштів (інкасація наявної виручки, що відповідає наявній видачі по щоденному Z-звіті), яка повністю відповідає вищенаведеному визначенню доходу, отриманого (нарахованого) позивачем. Та у зв’язку з тим, що такий облік доходу казино не зобов’язано вести щодо кожного гравця окремо, позивач веде облік таких операцій щоденно на підставі фіскальних даних РРО.

При подальшому застосуванні методу пропорційного розподілу амортизаційних відрахувань відповідно до п.16.3 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідно до безпідставно скоригованих даних, відповідач відносить більшу частину амортизаційних відрахувань до виду діяльності у сфері грального бізнесу, та здійснює незаконне донарахування податку на прибуток від патентованої діяльності з продажу товарів за готівку (інший вид патентованої діяльності, що здійснюється позивачем).

Позивачем був надані суду письмові роз’яснення спеціаліста - висновок спеціаліста - економіста Харківського Науково-дослідницького інституту ім. заслуженого професора Бокаріуса М.С. № 10453 від 25.12.2008 р. на 8-ми сторінках, у якому зроблений наступний висновок:

«Висновки Акту перевірки ДПІ у Дзержинському районі № 7480/2305/33205050 від 12.12.2008 р. про донарахування податку на прибуток в сумі 58077,00 грн. у зв’язку з застосуванням ТОВ «Казино Місто»порядку визначення валових витрат та валових доходів від грального бізнесу за методикою, яка суперечить Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не підтверджуються».

Відповідач в своїх письмових запереченнях, наданих в судовому засіданні, посилається на підпункти Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»саме 11.3.1 та 11.2.1, які не можуть бути взяті до уваги судом через те, що ці норми не можуть застосовуватися до гральної діяльності, та не закріплюють принципів формування та особливостей оподаткування діяльності у сфері грального бізнесу. Правилами пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»закріплені правила визначення дати виникнення валового доходу, а правилами пп. 11.2.1 п.11.2 ст. 11 – правила визначення дати збільшення валових витрат, що обидві позивачем не порушуються. Зазначені норми закону не підтверджують доводи відповідача тому що закріплюють момент виникнення валових доходів та витрат, але не регулюють обсяг і правила його формування.

Відносно вимог позивача щодо визнання недійсними положень Акту про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 7480/2305/33205250 від 12.12.2008 р. в частині перерахунку валових доходів, валових витрат, амортизаційних відрахувань та податку на прибуток, суд зазначає, що такі вимоги не є предметом оскарження в адміністративному судочинстві, тому що не є рішенням, дією або бездіяльністю суб’єкта владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Казино Місто" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинними податкового повідомлення-рішення, положень акту – задовольнити частково.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.12.2008 р. № 0004762305/0 та податкове повідомлення - рішення від 25.02.2009 р. № 0004762305/1 Державної податкової інспекції Дзержинського району м. Харкова (відповідача) про визначення суми податкового зобов’язання позивача з податку на прибуток у розмірі 84903,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22.04.2009 року.

Суддя -