Постанова № 4600071, 29.04.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29.04.2009 р.                                                                                           № 2а-33334/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: П'янової Я.В.

При секретарі: Подосокорської А.О.

За участю представників сторін:

позивача: Кулькова Е.Г.

відповідача: Хільченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»до Нововодолазької міжрайонної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач, Торгівельно-комерційне товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Харків –Москва», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Нововодолазьської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, згідно якого просить визнати не чинним податкове повідомлення-рішення від 16.12.2008 року № 0000101600/0, що винесено відповідачем.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що спірне повідомлення-рішення винесене відповідачем в супереч вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначає, що бюджетне відшкодування по податковій декларації за березень 2008 року виникло в тому числі за рахунок придбання позивачем роторного бурового обладнання у ТОВ «Італгруп». По фатку отримання оплати була виписана податкова накладна на суму 2327718,46 грн., в тому числі ПДВ 387953,08, сума якого була внесена у декларацію та віднесена до відшкодування. Крім того вказує, що договір на поставку гідравлічного роторного бурового обладнання, що укладений між позивачем та ТОВ «Італгруп»відповідач безпідставно вважає недійсним, тоді як дійсних підстав, щоб вказували на таку недійсність договору як такого, що суперечить закону не має.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, прохав його задовольнити. Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечував, також надав до суду заперечення на позовну заяву. Вказував на те, що в ході проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року порушень в визначенні правомірності бюджетного відшкодування не встановлено. Складено акт № 60/-018/14344275 від 06.06.2008 року. Проте в подальшому, в ході позапланової документальної перевірки правомірності задекларованих до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість (акт № 60/16-018/14344275) були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів підприємства, з метою підтвердження сум податкового кредиту за лютий 2008 року та отримані відповідні відповіді. Встановлено, що ТОВ «Компанія Віватекс» залучене до схеми постачання у 3 ланці ланцюга та є основним постачальником ТОВ «Компанія Агропол»роторного бурового обладнання при значних обсягах поставки сплачувало в перевіряємому періоді надмірно податок на додану вартість до бюджету у незначних розмірах. Проведення перевірки ТОВ «Компанії Віватекс»є неможливим у зв’язку з відсутністю даного підприємства за юридичною адресою. Таким чином, за результатами перевірки з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок, не підтверджується надходження відповідних сум податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачання ТК ТОВ з ІІ «Харків –Москва» по декларації за березень 2008 року на відповідну суму бюджетного відшкодування 245106 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, встановив таке.

08.12.2008 року відповідачем –Нововодолазькою міжрайонною державною податковою інспекцією у Харківській області була проведена документальна невиїзна перевірка позивача –Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Харків –Москва»(далі - ТК ТОВ з ІІ «Харків –Москва») з питань достовірності декларування податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за березень 2008 року. За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт № 196/16-018/14344275 від 08.12.2008 року, на підставі якого винесено спірне податкове повідомлення –рішення від 16.12.2008 року № 0000101600/0, згідно з яким підприємству позивача донарахована сума податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 245106 грн.

Згідно зі змістом зазначеного акту відповідачем було встановлено, що позивач в лютому –березні 2008 року займався підготовкою та здійсненням будівництва багатофункціонального громадсько-торгівельного центру «Світ Квітів»та житлового будинку з багатоповерховою автостоянкою за адресою: м. Харків, вул. Пушкінська, 2. Для здійснення будівництва підприємство придбало основні засоби, а саме у лютому 2008 року було здійснено попередню оплату за гідравлічне роторне обладнання в кількості 1 шт. на загальну суму 2327718,46 грн., в тому числі ПДВ –387953,08 грн.

В ході позапланової документальної перевірки правомірності задекларованих до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість (акт № 60/16-018/14344275) були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів підприємства, з метою підтвердження сум податкового кредиту за лютий 2008 року та отримані відповідні відповіді. Встановлено, що ТОВ «Компанія Віватекс»залучене до схеми постачання у 3 ланці ланцюга та є основним постачальником ТОВ «Компанія Агропол»роторного бурового обладнання при значних обсягах поставки сплачувало в перевіряємому періоді надмірно податок на додану вартість до бюджету у незначних розмірах. Проведення перевірки ТОВ «Компанії Віватекс»є неможливим у зв’язку з відсутністю даного підприємства за юридичною адресою. Таким чином, за результатами перевірки з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок, не підтверджується надходження відповідних сум податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачання ТК ТОВ з ІІ «Харків –Москва»по декларації за березень 2008 року на відповідну суму бюджетного відшкодування в сумі 245106 грн.

У зв’язку з відсутністю надмірної сплати податку на додану вартість постачальниками, відсутністю обґрунтованих розумних економічних або інших причин (ділової мети), встановлення таких обставин, на думку відповідача, дає підставу для відмови у відшкодуванні податку на додану вартість з Державного бюджету України за березень 2008 року в сумі 245106 грн.

Також, як зазначено в акті, згідно з статтею 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України зазначено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства.

За змістом ч. 1 ст. 288 ЦК України правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 згаданої статті, є нікчемним.

Відповідно до статті 216 ЦК України недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. За результатами перевірок проводиться відповідне коригування показників, пов’язаних з обчисленням сум податкових зобов’язань за операціями, що проведені на підставі таких недійсних правочинів. Таким чином, як зазначає відповідач, наявність у позивача ТК ТОВ з ІІ «Харків –Москва»належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»необхідні для внесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, так як перевіркою доведено, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

У зв’язку з відсутністю надмірної сплати податку на додану вартість постачальниками, відсутністю обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання роторного бурового обладнання за наслідками перевірки встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податкового кредиту безпідставно завищена по декларації за березень 2008 року в розмірі 245106 грн.

Проте з такими висновками відповідача з огляду на наявні матеріали справи погодитись не можна у зв’язку з таким.

Згідно з пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку по податковій декларації за березень 20008 року податок на додану вартість в сумі 1416800.

Бюджетне відшкодування у зазначений період виникло, в тому числі за рахунок придбання роторного бурового обладнання у ТОВ «Італгруп». По факту отримання оплати позивачу була виписана податкова накладна № 26 від 04.02.2008 року на суму 2327718,46 грн., в тому числі ПДВ 387953,08 грн., сума якого була внесена у декларацію та віднесена до відшкодування.

З питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008 року відповідачем було проведено виїзну позапланову документальну перевірку та складено відповідний акт № 60/16-018/14344275 від 06.06.2008 року. За результатами вказаної перевірки порушень в визначенні правомірності бюджетного відшкодування не встановлено, та у подальшому на поточний рахунок позивача була зарахована сума 1416800 грн., тобто вся сума, яка підлягала відшкодуванню з бюджету.

Таким чином позивач правомірно та обґрунтовано отримав відшкодування усієї заявленої суми з державного бюджету за березень 2008 року.

Також, посилання відповідача на положення пп 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 названого Закону спростовуються матеріалами справи. Відповідні суми податку є підтвердженими належним чином оформленими податковими накладними, що в тому числі встановлено самим відповідачем при проведенні виїзної позапланової документальної перевірки, за результатами якої складено відповідний акт № 60/16-018/14344275 від 06.06.2008 року.

Висновок відповідача щодо нікчемності, а значить недійсності договору між позивачем та ТОВ «Італгруп»на поставку бурового обладнання є також безпідставним з огляду на таке.

Договір між ТОВ «Італгруп»та позивачем на поставку гідравлічного роторного бурового обладнання укладено у належній формі, у відповідності до вимог чинного законодавства України. Докази в підтвердження того, що вказаний договір є таким, що спрямований на незаконне заволодіння майном держави, а й отже є нікчемним, відсутні та з боку відповідача суду, окрім висловлювань з цього приводу не надані.

Вказаний договір укладений між двома суб’єктами господарювання та його предметом не є майно та майнові відносини держави, рівно як і стороною по зазначеному договору не є держава в особі відповідного уповноваженого органу.

Тобто вважати договір на поставку гідравлічного роторного бурового обладнання таким, що порушує публічний порядок не має підстав. Матеріалами справи доведено, що обладнання, яке є предметом вказаного договору, використовується у господарській діяльності позивача.

Отже проведення відповідачем коригування показників, пов’язаних з обчисленням сум податкових зобов’язань за операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, правочину, є також необґрунтованим та безпідставним.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

          Матеріали справи свідчать про те, що позивачем у відповідності до вимог зазначених положень закону була визначено сума податку, що підлягала відшкодуванню, шляхом перерахування на поточний рахунок та в подальшому така сума була ним отримана. Інших доказів або їх наявність про порушення порядку визначення таких сум та їх отримання з державного бюджету з боку відповідача суду не надано та не зазначено.

Крім того, суд вважає за необхідне зауважити на таке таке.

Згідно з п.1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку, і в момент, коли платник податку заявляє до відшкодування розраховану відповідно до закону про податок на додану вартість суму, вартість товару, яка містить в собі ПДВ, повинна бути сплачена і підтверджена відповідними платіжними документами.

Таким чином, вимога пункту 1.8 статті 1 закону про податок на додану вартість щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із законом поніс фактичні витрати по сплаті податку.

Як свідчить аналіз приписів закону про податок на додану вартість, цим законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі. Судом встановлено, що позивач оплатив отримані товари, додаткових вимог щодо права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, чинним законодавством не передбачено.

Суд вважає за необхідне зауважити на те, що посилання органу податкової служби на те, що за результатами перевірки з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок, не підтверджується надходження відповідних сум податку на додану вартість до бюджету по ланцюгу постачання по ТК ТОВ з II фірми „Харків-Москва»по декларації за березень 2008 року на відповідну суму бюджетного відшкодування -245106 грн., судом до уваги не приймаються через таке.

Відповідно до чинного законодавства, виникнення у платника податку на додану вартість права на бюджетне відшкодування ПДВ не залежить від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб’єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.

Зазначені вище обставини не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

За таких обставин спірне податкове повідомлення –рішення від 16.12.2008 року № 0000101600/0 винесене відповідачем в порушення вище приведених норм законодавства, а тому повинне бути визнано нечинним.

Відтак, з огляду на вище приведені положення законодавства, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ТК ТОВ з ІІ «Харків –Москва»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Торгівельно-комерційного товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями фірма «Харків-Москва»до Нововодолазької міжрайонної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення –задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної податкової інспекції №0000101600/0 від 16.12.2008 року.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанову в повному обсязі виготовлено 05.05.2009р.

Суддя                                                                                           П'янова Я.В.