Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
29.04.2009 р. № 2-а- 30683/08
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.
за участю представників сторін :
позивача –Маркової І.М., Челобітько Т.І.
відповідача –Курило В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова
пропро визнання податкового повідомлення-рішення недійсним , В С Т А Н О В И В:
28 листопада 2008 року з Вищого адміністративного суду України до суду надійшла адміністративна справа за позовом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року, якими донараховано зобов’язання по податку на прибуток в сумі 413539 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2008 року касаційну Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова задоволено частково, постанову господарського суду Харківської області від 18.12.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007 року скасовано в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року, якими донараховано зобов’язання по податку на прибуток в сумі 413539 грн. Справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою суду від 01.12.2008 року справа прийнята в провадження та призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року, якими донараховано зобов’язання по податку на прибуток в сумі 413539 грн. Позовні вимоги обґрунтовує з посиланням на п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. № 38 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись державними навчальними закладами”, стверджує, що від повно до наведеного нормативно-правового акту державні освітні установи (до яких належить і Університет) можуть надавати платні послуги в сфері фізичної культури та спорту.
Позивач вважає, що відповідно до даної Постанови Університет має право на надання таких платних послуг, в т.ч. через свої підрозділи, які не є самостійними. Крім того, позивач вказує, що дана Постанова не містить переліку та не обмежує кола суб’єктів, яким можуть надаватись такі платні послуги; перелік таких видів послуг, передбачений п. 4 даної Постанови, не є вичерпним.
Позивач вважає, що згідно до п. 2 Додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 359 від 17.05.2002р., доходи від надання платних послуг несамостійними підрозділами Університету належать до 2 підгрупи першої групи надходжень бюджетних організацій як плата за послуги, що надаються бюджетною організацією (установою), а саме: „плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами”; „надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності. До цієї групи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо...”. Представник позивача також наполягав на тому, що спірні витрати Університету, прямо пов’язані з наданням послуг його спортивними підрозділами „Уніфехт”, „Універ-Локо”, „Унікорт” за період 2004-2005 року. На підтвердження своїх доводів з цього приводу надав до суду копії платіжних доручень, облікових карток нарахування заробітної плати працівникам підрозділів „Уніфехт” за 2004 рік на суму 33715,13 грн., за 2005 рік на суму 52161,26 грн., „Універ-Локо” за 2004 рік на суму 14520 грн., за 2005 рік на суму 20953,99 грн. та „Унікорт” за 2004 рік на суму 207853,45 грн., за 2005 рік на суму 299413,91 грн., наказів по особовому складу працівників підрозділів „Уніфехт” , „Універ-Локо”, „Унікорт” на 2003/2004, 2004/2005,2005/2006 учбові роки. Підсумовуючи викладене, зазначає, що в 2004-2005 роках Університет не отримував доходів з інших джерел, ніж визначених відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а тому за спірний період на його думку відсутність об’єкт оподаткування податком на прибуток. Просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні проти задоволення позову заперечують, мотивуючи це тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у загальному розмірі 413539 грн. є законними, відповідають дійсним обставинам справи і не суперечать діючому законодавству України. Стверджує, що спортивні послуги надавались Університетом комерційним підрозділам, в зв’язку з чим дані види послуг не відносяться ні до першої, ні до другої групи надходжень виходячи зі змісту положень Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 року № 659 та не пов’язані з виконанням основних функцій, а саме, з наданням послуг з вищої освіти. З огляду на це робить висновок, що доходи від надання платних спортивних послуг комерційним структурам та фізичним особам відноситься до категорії доходів з інших джерел і відповідно п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення осіб, дослідивши надані докази, врахувавши висновки та мотиви, з яких скасовано судові рішення у даній справі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2008 року, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28.10.2008 р. зазначається, що висновок судів про незаконність визначення контролюючим органом позивачу податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 413539 грн. з огляду на те, що Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна має право на надання платних спортивних послуг через створені підрозділи і доходи від надання таких послуг не оподатковуються, зроблений за неповно з’ясованих обставин справи. Відповідно до абзацу 2 пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», незалежно від положень абзацу першого цього підпункту у разі, коли неприбуткова організація отримує доход з інших джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 – 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. Однак питання щодо витрат, які пов’язані з наданням позивачем платних спортивних послуг, та які впливають на визначення об’єкту оподаткування – податку на прибуток, при вирішенні спору судами не досліджувалось.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, Судом взято до уваги висновки та мотиви, з яких скасовано судові рішення у даній справі Вищим адміністративним судом України, викладені в ухвалі від 28.10.2008р. та встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було проведено виїзну планову перевірку Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.12.2005р., за результатами якої складено акт № 3563/2320/02071205 від 02.06.2006 р.
В ході перевірки контролюючим органом зроблено висновок про те, що позивачем порушено: пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки доходи від надання платних спортивних послуг комерційним структурам та фізичним особам відносяться до категорії доходів з інших джерел і відповідно до пп. 7.11 9 п.7.11 ст7 вказаного Закону підлягають оподаткуванню на загальних підставах; ч. 5 ст. 7 Закону України «Про плату за землю» внаслідок неправомірного застосування пільги на категорію земель житлового фонду; ст.ст.9, 17 та пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України „Про податок на додану вартість”.
На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0001022320/0 від 13.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на землю в розмірі 9604,85 грн.. в тому числі основний платіж - 6403,23 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3201,62 грн.; № 0001012320/0 від 13.06.2006 р. про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 413539 грн., в тому числі основний платіж – 292410 грн., штрафні (фінансові) санкції - 121129 грн.
Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, однак рішеннями податкових органів його скарги залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001022320/1 від 19.08.2006 року, № 0001022320/1 від 19.08.2006 року, № 0001022320/2 від 27.10.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006р. на ті ж самі суми податкових зобов’язань.
Суд вважає за необхідне зазначити, що предметом адміністративного позову при розгляді справи в цьому провадженні є податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року, які позивач просить суд визнати нечинними.
З п. 4 висновку зазначеного акту перевірки вбачається, що перевіркою, зокрема, встановлено порушення п.п.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, нарахований податок на прибуток на суму 292410,0 грн., у тому числі: 1 квартал 2004 року в сумі 21250,0 грн.; 2 квартал 2004 року в сумі 32180,0 грн.; 3 квартал 2004 року в сумі 16720,0 грн.; 1 квартал 2005 року в сумі 58350,0 грн.; 2 квартал 2005 року в сумі 32450,0 грн.; 3 квартал 2005 року в сумі 23430,0 грн. та 4 квартал 2005 року в сумі 57150,0 грн.
На підставі даних висновків акту перевірки та за наслідками апеляційного оскарження ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення про визначення Харківському національному університету імені В.Н.Каразіна суми податкового зобов’язання по податку на прибуток у загальному розмірі 413539 грн.
Як свідчать матеріали справи, Харківський національний університет імені Каразіна є вищим навчальним закладом, неприбутковою організацією, яка створена Міністерством освіти і науки України та утримується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Відповідно до п.п. 7.11.2 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці „а” підпункту 7.11.1. отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг, у тому числі доходів державних професійно-технічних навчальних закладів, отриманих від виготовлення та реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних з їх основною, статутною діяльністю.
Згідно ч.2 п.п. 7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 – 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов’язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
Судом встановлено, що позивачем були створені як структурні підрозділи навчально-спортивні комплекси : „Спеціалізований фехтовальний клуб „Уніфехт”, ”Спеціалізований футбольний клуб „Універ-Локо”, тенісний клуб „Унікорт”, що підтверджується положеннями про зазначені спортивні комплекси, які затверджені відповідними наказами ректора ХНУ імені Каразіна і долучені до матеріалів справи.
У відповідності до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997р. № 38 „Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватись державними навчальними закладами” державні освітні установи можуть надавати платні послуги у сфері фізичної культури та спорту: групові та індивідуальні заняття фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортзалах, плавальних басейнах, тенісних кортах тощо понад норми, встановлені навчальними планами, за винятком занять, що проводяться з учнями та студентами навчальних закладів спортивного профілю; організація „груп здоров’я”, спортивних, фізкультурно-спортивних заходів; послуги спортивних баз і спортивно-оздоровчих таборів, спортивних клубів, у тому числі прокат спортивного інвентаря, за винятком послуг, що надаються учням та студентам навчальних закладів спортивного профілю.
Згідно п.2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2002 року № 659, власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, які в свою чергу поділяються на підгрупи.
Першу підгрупу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами. Такі надходження мають постійний характер і обов’язково плануються у бюджеті, друга підгрупа цієї групи включає надходження бюджетних установ від господарської та/або виробничої діяльності. До цієї підгрупи відносяться кошти, які отримують бюджетні установи від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств, господарств, майстерень, тощо. Надходження від вказаних першої та другої підгруп формуються за видами, визначеними переліками послуг, що можуть надаватися бюджетними установами за плату, затверджуваними Кабінетом Міністрів України для відповідної галузі. Такі переліки складаються відповідно до груп власних надходжень із зазначенням конкретних напрямів використання коштів, які отримують бюджетні установи за надання цих послуг. Відповідальними за складання переліків визначаються центральні органи виконавчої влади, що є провідними у відповідній галузі.
За висновком акту перевірки сума доходів від надання платних послуг у сфері фізичної культури і спорту вказаними спортивними підрозділами Університету складає : у 2004 році – 484,1 тис. грн.., в т.ч. ПДВ – 80,68 тис.грн., у 2005 році – 685,5 тис.грн., в т.ч. ПДВ – 114,25 тис.грн.
Суд зауважує, що на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 28.10.2008р. було витребувано з позивача первинні документи щодо витрат Університету, які прямо пов’язані з наданням спірних платних послуг спортивними підрозділами : „Спеціалізований фехтовальний клуб „Уніфехт”, ”Спеціалізований футбольний клуб „Універ-Локо”, тенісний клуб „Унікорт”.
Так, з досліджених у судовому засіданні копій платіжних доручень, облікових карток нарахування заробітної плати працівникам підрозділів „Уніфехт” за 2004 рік на суму 33715,13 грн., за 2005 рік на суму 52161,26 грн., „Універ-Локо” за 2004 рік на суму 14520 грн., за 2005 рік на суму 20953,99 грн. та „Унікорт” за 2004 рік на суму 207853,45 грн., за 2005 рік на суму 299413,91 грн., наказів по особовому складу працівників підрозділів „Уніфехт” , „Універ-Локо”, „Унікорт” на 2003/2004, 2004/2005,2005/2006 учбові роки інших первинних документів судом встановлено наступне.
Доход підрозділів університету, які надають платні послуги у сфері фізичної культури і спорту (без ПДВ) у 2004р. склав 403420 грн., у 2005р. - 571250 грн.
Фактичні витрати таких підрозділів Університету, прямо пов’язані з наданням цих платних послуг (без ПДВ) склали у 2004р. - 43661 грн., у 2005р. - 600952 грн. Таким чином, вищенаведені витрати перевищили доходи за відповідні періоди у 2004р. на 33191 грн., у 2005р. – на 29702 грн. В зв’язку з чим, слід відзначити, що сума доходів отриманих структурними підрозділами Університету від надання платних послуг у сфері фізичної культури і спорту за період 2004, 2005 років менше ніж витрати, які були понесені позивачем при наданні таких послуг.
Суд зауважує, що відповідно до п.1.5, п.1.6, п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25 серпня 2005 р. за N 925/11205 акт виїзної планової перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами виїзної планової перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної виїзної планової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Слід відмітити, що відповідач і ця обставина не заперечується його представником в судовому засіданні в акті перевірки не відокремив кошти, одержані від надання платних послуг у сфері фізичної культури і спорту структурними підрозділами Університету від коштів, які були одержані з інших джерел.
Оскільки в акті перевірки не відображено суттєвих обставин фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового законодавства, не зазначено первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку і підтверджують наявність зазначених фактів, тобто, недотримано вищенаведених приписів Порядку, твердження відповідача в акті перевірки щодо нарахування позивачу податку на прибуток на суму 292410,00 грн. з коштів, отриманих від платних спортивних послуг, наданих його структурними підрозділами не може бути прийнято судом до уваги.
Таким чином, акт перевірки в цій частині складено з суттєвим порушенням законодавства, що не дає можливості чітко встановити факт порушення. А тому висновки такого акта є неповними, безпідставними і відповідно неправомірними.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В своїх запереченнях на позовні вимоги в цій частині та в поясненнях, наданих до суду відповідач не довів, що позивачем було дійсно не вірно визначено суму податку на прибуток за 2004, 2005 роки.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий доход – загальна суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Пунктом 3.1 ст.3 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” визначено, що об’єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно п.4.3 цього Закону:
а) суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;
б) суму амортизаційних відрахувань нарахованих згідно із статтями 8, 9 цього Закону.
Беручи до уваги викладене та ту обставину, що прибуток Університетом від його структурних підрозділів від надання останніми платних послуг у сфері фізичної культури і спорту за період 2004, 2005 років не отримувався, суд вважає висновок відповідача в акті перевірки про порушення Харківським національним університетом імені В.Н.Каразіна при здійсненні своєї господарської діяльності пп.7.11.9 п.7.11 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” таким, що спростовується фактичними обставинами у справі.
З огляду на викладене, суд вказує на неправомірність визначення Харківському національному університету імені В.Н.Каразіна податкового зобов’язання з податку на прибуток у загальному розмірі 413539 грн. згідно пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
В зв’язку з чим, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 413539 грн., в тому числі основний платіж – 292410 грн., штрафні (фінансові) санкції - 121129 грн. є такими, що повинні бути визнані судом нечинними.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень – задовольнити в повному обсязі.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова № 0001012320/0 від 13.06.2006 року, № 0001012320/1 від 19.08.2006 року, № 0001012320/2 від 27.10.2006 року.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 30.04.2009 року.
Суддя Перцова Т.С.
З оригіналом згідно.
Судове рішення № 4600018, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 29.04.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-30683/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: