Постанова № 4600005, 10.03.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10.03.2009 р.                                                                                 № 2-а- 29469/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача –Сидорук Т.П.

відповідача –Єфім’євої М.О.

прокуратури –Гавриленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ЗАТ "Харківська бісквітна фабрика"

до СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Акціонерне Товариство Закритого типу "Харківська бісквітна фабрика" (надалі – АТЗТ "ХБФ", Позивач), звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (надалі – СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, Відповідач), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийняті на підставі акту від 11.04.2008 р. № 824/23-1/00377265, складеного за результатами планової виїзної документальної перевірки АТЗТ "ХБФ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р.

Ухвалою суду від 10 березня 2009 року до участі у справі залучено прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Представник позивача в судовому засіданні, після уточнень позовних вимог від 25.11.2008 р. № 1414 та від 25.02.2009 року № б/н, які прийняті судом, просив позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилається на наявність у АТЗТ "ХБФ" усіх необхідних первинних документів, які містять обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством України. Вказує на те, що спірні послуги надані ТОВ "Метро кеш єнд Кері" з організації додаткового інформування та просування товарів, маркетингові послуги, логістичні послуги з організації перевезення товарів, отримані Позивачем в межах виконання зобов'язань за дійсними договорами і пов'язані із господарською діяльністю АТЗТ "ХБФ", як підприємства-виробника. Вважає, що заниження сум податку на прибуток та завищення сум бюджетного відшкодування не відбулося. Також посилається на відсутність порушення вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки на думку Позивача, імпортні товари, що придбавалися резидентом у нерезидентів були ввезені на митну територію України із дотриманням 90-денного терміну.

Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував, вважає його безпідставним та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог. Свою позицію обґрунтовував тим, що Позивач допустив порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.1.,7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також порушив терміни надходження імпортної продукції, передбачені вимогами ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Представник прокурора м. Харкова в судовому засіданні заперечував проти позову та наголосив, що спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийняті у відповідності до норм чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги АТЗТ "ХБФ" слід задовольнити в повному обсязі з таких підстав.

Надані суду документи, свідчать про те, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові в період з 22.02.2008 року по 04.04.2008 року здійснила планову виїзну документальну перевірку АТЗТ "ХБФ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р. За результатами перевірки було складено акт від 11.04.2008 р. № 824/23-1/00377265, на підставі якого Відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування сум штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД.

В порядку апеляційного оскарження, передбаченого п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", АТЗТ "ХБФ" зверталося зі скаргами до Відповідача та контролюючих органів вищого рівня, які були залишені без задоволення, а спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, згідно рішень СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 27.06.2008 р. № 9170/10/25-009, ДПА у Харківській області від 28.08.2008 р. № 3388/10/25-103, ДПА України від 07.11.2008 р. № 10926/6/25-0115. При цьому, під час розгляду повторної скарги, була проведена позапланова виїзна перевірка та складено акт від 26.08.2008 р. № 1795/23-1/00377265, висновки якого є тотожними до висновків акту перевірки від 11.04.2008 р. № 824/23-1/00377265.

Як встановлено судом, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові в акті перевірки від 11.04.2008 р. № 824/23-1/00377265 зробила висновок : про заниження АТЗТ "ХБФ" податку на прибуток у сумі 165 351 грн., в т.ч. по періодах: за 4 квартал 2006 року у розмірі 33694 грн.; за 2007 рік у розмірі 131 657 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2007 р. у розмірі 15 879 грн., за 2 квартал 2007 р. у розмірі 13 896 грн., за 3 квартал 2007 р. у розмірі 29 246 грн., за 4 квартал 2007 р. у розмірі 72 636 грн.); про завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 110 926,00 грн., у тому числі по місяцях: листопад 2006 р. – 7 303,00 грн., грудень 2006 р. – 9 308,00 грн., січень 2007 р. – 10 345,00 грн., лютий 2007 р. – 5 409,00 грн., березень 2007 р. – 4 531,00 грн., квітень 2007 р. – 2 763,00 грн., вересень 2007 р. – 13 157,00 грн., листопад 2007 р. – 8 111,00 грн., грудень 2007 р. – 49 999,00 грн.; про заниження податкових зобов’язань з ПДВ на суму 15 558,00 грн., у тому числі по місяцях: за травень 2007 р. – 5 318,00 грн., за липень 2007 р. – 10 240,00 грн.

Представник Відповідача в судовому засіданні наголосив про порушення Позивачем ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки на думку СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові у первинних документах відсутній зміст та обсяг господарських операції. А також зазначив, що отримані від ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна" послуги не використовуються Позивачем у власній господарській діяльності, з огляду на те, що право власності на товари, по яким надані послуги, нібито вже не належали АТЗТ "ХБФ", у зв'язку з чим порушені вимоги п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.4.1., 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Вказані висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, на думку суду, не мають під собою обґрунтованих підстав, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать діючому законодавству, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджено, що АТЗТ "ХБФ" є підприємством кондитерської галузі виробництва, основними видами якого є виробництво сухарів, печива, пирогів і тістечок тривалого зберігання, виробництво какао, шоколаду та цукристих кондитерських виробів, оптова торгівля шоколадними та кондитерськими виробами. Господарська діяльність Позивача передбачає не тільки процес виробництва відповідної продукції, але й пошук та дослідження ринків збуту виготовленої продукції на найбільш вигідних та сприятливих для АТЗТ "ХБФ" умовах. З метою збільшення обсягів продажу та розширення ринку збуту продукції, що виготовляється Позивачем, на підприємстві видано наказ № 2 від 03.01.2007 року, яким затверджено План маркетингових заходів на 2007 рік, направлений на збільшення обсягів реалізації продукції та План заходів по розширенню ринків збуту та збільшення представленості продукції Торгової Марки "Бісквіт-Шоколад" на 2007 рік (копії вказаних документів додані до матеріалів справи).

Так, зокрема, План маркетингових заходів на 2007 рік, містить положення про укладання договорів маркетингових досліджень, організаційно-консультаційних та рекламних послуг, з іншими сторонніми організаціями. План заходів по розширенню ринків збуту та збільшення представленості продукції Торгової Марки "Бісквіт-Шоколад" на 2007 рік, передбачає отримання інформації по представленості продукції, від регіональних представників та торгівельних мереж супермаркетів, у тому числі торгівельних мереж "Метро", на постійній основі.

Судом з'ясовано, що між АТЗТ "ХБФ" – "Постачальник" та ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" – "Метро" укладені договори поставки від 01.01.2006 р. № 20288 та від 01.01.2007 р. № 20288. Відповідно до умов цих договорів, Постачальник постачає і передає у власність "Метро", а "Метро" приймає та оплачує товари, згідно з замовленнями "Метро" та товаросупровідною документацією (п.1.1. Договорів). Згідно п.1.3. Договорів, "Метро" надає Постачальникові рекламні, інформаційні та маркетингові послуги у порядку та згідно з додатковими угодами до цих договорів та додатками до них. Перелік таких послуг визначено в додатку № 1 до відповідних договорів поставки.

Наведені документи є доказами того, що витрати по придбанню АТЗТ "ХБФ" маркетингових, інформаційних, рекламних та інших послуг, за період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р., пов'язані із господарською діяльністю Позивача, оскільки ці послуги, придбані ним на підставі дійсних договорів, укладання яких передбачено вказаними вище Планами.

Договори поставки № 20288 від 01.01.2006 р. та № 20288 від 01.01.2007 р., містять в собі елементи різних договорів (змішані договори), можливість укладання яких прямо передбачена ч.2 ст. 628 Цивільного кодексу України. Виходячи із змісту договорів і додатків до нього, вказані договори містять в собі елементи не тільки договору поставки товарів, але і містить деякі риси договору про надання послуг, можливість укладання якого передбачена ст. 901 Цивільного кодексу України.

Отже, судом встановлено, що між АТЗТ "ХБФ" та ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна" укладено змішані договори, положення яких повністю відповідають вимогам законодавства України. Ці договори є дійсними і Відповідачем не надані суду докази про визнання їх недійсними.

Виходячи з умов вказаних договорів, послуги та поставка товарів надається сторонами на постійній основі, при чому надання першої такої послуги хронологічно передує замовленню товарів Постачальника. Сутність послуг полягає в організації передумов для просування товарів Постачальника, внаслідок чого ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна" створює попит на товари, які пізніше замовляє на підставі окремих замовлень. Надання послуг із наступною поставкою товарів підтверджується листом ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна" від 01.01.2007 року № 1224, копія якого міститься в матеріалах справи.

За таких умов, маркетингові дослідження, рекламні, інформаційні та інші послуги, які ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна" здійснює для АТЗТ "ХБФ" мають розцінюватися як передпродажні заходи, витрати на оплату яких, у відповідності до пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відносяться до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу – це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються "Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у в'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг)..."

Окрім регулювання, на рівні Закону, склад валових витрат визначений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зокрема пунктом 19 цього Положення, де визначено, щодо складу валових витрат на збут включають такі витрати, які зв’язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), а саме, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг).

Тобто, послуги, які передбачені договорами № 20288 від 01.01.2006 р. та № 20288 від 01.01.2007 р. є витратами, пов'язаними з реалізацією (збутом) продукції, а саме витратами на дослідження ринку (маркетинг).

Звіти ТОВ "Метро кешєнд Кері Україна" за відповідні періоди, доповідні записки посадових осіб АТЗТ "ХБФ", ілюстрації щодо нових видів випущеної продукції, свідчать про фактичне використання отриманих послуг від ТОВ "Метро Кеш єнд Керри" в господарській діяльності Позивача.

Таким чином, АТЗТ "ХБФ" має право віднести до складу валових витрат будь-які витрати, пов’язані із господарською діяльністю Позивача, та які понесені ним у зв’язку із підготовкою, організацією веденням виробництва та продажем продукції.

Судом встановлено, що в актах приймання (рахунки до сплати) наданих послуг, копії яких долучені до матеріалів справи визначено, що ці послуги проводяться ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна" відносно товарів Постачальника. Тобто, послуги надаються контрагентом Позивача щодо товарів Постачальника, які ще не були відвантажені ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна".

З огляду на викладене, посилання Відповідача про проведення ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна" маркетингових, інформаційних, рекламних та інших послуг щодо товару, який вже відвантажено контрагенту, є надуманим.

Враховуючи вищенаведене, висновок, який зроблено Відповідачем в акті перевірки, відносно заниження податку на прибуток у сумі 165351 грн., в т.ч. по періодах: за 4 квартал 2006 року у розмірі 33694 грн., за 2007 рік у розмірі 131657 грн. (в т.ч. за 1 квартал 2007р., у розмірі 15879 грн., за 2 квартал 2007р.у розмірі 13896 грн., за 3 квартал 2007р.у розмірі 29246 грн., за 4 квартал 2007р. у розмірі 72636 грн.) по отриманим послугам від ТОВ "Метро Кеш енд Кері Україна" з організації додаткового інформування та просування товарів, маркетингові послуги, логістичні послуги з організації перевезення товарів, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд вважає, що АТЗТ "ХБФ" не допустило порушення вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Щодо наявності у первинних документах Позивача обсягів та змісту господарських операцій, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерську та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції.

Судом встановлено, що усі акти приймання (рахунки до сплати) наданих послуг містять реквізити передбачені ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерську та фінансову звітність в Україні", у тому числі містять вказівку на зміст господарських операцій, зокрема, послуги по організації просування товарів Постачальника та обсяг господарської операцій (вартість наданих послуг).

При цьому, суд вказує, що відповідно до п. 8 ст. 19 Господарського кодексу України, забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідачем не надані суду докази того, що в актах приймання (рахунки до сплати) наданих послуг повинні міститися більш детальний зміст та обсяг господарської операції. А також не надано доказів, які підтверджують та встановлюють спеціальні вимоги по обов’язковому складанню та наявності інших документів.

          Враховуючи викладене, обов'язкова наявність інших документів, окрім тих, які засвідчують факти здійснення господарських операцій, чинним законодавством не передбачена.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває послуги, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Фактичне використання Позивачем послуг, отриманих від ТОВ "Метро кеш єнд Кері Україна", виконання яких підтверджено відповідними актами, у власній господарській діяльності АТЗТ "ХБФ", надає платнику податку право на податковий кредит у перевіряємому періоді. Тобто, АТЗТ "ХБФ" правомірно сформовано податковий кредит у періоді з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р., у тому числі жовтень 2006 р. – березень 2007 р., травень 207 р., липень 2007 р. - серпень 2007 р., жовтень 2007 р. – грудень 2007 р. на загальну суму 126 484 грн., на підставі документів податкового обліку, оформлених у відповідності до вимог чинного законодавства.

Проаналізувавши вище зазначені норми законодавства, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що АТЗТ "ХБФ" не порушила вимог п.п.7.4.1., п.п. 7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що Позивачем правомірно віднесені суми по ПДВ до складу податкового кредиту у період з 01.10.2006 р. по 31.12.2007 р., а відповідно завищення сум бюджетного відшкодування в розмірі 110 926,00 грн., у тому числі по місяцях: листопад 2006 р. – 7 303,00 грн., грудень 2006 р. – 9 308,00 грн., січень 2007 р. – 10 345,00 грн., лютий 2007 р. – 5 409,00 грн., березень 2007 р. – 4 531,00 грн., квітень 2007 р. – 2 763,00 грн., вересень 2007 р. – 13 157,00 грн., листопад 2007 р. – 8 111,00 грн., грудень 2007 р. – 49 999,00 грн. не відбулося.

Таким чином, у Відповідача не має обґрунтованих підстав визначати Позивачу суми податкового зобов’язання по ПДВ на суму 15 558,00 грн., у тому числі по місяцях: за травень 2007 р. – 5 318,00 грн., за липень 2007 р. – 10 240,00 грн., при відсутності порушення вимог чинного законодавства з боку АТЗТ "ХБФ", а відтак, відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 779,00 грн.

Тому, податкові повідомлення-рішення від 25.04.2008 р. № 0000660854/0, № 0000650854/0, № 0000630854/0; податкові повідомлення-рішення від 07.07.2008 р. № 0000660854/1, № 0000650854/1, № 0000630854/1; податкові повідомлення-рішення від 08.09.2008 р. № 0000660854/2, № 0000650854/2, № 0000630854/2; податкові повідомлення-рішення від 20.11.2008 р. № 0000660854/3, № 000650854/3, № 0000630854/3 є протиправними і підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів. Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги АТЗТ "ХБФ" про скасування вищенаведених спірних податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім цього, судом встановлено, що АТЗТ "ХБФ" здійснювало зовнішньоекономічну діяльність на підставі контрактів, укладених з нерезидентами. Так, між АТЗТ "ХБФ" укладені наступні контракти: № 03-06/057 від 23.05.2006р. з компанією "JVT International EXPORT IMPORT" LTD – Ізраїль, № 2002-07 від 01.03.2007 р. з Фірмою "AUCOUTURIER Starl" – Франція, № 291206 від 18.01.2007 р. з Фірмою "CAOTECH b.v." – Нідерланди, № 110 від 01.10.2005 р. з Фірмою "PADOVANI s.r.l" – Італія, № 09112006 від 09.11.2006 р. з Фірмою "FRANZ HAAS WAFFEL-UND KEKSANLAGEN INDUSTRIE GmbH" – Австрія, № 72/07-В від 04.04.2007 р. з Фірмою "BAUERMEISTER ZERKLEINERUNGSTECHNIK GMBH" – Німеччина, № 87/07-B від 24.04.2007 р. з Фірмою "Aasted-Mikroverk Aps" – Данія, № 95/07-B від 12.06.2007 р. з Фірмою "Men Tech servis & sales GmbH" – Німеччина, № 97/07-B від 02.07.2007 р. та № 98/07-B від 25.06.2007 р. з Компанією "ECI Limited USA Inc." – Нью-Йорк США.

За висновком Акту перевірки від 11.04.2008 р. № 824/23-1/00377265, по наведеним контрактам, Відповідачем встановлено порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Судом визначено, що спір виник із-за різного тлумачення сторонами визначення дати імпорту товарів.

Представник Позивача обґрунтовуючи свою позицію, посилається на те, що 90-денний термін здійснення резидентами імпортних операцій розраховується з дати здійснення авансового платежу на користь нерезидента-постачальника. У зв'язку з тим, що ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", в якій на відміну від ст. 1 цього Закону України, що регулює питання здійснення експорту, не міститься вказівка на документ, який має підтверджувати фактичне здійснення імпорту, Позивач посилається на ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", де передбачено, що імпорт – це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. Виходячи з вимог п.2 ст.1, ч.1 ст. 40, ч.2 ст. 43, ч.2 ст.72 Митного кодексу України та п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. № 57, Позивач зробив висновок про те, що перебування під митним контролем товарів не можливо без їх фактичного ввезення в Україну. При цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, із проставленням на ньому відбитка штампу "Під митним контролем" з відповідною датою і датою перетину митного кордону України. За таких обставин, АТЗТ "ХБФ" вважає, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД типу ІМ-40, а дата фактичного перетину митного кордону України, зокрема, за контрактом № 2002-07 від 01.03.2007 року це 07.08.2007 р., згідно штампу "Під митним контролем" Ягодинської митниці на CMR № 0501089; за контрактом № 291206 від 18.01.2007 року це 02.07.2007 р., згідно штампу "Під митним контролем" та 03.07.2007 р., згідно відбитку особистої номерної печатки посадової особи Харківської митниці, яка здійснила митне оформлення товару за ВМД ІМ-74 № 358203; за контрактом № 110 від 01.10.2005 року це 02.07.2007 р., згідно штампу "Під митним контролем" та 03.07.2007 р., згідно відбитку особистої номерної печатки посадової особи Харківської митниці, яка здійснила митне оформлення товару за ВМД ІМ-74 № 358204; за контрактом № 09112006 від 09.11.2006 року це 26.05.2007, згідно штампу "Під митним контролем" на CMR Чопської митниці та 31.05.2007 року, згідно штампу "Під митним контролем" на CMR Харківської митниці; за контрактом № 72/07 - В від 04.04.2007 року це 03.08.2007р., згідно штампу "Під митним контролем" на CMR № 0412410 Яворівської митниці; за контрактом № 87/07-B від 24.04.2007 року це 13.08.2007 р., згідно штампу "Під митним контролем" та згідно відбитку особистої номерної печатки посадової особи Харківської митниці на ВМД ІМ-74 № 358253; за контрактом № 95/07-B від 12.06.2007 року це 27.08.2007 р., згідно штампу "Під митним контролем" на CMR № 0490745 та 03.09.2007 р., згідно відбитку особистої номерної печатки посадової особи Харківської митниці на ВМД ІМ-74 № 358264; за контрактом № 97/07-B від 02.07.2007 року це 17.10.2007 р., згідно штампу "Під митним контролем" на CMR № 0006809 та 18.10.2007р., згідно відбитку особистої номерної печатки посадової особи Харківської митниці на ВМД ІМ-74 № 358340; за контрактом № 98/07-B від 25.06.2007 року це 21.12.2007 р., згідно штампу "Під митним контролем" Бориспільської митниці на CMR. Тобто, Позивач вважає, що імпортні операції за вказаними контрактами здійснені без порушень термінів, передбачених у ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", оскільки ці товари, перетнули митний кордон України не пізніше 90-го календарного дня з дати здійснення авансового платежу на користь нерезидента-постачальника.

Відповідач вважає датою імпорту - дату оформлення ВМД типу ІМ-40, зокрема, товар по контракту № 2002-07 від 01.03.2007 р. отримано на підставі ВМД типу ІМ 40 № 345812 від 29.08.2007 р. на загальну суму 130050,00 євро, по контракту № 291206 від 18.01.2007 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 № 344964 від 30.07.2007 на загальну суму 213315,00 євро, по контракту № 110 від 01.10.2005 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 № 344733 від 23.07.2007 на загальну суму 55143,00 євро, по контракту № 09112006 від 09.11.2006 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 ВМД № 344111 від 27.06.2007 на загальну суму 542316,29 євро, по контракту № 72/07-В від 04.04.2007 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 № 345870 від 30.08.2007 на загальну суму 122490,00 євро, по контракту № 87/07-B від 24.04.2007 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 № 346177 від 12.09.2007 на загальну суму 102000,00 євро, по контракту № 95/07-B від 12.06.2007 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 № 348091 від 15.11.2007 на загальну суму 18000,00 євро, по контракту № 97/07-B від 02.07.2007 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 № 348208 від 20.11.2007 на загальну суму 56500,00 євро, по контракту № 98/07-B від 25.06.2007 р. на підставі ВМД типу ІМ 40 № 358446 (ІМ 40) від 27.12.2007 на загальну суму 122000,00 дол.США. Тобто, з порушенням 90-денного терміну надходження імпортної продукції, а саме: на 21, 15,19, 2, 22, 23, 46, 38 та 7 днів відповідно.

Представник Відповідача в судовому засіданні також послався на положення п.п. 3.3. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що згідно вище наведених контрактів, на підставі платіжних доручень, АТЗТ "ХБФ" перерахувало на користь нерезидентів кошти в іноземній валюті. Граничні терміни поставки імпортного товару є 10.04.2007 року за контрактом № 03-06/057 від 23.05.2006р., 08.08.2007 року за контрактом № 2002-07 від 01.03.2007 р., 15.07.2007 року за контракт № 291206 від 18.01.2007 р., 04.07.2007 року за контрактом № 110 від 01.10.2005 р., 25.06.2007 року за контрактом № 09112006 від 09.11.2006 р., 08.08.2007 року за контрактом № 72/07-В від 04.04.2007 р., 20.08.2007 року за контрактом № 87/07-B від 24.04.2007 р., 30.09.2007 року за контрактом № 95/07-B від 12.06.2007 р., 23.10.2007 року за контрактом № 97/07-B від 02.07.2007 р., 25.12.2007 року за контрактом № 98/07-B від 25.06.2007 р.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позиція Позивача відносно відсутності порушень ст. 2 Закону України Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на підставі дат фактичного перетину митного кордону України є помилковою.

Статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Відповідно до п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. № 136, де передбачено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках – після пред’явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Отже, належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортну операцію є відповідна вантажна митна декларація. На цій підставі суд дійшов висновку, що датою здійснення АТЗТ "ХБФ" імпортних операцій є дата оформлення ВМД типу ІМ-40, а вони були оформлені із порушенням 90-денного терміну, передбаченого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Проте, судом з'ясовано, що посадові особи СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові допустили помилку під час визначення кількості днів прострочення по контрактам № 97/07-В від 02.07.2007р. та 98/07-В від 25.06.2007р.

Як вже зазначалося вище, граничній термін надходження імпортної продукції по контакту № 97/07-В від 02.07.2007 р. є 23.10.2007 р. Товар отримано згідно ВМД типу ІМ-40 № 348208 від 20.11.2007. Таким чином, кількість днів прострочення надходження імпортної продукції становить 28 днів (з 24.10.2007 р. по 20.11.2007 р.). Відповідно розмір штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені повинен становити інший - 14 148,92 грн.

По контракту № 98/07-B від 25.06.2007 р. граничний термін надходження імпорту – 25.12.2007р. Фактична кількість днів прострочки становить 6 днів (з 26.12.2007 р. по 31.12.2007р.). А відтак, розмір штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені повинен становити інший - 4 254,12 грн.

Одночасно з цим, суд вважає необхідним вказати таке. Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Пеня, стягнення якої передбачено ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" за порушення резидентом термінів, визначених у статтях 1 та 2 цього Закону, належить до адміністративно-господарських санкцій та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Таким чином, під час застосування адміністративно-господарських санкцій, у вигляді пені, на підставі Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000220852 від 25.04.2008 р., Відповідач всупереч вимогам ст. ст. 238, 250 Господарського кодексу України не застосував до порушень 90-денного терміну надходження імпортної продукції по контракту № 03-06/057 від 23.05.2006 р., річний строк давності.

Як вбачається з матеріалів справи, граничний термін надходження імпорту від нерезидента "JVT International EXPORT IMPORT" LTD Ізраїль за Контрактом № 03-06/057 від 23.05.2006 року є 10.04.2007 року. Згідно висновків акту перевірки від 11.04.2008 року № 824/23-1/00377265, порушення терміну надходження імпортної продукції почалося 11.04.2007 року та тривало 265 днів. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД прийнято лише 25.04.2008 року.

Стаття 250 Господарського кодексу України передбачає, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на викладене, Відповідач не мав права нараховувати та стягувати пеню в розмірі 188 220 грн. 93 коп. по контракту № 03-06/057 від 23.05.2006 року, на підставі Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000220852 від 25.04.2008 р., оскільки це Рішення прийнято поза межами річного строку давності, визначеного ст. 250 Господарського кодексу України.

Таким чином, Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000220852 від 25.04.2008 року, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД за контрактом № 03-06/057 від 23.05.2006 року є незаконним, а відповідно підлягає скасуванню.

Також, Відповідачем не було враховано наявність або відсутність в діях Позивача вини, під час остаточного оформлення ВМД типу ІМ-40.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності та встановлення в діях або бездіяльності суб'єкту господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності).

Отже, виходячи з загальних положень вказаних норм, суд дійшов висновку про те, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності лише за наявності його вини.

Докази зібрані у даній справі вказують на те, що АТЗТ "ХБФ" протягом 2005-2007 років уклало ряд імпортних контрактів, згідно яких нерезиденти зобов'язувалися поставити на митну територію України різного роду обладнання (техніку) для виробництва кондитерських та інших виробів.

Для остаточного оформлення ВМД (зокрема в режимі ІМ-40), під час якого проводиться нарахування та сплата певних податків та митних зборів, необхідна наявність у декларанта інформації (відомостей) в повному обсязі щодо технічних властивостей (характеристик) обладнання, яке імпортується. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затверджено Постановою Кабінету Міністрів № 80 від 01.02.2006 року. Пункт 19 вказаного Переліку передбачає документи, які обов'язкові для подання, зокрема, це документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД.

Тобто, визначальним для класифікації при митному оформленні товарів є технічні характеристики ввезеного обладнання, оскільки від цього залежить код товарної позиції УКТ ЗЕД, а відповідно і ставка ввізного мита.

Згідно п.2 Додаткових приміток розділу XVI "Машини, обладнання та механізми; Електротехнічне обладнання; Їх частини ….." Закону України "Про Митний тариф України", за вимогою митних органів декларант повинен надати для підтвердження відомостей, заявлених в декларації, ілюстрований документ (наприклад, інструкції, проспекти, листи з каталогу, фотографію), який містить опис машини, її призначення та головні характеристики, а у разі незібраної або розібраної машини - схему збірки та перелік вмісту різних вантажних місць. Дана інформація в технічній документації на певне обладнання, що імпортується в Україну. Термін "машина" включає в собі будь-які машини, обладнання, механізми, установки, апарати або пристрої, наведені у товарних позиціях групи 84 або 85 (п.5 Приміток розділу XVI Закону України "Про Митний тариф України").

З матеріалів справи вбачається, що код УКТ ЗЕД на вантаж, ввезений на митну територію України по контрактам № 03-06/057 від 23.05.2006р., № 2002-07 від 01.03.2007 р., № 291206 від 18.01.2007 р., № 110 від 01.10.2005 р., № 09112006 від 09.11.2006 р., № 72/07-В від 04.04.2007 р., № 87/07-B від 24.04.2007 р., № 95/07-B від 12.06.2007 р., № 97/07-B від 02.07.2007 р. та № 98/07-B від 25.06.2007 р. визначений відповідно до груп 84 та 85.

Таким чином, лише після отримання від нерезидентів інформації (відомостей) щодо технічних властивостей (характеристик) обладнання у повному обсязі, АТЗТ "ХБФ" була спроможна провести остаточне оформлення вантажу за ВМД в режимі ІМ-40.

Беручи до уваги наведене, в діях АТЗТ "ХБФ" відсутня вина, а тому застосувати до Позивача адміністративно-господарські санкції у розмірі 154 131,32 грн. за порушення 90-денного терміну надходження імпортної продукції за контрактами, по яким ввезено обладнання (техніку) для виробництва кондитерських та інших виробів, є необґрунтованим та незаконним.

Окрім цього, в порушення вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Відповідачем не доведено наявність в діях Позивача елементів порушення правил здійснення господарської діяльності, зокрема, наявності в діях Позивача його вини.

За таких обставин, Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000220852 від 25.04.2008 р. підлягає скасуванню в частині застосування сум штрафних (фінансових) санкцій: пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 342 352,25 грн.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 86, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов АТЗТ „Харківська бісквітна фабрика” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові за участю Прокуратури м.Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій – задовольнити в повному обсязі.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 25.04.2008 року № 0000630854/0, від 07.07.2008 року № 0000630854/1, від 08.09.2008 року №0000630854/2 та від 20.11.2008 року № 0000630854/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 222366,30 грн., у тому числі 165351,00 грн. за основним платежем та 57015,30 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 25.04.2008 року № 0000650854/0, від 07.07.2008 року № 0000650854/1, від 08.09.2008 року № 0000650854/2 та від 20.11.2008 року № 0000650854/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 23331,00 грн., у тому числі 15558,00 грн. за основним платежем та 7779,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Скасувати в повному обсязі податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 25.04.2008 року № 0000660854/0, від 07.07.2008 року № 0000660854/1, від 08.09.2008 року №0000660854/2 та від 20.11.2008 року № 0000660854/3 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 110926,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 55463,00 грн.

Скасувати рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.04.2008 № 0000220852 в частині застосування сум штрафних (фінансових) санкцій: пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 342352,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь АТЗТ „Харківська бісквітна фабрика”, код 00377265, витрати по сплаті держмита у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 13.03.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.