Постанова № 4600004, 03.03.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03.03.2009 р.                                                                                 № 2-а- 29282/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцова Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за участю представників сторін:

позивача –Власенко І.М., Шкарбан О.С.,

відповідача –Катречка Р.Є., Жмаченко Н.П.

ГУ Житлово-комунального гос-ва та розвитку та інф. ХОДА

до КРУ в Харківській області

провизнання вимоги протиправною ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд визнати нечинним рішення Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, викладеного у формі вимоги від 20.10.2008 року № 06-21/7353 протиправним.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали уточненні позовні вимоги та просили суд їх задовольнити на тій підставі, що дії відповідача з винесення рішення, викладеного у формі вимоги від 20.10.2008 року № 06-21/7353 ґрунтуються на підставах, що не передбачені законом і порядком встановленим діючим законодавством, носять не правовий характер, що надає підстав визнати їх незаконними і неправомірними, оскільки у відповідності зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. До того ж, як зазначає позивач та його представники у судовому засіданні ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А саме, з огляду на ч. 5 ст. 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», інспектування здійснюється у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства. Відповідно до приписів ст. 118 Бюджетного кодексу України передбачено відшкодування заподіяної правопорушенням матеріальної шкоди законодавством України не передбачені. Відповідач відносить до порушень непередачу вартості незавершеного будівництва, не вказуючи який саме акт був порушений позивачем та визначено фінансове порушення у розмірі 7670330 грн. Позивач вважає вимоги відповідача необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству, не визнає затримку в передачі вартості робіт за 2007 рік на суму 7670330 грн. як фінансове порушення, а тим більше таким, що підлягає відшкодуванню.

Відповідач, Контрольно-ревізійне управління в Харківській області, в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодилися та пояснили суду, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача зафіксовані належним чином в акті від 22.09.2008 № 061-20/96 та у проміжній довідці від 11.09.2008 № 061-20/96 про результати планової ревізії за період з 07.08. 2008 по 16.09.2008 років. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на ст.1,2 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”, п. 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Вказують на те, що в ході перевірки було виявлено порушення фінансової дисципліни на загальну суму 8094150,00 грн., в тому числі незаконних витрат на суму 287490,00 грн. та інших порушень на суму 7810130,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено, контрольно-ревізійним управлінням в Харківській області з 07.08.2008 по 16.09.2008 року проведено планову ревізію стану використання субвенції, наданої з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів та на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та інших аварійних об’єктах комунальної власності, в тому числі на ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень в Головному управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2007 по 30.06.2008 років, в ході якої виявлено порушень фінансової дисципліни на загальну суму 8094150,00 грн., в тому числі незаконних витрат у сумі 287490,00 грн. та інших порушень на суму 7810130,00 грн. За результатами ревізії складено акт від 22.09.2008 № 06-12/95 та проміжну довідку від 11.09.2008 № 061-20/96 та винесено рішення у формі вимоги від 20.10.2008 року № 06-21/7353.

Судом встановлено, що Порядком надання та використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на соціально-економічний розвиток регіонів та на виконання інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів, заходів з попередження аварій і запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та інших аварійних об’єктах комунальної власності, в тому числі на ремонт і реконструкцію теплових мереж та котелень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.07 № 522 не визначена процедура передачі вартості будівництва, реконструкції чи капітального ремонту об’єктів, що фактично введені в експлуатацію та використовуються організаціями - балансоутримувачами. Зазначена процедура конкретно визначена п. 20 Порядку надання та використання у 2007 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.07 № 633, згідно якого вартість робіт, виконаних у 2007 році на об’єктах за рахунок субвенції, відображається у бухгалтерському обліку замовника, як вартість на об’єктах незавершеного будівництва”. На підставі наведеної норми позивачем здійснено відображення у бухгалтерському обліку вартості робіт, виконаних у 2007 році, по всіх об’єктах, що фінансувалися за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання інвестиційних проектів та за кошти бюджетної програми на ліквідацію наслідків підтоплення територій.

Впродовж 2007 -2008 років така передача вартості робіт організаціям – балансоутримувачам здійснюється позивачем на підставі актів робочих та державних комісій і потребує, зважаючи на велику кількість об’єктів, значного часу.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року № 2939-XII Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.

З огляду на приписи діючого в Україні законодавства, ревізія є формою інспектування, а порядок його проведення з боку державної контрольно-ревізійної служби у відповідності зі ст. 2 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в україні”, контрольно-ревізійним підрозділам надається право пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Позивач зазначає, що відповідач пред’являє непередбачені діючим законодавством вимоги щодо відшкодування встановлених порушень, хоча сам зазначає у вимозі про відсутність механізму відшкодування порушень при укладанні договорів без проведення процедури закупівель.

Відповідно до статті 118 Бюджетного кодексу України передбачено відшкодування заподіяної правопорушенням матеріальної шкоди, віднесення „сум порушень”, які не завдали державі матеріальної шкоди законодавством України не передбачені.

Відповідачем віднесено до порушень непередачу вартості незавершеного будівництва, не вказуючи який нормативний акт порушив позивач, тому не має підстав для визначення суми порушення у розмірі 7670330 грн.

Суд зауважує, що питання передачі вартості виконаних будівельних робіт законодавчо неврегульовані, порядок і терміни такої передачі не визначені. Позивач є органом державної влади і зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Позивачем діюче порушено не було, віднесення до порушень бездіяльність позивача без законних на те підстав. Виключно з власної точки зору відповідач права не мав. Матеріальної шкоди державі непередача вартості незавершеного будівництва завдано не було. Вимога про повне відшкодування незаконних витрат, що допущені внаслідок завищення обсягів та вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт не ґрунтується на законі і протирічать п. 49 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550, яким передбачено, у разі, якщо державі або підконтрольній установі заподіяно матеріальної шкоди, орган служби ставить вимоги перед керівником об’єкту контролю та органом його управління щодо пред’явлення цивільних позовів до винних осіб.

Відповідачем віднесено до суми порушень вартість робіт, виконаних на підставі договору, укладеного на обсяг фінансування поточного року на підставі торгів, проведених у 2004 році. Пунктом 4 статті 2 Закону України „Про закупівлю товарів робіт та послуг за державні кошти”, який діяв на час укладання договору, заборонялось укладання договорів без проведення тендерних процедур, передбачених цим законом, крім випадків, передбачених цим законом. Процедура закупівлі робіт з будівництва полігону твердих побутових відходів у м. Зміїв була проведена у 2004 році Зміївською РДА Харківської області. Зміївська районна державна адмінстрація здійснила закупівлю даних робіт відповідно до законодавства, доказом є тендерна документація, договір від 21.07.04 № 4 на будівництво полігону ТПВ із станцією їх механізованої переробки в м. Зміїв.

На виконання рішень XXIX сесії IV скликання від 02.09.05 XVI сесії V скликання від 05.07.07 харківської обласної ради, Зміївська районна державна адміністрація передала, а позивач прийняв функції замовника по проведенню будівництва полігону твердих побутових відходів зі станцією їх переробки потужністю 30 тис. тон на рік в м. Зміїв.

На той час, Законом не був визначений порядок закупівлі робіт за державні кошти при зміні замовника. Згідно роз’яснень Міністерства економіки України від 20.12.05№ 77-37/3033, спеціальних норм щодо застосування законодавства щодо державних закупівель стосовно правонаступництва не встановлено, дане питання регулюється цивільним законодавством. Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України правонаступник перебирає на себе права та зобов’язання попереднього суб’єкта правовідносин. При цьому, переукладання договору не є обов’язковим для правонаступника, а є лише його правом.

Таким чином, процедура закупівлі робіт була проведена у 2004 році без порушень діючого на той час Закону, в 2007 році позивачем була укладена додаткова угода від 20.07.07 № 72 до договору від 15.03.05 № П-6/2005, на підставі якої були виконані роботи по будівництву полігону твердих побутових видходів із станцією їх механізованої переробки в м. Зміїв.

Діючим законодавством не передбачено обов’язковість повторного проведення додаткових процедур закупівель, в разі, якщо під час виконання будівельних робіт тривалістю більше одного року, розпорядником бюджетних коштів визначається інший орган державної влади, а не той, що проводив торги.

Суд зазначає, що позивачем у 2005 році було надано запит до Міністерства економіки України (який на той період уповноважений надавати роз’яснення з питань державних закупівель), надав роз’яснення щодо необов’язковості проведення торгів при заміні розпорядника державних коштів в разі проведення торгів попереднім розпорядником.

Тому, вимога відповідача щодо забезпечення дотримання вимог Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” від 22.02.2000 № 1490-III є незаконною та безпідставною і протиречить вимогам закону України „Про визнання таким, що втратив чинність. Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” від 20.03.2008 № 150-VI, згідно якого Закон України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти” від 22.02.2000 № 1490-III втратив чинність.

За таких обставин, суд зазначає, що твердження відповідача про те, що затримка в передачі вартості робіт за 2007 рік на суму 7670330 грн. є фінансовим порушенням таким, що підлягає відшкодуванню є безпідставним.

Суд робить висновок, про визнання нечинним рішення Контрольно-ревізійного управління в Харківській області, викладеного у формі вимоги від 20.10.2008 року № 06-21/7353.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого державного мита з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної адміністрації до Контрольно ревізійного управління в Харківській області про визнання нечинним рішення, викладеного у формі вимоги –задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним рішення Контрольно ревізійного управління в Харківській області, викладене у формі вимоги від 20.10.2008 року № 06-21/7353.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Головного управлінняжитлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Харківської обласної державної адміністрації, код 03366144, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 05.03.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.