Постанова № 4599994, 17.03.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17.03.2009 р.                                                                                 № 2-а- 24827/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Перцової Т.С. при секретарі судового засідання Ульященко Л.М.

за участю представників сторін :

позивача –Чернявської О.Б., Кучеренка О.В.

відповідача –Гіля А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТОВ Торгвих постачань компанія Метко

до ХОДПІ Харківської області

пропро визнання не чинним рішення з податку на додану вартість , В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ „Торгівельно – постачальна компанія Метко” звернулося доХарківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повiдомлення-рiшення № 0004021520/0 від 13.08.2008р. по податку по податку на додану вартiсть на загальну суму 27303, 15 грн., в тому числі за основним платежем - 26003,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкцiями – 1300,15 грн., прийнятого за результатами проведеної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з ПДВ, наданих ТОВ „ТПК МЕТКО” за січень 2008 р., березень 2008р., квітень 2008р., травень 2008 р. на підставі Акту N 2816/152/33232347 від 04.08.2008 р.

          В судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В позові вказує, що 24.07.2008 р. головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ ХОДПІ Басюк Н.М. проведена камеральна перевірка податкових декларацій з ПДВ ТОВ „ТПК МЕТКО”, поданих за період : січень, березень, квітень та травень 2008 року. На пiдставi висновкiв Акту камеральної перевiрки ХОДПI прийняте оскаржуване податкове повiдомлення-рiшення № 0004021520/0 від 13.08.2008р. по податку по податку на додану вартiсть на загальну суму 27303, 15 грн., в тому числі за основним платежем - 26003,00 грн. за штрафними (фiнансовими) санкцiями – 1300,15 грн. Вважає, що оскаржуване податкове повiдомлення-рiшення прийнято всупереч законодавству з питань оподаткування є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

          Відповідач, Харківська об’єднана державна податкова інспекціята її представники проти позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень проти позову посилаються на те, що позивачем порушені положення п.„а” п.п.4.5.1. п.4.5. ст. 4, п.п.7.2.4. п.7.2., п.п.7.3.1. п.7.3. п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 – ВР від 03.04.1997р. що призвело до заниження платником податку податкових зобов’язань на 20435,00 грн. та завищення податкового кредиту на 6868,00 грн. Дані порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства у вказаних податкових періодах 2008 р. на 27303,00 грн., в зв’язку з чим вважають, що у ХОДПІ були в наявності законні підстави для прийняття податкового повідомлення - рішення. Просять суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

          Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, 24.07.2008 р. головним державним податковим інспектором відділу адміністрування ПДВ ХОДПІ Басюк Н.М. проведена камеральна перевірка податкових декларацій з ПДВ ТОВ „Торгівельно – постачальна компанія Метко” (надалі - ТОВ „ТПК МЕТКО”), поданих за період : січень, березень, квітень та травень 2008 року. Відповідно до висновків Акту № 2816/152/33232347 від 04.08.2008 р. за результатами проведеної невиїзної (камеральної) перевірки податкових декларацій з ПДВ, наданих ТОВ „ТПК МЕТКО” за вказаний період встановлено, що в порушення п. „а” п.п.4.5.1. п.4.5. ст. 4 та п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 – ВР від 03.04.1997р. платником занижено податкові зобов’язання на суму 20435,00 грн. та в порушення п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 та п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” № 168/97 – ВР від 03.04.1997р. завищено податковий кредит на суму 6868,00 грн. Дані порушення призвели до заниження суми ПДВ, яка підлягала сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства у вказаних податкових періодах 2008 р. на суму 27303,00 грн.

На пiдставi зазначених висновкiв Акту камеральної перевiрки ХОДПI було прийнято податкове повiдомлення-рiшення № 0004021520/0 від 13.08.2008р. по податку на додану вартiсть на загальну суму 27303, 15 грн., з яких сума основного платежу складає 26003,00 грн., сума штрафних (фінансових) санкцiй – 1300,15 грн.

Як свідчать матеріали справи, податкове повiдомлення-рiшення № 0004021520/0 від 13.08.2008р. отримано ТОВ „ТПК МЕТКО” 22 вересня 2008 року.

Судом з’ясовано, що між ТОВ «Кубер-Трейд» та позивачем було укладено договір поставки за № 01/12 від 20.12.2006 р. Згідно з умовами договору, 28.11.2007 року позивачем на адресу ТОВ «Кубер-Трейд», був поставлений товар: вата коалінова, асботкань в асортименті, теплозвукоізоляційні мати та параніт в асортименті на загальну суму 771194,16 грн., у т.ч. ПДВ 20% 128532,36 грн.

На виконання п. 6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037«Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», у момент виникнення податкових зобов'язань продавця відповідно до вимог пункту 7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ТОВ «ТПК МЕТКО» виписав та надав покупцю податкову накладну № 221 від 28.11.2007р. Сума ПДВ по цій поставці була включена до складу податкових зобов’язань ТОВ «ТПК МЕТКО» за період листопаду 2007р. В січні 2008 року ТОВ «Кубер-Трейд» повернуло підприємству частину товару, отриманого 28.11.2007р., а саме: теплозвукоізоляційні мати Б3М-2-100 на загальну суму 108108,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% 18018,00 грн., що підтверджується видатковою накладною на повернення товару № 08/1 від 08.01.2008 року.

08.01.2008р. позивачем зроблено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1/221 до податкової накладної № 221 від 28.11.2007р., який був надісланий ТОВ «Кубер-Трейд». На підставі вказаного розрахунку в січні 2008 року ТОВ «ТПК МЕТКО» зменшило суму податкових зобов'язань по ПДВ на суму 18 018,00 грн.

Відповідно до п. 4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Згідно п.п. 4.5.1. п. 4.5. ст. 4 цього закону, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Відповідно до п.20 та п.25 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037«Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. На підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов'язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від'ємним чи позитивним значенням). За твердженням відповідача з посиланням на відповідь ДПІ у Вишгородському районі № 1566/7/15-202/1055 від 21.07.2008р. в зв’язку з тим, що ТОВ «Кубер Трейд» не звітує з березня 2008р., звітна, реєстраційна справа цього платника вилучена у березні 2008р. слідчим СВ Вишгородського РВ ГУ МВС в Київській області, а згідно Постанови Господарського суду Київської області від 06.03.2008р. боржника - ТОВ «Кубер Трейд» визнано банкрутом., «ТПК МЕТКО» допустило заниження податкових зобов’язань згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2008 року на 18 018,00 грн. Суд не погоджується з таким висновком відповідача з огляду на таке.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Ст.59 Господарського кодексу закріплює, що скасування державної реєстрації позбавляє суб’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Позивачем до справи надано Довідку з ЄДР юридичних та фізичних осіб від 05.02.2009р. щодо ТОВ „Кубер-Трейд”.

Відповідно до Довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб від 05.02.2009р. за даними ЄДР записи про внесення судового рішення про порушення у справі про банкрутство юридичної особи та про визнання ТОВ „Кубер-Трейд” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури здійснені 18.03.2008р. Державна реєстрація припинення юридичної особи ТОВ „Кубер-Трейд” у зв’язку з визнанням її банкрутом проведена 29.05.2008р. Відповідно до документів бухгалтерського та податкового обліку позивача, а саме згідно з видатковою накладною на повернення товару № 08/1 від 08.01.2008р., підприємство ТОВ „Кубер-Трейд” повернуло частину товару раніше, ніж було порушено процедуру банкрутства.

Судом взято до уваги те, що при здійсненні наведеної господарської операції, розрахунків за нею ТОВ „Кубер-Трейд” відповідно до вказаної довідки мало статус суб’єкта господарювання з повною цивільною правоздатністю, оскільки Товариство на той час не припиняло своєї діяльності.

Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом передбачений ст.39 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” № 755 від 15.05.2003р. (надалі Закон № 755).

Згідно цієї статті суд, який постановив рішення щодо припинення юридичної особи у день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення. Державний реєстратор повинен внести до єдиного державного реєстру запис про судове рішення та повідомити у встановлений термін відповідні органи.

Також Державний реєстратор повинен провести припинення (ліквідацію) юридичної особи, згідно вимог діючого законодавства та ст.36 та 37 Закону № 755.

Згідно ст.36 Закону № 755 дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

Згідно ст.40 Закону № 755 повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі рішення суду щодо ліквідації юридичної особи є підставою для зняття юридичної особи з обліку державної податкової служби.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідно до норм чинного законодавства, позивач не може нести відповідальність як за несплату податків контрагентами за договорами, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності позивача щодо такої.

Судом враховані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій обґрунтованість віднесення позивачем до податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідних сум, за якими не визнала податкова інспекція, підтверджується тим, що контрагент був в Єдиному державному реєстрі, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Чинним на момент розгляду справи Законом № 755 встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч. 1, ч. 2 ст.18 Закону № 755).

          Суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи, угода, по яким позивачем на адресу ТОВ «Кубер-Трейд», був поставлений товар на загальну суму 771194,16 грн., у т.ч. ПДВ 20% 128532,36 грн., виписано та надано покупцю податкову накладну № 221 від 28.11.2007р. не визнана недійсною та ніким не оспорена.

Також, відповідачем не надано до справи доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яким позивачем включені до своїх податкових зобов’язань.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону № 168/97-ВР).

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що не звітування контрагентом за договором (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податкові зобов’язання та податковий кредит позивача.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, суд зазначає, що висновки акту з посиланням на п.”а” п.п.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» про заниження податкових зобов’язань згідно податкової декларації з ПДВ за січень 2008 року на 18018,00 грн. не обґрунтовані та не можуть бути підставою для винесення податкового рішення-повідомлення.

Також, судом встановлено, що 29.02.2008 року відповідно до видаткової накладної № РН-19 від 29.02.2008р., на адресу ВАТ «Кам'янський машинобудівний завод» позивачем був поставлений товар - електромагніт ЕМ 25 на загальну суму 7800,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1300,00 грн. Товар був оплачений покупцем на умовах попередньої оплати 21.02.2008р., що підтверджується випискою банку від 21.02.2008р. Позивач надав покупцю податкову накладну № 18 від 21.02.2008р. Податкові зобов'язання ТОВ «ТПК МЕТКО» по поставці товару на адресу ВАТ «Кам'янський машинобудівний завод» відповідно до видаткової накладної РН-19 від 29.02.2008р. включені до складу податкових зобов’язань лютого 2008р., оскільки дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів мала місце в лютому 2008 р. Відповідні податкові зобов’язання по ПДВ були відображені в податковій декларації по ПДВ за лютий 2008 року.

Відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3. Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Суд зазначає, що відповідальність за дотримання достовірності і своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету згідно з п. 10.1 і п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” несе платник податків. Чинним законодавством не передбачена відповідальність іншого платника податків за ненадання, надання недостовірних даних у податковій звітності контрагента за договором, відповідальність щодо сплати або не сплати податків іншим платником податку.

З урахуванням наведених норм права суд відхиляє посилання відповідача як на підставу застосування санкцій на те, що при перегляді додатка 5 за березень 2008р., наданого ВАТ «Кам'янський машинобудівний завод» за допомогою Системи автоматизованого співставлення, перевіркою встановлено, що контрагент задекларував включення до складу податкового кредиту березня 2008р. суму ПДВ по отриманій від ТОВ «ТПК Метко» податковій накладній, вказавши при цьому період виписки-03.2008р. та на те, що при перегляді додатку 5 за березень 2008р., наданого до податкової декларації за березень 2008р. ТОВ «ТПК Метко», перевіркою встановлено факт відсутності декларування платником операцій по поставці товарів (послуг) в адресу ВАТ «Кам'янський машинобудівний завод».

З огляду на викладене, висновки акту перевірки в зазначеній частині на думку суду не обґрунтовані та не можуть бути підставою для винесення податкового рішення-повідомлення.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Інвестагротрейд» та позивачем було укладено договір купівлі-продажу за № 1 від 04.01.2008 р. Згідно з умовами договору, 04.03.2008 року ТОВ «Інвестагротрейд» на адресу позивача був поставлений товар відповідно до видаткової накладної № 040307 від 04.03.08р. на загальну суму 15776,10 грн., у т.ч. ПДВ 20% 2629,35 грн. На дану поставку Продавцем видана податкова накладна № 040307 від 04.03.2008р., на підставі якої сума ПДВ у розмірі 2629,35 грн. включена ТОВ „ТПК МЕТКО” до складу податкового періоду березня 2008р.

На виконання того ж договору купівлі-продажу за № 1 від 04.01.2008 р., 03.04.2008 року ТОВ «Інвестагротрейд» на адресу позивача був поставлений товар відповідно до видаткової накладної № 030401 від 03.04.08р. на загальну суму 20062,03 грн., у т.ч. ПДВ 20% 3343,67 грн. На дану поставку Продавцем видана податкова накладна № 030401 від 03.04.08р., на підставі якої сума ПДВ у розмірі 3343,67 грн. була включена позивачем до складу податкового періоду квітня 2008 року.

Згідно з підпунктом 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Пунктом 2 „Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. N 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037 передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчать дані Акту перевірки, ТОВ «Інвестагротрейд» зареєстровано на облiку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 35416540, має ІПН 354165426574.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 цієї статті Закону визначено, що податкова накладна повинна містити, зокрема, порядковий номер і місцеположення юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованою як платник податку на додану вартість. Відсутність цих реквізитів позбавляє покупця права на включення в податковий кредит витрат із сплати податку на додану вартість на підставі такої накладної, оскільки вона не відповідає вимогам Закону.

Відповідно до інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N 01-8/157 від 14.02.2002 р. «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про податок на додану вартість» і згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 цього Закону, «податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця в двох екземплярах, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом».

Суд зазначає, що податкова накладна, виписана ТОВ «Інвестагротрейд» повністю відповідає вимогам п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” і „Порядку заповнення податкової накладної”, затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року за №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997р. за N233/2037.

Відповідно до підпункту 7.4.1. п.7.4. ЗАКОНУ УКРАЇНИ „Про податок на додану вартість”від 4 грудня 1990 року N 509-XII податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За таких обставин, суд вважає, що покупець товарів (послуг) - ТОВ „ТПК МЕТКО”на підставі п. 1.7 статей 1, п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статей 7, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", отримавши від продавця ТОВ «Інвестагротрейд» податкову накладну, одержало право на податковий кредит.

Посилання відповідача як на підставу застосування санкцій на те, що ТОВ «Інвестагротрейд», який знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва, не надав податкову декларацію за березень 2008р. судом відхиляються, як необґрунтовані. Суд зазначає, що відповідальність за дотримання достовірності і своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету згідно з п. 10.1 і п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” несе платник податків. Чинним законодавством не передбачена відповідальність іншого платника податків за ненадання, надання недостовірних даних у податковій звітності контрагента за договором, відповідальність щодо сплати або не сплати податків іншим платником податку.

З огляду на викладене, висновки акту перевірки в зазначеній частині не обґрунтовані та не можуть бути підставою для винесення податкового рішення-повідомлення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 05.03.2008 року відповідно до видаткової накладної № РН-21 від 05.03.2008р., на адресу ТОВ «Крампромекспорт» позивачем був поставлений товар – насос НПлР 20/16 на загальну суму 6700,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 1116,67 грн. Товар був оплачений покупцем на умовах попередньої оплати 03.03.2008р., що підтверджується випискою банку від 03.03.2008р. Позивач надав покупцю податкову накладну № 22 від 03.03.2008р. Податкові зобов’язання по ПДВ були відображені в Податковій декларації по ПДВ за березень 2008 року.

Суд зазначає, що відповідальність за дотримання достовірності і своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету згідно з п. 10.1 і п.10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” несе платник податків. Чинним законодавством не передбачена відповідальність іншого платника податків за ненадання, надання недостовірних даних у податковій звітності контрагента за договором, відповідальність щодо сплати або не сплати податків іншим платником податку. В зв’язку з наведеним, посилання відповідача як на підставу застосування санкцій на те, що при перегляді додатка 5 за березень 2008р., наданого ТОВ «Крампромекспорт» за допомогою Системи автоматизованого співставлення, перевіркою встановлено, що контрагент задекларував включення до складу податкового кредиту квітня 2008р. суму ПДВ по отриманій від ТОВ «ТПК Метко» податковій накладній, вказавши при цьому період виписки - 04.2008р. та на те, що при перегляді додатку 5 за квітень 2008р., наданого до податкової декларації за квітень 2008р. ТОВ «ТПК Метко», перевіркою встановлено факт відсутності декларування платником операцій по поставці товарів (послуг) в адресу ТОВ «Крампромекспорт» вважаються судом хибними та такими, що ґрунтуються н довільному застосуванні норм діючого законодавства.

Слід відмітити, що під час розгляду справи було встановлено що відповідачем на адресу позивача надсилалися запити № 10082/10/15-229 від 15.07.2008р. про надання пояснень та підтверджуючих документів щодо розбіжностей виявлених за допомогою системи автоматизованого співпоставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряємий період №10588/10/15-229 від 25.07.08р., №158/01-044 від 08.08.08 р. та складалися Акти про неявку від 04.08.2008 р., Акт про неможливість вручення акту документальної перевірки №28/152/33232347 від 04.08.08р., Акт про неможливість вручення податкового повідомлення-рішення від 21.08.08 р.

Запит № 10082/10/15-229 від 15.07.2008р. було повернуто до ХОДПІ без вручення, з довідкою відділення поштового зв’язку з відсутністю фірми.

Як вбачається з наданих Відповідачем документів, вищенаведені запити направлялися підприємству за адресою с. Борщова, Харківського району, вул. Кільцева, б.26.

Суд зауважує, що позивач ТОВ „ТПК „МЕТКО” зареєстроване за юридичною адресою с. Борщова, Харківського району, вул. Кільцева, б.28., що підтверджується Довідкою з ЄДР юридичних та фізичних осіб від 05.02.2009р. та Витягом з ЄДРПОУ Головного управління статистики в Харківській області № 46/2-640 від 29.01.2009р.

З Довідки ЄДР та Витягу з ЄДРПОУ вбачається, що, як до перевірки, так і в період її проведення змін юридичної адреси ТОВ „ТПК „МЕТКО” не відбувалось.

          Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Суд зазначає, що доказів направлення Позивачу запитів про надання пояснень та підтверджуючих документів щодо розбіжностей виявлених за допомогою системи автоматизованого співпоставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряємий період, відповідачем не надано. Запити, на які посилається відповідач не можуть бути прийняті судом до уваги, бо вони направлялися не за юридичною адресою позивача.

          Беручи до уваги фактичні обставини у справі та норми права, які необхідно застосувати до спірних правовідносин суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення Харківської об’єднаної державної податкової інспекції№ 0004021520/0 від 13.08.2008р., яким визначено податкове зобов’язання по ПДВ на загальну суму 27303,15 грн., в тому числі за основним платежем – 26003,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1300,15 грн. повинно бути визнано судом нечинним та таким, що підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.8 Конституції України, статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-постачальна компанія Метко” до Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об’єднаної державної податкової інспекції№ 0004021520/0 від 13.08.2008р., яким визначено податкове зобов’язання по ПДВ на загальну суму 27303,15 грн., в тому числі за основним платежем – 26003,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1300,15 грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельно-постачальна компанія Метко”, код 33232347, державне мито у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 20.03.2009 року.

Суддя                                                                       Перцова Т.С.

З оригіналом згідно.