Постанова № 4599979, 22.05.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2009 р.                                                                                 № 2-а- 12296/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючий суддя: П'янова Я.В.

При секретарі: Басової Н.М.

За участю представників сторін:

позивача –Андросової Я.В.

відповідача –Матофій Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заявуДержавного підприємства „Харківський завод транспортного устаткування” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство “Харківський завод транспортного устаткування” (далі – ДП «ХЗТУ»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд, з врахуванням уточнень, скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова (далі – ДПІ) про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з комунального податку за період з 3 кв. 2004 р. по 4 кв.2006 р. № 121/15-305/3 від 26.10.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1830,90 грн. та №122/15-305/3 від 26.10.2007 р. в повному об’ємі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на ст.ст. 4, 5, 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”(надалі Закон № 2181). Наполягає на тому, що ДП „ХЗТУ” самостійно визначивши та перерахувавши суми по комунальному податку виконало своє зобов’язання за визначеними ним періодами, що виключає до нього застосування штрафних санкцій, передбаченими пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України №2181. На підставі викладеного, представник позивача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ № 121/15-305/3 та №122/15-305/3 від 26.10.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з комунального податку період з 3 кв. 2004 р. по 4 кв.2006 р. в розмірі 1888,02 грн. прийняті ДПІ незаконно, є недійсними, а тому підлягають скасуванню.

Відповідач, ДПІ, в своїх запереченнях на позов та його представник у судовому засіданні з позовними вимогами не погодились та просили суд відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування заперечень послалися на ст.9 Закону України „Про систему оподаткування”, ст.ст.10, 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, ст.ст. 4, 5, 7, 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Посилання позивача на те, що жодна норма чинного законодавства не надає податковій службі самостійно здійснювати перерозподіл сплачених податкових зобов’язань вважають безпідставними. Наголошують на тому, що порушення, які були встановлені в ході перевірок, зафіксовані належним чином, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі результатів перевірки, відповідають діючому законодавству. В зв’язку з наведеним, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 12.04.2007 р. фахівцем ДПІ була проведена невиїзна документальна перевірка своєчасної сплати узгодженого податкового зобов’язання з комунального податку за 1 квартал 2003 р. – 4 квартал 2006 р. ДП „ХЗТУ”.

За результатами перевірки 19.04.07 р. був складений акт №1505/15-305/14309764, за висновками якого встановлено порушення позивачем пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” - несвоєчасна сплата комунального податку у сумі 16919,52 грн.

На підставі висновків даного акту було винесено податкові повідомлення-рішення від 03.05.07 р. №121/15-305 про застосування фінансових санкцій у розмірі 8316,96 грн. та №122/15-305 про застосування штрафних санкцій у розмірі 57,20 грн.

Сума нарахувань позивачу за період з 1 кварталу 2003 року по 3 квартал 2006 року склала 16633,92 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” склала 50 відсотків від нарахованої суми – 8316,96 грн. За 4 квартал 2006 року сума нарахувань склала 285,6 грн., а сума штрафних санкцій відповідно до п.п.17.1.7. ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” склала 20 відсотків від нарахованої суми – 57,12 грн.

Як вбачається з матеріалів справи за розрахунками комунального податку сума податкових зобов’язань сплачена:

розрахунком комунального податку №63861 від 28.10.2004 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 3 квартал 2004 року в розмірі 542,3 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №1958 від 15.11.2004 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 3 квартал 2004 року»;

розрахунком комунального податку №90977 від 08.02.2005 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 4 квартал 2004 року в розмірі 411,4 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №112 від 18.02.2005 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 4 квартал 2004 року»;

розрахунком комунального податку №9546 від 08.04.2005 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 1 квартал 2005 року в розмірі 406,3 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №360 від 20.05.2005 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 1 квартал 2005 року»;

розрахунком комунального податку №32189 від 07.07.2005 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 2 квартал 2005 року в розмірі 404,6 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №688 від 18.08.2005 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 2 квартал 2005 року»;

розрахунком комунального податку №57422 від 07.10.2005 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 3 квартал 2005 року в розмірі 374,0 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №1084 від 21.11.2005 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 3 квартал 2005 року»;

розрахунком комунального податку №97166 від 09.02.2006 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 4 квартал 2005 року в розмірі 394,4 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №153 від 20.02.2006 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 4 квартал 2005 року»;

розрахунком комунального податку №21362 від 05.05.2006 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 1 квартал 2006 року в розмірі 399,5 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №436 від 19.05.2006 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 1 квартал 2006 року»;

розрахунком комунального податку №42236 від 04.08.2006 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 2 квартал 2006 року в розмірі 372,3 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №717 від 11.08.2006 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 2 квартал 2006 року»;

розрахунком комунального податку №62182 від 02.11.2006 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 3 квартал 2006 року в розмірі 357,0 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №1060 від 14.11.2006 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 3 квартал 2006 року»;

розрахунком комунального податку №88571 від 09.02.2007 р. визначена сума податкового зобов’язання з комунального податку за 4 квартал 2006 року в розмірі 285,6 грн., яка сплачена в повному обсязі в передбачені строки платіжним дорученням №1306 від 16.02.2007 р. з призначенням платежу «комунальний податок за 4 квартал 2006 року».

З даних картки особового рахунку ДП "ХЗТУ" встановлено, що на час сплати податкових зобов'язань підприємство мало податковий борг з комунального податку у минулих податкових періодах.

Відповідач з посиланням на п.7.7 ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” із змінами та доповненнями вказує, що погашення податкового боргу підприємства за спірний період ДПІ було здійснено шляхом попереднього погашення податкових зобов’язання, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі           одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) – у рівних пропорціях.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Згідно з пунктом 5 статті 50 Бюджетного Кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визначаються зарахованими в дохід державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Відповідно до пункту 5 статті 139 Господарського Кодексу України коштами у складі майна суб’єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб’єктів з іншими суб’єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Згідно пункту 1 статті 134 Господарського Кодексу України, суб’єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб’єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Таким чином, позивач має право на свій розсуд вільно розпоряджатись належним йому майном, до складу якого входять грошові кошти.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування”, обов’язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов’язкового платежу). Тому при сплаті податкових зобов’язань за конкретний період обов'язок підприємства щодо сплати комунального податку припиняється зі сплатою цих податків за конкретний період.

Згідно з пунктом 2 статті 12 вказаного Закону фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов’язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів в установлений законом термін.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону України „Про національний банк України”, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів. При цьому, згідно з пунктом 3.8 Інструкції, реквізит „Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що право призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми зобов’язань або податкового боргу з урахуванням п.п. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначення платежу на сплату відповідних податкових зобов’язань чи податкового боргу.

Відповідач посилається на положення п. 7.7. ст. 7 Закону № 2181, якою визначено принцип рівності бюджетних інтересів та передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами - у рівних пропорціях.

Однак, статтею 7 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено джерела погашення податкових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків. Податковий борг платник податків може погашати добровільно та самостійно, або за рішенням органу стягнення. При добровільному та самостійному погашенні податкового боргу платник податків вказує у платіжному документі період, за який сплачує борг. За рішенням органу стягнення суми комунального податку не стягувались, а тому застосування норми, передбаченої пунктом 7.7 вказаного Закону є неправомірним.

Зазначена норма не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. У будь-якому випадку ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно у відповідності до вищенаведених вимог Законів України спрямував власні кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами", або іншими законами з питань оподаткування.

Фактично відповідачем примусово стягнено всю суму на погашення податкового боргу без запропонованих заходів по забезпеченню сплати суми податкового боргу, що передбачено підпунктом 6.2.2 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення податкового боргу. Серед таких заходів не має зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов’язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Також, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов’язань у порядку календарної черговості їх виникнення. У вказаних випадках до платника податків вживаються передбачені Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходи примусового стягнення податкового боргу, а також, застосовуються штрафні санкції за порушення граничних строків сплати податкових зобов’язань.

З наданих позивачем платіжних доручень, розрахунків комунального податку вбачається своєчасність та повнота сплати ДП „ХЗТУ” податкових зобов’язань з комунального податку за період з 3 кварталу 2004 р. по 4 квартал 2006 р. (інший період судом не досліджувався), відповідно до чітко визначеного позивачем призначення платежу в платіжних документах. Тому, висновок складених відповідачем вищезазначених актів перевірки та прийнятих податкових повідомлень-рішень про порушення позивачем граничних строків сплати комунального податку не відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесених податкових повідомлень – рішень в оспорюваній частині належним чином не довів.

Висновки перевіряючої особи, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій до ДП "ХЗТУ" за період з 3 кварталу 2004 року по 3 квартал 2006 року на суми 1830,9 грн. та за 4 квартал 2006 року в сумі 57,12 грн., усього на загальну суму 1888,2 грн.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з комунального податку за період з 3 кв. 2004 р. по 4 кв.2006 р. № 121/15-305/3 від 26.10.2007 р. в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 1830,90 грн. та №122/15-305/3 від 26.10.2007 р. в повному об’ємі - є протиправними і повинні бути скасовані, як такі, що прийняті з порушенням ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 2, 71, 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного підприємства „Харківський завод транспортного устаткування” до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з комунального податку № 121/15-305/3 від 26.10.2007 р. скасувати частково в розмірі 1830,90 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з комунального податку №122/15-305/3 від 26.10.2007 р. в повному об’ємі.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 22.05.2009 р.

Суддя                                                                       П'янова Я.В.