Постанова № 4599967, 30.03.2009, Харківський окружний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2009 р.                                                                                 № 2-а- 7805/08/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя: П'янова Я.В. судді: Перцова Т.С., Спірідонов М.О.

При секретарі: Подосокорської А.О.

За участю представників сторін:

При секретарі: Подосокорської А.О.

За участю представників сторін:

позивача: Чеховський Д.Ю.

1-го відповідача: Сліденко А.В., Верещака М.О.

2-го відповідача: не прибув.

прокурора: Демченко Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду позовну заявуПриватного підприємства „Фінанси-Інвест” до1. Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова; 2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне підприємство «Фінанси – Інвест», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, Головного управління державного казначейства України у Харківській області, в якому просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2005 року № 0000392330/0 та стягнути (відшкодувати) з державного бюджету заборгованість по податку на додану вартість в сумі 4749 296 гривень, з яких: за березень 2004 року – 3335 551 гривень, за квітень 2004 року – 1413 745 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем норм чинного законодавства, що призвело до неправомірного зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Позивачем розпочато процедуру адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення відповідно до порядку, встановленого Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 р.

За результатами розгляду скарги позивача ДПІ у Київському районі м. Харкова листом № 411/10/23-506 від 21.01.06 р. приймає рішення про внесення змін до податкового повідомлення – рішення № 0000392330/0 від 15 листопада 2005 року, де вносить зміни у періоди, в яких зменшене бюджетне відшкодування, та листом № 416/10/25 – 010 від 20.01.06 р. рішення про відмову в задоволені скарги ПП «Фінанси – Інвест».

27 січня 2006 року ПП «Фінанси – Інвест» звернулось з повторною скаргою на податкове повідомлення – рішення № 0000392330/0 від 15 листопада 2005 року, до ДПА у Харківській області.

30 березня 2006 року Голова ДПА у Харківській області прийняв рішення № 1216/1025-010 від 31 березня 2006 року, яким в задоволенні повторної скарги ПП «Фінанси – Інвест» - відмовлено.

12 квітня 2006 року ПП «Фінанси – Інвест» звернулось з повторною скаргою на податкове повідомлення – рішення № 0000392330/0 від 15 листопада 2005 року до ДПА України.

14 червня 2006 року Голова ДПА України прийняв рішення № 6525/6/25-0215 від 14.06.06, яким в задоволенні скарги ПП «Фінанси – Інвест» - відмовлено.

1-й відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, подав до суду заперечення на позовну заяву, в якій просить в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень на позов орган податкової служби посилається на те, що перевірка позивача відбувалась відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі виявлених в результаті перевірки порушень, винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу правомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Також відповідач просить відмовити у задоволені позовних вимог позивача щодо визнання нечинним податкового повідомлення – рішення № 0000392330/0 від 15.11.2005 р. внаслідок пропущення останнім строку звернення до суду.

2-й відповідач, Головне Управління Державного казначейства України у Харківській області, в судове засідання не прибув, на адресу суду надав заяву, в якій просив суд проводити слухання даної справи без участі представника Головного управління.

Представник прокуратури у Київському районі м. Харкова в судовому засіданні повністю підтримав позицію органу податкової служби, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

За клопотанням позивача, встановивши поважність причин пропуску, встановленого в ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку для звернення до адміністративного суду, судом поновлено цей процесуальний строк.

Суд, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників адміністративного процесу, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з такого.

Законом України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.97р. (далі – Закон №168/97) визначено поняття платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

При розгляді матеріалів справи судом встановлено, що позивач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ та має код 32235404, взятий на податковий облік у ДПІ у Київському районі м. Харкова за № 3305 від 07.11.2002 р., зареєстрований як платник податку на додану вартість у тій же податковій інспекції (свідоцтво від 27.11.2002 р. №28750210).

Стаття 7 Закону № 168/97 визначає порядок обчислення і сплати податку на додану вартість. Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 цієї статті встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до приписів абзацу першого підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Обов'язковість проведення зустрічних перевірок визначається податковими органами самостійно. Проте проведення податковим органом такої перевірки не може подовжити визначений Законом № 168/97 місячний термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість. Визначене законодавством право податкової служби на проведення перевірок має реалізовуватися без порушення приписів Закону № 168/97.

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до приписів абзацу п'ятого підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з Державного бюджету України.

Відповідно до п.7.7 ст.7 Закону №168/97, бюджетна заборгованість у підприємства виникає після погашення податкових зобов’язань платника протягом трьох наступних звітних періодів, тобто з 01.07.05 р.

Приписами підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону N 168/97 встановлено строк на проведення бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість, а саме – протягом місяця, наступного після подачі декларації з податку на додану вартість.

Суми, невідшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

За таких обставин Закон № 168/97 передбачає можливість звернення з позовом про стягнення бюджетної заборгованості у будь-який момент після закінчення місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Порядок заповнення та надання податкової декларації визначений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» (Зареєстровано в Мін'юсті України від 09.07.97р. за №250/250, зі змінами та доповненнями (далі «Наказ № 166»).

Відповідно до цього Наказу за наслідками господарської діяльності за березень 2004 року ПП «Фінанси - Інвест» надало до ДПІ в Київському районі м. Харкова податкову декларацію по податку на додану вартість. Згідно наданих декларацій ПП «Фінанси - Інвест» в пп. 25.2 п. 25 зазначило суму ПДВ належну до відшкодування після погашення податкових зобов’язань на протязі трьох послідуючих звітних періодів по податку на додану вартість шляхом зарахування на поточний рахунок – 9 698 гривень. Пізніше у зв’язку з уточненням сум податкового кредиту до ДПІ в Київському районі м. Харкова було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якій було задекларовано суму податкового кредиту до відшкодування у сумі 3463853 гривні. 26 липня 2004 року до ДПІ в Київському районі м. Харкова було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно якої суму податкового кредиту до відшкодування було зменшено на 3473551 гривні. 25 березня 2005 року до ДПІ в Київському районі м. Харкова було поштою надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому було заявлено суму відшкодування в розмірі 3473551 гривні.

За наслідками господарської діяльності за квітень 2004 року ПП «Фінанси - Інвест» надало до ДПІ в Київському районі м. Харкова податкову декларацію по податку на додану вартість. Згідно наданих декларацій ПП «Фінанси - Інвест» в п. 25 п.п. 25.2. зазначило суму ПДВ належну до відшкодування після погашення податкових зобов’язань на протязі трьох послідуючих звітних періодів по податку на додану вартість шляхом зарахування на поточний рахунок – у розмірі 6 645 гривень. Пізніше у зв’язку з уточнення сум податкового кредиту до ДПІ в Київському районі м. Харкова було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якій було задекларовано суму податкового кредиту до відшкодування у сумі 1458 574 гривні. 16 серпня 2004 року до ДПІ в Київському районі м. Харкова було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок згідно якої суму податкового кредиту до відшкодування було зменшено на 1465 219 гривні. 25 березня 2005 року до ДПІ в Київському районі м. Харкова було поштою надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в якому було заявлено суму відшкодування в розмірі 1465 219 гривень.

Таким чином, відповідно до декларації по ПДВ за березень та квітень 2004 року позивач заявив до відшкодування податку на додану вартість відповідно у сумі 3473551грн. та 1465219 грн. після погашення податкових зобов’язань платника протягом трьох наступних звітних періодів шляхом перерахування на рахунок в установі банку 100%.

12 квітня 2004 року за наслідками акту перевірки щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за березень – квітень 2004 року співробітниками ДПІ в Київському районі м. Харкова складено акт № 1057, на підставі висновків якого Начальником ДПІ в Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення – рішення № 0000192330/0 від 14 квітня 2004 року. Згідно з цим рішенням підприємству було зменшено суму бюджетного відшкодування за березень 2004 року на суму 3473551 гривень, за квітень 2004 року - на 1465219 гривень.

Рішенням № 73 від 18 червня 2005 року, прийнятим Начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова податкове повідомлення – рішення № 0000192330/0 від 14.04.2005 року скасовано та відновлено по обліковій картці позивача переплату з ПДВ в сумі 4938770 гривень.

Співробітниками ДПІ у Київському районі м. Харкова 16 червня 2005 року було складено акт перевірки № 1462/23-304/32235404,за результатами якого перевірено правомірність бюджетного відшкодування ПДВ задекларованого підприємством за березень 2004 року на суму 3473551 гривень, за квітень 2004 року – 1465219 гривень. Висновками акту перевірки було підтверджено право підприємства на відшкодування заявленого податку на додану вартість.

Натомість 02 вересня 2005 року на підприємство було направлено співробітників ДПІ у Київському районі м. Харкова. Підставою для проведення перевірки було вказано наявність проведення вищестоящим органом ДПІ службового розслідування по відношенню до інспекторів, які проводили перевірку у червні 2005 року.

22 вересня 2005 року підприємством було отримано доповнюючий акт перевірки № 2101/23-304/32235404 від 15 вересня 2005 року про результати позапланової документальної перевірки правомірності задекларованих до відшкодування сум податку на додану вартість до акту документальної перевірки від 16 червня 2005 року за № 1462/23 – 304/32235404 щодо заявлених сум ПДВ.

За результатами акту перевірки Начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000392330/0 від 15 листопада 2005 року (через 60 днів після складення акту перевірки), яким було встановлено порушення підприємством вимог ст. 1 п. 1.8. Закону України «Про податок на додану вартість» та було встановлено суму завищеного бюджетного відшкодування за квітень 2005 року в розмірі 1465219 гривень та за березень 2005 року - в розмірі 3335551 гривні. Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано підприємством 17 листопада 2005 року.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування у згадуваному акті перевірки зазначене те, що при проведенні перевірки внаслідок скасування державної реєстрації ПП «Дігма» (постачальник товару по І та ІІ ланцюгу) неможливо встановити факт придбання товару у виробника, а також визначити, чи проведено розрахунок грошовими коштами постачальниками у І та ІІ ланцюгах, а отже чи сплачений податок на додану вартість у бюджет. Дане твердження в акті свідчить тільки про те, що 1-му відповідачу не виявилося за можливе встановити місцезнаходження контрагентів позивача у вересні 2005 року, але ніяк не свідчить про те, що вони не зробили оплату податку на додану вартість у бюджет за березень-квітень 2004 року. Отже, вказівки ДПІ на розриви в ланцюзі постачань по операціях безпідставні.

Як свідчить аналіз зазначеної норми, законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право отримати бюджетне відшкодування. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі. Судом встановлено, що позивач розрахувався за отримані товари (послуги) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Додаткових вимог щодо отримання бюджетного відшкодування, в тому числі сплату податку підприємствами по ланцюгу до виробника, чинним законодавством не передбачено, а тому така підстава позбавлення права на бюджетне відшкодування неправомірна.

Пункт 1 частини 2 статті 92 Конституції України наголошує, що система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України, тому застосування на практиці та посилання при судовому розгляді 1-м відповідачем на листи, угоди, інструкції, накази та таке інше є таким, що порушує принцип верховенства права, закріплений частиною 1 статті 8 Конституції України.

Згідно з пунктом 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади ті їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Судом встановлено, що позивач повністю розрахувався з постачальниками товарів за відповідний період грошовими коштами, сплативши у складі вартості товарів суму податку на додану вартість, що підтверджується актами звірок взаємних розрахунків між позивачем та постачальниками товарів, виписками з банківського рахунку позивача.

Відповідач також не заперечує про факт проведення розрахунку позивача за товари у спірний період та надано до матеріалів справи виписки з банківського рахунку позивача отримані на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова.

1-м відповідачем не встановлено ніяких порушень чинного законодавства України з боку позивача, які дозволили б установити відсутність у позивача права на одержання бюджетного відшкодування, яке, тим більше, було підтверджене актом перевірки.

За перевіряємий період ПП «Фінанси-Інвест» здійснювало продаж товарів за договорами комісії.

Згідно з вимогами п.4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» - датою збільшення податкових зобов’язань комісіонера є дата визначена за правилами встановленими п. 7.3. цього закону, а датою збільшення податкового кредиту комісіонера є дата перерахування грошових коштів на користь комітента або надання останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов’язань комітента є дата отримання грошових коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Відповідно до п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на час виникнення спору) зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

-          або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робот, послуг), або дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – у випадку розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-          або дата отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, при отриманні податкових накладних від постачальника товарів ПП «Фінанси - Інвест» правомірно відобразило у податковому обліку право на податковий кредит по ПДВ у березні – квітні 2004 року.

Підставами для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. Ніяких інших обмежень щодо відшкодування податку або інших додаткових вимог Законом України «Про податок на додану вартість» не встановлено.

Крім цього, суд зазначає, що ДПІ в Київському районі м. Харкова при зменшенні суми ПДВ заявленого до відшкодування ПП «Фінанси - Інвест» неправомірно була застосована норма п.п. 7.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки п.п. 7.7.4. ст. 7 Закону визначає: - орган державної податкової служби має право надавати розпорядження про нарахування податку у разі якщо розмір податку, зазначеного в декларації менше розміру, що випливає з поданих розрахунків. З акту проведеної перевірки та наданих розрахунків не визначається, що сума податку була меншою.

Також згідно з вимогами ст. 6.1. Закону України “Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 у випадках, коли сума податкового зобов’язання розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 4 закону, такий контролюючий орган направляє платнику податків податкове повідомлення – рішення, в якому вказує підстави для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, згідно з якою було проведено розрахунок податкових зобов’язань, сума податку належного до сплати та штрафні санкції при їх нарахуванні ....

П. 4.2. ст. 4 закону № 2181 встановлено визначення податкового зобов’язання контролюючим органом.

П. п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 встановлено – контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку у разі:

… б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань, визначених у податкової декларації…

Відповідно до п.1.2. ст. 1, яким встановлено: податкове зобов’язання – зобов’язання платника податку сплатити до бюджету або державного цільового фонду відповідну суму грошей у порядку та в строки, визначенні цим Законом, або іншими законами України;

П. 1.9. податкове повідомлення – письмове повідомлення контролюючого органу про зобов’язання платника податку сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом у випадках передбачених Законом.

Інших підстав для прийняття податкових повідомлень законом не передбачено.

Як вбачається з акту перевірки та податкового повідомлення – рішення ПП «Фінанси - Інвест» податкові зобов’язання по податку на додану вартість нараховані не були, фінансові або штрафні санкції не застосовувались.

Зважаючи на вищенаведене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 15 листопада 2005 року № 0000392330/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість не відповідає нормам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсним.

Матеріалами справи підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за березень 2004 року в розмірі 3335551,00 грн. та за квітень 2004 року в розмірі 1465219 грн., а тому суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню також і в частині стягнення з Державного бюджету на користь позивача заборгованості по податку на додану вартість в розмірі: за березень 2004 року – 3335 551 гривень, за квітень 2004 року – 1413 745 гривень.

Суд встановив, що позивачем, ПП «Фінанси - Інвест», при визначенні суми бюджетного відшкодування по ПДВ було дотримано всіх вимог Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на час виникнення права на відшкодування).

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, суд вважає, що з Державного бюджету України підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1703,40 грн.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного підприємства „Фінанси-Інвест” до 1. Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова; 2. Головного управління Державного казначейства України у Харківській області, за участю прокуратури Київського району м. Харкова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - задовольнити в повному обсязі.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податковоїінспекції у Київському районі м. Харкова від 15 листопада 2005 року № 0000392330/0.

Стягнути (відшкодувати) з державного бюджету (р/р 31117030700004, код бюджетної класифікації 14010200, відкритого на ім’я Управління Державного казначейства у Київському районі м. Харкова Головного Управління Державного казначейства України у Харківській області, код: 24134573, банк: Головне Управління Державного казначейства України у Харківській області, МФО: 851011) на користь Приватного підприємства „Фінанси-Інвест” (61012, м. Харків, вул. Чернишевського, 96, кв. 26, код 32235404) заборгованість по податку на додану вартість в розмірі: за березень 2004 року – 3335 551 гривень, за квітень 2004 року – 1413 745 гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства „Фінанси-Інвест” (61012, м. Харків, вул. Чернишевського, 96, кв. 26, код 32235404) 1703,40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 06.04.2009 р.

Головуючий суддя                                         П'янова Я.В.

Суддя Перцова Т.С.

Суддя Спірідонов М.О.