Ухвала суду № 45946915, 26.06.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/6732/13-к

провадження № 1-кп/415/284/15

У Х В А Л А

26.06.15 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Старікової М.М.

при секретарі Соболь Ю.В.

за участю: прокурора Дергачова М.С.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Лисичанська Луганської області, громадянки України, з професійно-технічною освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше судимої 05.02.2013 року Лисичанським міським судом за ст.ст. 309 ч.1, 75 КК України до 1 року позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Лисичанського міського суду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12013030240003118 від 04 вересня 2013 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України.

В судове засідання обвинувачена ОСОБА_2, яка утримується в СІЗО м. Луганська доставлена не була, у зв'язку зі знаходженням зазначеної установи на непідконтрольній Україні території, що унеможливлює її доставку до суду.

В судовому засіданні прокурор висловив думку щодо неможливості проведення судового засідання без участі обвинуваченої ОСОБА_2, при цьому, звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні останньої.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, середньої та невеликої тяжкості, за які, згідно санкцій статей передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, від 2 до 5 років, а також у виді обмеження волі на строк до 3 років - відповідно, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, а ризики не зменшились, оскільки раніше обвинувачена притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочину в сфері обігу наркотичних засобів, з 2013 року знаходиться на обліку Лисичанського наркологічного диспансерного відділення з синдромом залежності в результаті вживання опіоїдів, не працює, не одружена, дітей не має, злочини вчинила в період іспитового строку, соціальні фактори, які б утримували її за місцем проживання, відсутні, а також з урахуванням тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень в яких вона обвинувачується, існують ризики, що перебуваючи на волі остання може переховуватися від суду та вчинити інші кримінальні правопорушення. Враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченої спливає, судовий розгляд триває, свідки, зазначені у реєстрі матеріалів досудового розслідування не допитані, а також у зв'язку з не доставкою до суду обвинуваченої ОСОБА_2, з причин утримання останньої в СІЗО м. Луганська, що знаходиться на непідконтрольній Україні території, просив суд продовжити обвинуваченій строк тримання під вартою на 60 діб.

Захисник ОСОБА_1 підтримала думку прокурора щодо неможливості проведення судового засідання без участі обвинуваченої ОСОБА_2, з приводу питання щодо продовження строку тримання під вартою у відношенні її підзахисної просила суд клопотання прокурора Дергачова М.С. залишити без задоволення та змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який, оскільки обвинувачена тривалий час знаходиться під вартою, крім того в матеріалах справи є довідка, що остання страждає на ВІЛ інфекцію, а зі слів її матері стан здоров'я обвинуваченої погіршується.

Суд, заслухавши доводи учасників судового провадження, щодо доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_2, а також, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, вважає клопотання старшого прокурора прокуратури м. Лисичанська Дергачова М.С. про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно з положеннями ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід, щодо обвинуваченого. При цьому вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно пунктів 1 і 5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; … 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України, які відповідно до санкції статей караються позбавленням волі від 6 до 10 років, від 2 до 5 років, а також обмеженням волі на строк до 3 років та відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких, середньої та невеликої тяжкості.

Ухвалою Лисичанського міського суду від 15 травня 2015 року запобіжний захід, обраний під час досудового розслідування, у відношенні ОСОБА_2 було продовжено до 13 липня 2015 року включно.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачена може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання її винною у вчиненні кримінальних правопорушень в яких вона обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України»), а також відсутність міцних соціальних зв'язків, оскільки обвинувачена не одружена, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працює. Крім того, репутація обвинуваченої: яка з 2013 року знаходиться на обліку Лисичанського наркологічного диспансерного відділення з синдромом залежності в результаті вживання опіоїдів, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочину в сфері обігу наркотичних засобів та в період іспитового строку знову вчинила умисні злочини пов'язані з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, не має постійного місця роботи та єдиного джерела доходів, вказує на те, що ОСОБА_2 перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились.

Крім того, обвинувачена ОСОБА_2 утримується в СІЗО м. Луганська. Ця територія непідконтрольна державній владі України, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», а отже, існує ризик, що при зміні запобіжного заходу на запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою обвинувачена ОСОБА_2 може переховуватись від суду.

Враховуюче вищевикладене, а також відсутність підстав вважати, що інші, менш суворі запобіжні заходи можуть забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, суд вважає необхідним продовжити у відношенні ОСОБА_2 раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України. Підстав для зміни запобіжного заходу у відношенні обвинуваченої суд не вбачає.

Крім того, суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст. 318 КПК України, проведення судового засідання за відсутністю обвинуваченої є неможливим, а отже судовий розгляд у даному кримінальному провадженню належить відкласти, забезпечивши у ньому участь осіб, що не з'явились.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 318, 331, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013030240003118 від 04 вересня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України відкласти на 31 липня 2015 на 09 годину 00 хвилин.

Про час та місце проведення судового засідання повідомити прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, захисника, та обвинувачену.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 307ч.2, 309 ч.2, 311 ч.1 КК України на 60 днів, тобто по 24 серпня 2015 року включно.

Дана ухвала в частині продовження запобіжного заходу діє до 24 серпня 2015 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М.М. Старікова