Вирок № 45946938, 26.06.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

№ 415/1380/15-к

№ 1-кп/415/218/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.15 року Лисичанський міський суд Луганської області

у складі головуючого судді Березіна А.Г.

за участю секретаря Болотовій І.В.

прокурора Сухіна Д.В.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, судимого 03.12.2004 року Лисичанським міським судом за ст.115 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі, звільнений 07.05.2013 року на підставі постанови Краснолуцького міського суду Луганської області від 23.04.2013 року умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяці 12 днів, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.125 ч.2, 162 ч.1, 185 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.3 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянки України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженої, не працюючої, судимої: 04.12.2012 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки; 09.04.2013 року Лисичанським міським судом за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; ухвалою Лисичанського міського суду від 12.12.2014 року направлена для відбування покарання у вигляді позбавлення волі до кримінально-виконавчого закладу, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.3 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

02.12.2014 в вечірній час, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись за адресою: місто Лисичанськ вулиця Володарського, 57/1, шляхом вільного доступу з карману куртки ОСОБА_4, таємно викрав його мобільний телефон «Nokia Е72», вартістю 300 гривень, а також з кімнати його чоловічі черевики, вартістю 150 гривень, спричинивши ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 450 гривень.

08.12.2014 приблизно о 14 годині ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб з обвинуваченою ОСОБА_3, яка також перебувала у стані алкогольного спяніння, шляхом пошкодження вікна проникли до житла - будинку 45 по вулиці Карбишева міста Лисичанська, викравши двоколісний господарський візок, вартістю 90 гривень та теслярську сокиру, вартістю 40 гривень, які належать ОСОБА_5 Під час вчинення таємного викрадення майна, коли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знаходилися у будинку, туди зайшла ОСОБА_5, яка побачивши в кімнаті ОСОБА_2 та ОСОБА_3, усвідомлюючи, що останні вчиняють викрадення її майна, зачинила вхідні двері та пішла кликати на допомогу. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, побачивши ОСОБА_5, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), усвідомлюючи, що їх дії почали носити відкритий характер, вийшли з будинку через розбите вікно, з викраденим майном, при цьому ОСОБА_2 тримав сокиру теслярську, а ОСОБА_3 двоколісний господарський візок. Виходячи з двору вони зустріли ОСОБА_5, яка намагаючись їх зупинити, зажадала від них, щоб вони зупинилися та лишилися чекати співробітників міліції. Незважаючи на її вимоги, продовжуючи свій умисел на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), утримуючи викрадене майно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вийшли з двору та пішли з місця вчинення злочину з викраденим майном: двоколісним господарським візком, вартістю 90 гривень та теслярською сокирою, вартістю 40 гривень, які належать ОСОБА_5, спричинивши майнову шкоду останній на загальну суму 130 гривень.

10.12.2014 більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3, проникли до будинку 45 по вулиці Карбишева міста Лисичанська, звідки, повторно, таємно викрали чотири пічні плити, вартістю 270 гривень кожна, скляний бутель ємкістю 20 л., вартістю 112 гривень, плащ жіночий, вартістю 35 гривень та алюмінієвий бідон ємкістю 40 л., вартістю 250 гривень, які належать ОСОБА_5, спричинивши майнову шкоду на загальну суму 1477 гривень.

18.12.2014 приблизно о 17 годині ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне проникнення до житла, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, знаходячись у стані алкогольного спяніння, шляхом зриву замка на дверях, незаконно проникли до будинку 86 по вулиці Карбишева міста Лисичанська, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6, де стали відпочивати. Того ж дня приблизно о 17 годині 40 хвилин їх злочині дії були припинені прибулими на місце злочину працівниками міліції.

11 лютого 2015 року приблизно о 13 год. ОСОБА_2, знаходячись в будинку 158 по проспекту Леніна міста Лисичанська, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, на ґрунті неприязливих стосунків, умисно наніс потерпілому ОСОБА_7 удар деревною палкою в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді забійної рани голови, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.

Обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_8 вину у скоєнні інкримінованих їм злочинів визнали повністю, не заперечували їх скоєння за обставин, викладених в обвинувальному акті. У скоєнні правопорушень покаялися.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_2: за ст.125 ч.2 КК України, оскільки він скоїв умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоровя; за ст.162 ч.1 КК України, скільки він скоїв незаконне проникнення до житла; за ст.185 ч.1 КК України, оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку); за ст.185 ч.3 КК України. оскільки він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло; за ст.186 ч.3 КК України, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло.

Крім того, суд вважає правильною кваліфікацію дій ОСОБА_8 за ст.162 ч.1 КК України, скільки він скоїв незаконне проникнення до житла; за ст.185 ч.3 КК України, оскільки вона скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане із проникненням у житло; за ст.186 ч.3 КК України, оскільки вона скоїла відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням у житло.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості злочинів, а також дані про особу винних: не працюють, задовільно характеризуються за місцем мешкання.

Обставинами, які помякшують покарання обвинувачених, суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинувачених, суд вважає скоєння злочину у стані алкогольного спяніння, рецидив злочину.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 вчинили низку злочинів, які відносяться до категорії середньої тяжкості та тяжких, суд вважає, що їх виправлення можливе лише в умовах ізоляції від суспільства. Оскільки ОСОБА_2 вчинив злочини в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Лисичанського міського суду від 03.12.2004 року, а ОСОБА_8 скоїла злочини в період звільнення від покарання з випробуванням за вироком Лисичанського міського суду від 09.04.2013 року, суд, при призначенні їм покарання, застосовує правила ст.71 КК України.

Суд також вважає за необхідне стягнути на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертиз: з ОСОБА_2 в сумі 983 грн. 84 коп., з ОСОБА_8 в сумі 491 грн. 92 коп.

Цивільні позови потерпілими у встановленому законом порядку не заявлені, що не позбавляє їх можливості вирішити питання про відшкодування заподіяної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.125 ч.2, 162 ч.1, 185 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.3 КК України, і призначити йому покарання:

за ст.125 ч.2 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік; за ст.162 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки; за ст.185 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки; за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців; за ст.186 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду від 03.12.2004 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць, остаточно призначивши за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 залишити попередній тримання під вартою. Строк відбування покарання відраховувати з 26 лютого 2015 року.

ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1, 185 ч.3, 186 ч.3 КК України, і призначити їй покарання:

за ст.162 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки; за ст.185 ч.3 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців; за ст.186 ч.3 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за сукупністю злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лисичанського міського суду від 09.04.2013 року у виді позбавлення волі строком на 1 (один) місяць, остаточно призначивши за сукупністю вироків покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Строк відбування покарання відраховувати з 26 червня 2015 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертиз в сумі 983 (девятсот вісімдесят три) грн. 84 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави (отримувач банк ГУДКСУ в Луганській області УДКСУ в місті Лисичаньску р/р 3111715700051 МФО 804013 ідентифікаційний код одержувача 37800278) судові витрати за проведення експертиз в сумі 491 (чотириста девяносто одна) грн. 92 коп.

Речові докази:

тачку, сокиру, скляний бутиль, жіночий плащ передати ОСОБА_5; чоботи передати ОСОБА_4; навісний замок знищити.

Вирокнабирає законної сили після закінчення строкуподання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо такускаргу не буде подано.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Суддя: