Ухвала суду № 45945539, 10.12.2014, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/2706/14-к

Провадження № 1-кс/382/351/14

У Х В А Л А

10.12.2014 м. Яготин

Слідчий суддя Яготинського районного суду Київської області Кисіль О.А.

за участю прокурора прокуратури Яготинського району Київської області ОСОБА_1 та сторони кримінального провадження старшого слідчого СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2

підозрюваної ОСОБА_3

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянув клопотання старшого слідчого СВ Яготинського РВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженою, не працюючою, проживаюча за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, не судима згідно ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваній ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, в котрому зазначено, що 7 серпня 2009 року, близько першої години ночі, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували в гостях у свого родича ОСОБА_6, що проживав ІНФОРМАЦІЯ_5. Під час розпиття спиртних напоїв у ОСОБА_6 виник умисел на вчинення крадіжки грошей з будинку ОСОБА_7, яка проживала ІНФОРМАЦІЯ_6. При цьому ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про те, що по сусідству біля нього проживає жінка похилого віку, в якої є грошові кошти, а також про те, що вона мешкає сама і має вади зору та слуху. Таким чином ОСОБА_6 вступив в злочинну змову з ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та схилив їх до вчинення вказаного злочину. Реалізовуючи свій злочинний умисел та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_3 за попередньою домовленістю з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, знаходячись у стані алкогольного спяніння, приготували все для доведення свого злочинного умислу до кінця з метою викрадення чужого майна, а саме місячної пенсії ОСОБА_7 в розмірі 613 гривень 55 копійок та звернення її у свою власність. З метою вчинення злочину ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перелізши через паркан проникли на територію домоволодіння та підійшли до будинку № 61 по вулиці Короленка в місті Яготині Київської області, який на праві приватної власності належав ОСОБА_7 Згідно попередньої домовленості ОСОБА_6 залишився біля будинку і спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб попередити про небезпеку бути застигнутим на місці вчинення злочину. ОСОБА_4 будучи обєднаним спільним умислом з ОСОБА_3 та ОСОБА_5, направленим на таємне викрадення чужого майна, використовуючи заздалегідь приготовлену викрутку, вийняв скло з вікна, після чого вони таємно проникли в середину вказаного будинку, де розійшлися по кімнатам та стали шукати грошові кошти, порушуючи при цьому загальну обстановку в будинку.

Під час проникнення до будинку ОСОБА_7 спала, але прокинулася та виявила ОСОБА_4, тому почала кричати. ОСОБА_4 виходячи за межі домовленості з ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_3, маючи умисел на позбавлення життя ОСОБА_7 з метою приховати вчинений ним інший злочин, а саме: замах на таємне викрадення чужого майна, під час якого він намагався заволодіти грошовими коштами ОСОБА_7, розуміючи, що остання, залишившись живою, в подальшому може викрити його у вчиненому злочині, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті останньої та бажаючи настання саме цих наслідків, з корисливих мотивів, поклав на обличчя ОСОБА_7 подушку та утримував до її удушення.

По закінченню своїх злочинних дій ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які шукали гроші і перебували по різних кімнатах будинку про те, що ОСОБА_7 перебувала без свідомості. ОСОБА_3 та ОСОБА_5 злякавшись і не знайшовши грошових коштів, припинили свої злочинні дії, направлені на викрадення грошових коштів, належних ОСОБА_7 та разом з ОСОБА_6 зникли з місця вчинення злочину.

Таким чином ОСОБА_3 не змогла довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникнення у житло, з причин, які не залежали від її волі.

Своїми умисними діями, що проявилися у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникнення у житло, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події; показаннями потерпілого ОСОБА_8, показаннями ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, показаннями підозрюваної ОСОБА_3, яка в послідовній формі повідомила про обставини вчиненого нею злочину; протоколом відтворення обстановки та обстановки події з ОСОБА_4, протоколом відтворення обстановки та обстановки події з ОСОБА_5, висновком судово-медичної експертизи; висновком судово-дактилоскопічної експертизи, протоколом проведення слідчого експерименту.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років. Дана обставина є ризиком того, що підозрювана знаючи про суворість покарання, що їй загрожує, у разі доведеності її вини у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, може переховуватись від органів досудового розслідування або суду чи вчиняти інші дії, спрямовані на протидію розслідуванню. Крім цього, з 25 червня 2012 року ОСОБА_3 перебувала у розшуку. Такі дії підозрюваної свідчать про те, що вона може вчиняти інші кримінальні правопорушення. Так, ОСОБА_3 не одружена, неповнолітніх дітей та постійного місця роботи не має, є жителем іншої області. Відсутність міцності соціальних звязків є ризиком її зникнення у разі перебування на волі. Зазначені ризики виправдовують тримання підозрюваної ОСОБА_3 під вартою. Враховуючи викладене, просив застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 2 місяці.

Заслухавши думку учасників судового провадження, старшого слідчого СВ Яготинського РВГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 та прокурора, які підтримали дане клопотання, підозрювана не заперечувала проти обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

За змістом ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних звязків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, відповідно до ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 194 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обовязки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_3 є підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, така підозра є обґрунтованою, що підтверджується витягами з ЄРДР кримінальних проваджень, протоколом огляду місця події; показаннями потерпілого ОСОБА_8, показаннями підозрюваної ОСОБА_3, протоколом відтворення обстановки та обстановки події, висновком судово-медичної експертизи, висновком судово-дактилоскопічної експертизи, протоколом проведення слідчого експерименту. Крім цього, враховуючи ступінь тяжкості злочину в якому підозрюється ОСОБА_3 а також те, що ОСОБА_3 має посередню характеристику, неповнолітніх дітей не має, не одружена, постійного місця роботи не має, офіційно ніде не зареєстрована, мешкає в іншій області, з 25 червня 2012 року ОСОБА_3 перебувала у розшуку, що дає суду підстави вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та більш м'який запобіжний захід може не забезпечити запобігання вказаному ризику.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженці ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянки, громадянки України, проживаючої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Київському слідчому ізоляторі № 13 Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.

Строк тримання під вартою рахувати з 10 грудня 2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України визначити підозрюваній ОСОБА_3 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обовязків, передбачених КПК України, у межах 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1218 грн., у національній грошовій одиниці, 30450 (тридцять тисяч чотириста пятдесят) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Яготинського районного суду Київської області:

р/р 37318001001703;

МФО (код банку) 821018;

ЄДРПОУ банку: 02892273;

банк одержувача: УДКСУ в Яготинського районі Київської області;

одержувач: Яготинський районний суд Київської області.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. Після внесення застави підозрювана ОСОБА_3 підлягає звільненню з-під варти у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 196 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_3, у разі внесення застави, наступні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області та до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити підозрюваній, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Яготинського районного суду Київської області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського слідчого ізолятора № 13 Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово старшого слідчого СВ Яготинського РВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_2, прокурора прокуратури Яготинського району Київської області ОСОБА_1 та слідчого суддю Яготинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваній ОСОБА_3 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, який не може перевищувати шістдесяти днів, визначити до 7 лютого 2015 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Київської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_9