Ухвала суду № 4593732, 11.08.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   Справа  № 22-а-21425/08 р.                                Головуючий у першій інстанції:  Кошик А.Ю.

                                                                                                        Суддя -доповідач: Швед Е.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 серпня 2009 року                                                                                          м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - судді Шведа Е.Ю., суддів Хрімлі О.Г. та Горяйнова А.М., при секретарі Ліжевській Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселий Кут" на постанову Господарського суду Київської області від 13 березня 2008 року у справі за позовом прокурора Таращанського району Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Таращанському районі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселий Кут" про стягнення 93902,79 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2006 року прокурор Таращанського району м. Тараща звернувся в Господарський суд Київської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Таращанському районі з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселий Кут» про стягнення податкової заборгованості в сумі 93902, 79 грн. Позовні вимоги обґрунтовані п. 2.3 ст. 2 та п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Постановою Господарського суду Київської області від 11.07.2006 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 11.07.2006 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.09.2007 року за наслідками розгляду касаційної скарги відповідача скасовано постанову Господарського суду Київської області від 11 липня 2006 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 8 листопада 2006 року, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій не було достовірно встановлено, перевірено належними доказами питання наявності боргу у сумі 93902, 79 грн., а саме: не з’ясовано за який період часу утворилась вказана заборгованість, зокрема, за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року, чи за інший період. Також, судами не перевірено чи відбулось списання безнадійних боргів зі сплати вказаного податку позивачем, чи не сплачені суми податку з доходу фізичних осіб накопичувались до моменту розгляду справи в суді.

Постановою Господарського суду Київської області від 13 березня 2008 року позов задоволено повністю, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселий Кут» в доход Державного бюджету України 93902 (дев’яносто три тисячі дев’ятсот дві гривні) 79 коп. податкової заборгованості. За наслідками розгляду спору, судом встановлено, що спірна заборгованість в сумі 93902, 79 грн. виникла в період, зокрема, за 2004 рік – 59362, 63 грн., за 2005 рік – 34540, 16 грн.,  з огляду на вимоги підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Київської області від 13 березня 2008 року та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, які призвели до постановлення незаконної постанови.   

Сторони в судове засідання не з’явилися, про день, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

         Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.08.2005 року) Акт визначається як службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання і є носієм доказової інформації при виявленні порушення податкового, валютного та іншого законодавства суб’єктами господарювання.

Відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова накладна це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та /або сплата податку, збору (обов’язкового платежу). Таким чином, документ платника податків, що фіксує нараховані суми податкових зобов’язань, свідчить про самостійне нарахування податкових зобов’язань.

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» податковий агент – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статуту та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно пп. "б" п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» податок з доходів фізичних осіб включений до переліку загальнодержавних податків і зборів.

Відповідно до п.п.16.3.4 п.16.3 ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку з доходів фізичних осіб здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її уповноваженого підрозділу.

Приписами п.п. 3.2.1 п. 3.2 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Згідно з п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Відповідно до п.п. 18.2.1 «г» п. 18.2 ст. 18 зазначеного Закону під терміном «безнадійний» слід розуміти податковий борг юридичних та фізичних осіб, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Таращанському районі проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої складено Акт № 05/23/05384270 від 17 лютого 2006 року (далі – Акт).

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог пп. пп. "а", "б" п. 19.2 ст. 19 Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон України від 22 травня 2003 року № 889-IV) в частині несвоєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб у 2004 -2005 роках та відображення у ф.1 ДФ даних щодо виплаченого доходу на користь платника податків – приватних підприємців відповідно.

В ході вищевказаної податкової перевірки з’ясувалась правильність записів у особових рахунках стосовно операцій, пов’язаних з обчисленням податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2004 року по 31.12.2005 року. При здійсненні перевірки головної книги, по бухгалтерському рахунку 641 встановлено, що кредитне сальдо на 01.01.2006 року по податку з доходів фізичних осіб (залишок) складає 93902, 79 грн., тобто, за даними бухгалтерського обліку відповідача станом на 01.01.2006 року залишок не перерахованого до бюджету податку з доходів фізичних осіб становив 93902, 79 грн. грн., в тому числі за 2004 рік – 59362, 63 грн. за 2005 рік – 34340, 16 грн.

Згідно з довідками від 17.10.2006 року за № 1871/10/19-08 та № 1872/10/19-08 станом на 22.05.2000 року та станом на 03.03.2003 року в картках особових рахунків по податку з доходів фізичних осіб, що ведеться в ДПІ по ТОВ «Веселий Кут», заборгованість по даному податку була відсутня.

Рішенням ДПІ у Таращанському районі від 30.01.2003 року № 8 ТОВ «Веселий Кут» було списано податковий борг по фіксованому сільськогосподарському податку. Із вказаною заявою відповідач звертався до ДПІ у Таращанському районі 28.01.2003 року. Оскільки перевірка проводилася за 2004-2005 рік відповідачем за вказаний період не подавалася заява про списання безнадійного податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб та не надавалися документи підтверджуючі форс-мажорні обставини за період 2004-2005 років. Крім того, дія п.п.»г» п. 18.2.1. п. 18.2 ст. 18 Закону № 2181-111 на 2005-2006 роки була зупинена відповідними Законами України «Про державний бюджет».

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду Київської області, що  посилання відповідача на неузгодженість податкового зобов’язання є безпідставними, оскільки відповідні суми були ним самостійно нараховані під час виплати заробітної плати, однак не сплачені до бюджету, що підтверджується даними податкового обліку відповідача та спірна заборгованість в сумі 93902, 79 грн. виникла в період, зокрема, за 2004 рік – 59362, 63 грн.. за 2005 рік – 34540, 16 грн.

Також, суд першої інстанції правомірно не прийняв до уваги посилання відповідача  про безнадійність зазначеного боргу в зв’язку з форс-мажорними обставинами, оскільки висновок Торгово-Промислової палати України № 531/05-4 від 27.01.2003 року стосується періоду 21.05.-22.05.2000, висновок Торгово-Промислової палати України № 531/05 від 27.01.2003 р. – 03.03.2003 р., а перевірка проводилась за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2005 року.

Крім того, апеляційна інстанції не приймає до уваги посилання апелянта про поверховість розгляду даної справи та недостатнє дослідження матеріалів справи, оскільки на третьому аркуші в оскаржуваній постанові згадується інша юридична особа. Колегія суддів зазначає., що судом першої інстанції фактично допущено описку, що не привело до неправильного вирішення справи по суті.

Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, а Господарський суд Київської області в своїй постанові від 13 березня 2008 року прийшов до обґрунтованого висновку  про задоволення позовних вимог, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а рішення суд без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веселий Кут" – залишити без задоволення.

          ПостановуГосподарського суду Київської області від 13 березня 2008 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

             Повний текст ухвали виготовлений 17 серпня 2009 року.       

           Головуючий суддя                                                                Е.Ю. Швед

Суддя                                                                                     О.Г. Хрімлі

                      Суддя                                                                                    А.М. Горяйнов