Постанова № 4593718, 13.08.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22-а-16480/08   Головуючий у 1 інстанції Мельник-Томенко Ж.М.    

Суддя-доповідач О.Г. Хрімлі      

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 серпня 2009 року                                                                                            м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі: 

головуючого

суддів     

при секретарі

О.Г. Хрімлі, 

Л.О. Костюк, 

Е.Ю. Шведа,    

Л.В. Архіповій,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про зобов’язання вчинити певні дії, -       

В С Т А Н О В И Л А:    

Товариство з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» до Державної податкової інспекції у м. Вінниці, Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області про зобов’язання вчинити певні дії.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року адміністративний позов задоволений частково.

Зобов’язано Державну податкову інспекцію у м. Вінниці надати на адресу Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області висновок про перерахування на рахунок  Товариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» бюджетної заборгованості в розмірі 200000 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року.

Зобов’язано Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області провести відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 200000 грн. по податковій декларації за квітень 2007 року з Державного бюджету України на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ».

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1,70 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині зобов’язання його вчинити певні дії.

Ухвалою від 11 червня 2009 року до участі в адміністративній справі залучено у якості другого відповідача Головне управління Державного казначейства України у Вінницькій області.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи та заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Представник відповідача -  Державної податкової інспекції у м. Вінниці у судовому засіданні доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримав, просив суд її задовольнити.

Інші представники відповідачів до судового засідання не з’явились, про дату, місце та час апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. 

У відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. 

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а постанова суду – частковому скасуванню з ухваленням нового рішення у справі  з  таких підстав.  

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» зареєстровано виконавчим комітетом Вінницької міської ради 18.06.2002 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці, є платником податку на додану вартість.  

Згідно поданої до податкового органу декларації з податку на додану вартість за квітень 2007 року та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, поверненню з Державного бюджету України на рахунок позивача підлягає сума в розмірі 200000 грн. 

Згідно п.п. 7.7.2 п.п 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

В даному випадку платник податку прийняв рішення про відшкодування суми ПДВ в розмірі 200 000 грн. шляхом зарахування на його рахунок, про що свідчить рядок 25.1 податкової декларації з ПДВ за квітень 2007 року.  

У відповідності до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону  платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування.

20.05.2007 року ТОВ «КМП БЛІЦ» надало до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2007 року з розрахунком суми бюджетного відшкодування і заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 200 000 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 цього Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

На виконання зазначених вимог ДПІ у м. Вінниця була проведена виїзна позапланова перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період з 01.02.2007 року по 01.05.2007 року, за результатами якої був складений акт від 27.06.2007 року № 1207/2330/13324388, яким порушень достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування не встановлено.

У відповідності до п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 цього Закону якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Висновки  про суму відшкодування ПДВ на суму 18600 грн. ДПІ у м. Вінниці до довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування включені не були, у зв’язку з тим, що позивачем не підтверджено фактичну сплату ПДВ, оскільки не отримані результати зустрічних перевірок контрагентів позивача.   

Відповідач ДПІ у м. Вінниці вказує на неотримання результатів зустрічних перевірок підприємств, з якими у позивача були господарські відносини, а тому вважає, що ця сума є непідтвердженою. При цьому, відповідач посилається на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість,  затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350.

Суд вважає заперечення податкового органу необґрунтованими, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме Закону України „Про податок на додану вартість”.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими  нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість”, а ні накази Державної податкової адміністрації України.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість”  бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України  у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов‘язань, що виникли у зв‘язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

            З вказаних підстав суд вважає, що судом першої інстанції зроблений вірний висновок стосовно того, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість”, іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу.

Разом з тим, Законом України «Про податок на додану вартість» визначена чітка процедура бюджетного відшкодування, а саме податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.  

Підпунктом 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

            Отже, єдиним способом бюджетного відшкодування є надання податковими  органами до органу державного казначейства висновку із зазначеною сумою, що підлягає відшкодуванню.

Оскільки під час судового розгляду справи не знайшов свого підтвердження той факт, що податковий орган надав до органу державного казначейства висновку про суму, яка підлягає до відшкодування, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині зобов’язання органу Державного казначейства провести відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 200000 грн. по податковій декларації за квітень 2007 року з Державного бюджету України на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» безпідставними.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За наведених вище обставин, колегія суддів прийшла до висновку про часткове скасування постанови суду першої інстанції, у зв’язку з порушенням норм матеріального права, з ухваленням нової про відмову у задоволенні адміністративного позову в цій частині. 

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці – задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області – задовольнити у повному обсязі.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року в частині зобов’язання Управління Державного казначейства у м. Вінниці Головного управління Державного казначейства України у Вінницькій області провести відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 200000 грн. по податковій декларації за квітень 2007 року з Державного бюджету України на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «КМП БЛІЦ» - скасувати.   

У задоволенні адміністративного позову в цій частині - відмовити.       

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2008 року – залишити без змін.

Повний текст постанови виготовлений 18 серпня 2009 року.     

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                                                О.Г. Хрімлі  

Судді:                                                             Л.О. Костюк 

Е.Ю. Швед