Ухвала суду № 4593702, 20.08.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    20 серпня 2009 року                                                                    м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                        Горбань Т.І.

Суддів:                                            Василенка Я.М.

                                                        Малиніна В.В.                                             

при секретарі                                             Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Житомир-Полісакс» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004112303 від 27.07.2007 року, 

     В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Житомир-Полісакс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004112303 від 27.07.2007 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27березня 2008 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Державна податкова інспекція у місті Житомирі подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до  ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, судом 1- ої інстанції встановлено, що на підставі направлення № 907 від 15.06.2007 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ „Спільне українсько-німецьке підприємство"Житомир-Полісакс" з питань дотримання вимог податкового,валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року.

За наслідками проведеної перевірки працівниками ДПІ у м. Житомирі складено акт № 4201/23-1/20428705/0110 від 20.07.2007 року, згідно з яким товариством були порушені п.п. 2.11 п.2 та п.п.3.1 п. 3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в  Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, в частині проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів в сумі 12180,97 грн.

На підставі зазначеного акта начальником ДПІ у м. Житомирі було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004112303 від 27.07.2007 року, згідно якого за порушення п.п. 2.11 п.2 та п.п.3.1 п. 3 « Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року   № 637, до позивача застосовано штрафні (фінансові санкції) на загальну суму 12180,97 грн. 

Задовольняючи   позовні вимоги, суд 1- ої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до п.п. 2.11 п.2 та п.п.3.1 п. 3 „Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 (надалі Положення), видача готівкових коштів під звіт або на відрядження здійснюється відповідно до законодавства України.  

Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження . Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.                                                                                                                                      

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт  продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Статтею 1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами-громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів в розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;                                                                                  

за  проведення  готівкових  розрахунків  без  подання  одержувачем   коштів  платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмово документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів.

При цьому суд 1-ої інстанції зазначив, що із досліджених в судовому засіданні авансових звітів  № 356,403,11,12,13,16,17,30,18,34,35,36,37,38,39,40,57 за період з 7.11.2006 року по 1.02.2007 року та доданих документів вбачається, що витрати по відрядженнях були витрачені на оплату проживання осіб, відряджених в м. Красилів, Хмельницької області і вказані обставини підтверджені рахунками на проживання в готелі зі штампом „оплачено".

Підпунктом 3.1 п.3 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в  Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637, передбачається наявність при звітуванні касових документів (касового чека) лише в разі проведення касових операцій. В той же час п.п.2.11 вищевказаного Положення визначено , що звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України, а ст.1 Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 року „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено застосування штрафних санкцій за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, тобто поряд з касовим чеком можливе надання іншого письмового документа, яким може бути і рахунок на проживання в готелі з відміткою проведеної оплати в разі здійснення оплати без проведення касових операцій. 

 Можливість  надання   рахунку  на  оплату   вартості   проживання  у  готелях, як документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, передбачена також постановою Кабінету Міністрів України № 663 від  23.04.1999 «Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон» (п.6).

Суд 1-ої інстанції обґрунтовано вважає безпідставним   посилання в акті перевірки та представника відповідача в судовому засіданні на ту обставину, що готівкові розрахунки за проживання в готелі проведені без подання одержувачем платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, а саме відсутність касового чека про проведену оплату, оскільки  вищевказаним Положенням не обмежується підтвердження понесених витрат лише касовим чеком, на чому наполягає відповідач.

Колегія суддів також погоджується з тим, що посилання відповідача на ненадання необхідних документів, які б підтверджували здійснені витрати при відрядженні за кордон Кушланського Г.В. (авансові звіти №30 від 22.01.2007 року та №356 від 7.11.2006 року ), також безпідставні, так як до авансових звітів були надані всі передбачені законодавством документи, які підтверджують сплату коштів, виданих на відрядження, і що не суперечить положенням Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 59 від 13.03.1998 року, та постанові Правління НБ України № 637 від 15.12.2004 року.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що дії  Державної податкової інспекції у місті Житомирі не відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ч.3 ст. 2 КАС України.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Житомирі відмовити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

судді:

Повний текст виготовлено 25.08.09 року.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

        20 серпня 2009 року                                                                м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                        Горбань Т.І.

Суддів:                                            Василенка Я.М.

                                                        Малиніна В.В.                                             

при секретарі                                             Рибалка Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке підприємство «Житомир-Полісакс» до Державної податкової інспекції у місті Житомирі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004112303 від 27.07.2007 року, 

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у місті Житомирі відмовити, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 27 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

судді: