КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/158/15 Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка М.І. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.
У Х В А Л А
Іменем України
23 червня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Оксененка О.М.,
суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,
при секретарі - Пономаренко О.В.,
за участю представника позивача - Синебока І.С., представника відповідача - Ананійчука О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И Л А:
Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 19381,46 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року позов задоволено
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 18838, 29 грн.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, публічне акціонерне товариство «Техмашремонт» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області 10 червня 1993 року.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком №1 за грудень 2014 року сформованих УПФУ за відповідачем утворилась заборгованість із відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 за період грудень 2014 року у сумі 19381,46 грн. стосовно наступних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19
На підтвердження правомірності виставлення розрахунків позивачем надано засвідчені належним чином копії протоколів про призначення пенсій зазначеним вище особам; розпоряджень про перерахунок пенсій; довідок про безпосереднє зайняття згаданих пенсіонерів на роботах, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №1, видані відповідачем; трудових книжок і подань; документи про атестацію відповідних робочих місць із шкідливими умовами праці.
Крім того, на засвідчення здійснення відповідних витрат фактично Управлінням подано банківські списки про зарахування пенсій на поточні рахунки осіб та письмові підтвердження Центру поштового зв'язку №1 про отримання пенсій і перерахування коштів за доставку пенсій за досліджуваний період відповідним громадянам.
Вказані вище розрахунки отримано відповідачем 8 грудня 2014 року, що підтверджується завіреною копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Проте зазначена у вказаних розрахунках сума відповідачем сплачена добровільно не була, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач визнав позов у частині вимог про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_12 у розмірі 543 грн. 17 коп.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність у відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а підстави для відшкодування цих витрат визначені законодавством.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
П. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди, здійснюються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що із набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (з 1 січня 2004 року) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій відшкодовувати понесені ПФУ після 1 січня 2004 року витрати на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.04.2013 року у справі № 21-12а13.
Згідно з п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Пунктом 6.3. Інструкції встановлено, що у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.
Згідно доданих до матеріалів справи документів, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 була призначена пенсія на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність у цих осіб спеціального трудового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, була підтверджена довідками ПАТ «Техмашремонт».
Положеннями п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМ України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що ПАТ «Техмашремонт» могло видати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 уточнюючі довідки виключно як правонаступник підприємства, у якому працювали вказані особи.
Відповідач, на підтвердження своєї позиції, посилається на те, що факт неправомірного включення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ «Техмашремонт» з червня, липня 2013 року був встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що розрахунки витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ «Техмашремонт», що застосовуються з червня, липня 2013 року та розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ «Техмашремонт», що застосовується з грудня 2014 року є різними документами.
Визнання неправомірними дій позивача щодо включення певних осіб до розрахунків, які застосовувалися з червня, липня 2013 року, не звільняє відповідача від обов'язку доказування неправомірності включення таких осіб до розрахунку, що застосовується з грудня 2014 року.
Докази визнання неправомірними дій управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області щодо включення до розрахунків ПАТ «Техмашремонт» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій зазначений вище осіб з грудня 2014 року в матеріалах даної справи відсутні.
Крім того, постанова Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 810/4667/13-а про відсутність у ПАТ «Техмашремонт» обов'язку відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області витрати на виплату та доставку пільгових пенсій зазначеним особам, у свою чергу, ґрунтувалася на обставинах, встановлених судовими рішеннями у справах 2а-4443/10/1070 та № 2а-3116/12/1070.
Разом з тим, постановою Вищого адміністративного суду України від 25 вересня 2014 року було скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанції, а також прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про стягнення з ПАТ «Техмашремонт» витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Таким чином, посилання апелянта на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2013 року у справі № 810/4667/13-а, як на підставу для звільнення його від доказування необґрунтованості позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області є помилковими.
При цьому, відповідно до рішення Білоцерківського міського суду Київської області від 29.03.2010 року по справі № 2-251/2010, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 28.09.2010 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.12.2011 року, відповідно до якого, ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником цеха капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва (ЦРВ) Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо - азбестових виробів, яке у свою чергу 31.12.1986 року було перейменовано у виробниче об'єднання «Білоцерківшина».
Частиною1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті саме особи, щодо яких встановлено ці обставини.
Згідно вимог п. 2 ст. 255 КАС України - обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа - правонаступник цеха капітальних ремонтів централізованого ремонтного виробництва (ЦРВ) Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо - азбестових виробів, працівники якого вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплатити Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсії за грудень 2014 року у сумі 19381,46 грн.
Згідно п. 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Із позовної заяви вбачається, що ПАТ «Техмашремонт» у межах встановленого строку не перерахувало суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначені у розрахунку витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ «Техмашремонт» з грудня 2014 року. У зв'язку з цим адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області про їх стягнення у судовому порядку підлягає задоволенню у повному обсязі.
При цьому, доказів оскарження відповідачем розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, на підставі якого заявлено позов про стягнення заборгованості матеріали справи не містять, а отже він є узгодженими та таким, що підлягає виконанню.
Доводи зазначені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Ухвалу в повному тексті виготовлено 30.06.2015 року.
Головуючий суддя Оксененко О.М.
Судді: Губська Л.В.
Федотов І.В.
Судове рішення № 45907695, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 810/158/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: