Ухвала суду № 4587256, 03.08.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22 а-392/09                                                       Головуючий у І інстанції – Клопота С.Л.

                                                                                    Суддя-доповідач – Мельничук В.П.

У Х В А Л А

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

03 серпня 2009 року                                                                                                                        м.Київ

Колегія суддівКиївського апеляційного адміністративного суду у складі:

                    головуючого-судді:                                                  Мельничука В.П.

                                         суддів:                                                    Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.

                             при секретарі:                                                   Плаксі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Начальника Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» до Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій»  звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги мотивує тим, що прийняті Державною податковою інспекцією у Носівському районі Чернігівської області податкові повідомлення-рішення є такими, що суперечить вимогам чинного законодавства і що ТОВ АФ «Обрій» не згодне з висновками проведеної перевірки, та фактами і даними, викладеними у акті перевірки   від 05 серпня 2008 року за № 248\23-023\30686863, відповідно до якого відповідачем безпідставно зроблено висновок про порушення ним вимог п.п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3; п. 4.1 ст. 4; п.п. 6.1.1 п.6.1 ст. 6; п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7; п.п. 7.7.1 п.7.1 ст. 7; п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-97-ВР (з змінами та доповненнями), п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками (зі змінами та доповненнями), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26 лютого 1999 року та Наказу  ДПА  України  від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» (з змінами та доповненнями) і на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішенняза № 0000162300\1 та № 0000262300\0 від 14 жовтня 2008 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» просило суд визнати недійсним податкове повідомлення – рішення № 0000162300\1 від 14 жовтня 2008 року у сумі 39532000 грн. 00 коп. та податкове повідомлення – рішення № 0000262300\0 від 14 жовтня 2008 року у сумі 19766 000 грн. 00 коп.      

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року позов задоволено, визнано недійсним і скасовано податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області від 14 жовтня 2008 року № 0000162300\1 та визнано недійсним і скасовано податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області від 14 жовтня 2008 року № 0000262300\0 та стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» 3 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представники Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської областіпідтримали свою апеляційну скаргу, з посиланням на доводи, які викладені в цій скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги, вважає, що постанова суду першої інстанції правомірна і винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає, що незалежно від доводів відповідача, суд має перевірити дотримання податковим органом при прийнятті рішення принципів діяльності суб’єктів владних повноважень, які встановлені частиною 3 статті 2 КАС України.

Виходячи із аналізу статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, які підлягають відшкодуванню з бюджету.

Встановлено, що з 17 червня 2008 року по 29 липня 2008 року Державною податковою інспекцією у Носівському районі Чернігівської області проводилась виїзна планова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 05 серпня 2008 року за № 248\23 – 023\30686863 на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішеннявід 14 жовтня 2008 року за № 0000162300\1 та № 0000262300\0.

В ході проведення зазначеної перевірки відповідачем було встановлено, що позивачем порушені п.п. 3.1.1, п. 3.1, ст. 3; п. 4.1 ст. 4; п.п. 6.1.1 п.6.1 ст. 6; п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст.7; п.п. 7.7.1 п.7.1 ст. 7; п.11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168-97-ВР з змінами та доповненнями, п. 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками зі змінами та доповненнями, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26 лютого 1999 року та Наказ  ДПА  України  від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» зі змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін’юсті України 09 липня 1997 року №250/2054, а саме: по скороченій податковій декларації сільськогосподарського підприємства відповідно до п. 11.29 (№ 2) - завищення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 39963333,0 грн. та заниження суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість в розмірі 470600,0 грн., в тому числі: завищення суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість за грудень 2007 року – 39 963 333 грн.; заниження суми податкових зобов’язань за січень 2008 року – 470 600,0 грн.; по загальній бюджетній податковій декларації № 3 -  заниження податку на додану вартість в розмірі 40000000, 0 грн. та завищення податку на додану вартість в розмірі 468000, 0 грн., в тому числі: за грудень 2007 року – 40000000, 0 грн. і за січень 2008 року – 468000,0 грн..

На підставі вищевказаного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Носівському районі Чернігівської області 14 жовтня 2008 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000162300\1 та № 0000262300\0.

Однак з такими висновками відповідача не можна погодитися. 

В ході дослідження доказів по справі судом першої інстанції встановлено, що 03 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно–Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело» був укладений договір № ЗП – 0312 на поставку сільськогосподарської продукції, яка належить позивачу на праві власності, а саме: насіння соняшнику, ріпаку, кукурудзи та сої на суму 257250 084 гривень.

За умовами даного договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно–Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело» здійснило попередню оплату зазначеного товару в сумі 240000 000 гривень, з яких ПДВ складало 40000 000 гривень.

Відповідно до п. 7.3.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь – яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої – дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що засвідчує факт виникнення робіт (послуг) платником податку.

Висновок суду першої інстанції, що право вибору вищевказаних дат визначено за платником податку, не суперечить нормам статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» згідно якої податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

За результатами проведеної позивачем операції, останній користуючись пільгою, яка передбачена п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» задекларував 200000 000 гривень, як обсяг продажу власної сільськогосподарської продукції за грудень місяць 2007 року, а ПДВ на суму 40000 000 гривень включив до складу податкових зобов’язань, що підлягають пільговому оподаткуванню відповідно «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року № 374).

Зазначена норма Закону та вказана постанова Кабінету Міністрів України були чинними на час виникнення податкових правовідносин.

Закон України «Про податок на додану вартість» є спеціальним Законом, який визначає платників податку на додану вартість, об’єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що позивач на час виникнення податкових правовідносин діяв правомірно відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», яким було зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м’яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Згідно цієї норми зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Також відповідно до п. 2 «Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 року № 271 (яка була чинною на час виникнення податкових правовідносин) дія цього Порядку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, котрі зареєстровані як платники податку на додану вартість і одержали від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік суму, що становить не менш як 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини, що Договір № ЗП– 0312 між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно–Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело»  від 3 грудня 2007 року, який був укладений на поставку сільськогосподарської продукції, спрямований на реалізацію основного напрямку діяльності позивача по вирощуванню та реалізації сільськогосподарських культур власного виробництва і попередня оплата за договором правомірно включена ним до декларації № 2 і це не суперечить вимогам наказу № 166 ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» від 30.05.1997 року, а також що зазначений договір є чинним, тому відсутність у позивача сільськогосподарських культур власного виробництва, як на момент укладання договору так і в процесі його виконання, значення для його податкової звітності не мало.

Зазначене відповідає і вимогам п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини» відповідно до якого на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини.

Відповідно до пункту 1.7 статті Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з події: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) – в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що сума передплати за сільськогосподарську продукцію згідно Договору № ЗП– 0312 включена позивачем до декларації з ПДВ № 2 (з реалізованої продукції власного виробництва) правомірно, а відповідні кошти правомірно залишалися в розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника - Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» і використовувалися ним на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення у відповідності вимогам п.11.29 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Висновок суду першої інстанції, що вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» не потребують включення до декларації з ПДВ лише реалізованої продукції, так як вказаний Закон не ставить в залежність підстави виникнення податкових зобов’язань від інших обставин ніж викладені у п. 7.3.1. зазначеного Закону є правильним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відповідно до статті 200 Кодекса адміністративного судочинства України правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і правомірно визнав недійсними і скасувавподаткові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області від 14 жовтня 2008 року за № 0000262300\0 та № 0000162300\1.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів - 

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя:                                                                                  В.П. Мельничук

                       Судді:                                                                                  А.Ю. Коротких

                                                                                                                     Г.Г. Федорова

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2 а-392/09                                                          Головуючий у І інстанції – Клопота С.Л.

                                                                                   Суддя-доповідач – Мельничук В.П.

У Х В А Л А

 І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частини)

03 серпня 2009 року                                                                                                                       м.Київ

Колегія суддівКиївського апеляційного адміністративного суду у складі:

                    головуючого-судді:                                     Мельничука В.П.

                                         суддів:                                       Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.

                             при секретарі:                                      Плаксі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Начальника Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» до Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

          В С Т А Н О В И Л А :

Колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні оголосити вступну та резолютивну частиниухвали відклавши на п’ять днів виготовлення її у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Начальника Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя:                                                                                  В.П. Мельничук

                      Судді:                                                                                   А.Ю. Коротких

                                                                                                                     Г.Г. Федорова

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 22 а-392/09                                                        Головуючий у І інстанції – Клопота С.Л.

                                                                                   Суддя-доповідач – Мельничук В.П.

У Х В А Л А

03 серпня 2009 року                                                                                                                       м.Київ

Колегія суддівКиївського апеляційного адміністративного суду у складі:

                    головуючого-судді:                                     Мельничука В.П.

                                         суддів:                                       Коротких А.Ю., Федорової Г.Г.

                             при секретарі:                                      Плаксі В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання представника Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області про зупинення провадження в справі за апеляційною скаргою Начальника Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» до Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області про скасування податкових повідомлень – рішень до набрання законної сили судового рішення в іншій справі, -

  В С Т А Н О В И Л А :

Під час апеляційного розгляду справи представник Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області заявила клопотання про зупинення провадження в справі за їх апеляційною скаргою до набрання законної сили судового рішення у справі № 2 а -3268/08 за позовом ДПІ у Носівському районі Чернігівської області до ТОВ АФ «Обрій», ТОВ «ІПНК «Джерело» про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочином,  вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Розглянувши клопотання представника Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області, заслухавши думку інших присутніх у судовому засіданні, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 156 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили рішенням в іншій справі.

Оскільки неможливість розгляду цієї справи не пов’язана з вирішенням іншої справи, що розглядалася в порядку адміністративного судочинства і судове рішення по якій оскаржено, але  на даний час не переглянуте в апеляційній інстанції, а також беручи до уваги, що переконливих доводів про існування інших причин, які були безперечною перешкодою для розгляду даної справи, не надано, то колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заявленого клопотання.

Керуючись ст.ст. 133, 157, 160, 165, 167 КАС України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

В клопотанні представника Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області про зупинення провадження в справі до набрання законної сили судового рішення в іншій справі - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:                                                                                  В.П. Мельничук

                      Судді:                                                                                   А.Ю. Коротких

                                                                                                                     Г.Г. Федорова