Ухвала суду № 4585946, 27.08.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа  №  22-а-26044/08                                                                    Головуючий у І інстанції – Маляренко А.В.

                                                                                                                               Суддя-доповідач – Горяйнов  А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2009  року                                                                                           м. Київ

            Колегія  суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

            головуючого  судді            - Горяйнова  А.М.,

            суддів                                  - Мельничука В.П. та Ситникова О.Ф.,

            при  секретарі                     - Доник  М.М.,

розглянувши у  відкритому судовому засіданні в  м. Києві апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Фабрика «Комбі» на постанову господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Фабрика «Комбі» до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ЗАТ «Фабрика «Комбі» звернулося до суду із адміністративним позовом, у якому просило визнати повністю нечинним рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000072200/3 від 03 квітня 2008 року.

Постановою господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт вказує на те, що судом надано невірну оцінку законодавству, яке регулює строки давності застосування адміністративно-господарських санкцій.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято правильне та обґрунтоване рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ЗАТ «Фабрика «Комбі» залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22 травня 2008 року - без змін  виходячи із наступного.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що рішенням ДПІ у Вишгородському районі Київської областіпро застосування штрафних (фінансових) санкцій № 000072200/3 від 03 квітня 2008 року позивачу визначено суму штрафних фінансових санкцій в розмірі 37257 грн. 41 коп.

Оскаржуване рішення було прийнято на підставі акту про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Фабрика «Комбі» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2004 року по 31 березня 2007 року № 557/23-1/19016050 від 23 серпня 2007 року.

Згідно висновку вказаного акту позивачем  порушено вимоги податкового законодавства, які полягають у приховуванні (заниженні) об’єктів оподаткування, несплаті податків та зборів (обов’язкових платежів).

Виявлені перевіркою порушення зокрема полягають також в тому, що позивачем було порушено законодавчо встановлений дев’яностоденний строк проведення розрахунків за імпортними операціями.

Позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом не заперечує те, що ним порушено норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», проте вважає неправомірним нарахуванням пені за порушення строків у зв’язку із закінченням строків давності накладення адміністративно-господарських санкцій.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ЗАТ «Фабрика «Комбі» суд першої інстанції виходив з того, що пеня за порушення строків розрахунків за імпортними операціями є податковим зобов’язанням, а не адміністративно-господарською санкцією, відповідно строк давності їх застосування становить 1095 днів, а не 1 рік з дня порушення.

Колегія суддів також погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Підставою винесення оскаржуваних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій був акт про результати виїзної планової перевірки позивача.

Акт – службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Колегія суддів вважає, що підставою для визнання недійсними та скасування рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000072200/3 від 03 квітня 2008 року є визнання акту № 557/23-1/19016050 від 23 серпня 2007 року таким, що не відповідає вимогам закону.

Проте, колегія суддів вважає, що доводи адміністративного позову ЗАТ «Фабрика «Комбі» не спростовують висновки, викладені у вказаному акті.

Судом встановлено, що передплата за контрактами, при поставці товарів за якими позивачем прострочено граничні терміни розрахунків, була здійснена в період з червня 2004 року по серпень 2006 року.

Вказані правопорушення ДПІ у Вишгородському районі м. Києва було виявлено під час проведення виїзної планової перевірки позивача, оформленої актом від 23 серпня 2007 року. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідачем прийняте 03 квітня 2008 року.

Правовою підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій є положення Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» в редакції, що діяла на момент складання акту перевірки.

У відповідності до ст. 1, 2 вказаного Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

У відповідності до ст. 4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Визначення поняття податкового зобов’язання, наведене в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на який посилається позивач, вказує, що податковим зобов’язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами податкової служби, затвердженою наказом ДПА України № 110 від 17 березня 2001 року надано розширене визначення вказаного поняття, згідно якого податкове зобов’язання – це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних  (фінансових) санкцій, у т. ч. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та у строки, визначені чинним законодавством України.

Розрахунки в іноземній валюті між позивачем та контрагентами за операціями, по яких відповідачем нарахована пеня,  носять характер зовнішньоекономічної діяльності.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що пеня, передбачена ст. 4 Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» відноситься до податкових зобов’язань. Відповідно строк давності нарахування вказаної пені передбачені пп. 15.1.1. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а не ст. 238 ГК України, на яку посилається позивач.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано  належну оцінку дослідженим  доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв’язку з цим колегія  суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ЗАТ «Фабрика «Комбі» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року – без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -      

УХВАЛИЛА:

Апеляційну  скаргу Закритого акціонерного товариства «Фабрика «Комбі» - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Київської області від 03 червня 2008 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

            Головуючий суддя                                                                               А.М. Горяйнов

Судді                                                                                                 В.П. Мельничук

             О.Ф. Ситников

Ухвала складена в повному обсязі 28 серпня 2009 року.