Вирок № 45839966, 30.04.2015, Старобільський районний суд Луганської області

30.04.2015

ЄУН 431/1827/15-к

Провадження № 1-кп/431/144

2015 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2015 року Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Озерова В.О.,

за участю: секретаря Дубініної А.С.,

прокурора Редько О.А,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше не судимого, офіційно не працюючого, проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_4 Луганської області, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України,

встановив:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення за наступних обставин.

На початку березня 2015 року, в денний час, більш точного часу та дати в ході досудового слідства не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи на залізничному вокзалі м. Старобільська, розташованому на вул. Залізничній м. Старобільська Луганської області, знайшов чотири блістера заводського виготовлення з надписом «Димедрол» з 10 таблетками в кожному, та, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут сильнодіючих лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу, в органи МВС вказані блістери добровільно не здав, а поклав їх в кишеню свого одягу для зберігання та подальшого збуту. Після цього частину вказаних таблеток «Димедролу» вжив особисто, а частину залишив.

8 квітня 2015 року, приблизно о 12 годині, біля магазину «Вікторія», розташованого на вул. 1-го Травня м. Старобільська Луганської області, ОСОБА_1 зустрів ОСОБА_2, якому збув частину блістеру з 5 таблетками, після чого останній пішов по своїм справам і в подальшому добровільно здав у міліцію вказаний блістер з таблетками, а ОСОБА_1 пішов по своїм справам.

Згідно висновку експерта № 627 від 21 квітня 2015 року, таблетки, які знаходились у фрагменті блістеру, і які були добровільно здані ОСОБА_2, містять дифенгідрамін (димедрол), який віднесений до сильнодіючих лікарських засобів. Маса димедролу, що міститься у пяти таблетках становить 0,2505 грама.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 321 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут сильнодіючих лікарських засобів, вчинені без спеціального на те дозволу.

28 квітня 2015 року між прокурором Редько О.А. та обвинуваченим ОСОБА_1 була укладена угодапро визнання винуватості, яка була надана суду в підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений не заперечував своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що, згідно даної угоди, прокурор Редько О.А. та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 321 КК України,істотнихдля відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. В угоді передбачені наслідкиукладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Умовиданої угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального кодексу України щодо узгодженого виду та міри покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Прокурор Редько О.А. також просила суд затвердити угоду про визнання винуватості.

Суд, розглядаючи питання про затвердження угоди, виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена в провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом у підготовчому судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України, яке, згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Судом зясовано, що обвинуваченийцілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи звикладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості, укладена 28 квітня 2015 року між прокурором Редько О.А. та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону та не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб. У звязку з цим, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

У відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта: для проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 627 від 21 квітня 2015 року.

Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28 квітня 2015 року між прокурором Редько Ольгою Анатоліївною та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот пятдесят) грн. (одержувач: державний бюджет Старобільського району, р/р 31114106700331, код 21081100 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, ідентифікаційний код 37858396).

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 у виді особистого зобовязання залишити без зміни до набрання вироку чинності.

Стягнути з ОСОБА_1 (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь держави витрати за проведення експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 627 від 21 квітня 2015 року в сумі 553 грн. 98 коп. (одержувач: УДКСУ у Старобільському районі/Старобільський район/24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396).

Речові докази: фрагмент блістеру з під лікарського препарату «Димедрол» з чотирма таблетками, другий пустий фрагмент блістера з під лікарського препарату «Димедрол», які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Старобільського РВ ГУМВС України в Луганській області, знищити, як майно, яке не має ніякої цінності.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озеров В.О.