Ухвала суду № 45809785, 18.06.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/2627/15 Головуючий 1 інстанції

Справа № 638/15372/14-ц ОСОБА_1

Категорія:договірні Доповідач Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Колтунової А.І.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИЛА :

11 вересня 2014 року позивач звернувсь до суду з позовом,в якому просив стягнути з відповідача на його користь борг у розмірі 90662,56 грн. та грошову суму за користування чужими коштами відповідно до облікової ставки НБУ у розмірі 1335,07 грн. за період з 30.07.2014 року по 10.09.2014 року та судові витрати у справі.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що 29 липня 2014 року відповідач позичила у нього 7000,00 доларів США про що видала йому розписку та вказані грошові кошти зобов»язувалась повернути на першу вимогу.

Позивач зазначає, що 05 серпня 2014 року він в присутності свідка ОСОБА_5 зустрівся з відповідачем та пред»явив вимогу щодо повернення зазначених грошових коштів до 05 вересня 2014 року, однак вказані грошові кошти відповідач не повернула та стала уникати з ним зустрічі.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2014 року вказані позовні вимоги позивача буди задоволені в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06 лютого 2015 року в задоволенні заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказане заочне рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог , посилаючись на неповне з»ясування судом обставин, які мають значення для справи та зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази щодо її відмови виконання зобов»язань та факту уникнення її від зустрічей з позивачем.

Відповідач зазначає, що позивач примусив її написати розписку про неіснуючий борг, шляхом погроз та грошові кошти вона від нього ніколи не отримувала, а за надумані послуги нібито виконані позивачем, останній почав вимагати від неї грошові кошти та разом з ОСОБА_6 примусили провести відчуження за договором дарування належної частини комунальної квартири АДРЕСА_1 на ім»я сторонньої особи. Та на даний час в Київському РВ ХМУ УМВС України розслідується кримінальна справа стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_6 також зазначає невідповідність рішення суду вимогам ст.212, 213 ЦПК України та неповідомлення її судом про час та місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання суду апеляційної інстанції не зв»явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи , про що свідчить передана судом 05.06.2015 року телефонограма ( а.с 153), що у відповідності до вимог ч.5 ст. 76 ЦПК України, є також належним повідомленням про час і місце розгляду справи і її представника. Про причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин ,судова колегія, у відповідності до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновків, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції, виходив з доведеності позивачем зазначених позовних вимог.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що 29.07.2014 року ОСОБА_3 видала позивачу розписку, відповідно до якої отримала у позивача 7000,00доларів США, які зобов»язувалась повернути за першою його вимогою.

Вказана обставина підтверджується оригіналом такої розписки, написання якої відповідачем не заперечується ( а.с.8).

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

В ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

В ст. 1051 ЦК України , позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором.

Якщо договір позики має бути укладений в письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того,що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства,зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно до вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

В порушення вимог вказаної норми ЦПК України , відповідач не надала суду першої інстанції доказів, які б свідчили що зазначену розписку вона написала під впливом насильства та за вказаною розпискою вона не отримувала у позивача зазначених грошових коштів.

При цьому, об»єктивні обставини справи, а саме, звернення позивача до суду з зазначеним позовом, оспорювання відповідачем тої обставини, що за вказаною розпискою вона отримувала зазначені грошові кошти, підтверджують пояснення позивача щодо останній 05 серпня 2014 року предявляв вимоги відповідачу щодо повернення зазначеного нею боргу.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача на його користь суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 90662,56 грн. суми боргу за позиковим зобов»язанням, 1335,07 грн. відсотків за користування позикою ,та витрати по сплаті позивачем судового збору в розмірі 919.98 грн..

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 07 жовтня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя:

Судді :