Ухвала суду № 4576826, 26.08.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 року № 22а-9910/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Носа С.П. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської обл. від ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Ореол-ММО» до Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської обл., з участю прокуратури Львівської обл., про скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А:

25.12.2007р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Ореол-ММО» звернувся до господарського суду із адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Жидачівському районі Львівської обл. № 0000052320/0/558 від 19.01.2007р., № 0000052320/1 від 19.02.2007р., № 0000052320/2/6583 від 08.05.2007р., № 0000222320/2/6583 від 08.05.2007р., № 0000222320/2/8291 від 14.06.2007р., № 0000222320/3 від 13.07.2007р. та № 0000052320/3 від 13.07.2007р. (а.с.3-6).

Постановою господарського суду Львівської обл. від ІНФОРМАЦІЯ_1 заявлений ПП «Ореол-ММО» позов задоволено, скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. № 0000052320/0/558 від 19.01.2007р., № 0000052320/1 від 19.02.2007р., № 0000052320/2/6583 від 08.05.2007р., № 0000222320/2/6583 від 08.05.2007р., № 0000222320/2/8291 від 14.06.2007р., № 0000222320/3 від 13.07.2007р. та № 0000052320/3 від 13.07.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.107-110).

Не погодившись з винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржила відповідач ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі (а.с.113-116, 133-136).

Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що позивач після отримання у вересні 2005 року повернення суми попередньої оплати за придбані товари зменшив суму податкового кредиту на підставі отриманих розрахунків коригування кількісних і якісних показників лише у жовтні 2005 року, що є порушенням вимог п.4.5 ст.4 Закону України “Про податок на додану вартість”. Якщо при перерахуванні авансової оплати за поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) була видана податкова накладна, а у продавця визначені податкові зобов'язання, і надалі сталися обставини, внаслідок яких неможливо виконати умови договору чи відбулася зміна умов договору, в результаті якої поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) скасовано, а аванси повернуто, то продавець повинен видати покупцю розрахунок коригування до податкової накладної. По мірі отримання коштів покупець повинен провести коригування податкового кредиту (тобто зняти з податкового кредиту суми ПДВ, які сплачені в складі авансового платежу і зазначені в раніше виданій податковій накладній).

В подальшому підприємством було самостійно виправлено помилку, однак при цьому в порушення вимог п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не нараховані та не сплачені штрафні санкції у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати, у зв'язку з чим податковим органом на підставі пп.17.1.3. п.17.3 ст.17 названого Закону були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4416666 грн. 50 коп.

За таких обставин вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення винесені податковим органом з дотриманням вимог податкового законодавства, через що підстави для їх скасування є відсутніми.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 15.12.2006р.-25.12.2006р. ревізорами ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. проведено виїзну позапланову перевірку ПП «Ореол-ММО» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.09.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 1/23-2/33171300 від 09.01.2007р. (а.с.24-31).

Наведеним Актом перевірки зафіксовані порушення позивачем вимог п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», за яке податковим органом на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання буде застосована фінансова санкція.

Також із змісту вказаного Акта слідує, що у вересні 2005 року позивачем отримано повернення попередньої оплати від ТзОВ «Місячне сяйво» згідно платіжних доручень від 07.09.2005р. на суму 20000000 грн. (в т.ч. ПДВ 3333333 грн. 33 коп.), від 29.09.2005р. на суму 33000000 грн. (в т.ч. ПДВ 5500000 грн.) (а.с.61, 62). На підставі отриманих розрахунків коригування кількісних і вартісних показників № 1/85 від 07.09.2005р. та № 2/85 від 29.09.2005р. до податкової накладної № 85 від 07.07.2005р., виписаних ТзОВ «Місячне сяйво», підприємство зменшило суму податкового кредиту в жовтні 2005 року (а.с.63-67).

При цьому підприємством самостійно виявлено помилку, проте не нараховані і не сплачені фінансові санкції відповідно до вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052320/0/558 від 19.01.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 883333 грн. (а.с.17).

За результатами процедури апеляційного узгодження податковим органом прийнято рішення № 1953/10/25-0 від 19.02.2007р. про результати розгляду первинної скарги, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, та скеровано на адресу платника податків податкове повідомлення-рішення № 0000052320/1 від 19.02.2007р. (а.с.14-16, 18, 35-36).

У зв'язку з подальшим апеляційним оскарженням спірних повідомлень-рішень рішенням ДПА у Львівській обл. № 8339/10/25-005/443 від 28.04.2007р. про результати розгляду повторної скарги залишено без змін винесені ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. податкове повідомлення-рішення та збільшено штрафні (фінансові) санкції на суму 3533333 грн. 50 коп., при цьому на адресу позивача були скеровані податкові повідомлення-рішення № 0000052320/2/6583 від 08.05.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 883333 грн., № 0000222320/2/6583 від 08.05.2007р. та № 0000222320/2/8291 від 14.06.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3533333 грн. 50 коп. (а.с.20, 21, 37-42).

Зазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін рішенням ДПА України № 6497/6/25-0115 від 06.07.2007р., через що позивачу були скеровані податкові повідомлення-рішення № 0000222320/3 від 13.07.2007р. та № 0000052320/3 від 13.07.2007р. (а.с.43-44, 22, 23).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що норма п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» підлягає застосуванню після того, як відбувся факт поставки товарів (послуг) та в подальшому відбувається будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, а тому в розглядуваному випадку не може застосовуватися, оскільки між договірними контрагентами відбулося повернення попередньої оплати без фактичного здійснення поставки товарів. Також податковим органом не здійснено жодних донарахувань податкових зобов'язань платнику податків у відповідності до пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, через що відсутні підстави для застосування вимог пп.17.1.3 ст.17 цього Закону і нарахування штрафних (фінансових) санкцій.

Колегія суддів вважає наведені висновки суду такими, що відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

З наведеного слідує, що правила цієї статті підлягають застосування у випадку поставки товарів та подальшої зміни суми компенсації їх вартості; питання коригування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача у випадку повернення попередньої оплати за товари вказаною нормою не врегульовані.

Окрім цього, фактичними обставинами справи стверджується проведення постачальником (ТзОВ «Місячне сяйво») та отримувачем (ПП «Ореол-ММО») коригування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, хоча і в різних податкових періодах.

При цьому колегія суддів враховує й те, що податковим органом по результатам проведеної перевірки не здійснено жодного нарахування податкових зобов'язань, що свідчить про відсутність виникнення у платника податку обов'язку сплати податку на додану вартість за результатами звітного періоду (вересня 2005 року) на підставі правил пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також неправомірно застосовано ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. у наведеному випадку правила пп.17.1.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки податковим органом не здійснювалися будь-які донарахування податкових зобов'язань у відповідності до вимог підпункту «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону; не виправлялося й позивачем до початку його перевірки контролюючим органом заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, у зв'язку з чим у ПП «Ореол-ММО» не виникало обов'язку сплати недоплати чи відображення її у складі декларації з цього податку та сплати штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, як це передбачено п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, ПП «Ореол-ММО» не порушувало вимог п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.17.2 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, в податкового органу не було підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно правил пп.17.1.3 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ,  а в матеріалах справи наявні належні та допустимі докази, які з достовірністю підтверджують доводи, викладені у позовній заяві, та обґрунтовують неправомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. не оспорюється дійсність правочину, в рамках якого була проведена попередня оплата позивачем з подальшим її поверненням контрагентом, відповідач не доводив укладення договору без наміру викликати юридичні наслідки, зумовлені договором поставки і з метою безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ тощо

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

За таких обставин заявлений позов є підставним і обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської обл. на постанову господарського суду Львівської обл. від ІНФОРМАЦІЯ_1 у справі № 12/380А/5015 залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: С.П.Нос

О.П.Стародуб