Вирок № 4574273, 03.12.2008, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа №1-181 за 2008 рік

В И Р О К

ІМ”ЯМ УКРАЇНИ

03 грудня 2008 року м. Липовець

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 в складі головуючого - судді МОЧУЛЬСЬКОЇ Л.Т.,

 ПРИ секретарі БЕЛІНСЬКІЙ С.І.,

 З УЧАСТЮ прокурора КОКОТА О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Липовець справу про обвинувачення

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Негівці, Калуського району, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, освіта середня, не працюючого, не військовозобов'язаного раніше судимого 10 квітня 2001 року Калуським районним судом, Івано-Франківської області за ст.. 81 ч.4, 89 ч.1, 140 ч.2 145 ч.1, 17-81 ч.3;17-140 ч.2 КК України до 6-ти років позбавлення волі. Постановою Долинського районного суду від 27 жовтня 2004 року замінено невідбуту частину покарання на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в прибуток держави, з яких залишились невідбутими 12 місяців 5 днів виправних робіт.

У ВЧИНЕННІ ЗЛОЧИНУ, ПЕРЕДБАЧЕНОГО ч.3 ст.187 КК України;

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2005 року, біля 20 години 30 хв., ОСОБА_1, маючи намір на вчинення розбійного нападу в групі осіб, за попередньою змовою з трьома невстановленими слідством особами ( відносно яких кримінальна справа виділена в окреме провадження), з вказаною метою приїхали з м.Львів у м.Липовець до будинку, який розташований в АДРЕСА_2, та належить ОСОБА_2. Через незамкнені двері, надівши на обличчя маски, вони проникли у будинок, де на той час знаходилась ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3. Застосовуючи насильство, у вигляді нанесення ударів руками та ногами по різним частинам тіла господарів, відірвавши з”єднувальні шнури від електроприладів та телефону, за їх допомогою зв”язавши їм руки та ноги, погрожуючи при цьому вбивством, якщо їм не скажуть , де знаходяться гроші, вони заволоділи грішми потерпілих в сумі 8450 гривень та мобільним телефоном „Нокіа 1100”, вартістю 400 гривень. При цьому, ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи №209 від 04 лютого 2008 року, були заподіяні легкі тілесні ушкодження у вигляді синців у ділянці верхнього повіка правого ока, на підборідді зправа, саден в ділянці зовнішнього кута правого ока, на слизовій оболонці нижньої губи, на долонній поверхні 2-го пальця правої кисті, дефекту нігтьової пластинки 1-го пальця правої кисті; а ОСОБА_3. були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді саден в лобній ділянці голови справа, на підборідді справа, на верхній губі зліва, в ділянці основи кульші лівого передпліччя, синця в ділянці лівого плечового суглобу, які згідно висновку судово-медичної експертизи №206 від 04 лютого 2008 року, також відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1. в пред'явленому йому обвинуваченні свою вину визнав повністю. Суду пояснив, що він в 2004 р. звільнився з місць позбавлення волі, і влаштувався на роботу в ЗОШ № 10 м. Калуш. Коли він відбував покарання у ВТК №30, то познайомився з ОСОБА_4, який до засудження проживав у м.Липовець. Влітку 2005 року він з друзями повертався з відпочинку додому і , проїжджаючи через місто Вінницю, у них зламався автомобіль. Тоді він зателефонував ОСОБА_4. і попросив допомогти з ремонтом автомобіля. ОСОБА_4. запропонував їм проїхати в м. Липовець. Приїхавши, ОСОБА_4. поселив його з товаришами у свого знайомого. Перебуваючи в м. Липовець, вони ходили вечеряти в кафе, що знаходиться у підвалі біля магазину в центрі міста. Там же ОСОБА_4. познайомив його з ОСОБА_5. Наступного дня, він зі своїми товаришами стояв на дорозі при виїзді з м. Липовець і чекав на запчастини до автомобіля. Коли прийшов ОСОБА_4 , вони замінили стартер і ще деякий час розмовляли. В розмові ОСОБА_4. показав на будинок і сказав, що там проживають родичі , які тримають кафе, в якому вони вечеряли. На той час, він ніякої уваги на це не звернув. Ввечері він з своїми товаришами поїхав додому. Через деякий час він згадав про будинок бізнесменів, що знаходиться в м. Липовець, і у нього виник намір скоїти крадіжку з даного будинку, так як у бізнесменів завжди вдома зберігаються гроші та інші цінні речі. Приблизно на початку жовтня 2005 р. він знаходився в м. Львів, де зустрів свого знайомого ОСОБА_6, в розмові з яким розповів про бізнесменів з м. Липовець. ОСОБА_6. сказав, що організує хлопців, а йому потрібно показати будинок. В кінці жовтня 2005 р. до нього зателефонував ОСОБА_6, і сказав, що він з хлопцями готовий їхати в м. Липовець і, щоб він чекав їх в м. Львів біля Стрийського автовокзалу. Він біля 10-ї години приїхав в м. Львів і чекав ОСОБА_6 у призначеному місці. До нього на автомобілі "Мазда 626" чорного кольору під'їхав ОСОБА_6. з трьома хлопцями, яких він раніше не бачив. Одного звали ОСОБА_7, другого ОСОБА_8, а третій був схожий на "татарина". Приїхали вони в м. Липовець біля 17 години і, проїхавши через місто, зупинились на іншій стороні міста, де простояли кілька годин, а потім повернулись назад і знов проїхали повз будинок бізнесменів, з якого мали намір скоїти крадіжку. Виїхавши за місто, вони зупинились. Автомобіль залишили на узбіччі, а самі пішки пішли до будинку. Неподалік від будинку вони зупинились і простояли близько 40 хвилин, частково обговоривши свої дії в хаті. Ні розмови, ні умислу вбивати бізнесменів у них не було. Він зрозумів, що хлопці ОСОБА_6 добре спрацьовані. Під час розмови вони вирішили, що "татарин" з ОСОБА_8 підійдуть до вікна будинку, постукають і якщо вийде хтось з господарів то будуть діяти по обстановці. Він запропонував бути на "шухері", але його пропозицію до уваги не прийняли. Зайшовши на подвір'я, вони одягнули на голови колготки чорного кольору та матерчаті рукавички, які хлопці приготували заздалегідь. Вони розташувались неподалік вхідних дверей. В цей час хтось з хлопців шарпнув за вхідні двері, і, оскільки ті виявились незамкнені, вони всі по черзі побігли в приміщення будинку. Він забіг останнім і побачив, що жінка та чоловік лежали на підлозі. Жінка лежала біля входу, а чоловік лежав біля дивана. Коло них був ОСОБА_8, "татарин" і ОСОБА_7.. Він пройшов в іншу кімнату, де шукав гроші. ОСОБА_7 пішов у спальню. Він чув як питали господарів де знаходяться гроші, та крики господарів, які відповідали на запитання. ОСОБА_7 знайшов гроші. В будинку вони знаходились біля 15 хвилин і коли він виходив з будинку, то в кухні зі столу забрав мобільний телефон "Нокіа", Коли вони їхали додому, то ОСОБА_8 дав йому гроші в сумі 1300 гривень.

Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_1. також доведена показаннями потерпілих, свідків та матеріалами кримінальної справи.

Так, потерпіла ОСОБА_2. суду пояснила, що вона є приватним підприємцем і власницею магазину та кафе, що розташовані по вул. Леніна, 20. Виручку з магазину та кафе вона з чоловіком забирають кожний день, для закупівлі товару. З 20 жовтня 2005 року вони не їздили по товар і гроші в сумі 6 тисяч гривень зберігали дома, у спальній кімнаті у шафі в шухляді. 24 жовтня 2005 року о 17 год. вона поїхала у магазин, щоб забрати виручку, а чоловік залишився вдома. З магазину вона забрала виручку в сумі 1800 гривень, та виручку з кафе, у сумі 650 гривень. Всі гроші вона поклала у сумочку та поїхала додому. В 20 год. 15 хв. її чоловік лежав на дивані та дивився телевізор, а вона сиділа біля вхідних дверей на стільці і говорила по мобільному телефону з дочкою. В цей період вона почула, що хтось різко відкриває вхідні двері до будинку. Повернувшись, вона побачила невідомого їй чоловіка високого зросту, одягнутого в шкіряну куртку чорного кольору, чорні джинси, з чорною шапкою-маскою на обличчі. Побачивши його, вона почала кричати доньці, щоб та викликала міліцію. За даним чоловіком у дім увійшли ще двоє невідомих чоловіків у масках, одягнутих у схожий одяг. Один із них побіг у кімнату до чоловіка, а другий у інші кімнати. Перший незнайомець підбіг до неї і вдарив її рукою в обличчя. Вона помітила, що у нього на руках рукавиці, у яких до половини були обрізані "пальці", так як було видно білі пальці незнайомця. В цей час до неї підбіг ще один незнайомець і, вирвавши із рук телефон, почав його ламати. Потім вона вже лежала на підлозі і її продовжував бити перший незнайомець. В цей час у будинок зайшли ще двоє незнайомих чоловіків, один з яких пішов у кімнату, де був ОСОБА_3., повідривав з'єднувальні шнури та допомагав зв'язувати руки і ноги ОСОБА_3. Також вони обрізали шнури від телефону і зв'язали її руки. Весь час незнайомці питали де гроші. Вона відповіла, що гроші в сумці і просила, щоб її та чоловіка не били. Потім її та ОСОБА_3 накрили якимись покривалами і продовжували бити. Після цього вона почула метушню по будинку, а потім всі вийшли з будинку. Це все продовжувалось біля 15 хвилин Коли вона та ОСОБА_3. звільнили руки та ноги від шнурів, то побачили, що по підлозі всіх кімнат розкидані речі. Оглянувши поверхово кімнати, вона виявила, що викрадено гроші в сумі 8450 гривень та мобільний телефон чоловіка "Нокіа". Викрадені у них кошти їм відшкодували в 2008 році, коли затримали ОСОБА_1., і претензій матеріального характеру до підсудного вони не мають.

Потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що він проживає в АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_2. Він та дружина являються приватними підприємцями і власниками магазину та кафе. Виручку з магазину та кафе вони забирають кожний день, для закупівлі товару. З 20 жовтня по 24 жовтня 2005 року по товар не їздили, так як був поламаний автомобіль, і гроші в сумі 6 тисяч гривень зберігали дома, а саме у спальній кімнаті. 24 жовтня 2005 року він весь день був дома. Біля 17 год. ОСОБА_2. поїхала у магазин, щоб забрати виручку за вихідні дні. Повернулась дружина додому біля 19 год. В 20 год. 15 хв. Він лежав на дивані та дивився телевізор, а дружина знаходилась в іншій кімнаті біля вхідних дверей і розмовляла по мобільному телефону з дочкою, яка навчалась в м. Вінниця. В цей час він почув, що дружина закричала і побачив, як до нього з коридору біжить незнайомий чоловік у якого на голові була шапка-маска. Чоловік підбіг до нього і вдарив кілька раз кулаками по голові, від чого він втратив свідомість. Прийшов він до свідомості від того, що незнайомі чоловіки били його ногами по тілу і питали де знаходяться ключі від сейфу та гроші. Він лежав на підлозі лицем донизу, накритий покривалом. Незнайомці почали зв'язувати йому руки та ноги, при цьому весь час погрожував йому, якщо не скажуть де гроші, то вони їх уб'ють прямо тут і прямо зараз. Він відповів, що сейф не замкнений, а гроші в сейфі. Він бачив лише трьох нападників, один з них розмовляв російською, а інші українською мовою. Один з них говорив, що давайте скоріше, тому що жінка комусь по телефону встигла сказати "викликай міліцію". Почала дзвонити дочка: спочатку на телефон дружини, який вже був розбитий, а потім на його телефон . Хто саме забрав його телефон він не бачив. Через кілька хвилин незнайомці вийшли з кімнати і все затихло. Він підняв голову і побачив, що у кімнаті розкидані речі. Вони перевернули весь дім, всі шафи, тумбочки, все було вверх дном. Звільнивши руки та ноги від шнурів, він розв'язав дружину Оглянувши поверхово кімнати вони виявили, що викрадено гроші з сейфа в сумі 8450 гривень та мобільний телефон чоловіка "Нокіа". Викрадені у них кошти їм відшкодували в 2008 році, коли затримали ОСОБА_1., і претензій матеріального характеру до підсудного вони не мають.

Свідок ОСОБА_9 суду засвідчила, що 24 жовтня 2005 року вона знаходилась в м. Вінниця і о 20 годині зателефонувала на мобільний телефон мамі, ОСОБА_2.. Після 5 хвилин розмови вона почула, що мати почала кричати. ОСОБА_9. лише почула крик "А-А", і телефон відключився. Вона спробувала телефонувати ще, але не змогла додзвонитись. Лише біля 23 год. до неї подзвонила мама і повідомила, що їх пограбували.

 З показань свідка ОСОБА_10 встановлено, що у нього є знайомий ОСОБА_1, який проживає у тещі в м. Жидачів таОСОБА_11, який проживає в с. Млиниська, Жидачівського р-ну. ОСОБА_1 з ОСОБА_11 відбували покарання в м. Львів у ЛВК №30. 18.10.2005 р. ОСОБА_1 з ОСОБА_11 вирішили поїхати в м.Вінниця, на якусь зустріч. Вони попросили його поїхати з ними, так як у нього була відкрита категорія на керування легковим автомобілем. Біля 17 год. вони виїхали з дому автомобілем ВАЗ 2109 бежевого кольору, який належав ОСОБА_11. По дорозі автомобіль часто ламався, тому приїхали вони в м. Вінницю біля 4 год. ранку. У м. Вінниці ОСОБА_1 знав лише одного чоловіка по імені ОСОБА_4. Так як він поспішав додому, то хлопці відвезли його на залізничний вокзал, звідки він поїхав додому. Через кілька днів він зустрів ОСОБА_1, який пояснив, що має знову їхати в м. Вінницю, адже є робота, але перед цим заїде в м. Львів до хлопців. 23 жовтня 2005 року він телефонував ОСОБА_1, який був дома, а 24 жовтня 2005 року ОСОБА_1 дома не було. 25 жовтня 2005 року біля 15 год. він зателефонував дружині ОСОБА_1, яка сказала, що ОСОБА_1 дома. Через кілька хвилин ОСОБА_1 приїхав до нього додому. З розмови з ОСОБА_1 він дізнався, що той приїхав додому вночі. Також ОСОБА_1 йому показав мобільний телефон "Нокіа 1100" чорного кольору і запропонував продати даний телефон. Він продав цей телефон ОСОБА_12.

З показань свідка ОСОБА_12 встановлено, що разом з нею працює ОСОБА_13, який 27 жовтня 2005 року продав їй мобільний телефон "Нокіа 1100" імей 35432000/975791/9 за 250 гривень. 16 листопада 2005 року даний телефон у неї вилучили працівники міліції.

З показань свідка ОСОБА_4, який перебуває за межами держави, встановлено, що з 1997 р. по 2003 р. він відбував покарання у ВК №30 в Львівській області. Там він познайомився з ОСОБА_1им ОСОБА_1. Приблизно в серпні 2005 р він знаходився в м. Липовець і до нього зателефонував ОСОБА_1., який сказав, що знаходиться в м. Вінниця та хоче зустрітись. Коли він приїхав в м. Вінницю то зустрівОСОБА_1 на "Барському шосе". ОСОБА_1. був з двома хлопцями на автомобілі ВАЗ 2109 світлого кольору. ОСОБА_1 пояснив, що вони повертаються з відпочинку і у них зламався автомобіль. Завівши автомобіль, вони поїхали в м. Литовець де він поселив хлопців у будинку ОСОБА_14, за яким наглядав. Наступного дня він зателефонував ОСОБА_7 і попросив допомогти знайти стартер до автомобіля. Запчастини вони не знайшли і він зателефонував ОСОБА_14., який пообіцяв купити стартер в м. Вінниця. На слідуючий день, він з ОСОБА_1. та його знайомими виїхав до сільгосптехніки, де чекали ОСОБА_14, який мав привезти стартер до автомобіля. Коли ОСОБА_14. під'їхав до них, то він взяв у нього стартер і разом з ОСОБА_1. та його знайомими повернулись до будинку ОСОБА_14, де замінили стартер. Через деякий час ОСОБА_14. зателефонував йому і повідомив, що йому стало відомо, що хлопці, з якими приїхав ОСОБА_1, хочуть „виставити” хату "безрукого" (ОСОБА_3), і, так як вони живуть у його будинку, то він не хоче ніяких проблем, і просив, щоб вони їхали звідси.. Про цю розмову він повідомив ОСОБА_1 і сказав, що їм потрібно їхати звідси. Після цього вони поїхали в м. Вінницю. Там він запитав коли ОСОБА_1. віддасть йому борг, на що ОСОБА_1 запропонував поїхати з ними. Він погодився і поїхав до ОСОБА_1 додому. Там він пробув тиждень і ОСОБА_1 йому дав 1000 гривень. Після цього, повернувшись додому, він поїхав на заробітки в м. Москву, де знаходився з 16.10.2005 року по 27.03.2006 року. Через деякий час до нього зателефонував ОСОБА_1 і сказав, що він йому "нагадив"' і збирається виїхати з України. Також йому телефонувала мати від якої він дізнався, що пограбували ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що може охарактеризувати свого сина лише з позитивної сторони, нічого поганого про нього сказати не може.

Крім показань потерпілих та свідків, вина ОСОБА_1. підтверджується наступними матеріалами кримінальної справи:

- заявою ОСОБА_3 про прийняття мір до осіб, які ввірвались у його будинок, причинили йому та дружині тілесні ушкодження і викрали майно (т.1 а.с.2)

- протоколом огляду місця події, фототаблицями,(т.1 а.с.3-10)

- актами СМД, в яких вказано, що ОСОБА_2. і ОСОБА_3. причинено легкі тілесні ушкодження (т І, а.с. 62- 63)

- протоколами добровільної видачі та огляду речових доказів, в якому вказується про вилучення та огляд мобільного телефону "Нокіа 1100" (т. 1 а с. 83)

- явкою з повинною, в якій ОСОБА_1. зізнається про вчинений злочин проти сім'ї ОСОБА_2 (т.1 а.с. 150)

- висновком СМЕ, в якому вказується, що ОСОБА_2. причинено легкі тілесні ушкодження(/т 1. а.с. 187)

- висновком СМЕ, в якому вказується, що ОСОБА_3. причинено легкі тілесні ушкодження (т. 1, а.с199.)

- протоколом огляду речового доказу, в якому описано шматки кабелів, якими зв'язували потерпілих. (т.1,а.с.217)

- копією вироку Калуського райсуду про призначення ОСОБА_1 міри покарання - 6 р. позбавлення волі, (т.2, а.с.7-10)

- постановою Долинського райсуду про зміну засудженому ОСОБА_1 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи строком на 1 р. 6 міс. (т.2. а.с 11)

Таким чином, суд, на підставі оцінки всіх зібраних по справі доказів в їх сукупності, приходить до висновку, що вина підсудного у вчиненні інкримінуємого йому злочину повністю доказана в судовому засіданні.

Суд ретельно перевірив посилання підсудного на застосування щодо нього незаконних методів досудового слідства. Судом було дано доручення прокуратурі Липовецького району на перевірку показань підсудного у цій частині.

За результатами перевірки ( Т.2 а.с.220) була винесена постанова слідчого прокуратури про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників відділу карного розшуку Липовецького РВ УМВС ОСОБА_16.. та ОСОБА_17. по факту перевищення службових повноважень, що супроводжувались насильством, за відсутністю події злочину, передбаченого ст.365 ч.2 КК України.

Дії підсудного суд кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України, як розбій, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров”я осіб, які зазнали нападу, за кваліфікуючими ознаками: вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

При призначенні виду та міри покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.12 КК України, вчинений злочин відноситься до особливо тяжких злочинів.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд, у відповідності до п.1ч.1 ст.67 КК України, визнає рецидив злочинів.

До пом”якшуючих покарання підсудного обставин, суд, згідно зі ст.66 КК України, відносить: визнання своєї вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.

ОСОБА_1. позитивно характеризується за місцем проживання та останнім місцем роботи. Має на утриманні двох малолітніх дітей.

. Сукупність даних про обставини вчинення злочину та особу винного, дають підстави вважати, що його виправлення та перевиховання можливе виключно в умовах ізоляції від суспільства, в зв"язку з чим, йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі

Однак при цьому, враховуючи наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, приймаючи до уваги позицію потерпілих, які до підсудного претензій матеріального характеру не мають, суд вважає можливим, відповідно до ст.69 КК України призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.3 ст. 187 КК України, та не застосовувати додаткове покарання, передбачене вказаною статтею.

Приймаючи до уваги, що за вироком Калузького районного суду, Івано-Франківської області від 10.04. 2001 року, яким ОСОБА_1 був засуджений за ст.. 81 ч.4, 89 ч.1, 140 ч.2 145 ч.1, 17-81 ч.3;17-140 ч.2 КК України до 6-ти років позбавлення волі, а постановою Долинського районного суду від 27 жовтня 2004 року йому було замінено невідбуту частину покарання на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в прибуток держави, з яких залишились невідбутими 12 місяців 5 днів виправних робіт ( або 370 днів), суд застосовує ст.71 КК України та призначає остаточне покарання за сукупністю злочинів, частково приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком, яка, у відповідності до правил ст.72 КК України, складає 4 місяці 3 дні позбавлення полі ( 370:3:30)

.

Керуючись ст..ст..323 - 324 КПК України, ст.. 65 КК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним в вчинені злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити покарання, на підставі ст. 69 КК України, у виді 5 ( п”яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

У ВІДПОВІДНОСТІ ДО ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, ПРИЗНАЧИТИ ОСОБА_1 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Калузького районного суду Івано-Франківської області від 10.04. 2001 року, яким ОСОБА_1 був засуджений за ст. 81 ч.4, 89 ч.1, 140 ч.2 145 ч.1, 17-81 ч.3;17-140 ч.2 КК України до 6-ти років позбавлення волі, а постановою Долинського районного суду від 27 жовтня 2004 року замінено невідбуту частину покарання на 1 рік 6 місяців виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку в прибуток держави, з яких залишились невідбутими 12 місяців 5 днів виправних робіт ( або 370 днів), - у виді 5(п”яти) років та одного місяця позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 12 січня 2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі в сумі 1373 грн.73 коп. на користь науково-дослідного експертного криміналістичного центру УМВД України у Вінницькій області.( Код 24525055, Банк УДК у Вінницькій області, МФО 802015, рахунок № 35227002000019) за проведення трасологічної експертизи № 237 від 28 листопада 2007 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити попередній - утримання під вартою.

Вирок може бути оскаржений до Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області через Липовецький районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а для засудженого, який знаходиться під вартою - з дня отримання копії вироку.

 С У Д Д Я: Л.Т. МОЧУЛЬСЬКА