Ухвала суду № 45711018, 18.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 11698/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Гуляка В.В., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Декор» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі № 819/2547/14-а за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Декор» про стягнення заборгованості на суму 115425,09 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

03 листопада 2014 року управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Декор» у якому просило стягнути з відповідача 115425,09 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених по списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Тернопільского окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Декор» (код 14030766) на користь Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі (код 21153972) заборгованість по фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за вересень-жовтень 2014 в сумі 115425,09 грн. (сто п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять п'ять гривень 09 копійок).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Декор» оскаржило її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду у справі № 819/2547/14-а від 27.11.2014 року та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно зясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі, та порушено норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт зазначає, що наявність боргу та його розмір, а також період виникнення з урахуванням встановлених строків сплати збору фактично залишилися не зясованими судом першої інстанції. Таким чином суд першої інстанції не врахував та не перевірив реальність понесення скаржником фактичних витрат та виплату і доставку пільгових пенсій на заявлену суму позову, а обмежився тільки наданим позивачем розрахунком суми заборгованості та корінцями повідомлень, які не є належними доказами понесення фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.

Такими доказами у відповідності до Інструкції про порядок обчислення сплати підприємства, установами, організаціями та громадянами збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходженням до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 є розрахунки які складені згідно додатків 6 та 7 до цієї Інструкції. Вказаних розрахунків суд першої інстанції у позивача не витребував, внаслідок чого не зміг перевірити реальність заявленою позивачем суми позову, що як наслідок призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вересень-жовтень 2014 року для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства в сумі 115425,09 грн.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Згідно п. п. 6.1 п. 6 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п.п. 6.4, 6.8 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

У випадку призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 Інструкції).

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість за товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Декор» по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вересень-жовтень 2014 року на суму 115425,09 грн. підтверджується: розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за вересень-жовтень 2014 року (а.с. 7-14) надісланих відповідачеві, копіями довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданих ТОВ ВКФ «Декор» (чи його відокремленими підрозділами - філіями) та копії протоколів про призначення пенсії разом із відомостями про розподіл пільгового стажу роботи.

Вказані розрахунки направлялись відповідачу відповідно до п.п. 6.4 Інструкції та є підставою для відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

При таких обставинах за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на суму 115425,09 грн. за вересень-жовтень 2014 року.

Доказів добровільного погашення вказаної заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій перед Пенсійним фондом відповідачем не надано.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Тобто, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо вимог законності та обґрунтованості судових рішень, і підстав для її скасування і відповідно задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо - комерційна фірма «Декор» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року у справі № 819/2547/14-а без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: В.В. Гуляк

ОСОБА_1