Постанова № 4569145, 13.05.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

Справа № 2а- 4062/09/0470 Категорія стат. обліку - 2.11.17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

О 14.05 год. 13 травня 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р.А.

при секретарі судового засідання Черномаз О.В.

за участю:

представника позивача Собко В.М.

представника відповідача Курченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур» до Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Артур» звернулося до суду з адміністративним позовом до Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі з вимогами:

- в зв'язку з порушенням Північною міжрайонною Державної податковою інспекцією у

м. Кривому Розі Конституції України, положень Женевської Конвенції від 19.05.1956р., «Про договір про міжнародну дорожню перевозку вантажів», законів України «Про Державну податкову Службу України № 509-ХІІ від 04.12.1990р., «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 -III від 21.12.2000р., «Порядку оформлення результатів не виїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого наказом Державної Податкової Адміністрації України № 327 від 10.08.2005р визнати її дії неправомірними;

- податкове повідомлення-рішення №0004842301/0 від 20.02.09р. на суму 29577,00грн. - скасувати;

- податкове повідомлення-рішення №0004832301/0 від 20.02.09р. на суму 36970,00грн. -скасувати.

В обґрунтування позову ТОВ «Артур» зазначило, що податкові повідомлення-рішення винесені протиправно, на підставі складеного з грубим порушенням чинного законодавства Акту №10/231-23935963 від 10.02.2009р.та внаслідок невірного застосування вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, недодержанням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», тому піддягають визнанню протиправними.

Висновок ДПІ викладений в Акті не відповідає дійсності у зв'язку з тим, що міжнародні Конвенції які підписані Україною і ратифіковані Верховною Радою України згідно Конституції України є обов'язковим для виконання на території України і мають більшу юридичну силу ніж закони України з якими вони вступили всупереч.

Відповідач проти позову заперечував, подавши письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що ТОВ «Еко Ком» (Дніпропетровськ) - продавець та ТОВ «Артур» (м. Кривий Ріг) - покупець 18.05.06р. підписали контракт №10/06-У про продажу обладнання для переробки молока та надання послуг, згідно розділу 11 цього Контракту, а покупець їх приймає та сплачує в строки і на умовах вказаних у додатку.

Згідно наданої перевірці міжнародної транспортної накладної №0000031 від 19.05.06р. вбачається, що зазначене у контракті від 18.05.06р. №10/06-У обладнання було доставлено 21.05.06р. в місто Трускавець ( Україна) з міста Хасково (Болгарія), а 23.05.06р. в місто Дніпропетровськ. Тобто, обладнання ввезено на територію України по зовнішньоекономічному договору укладеному між ТОВ «Еко Ком» та фірмою «Донідо-Машин Індустрія ЄАД» ( Болгарія).

Вказане вище ніяким чином не підтверджує умови постачання обладнання які зазначені в пунктах 4.1 та 4.2 Контракту від 18.05.06р. №10/06-У , а   саме доставка обладнання зі складу продавця ТОВ «Еко Ком» з міста Дніпропетровська на виробниче підприємство покупця ТОВ «Артур» в місто Трускавець.

Дослідивши чинне законодавство, матеріли справи та доводи представників сторін суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Північною міжрайонною державною податковою інспекцією у м. Кривому Розі в період з 21.01.2009р. по 06.02.2009р. проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки складено  Акт №10/231-23935963 від 10.02.2009р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур» код за ЄДРПОУ-23935963 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 30.09.2008р.».

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Артур»:

-  вимог п.п.5.2.1. п.5.2. п.п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», в результаті чого позивачем занижено суму податку на прибуток за 2006р. на суму 98589,16 грн.;

-  вимог п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в

результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за 2006р. у сумі 19718 грн.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки   Північною  МДПІ у м. Кривому Розі винесено податкові повідомлення-рішення: №0004842301/0 від 20.02.09р. на суму 29577,00грн. та №0004832301/0 від 20.02.09р. на суму 36970,00грн.

Позивач не погодився з вищезазначеними рішеннями відповідача у зв'язку з чим був вимушений звернутися до суду.

Суд зазначає, що ТОВ «Еко Ком» (м. Дніпропетровськ) - продавець та ТОВ «Артур» (м. Кривий Ріг) - покупець 18.05.06р. підписали контракт №10/06-У про наступне :

п.1.1. Продавець продає Покупцю обладнання для переробки молока та надає послуги, згідно розділу 11 цього Контракту, а Покупець їх приймає сплачує в строки і на умовах вказаних у додатку.

п.3.1. Ціни встановлюються на умовах в одиницях еквівалентних Євро, вказуються по позиціям згідно розділу 11 цього Контракту.

п.4.1. Постачанням обладнання рахується його постачання на виробниче підприємство Покупця ( місто Трускавець).

п.4.2. Відвантаження обладнання виконується в місті Дніпропетровську зі складу Продавця.

Транспортні витрати згідно додатку 11 до зазначеного вище контракту складають 14820 євро ( 118306,99 грн.).

Отже, вищевказаний контракт передбачає сплату Покупцем (ТОВ «Артур») транспортних послуг Продавця (ТОВ «Еко Ком») на розрахунковий рахунок останнього.

Під час перевірки позивачем було надано для перевіряючих міжнародну транспортну накладну №0000031 від 19.05.06р., відповідно до якої зазначене у контракті від 18.05.06р. №10/06-У обладнання було доставлено 21.05.06р. в місто Трускавець (Україна) з міста Хасково (Болгарія), а 23.05.06р. в місто Дніпропетровськ. Тобто, обладнання ввезено на територію України по зовнішньоекономічному договору укладеному між ТОВ «Еко Ком» та фірмою «Донідо-Машин Індустрія ЄАД» (Болгарія).

Вказане вище ніяким чином не підтверджує умови постачання обладнання які зазначені в пунктах 4.1 та 4.2 Контракту від 18.05.06р. №10/06-У , а   саме доставка обладнання зі складу Продавця (ТОВ «Еко Ком») з міста Дніпропетровська на виробниче підприємство Покупця (ТОВ «Артур») в місто Трускавець.

Визначення документів на вантаж конкретизовано в Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363, зареєстровані Мінюстом 20.02.98 під № 128/2568.

Пунктом 1 Правил № 363 передбачено, що товарно-транспортна накладна-єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ , що призначений для списання ТМЦ, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаних робіт.

У п. 11.1. Правил № 363 зазначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна та дорожні листи вантажного автомобіля.

У п. 11.5. Правил № 363 вказано, що Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менш 4-х примірників. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно п.11.7 Правил № 363 перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий-передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій та четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Статею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники і водії повинні мати та надавати товарно-транспортні накладні особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

- назву документа;

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складається документ;

- зміст і обсяг господарської операції;

- одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її

оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка

брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, перевезення обладнання не могло бути здійснено без дотримання вищевказаних вимог.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що валові виграти виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг),  які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених  (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з  підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем  продукції (робіт, послуг).

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що не належать до складу валових витрат витрати будь-які витрати, не підтвердженні відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, у зв'язку з відсутністю документального підтвердження фактичного надання транспортних послуг на перевезення обладнання в порушення 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат за 2006 рік транспортні витрати у сумі 98589,16 грн.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону, який передбачає, якщо платник податку придбаває матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням, не включається до складу податкового кредиту.

 В порушення вимог цієї норми позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ - 19718 гри. у складі транспортних витрат.

Конституцією України, Законом України «Про систему оподаткування» передбачений обов'язок зі сплати податків, зборів, обов'язкових платежів.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону б аза оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Отже, в порушення  вимог п.п.5.2.1. п.5.2. п.п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем занижено суму податку на прибуток за 2006р. на суму 98589,16 грн. та вимог п.п.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено суму ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за 2006р. у сумі 19718 грн.

За таких обставин суд доходить висновку, що встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства є доведеними, а прийняті податкові повідомлення-рішення - правомірними.

Таким чином позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур» до Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкових повідомлень-рішень не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову   Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур» до Північної міжрайонної Державної податкової інспекції у м. Кривому Розі про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення рішення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова складена в повному обсязі 18.05.09р.

Суддя Р.А. Барановський