Рішення № 45629164, 19.06.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1122/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дьомич Л. М.

РІШЕННЯ

Іменем України

19.06.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Голованя А.М.; Письменний О.А.

з участю секретаря: Лазаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2013 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №03-101139507 від 07 грудня 2007 року, яка складається із:

- заборгованості за кредитом - 27 708,55 доларів США;

- заборгованості за процентами 1 804,96 доларів США,

- простроченої заборгованості за кредитом - 7 344, 93 доларів США;

- простроченої заборгованості за процентами - 12 793,24 доларів США;

- пені за простроченими процентами - 8 833,66 доларів США;

- пені за простроченим кредитом 5187,64 доларів США.

- стягнення з ОСОБА_3 штрафу за нездійснення перестрахування предмета іпотеки в розмірі 10 860,00 гривень та понесені судові витрати в сумі 3441,00 грн.

Протягом судового провадження ПАТ АБ «Укргазбанк» надано розрахунок боргу, за яким:

- 27 708,55 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 7344,93 доларів США прострочена заборгованость за кредитом;

- 341,72 доларів США заборгованість за відсотками;

- 14256,48 доларів США прострочена заборгованість за відсотками;

- 5187,64 долари США грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

- 8833,66 долари США пеня за несвоєчасну сплату відсотків.

Загальна сума складає 63672, 98 доларів США (т.1 а.с.58-60).

В обгрунтування вимог зазначено, що 07 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №03-101139507-Ф, за умовами якого позичальнику наданий кредит в сумі 38 000,00 доларів США на строк з 07 грудня 2007 року по 06 грудня 2027 року, під поруку ОСОБА_2 на підставі договору поруки №03-101139507-Ф від 07 грудня 2007 року.

Пунктами 1.2 та 1.3 договору поруки передбачено, що поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за порушення виконання зобовязань за кредитним договором. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за кредитним договором в тому ж обємі, що і позичальник - за сплату кредиту, процентів за користування кредитом, неустойки (штрафи, пені) за невиконання або неналежне виконання договору в повному обємі.

Згідно п.3.3 кредитного договору, ОСОБА_3 зобовязалася повернути кошти не пізніше 06 грудня 2027 року, згідно вказаного в підпункті 3.3.1. графіку, а саме сплачувати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 158,33 доларів США щомісячно до 10 числа кожного місяця - на рахунок №22339011395/840 в АБ «Укргазбанк»; сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно, виходячи з 12,5% річних, не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за місяцем нарахування процентів, або в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

07 грудня 2007 року в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між банком та ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки без оформлення - заставної, реєстровий номер 3662.

Відповідно до п. 3.1.10 та п. 5.3 кредитного договору, на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховуються, виходячи із 13,9 % річних (так помилково зазначено в позові, а протягом судового провадження усунута допущена технічна помилка на 13,5%), починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості. За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Пунктом 3.3.4. договору іпотеки визначено, що іпотекодавець зобов'язаний на період дії дійсного договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Проте, умови зобовязання позичальник не виконала, тому утворилась заборгованість станом на 29 травня 2013 року в сумі 63 672,98 доларів США, яку позивач просить стягнути, а також стягнути штраф за нездійснення перестрахування предмета іпотеки в розмірі 10 860,00 гривень.

У жовтні 2013 року ОСОБА_3 звернулася в суд з зустрічним позовом до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання недійсним кредитний договір № 03-101139507-Ф від 07 грудня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та нею.

В обгрунтування вимог зазначила, що в спірному договорі не визначений строк дії кредиту, а відтак умови та порядок погашення кредиту є неврегульованими. У звязку з неузгодженістю кінцевого строку повернення кредиту, не можливо й визначити розмір щомісячних платежів (по поверненню кредиту) та відсотки до сплати за користування кредитними коштами. Договір не містить детального розпису сукупної вартості кредиту для споживача Позивачем безпідставно в односторонньому порядку збільшено розмір фіксованої процентної ставки до 13,9 % річних, без застосування будь-яких процедур, а саме без письмового попередження за 7 днів шляхом направлення рекомендованого листа з описом вкладення, повідомлення, узгодження чи підписання додаткової угоди тощо. Банк не попередивши, без внесення відповідних змін до пунктів 3.3.3, 3.3.4 кредитного договору, змінив номери розрахункових рахунків, своє найменування, МФО, тобто основні банківські реквізити, за якими мали б зараховуватися кошти на повернення кредиту та сплату відсотків. Не попереджено позичальника щодо валютних ризиків під час виконання зобовязань за договором, що є обовязком в силу вимог ст.ст. 11,18,21 Закону України «Про захист прав споживачів». Незаконно навязана додаткова оплачувана послуга при видачі кредиту як «комісія за відкриття позичкового рахунку», у відповідності до п. 1.2 кредитного договору, за яку вимушено сплачено 1 % від суми кредиту, тобто 380 доларів США

10 жовтня 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з зустрічним позовом про визнання припиненим договір поруки № 03-101139507-Ф від 07 грудня 2007 року, укладеного між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та нею.

В обгрунтування вимог зазначила, що вона, як фінансовий поручитель зобовязалася відповідати за виконання зобовязання з відсотковою ставкою 12,5 % річних. Позикодавцем в односторонньому порядку підвищено процентну ставку за користування кредитом за відсотковою ставкою 13,9% річних. Це питання з нею не узгоджувалося та її не було письмово повідомлено про дане підвищення, такої згоди не надавала.

Крім того, їй як поручителю всупереч п. 2 договору поруки не направлялося письмове повідомлення про існування заборгованості за кредитним договором та письмова вимога про сплату боргу.

Надані банком копія письмового повідомлення від 13 листопада 2009 року, фіскального чеку та поштового повідомлення про вручення, не є належним доказом направлення такого повідомлення. І в наданому банком документі від 13 листопада 2009 року, відсутні номери рахунків, на які поручитель, за умови його отримання, мала б провести платежі, що є порушенням приписів п. 2.2. договору поруки. Вона в цей період за вказаною адресою в м. Кіровограді не була зареєстрована та не проживала.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2014 року позов публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором № 03-101139507-Ф від 07 грудня 2007 року в розмірі 63672,98 доларів США та судові витрати по 1720,50 грн. з кожної.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та про визнання договору поруки припиненим відмовлено.

ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволені первісних вимог, просить задовольнити зустрічні вимоги. Зазначає, що суд першої інстанції не повно зясував обставини, що мають істотне значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права. А саме, не враховані підстави та обставини зустрічних вимог, їм не дана належна оцінка і не спростована судовими висновками, щодо не повідомлення фінансового поручителя про зміну відсоткової ставки, про наявність заборгованості за кредитним договором, про зміну банківських реквізитів. В договорі не визначено строк його дії, не встановлений детальний розпис сукупної вартості кредиту. Необґрунтовано не прийнята до уваги заява про застосування строків позовної давності та відмова у зменшенні розміру неустойки на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України. Суд не врахував, що ОСОБА_2, як інвалід II групи, згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_4, пояснення ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши рішення суду у межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Частково задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у звязку з неналежним виконанням взятих на себе зобовязань з відповідачів підлягає стягненню солідарно заборгованість за кредитним договором. Підстав встановлених ч.1-3 ст.203 ЦК України для визнання кредитного договору недійсним, а договору поруки припиненим відповідачами не доведено. Крім того, виконання зобовязань між ОСОБА_3 та банком за кредитним договором було розпочато та виконувалося, що свідчить про те, що сторони досягли згоди між собою щодо всіх істотних умов зобовязання. Банк звернувся в суд з вимогою до поручителя в межах строку визначеного ч.4 ст.559 ЦК України, відсутні підстави для зменшення розміру неустойки .

Проте, суд в порушення вищевказаних норм процесуального права не надав належної оцінки обставинам справи та доказам сторін, не розглянув в повному обсязі підстави заявлених вимог, не перевірив всі факти, що входять до предмета доказування, не дослідив заперечення, а відтак здійснив висновки без врахування доводів сторан. Задовольняючи вимоги банку та стягуючи заборгованість в розімірі 63672,98 доларів США, суд визначив остаточну суму заборгованості, що підлягає стягненню, без наведення відповідних розрахунків та без зазначення складових частин цієї суми (розрахунок суми заборгованості з роздільним визначенням основної заборгованості, відсотків, неустойки (штрафу, пені), пеня зазначена в іноземній валюті, у звязку з чим у судовому рішенні відсутня "прозорість" цивільно-правових зобов'язань. Тому, згідно до положень ст. 309 ЦПК України судове рішення в частині вирішення вимог банку про стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами, простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за процентами, пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також зустрічних позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ПАТ АБ «Укргазбанк» та відмові в завдоволенні вимог ОСОБА_3, ОСОБА_2

Судом встановлено, 07 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником усіх прав та обовязків якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 03-101139507-Ф. За умовами якого позичальнику наданий кредит 38000 доларів США, остання в свою чергу зобовязувалась повертати позику частками у обсязі передбаченому графіком погашення кредиту та сплачувати відсотки відповідно до умов договору. Кредит надано на строк з 07 грудня 2007 року по 06 грудня 2027 року або по день визначений в п. 3.3.11. цього договору, із сплатою процентів за користування виходячи із 12,5% річних (т.1 а.с. 4-9).

Пунктами 3.3.4 та 3.1.10 зобовязання передбачено, що у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом, позичальник зобовязується сплачувати проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки, встановленої п. 3.1.10, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення. На залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховуються виходячи із процентної ставки зазначеної у п. 1.1. збільшеної на 1 (один) процент, тобто 13,5 %, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

За порушення термінів повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобовязаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобовязання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності (п. 5.3 кредитного договору).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 07 грудня 2007 року між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, реєстровий номер 3662 (т.1 а.с.10-12).

Згідно п.2.1. договору іпотеки та п.2.1. кредитного договору в іпотеку передано нерухоме майно - квартира під № 22 (двадцять два), загальною площею 41,44 кв.м. по вулиці Леніна,51/44 в місті Кіровограді Кіровоградської області, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності за договором купівлі - продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу ОСОБА_6І .

Іпотекодавець зобовязаний на період дії договору застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. Також вчиняти всі необхідні дії для дійсності договору страхування, за яким застраховано предмет іпотеки, зокрема вчасно сплачувати всі чергові страхові платежі, сплата яких забезпечувала б дію договору страхування на строк не менший ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобовязання за кредитним договором, а будь-яка чергова сплата платежів продовжувала б дію договору страхування не менше, ніж на наступний рік (п. 3.3.4., 3.3.4.1 договору іпотеки).

07 грудня 2007 року також між ВАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 (поручитель), ОСОБА_3 Сергієвною (позичальник) укладено договір поруки № 03-101139507-Ф. Розділами 1,2 якого передбачено, про солідарну відповідальність за повне та своєчасне виконання позичальником своїх боргових зобовязань за кредитним договором у тому ж обсязі, що і боржник (т.1 а.с.13-14).

03 листопада 2011 року між ПАТ «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування майна за період з 04 листопада 2011 року по 03 листопада 2012 року. А 03 листопада 2012 року між ціми ж сторонами укладено договір добровільного страхування майна за період з 04 листопада 2012 року по 03 листопада 2013 року (т.1 а.с. 135-144).

Банком повністю виконані взяті на себе зобовязання за кредитним договором та передано ОСОБА_3 кошти в сумі 38000,00 доларів США.

03 листопада 2009 року на адресу відповідачів позичальником направлені досудові вимоги (повідомлення) про погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі. (т.1 а.с. 20-23). В повідомленні зазначено про необхідність виплати у тридцятиденний термін з дня одержання вимоги, заборгованість в розмірі 36995,18 доларів США та всіх штрафних санкцій, передбачених кредитним договором, а також договором іпотеки та попереджено, що у випадку непогашення у встановлений строк заборгованості банк розпочне стягнення на предмет іпотеки Повідомлення спрямовані за адресою: АДРЕСА_1 і отримані відповідачами 12 листопада 2009 року, про що свідчать зворотні повідомлення (т.1 а.с.23).

Згідно розрахунку позичальника, станом на 29 травня 2013 року утворилась заборгованість в розмірі 63672,98 доларів США, яка складається із: заборгованості за кредитом - 27708,55 доларів США, простроченої заборгованості за кредитом - - 7344,93 доларів США, заборгованість по відсоткам 341,72 доларів США, простроченої заборгованості за процентами - 14256,48 доларів США, пені за простроченими процентами - 8833,66 доларів США, пені за простроченим кредитом 5187,64 доларів США (т.1 а.с. 17-19, 58-60).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином згідно умов договору та вимог законодавства, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив виплату, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, п.3 ч.1 ст.611 ЦК.

Пунктом 3.1.10 кредитного договору передбачено підвищення процентної ставки на 1 %. Тому починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості банком застосована дана умова договору, у звязку з чим проценти за користування кредитом позичальнику нараховувалися виходячи з процентної ставки 13,5 % річних.

Крім того, позивачем за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом нарахована пеня в розмірі 0,1 % від суми невиконаного зобовязання за кожний день прострочення згідно до п. 5.3 кредитного договору.

Судом достовірно встановлено про порушення відповідачами прийнятих зобовязань, у звязку з чим підлягає стягненню заборгованість з позичальника та поручителя солідарно, що обумовлено умовами договорів та ст 543 ЦК України, згідно якої у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, солідарні боржники залишаються зобовязаними доти, доки їхній обовязок не буде виконаний у повному обсязі. За ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Визначаючі суму стягнення, суд погоджується з заявленими вимогами щодо заборгованості за кредитом - 27708,55 доларів США, простроченої заборгованости за кредитом - 7344,93 доларів США, заборгованості за відсотками - 341,72 доларів США, прострочену заборгованість за відсотками - 14256,48 доларів США.

Шодо пені, то розмір пені, відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»).

Таким чином, максимальний розмір пені повязаний із розміром облікової ставки Національного банку України, оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише у національній валюті України гривні.

Згідно банківського розрахунку пені в національній валюті виходить: пеня за несвоєчасне погашення кредиту 41464,81 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків 70607,44 грн. (а.с.191)

Задовольняючі вимогу банку про стягнення неустойки, суд першої інстанції безпідставно не застосував положення ч.3 ст. 551 ЦК України, вказавши в судовому рішенні, що пеня не перевищує розмір збитків і не звернувши увагу на заявленні в письмових запереченнях клопотання про наявність обставин, які мають істотне значення для зменшення розміру неустойки до 500 грн., оскільки фінансовий стан відповідачів є досить скрутним, ОСОБА_2 інвалід ІІ-ї групи, не працює, на її утриманні знаходиться неповнолітній син, колишній чоловік аліментів не сплачує, утримує хвору мати, яка також є інвалідом та тяжко хворіє, працює в родині лише ОСОБА_3 яка надає фінансову допомогу, своїй матері в утриманні бабусі та молодшого брата.

Так, згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 2, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України є, зокрема, ступінь виконання зобовязання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобовязання). Положення ст. 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника.

Так, згідно довідки виданої приватним підприємством Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвестбуд» 11 березня 2015 року № 09 ОСОБА_2 проживає разом із сином ОСОБА_7, донькою ОСОБА_3 та матірю ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 (т.2 а.с.119). Письмовими доказами підтверджується, що ОСОБА_2 є інвалідом 2-ї групи (т.2а.с.120), не працює, на її утриманні знаходиться неповнолітній син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.2 а.с.111). Колишній чоловік, батько неповнолітнього сина, аліментів на дитину не надає, згідно розрахунку заборгованості по аліментам з 2010 року по 2013 рік такі кошти не сплачуються (т.2 а.с.35). Мати відповідача ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає разом з нею хворіє на онкологічне захворювання та знаходиться на її утриманні (т.2 а.с.117). В січні 2013 року помер батько ОСОБА_2, який також тривалий час хворів на хронічну ішемічну хворобу серця (т.2 а.с.25), тому останньою здійснювались значні витрати на утримання, лікування та похованням батька.

За наданими епікризами, листками непрацездатності та довідками, відповідач ОСОБА_3 страждає на онкологічне захворювання, 17 листопада 2014 р. медико - соціальною експертизою м. Кіровограда їй встановлено 3-тю групу інвалідності (а.с.89-105).

Вказані обставини, як істотні умови в розумінні ч. З ст. 551 ЦК є підставою для зменшення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розміру неустойки, нарахованої банком. Судом першої інстанції безпідставно не застосована до спірних правовідносин вищевказана норми права та не зменшено розмір пені, яка визначена позивачем в розмірі 8 833,66 доларів США пеня за простроченими процентами та 5187,64 доларів США пеня за простроченим кредитом.

В заявах відповідачі просили зменшити розмір неустойки (т.1 а.с.114-122; 123-132) до 500 грн.

Колегія суддів враховуючи доводи в обгрунтування вимоги про застосування ч.3 ст. 551 ЦК, обєктивні докази, письмові матеріали, дійшла висновку про зменшення розміру пені за несвоєчасне погашення кредиту до 5000 грн. та пені за несвоєчасне погашення відсотків також до 5000 грн.

Тому, позовні вимоги банка підлягають задоволенню частково і стягується заборгованість в розмірі 49651,68 доларів США та 10000,00 грн.., яка складається з; кредиту - 27708,55 доларів США, простроченої заборгованості за кредитом - 7344,93 доларів США, заборгованості за відсотками - 341,72 доларів США, простроченої заборгованості за відсотками - 14256,48 доларів США, пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 5 000 грн. та пені за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 5000 грн.

В задоволенні позовних вимог банку про стягнення штрафу за недотримання умов договору щодо перестрахування заставного майна, судом першої інстанції відмовлено, позивач в апеляційному порядку рішення не оскаржував, апеляційний суд згідно до положень ч.1 ст. 303 ЦПК перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги. Тому в частині вирішення даної вимоги рішення першої інтсанціїї залишається без змін.

Щодо зустрічних позовних вимог, в задоволенні яких суд відмовив, але не надав належного обгрунтування, що є предметом апеляційного оскарження, встановлено наступне.

Відповідач ОСОБА_2 заявила про припинення поруки з підстав збільшення обсягу відповідальності.

Частиною 1 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Припинення договору поруки повязується зі зміною забезпеченого зобовязання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобовязання визначається, як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким врегульовані зобовязання боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, можливість зміни розміру процентів за основним зобовязанням і строків їх виплати без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банка і поручителя, а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобовязання). Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, то відповідно до положень ч. 1 ст. 559 ЦК порука припиняється..

Згідно з пунктом 28 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком процентної ставки суди повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною 6 статті 1056-1 ЦК. При підвищенні процентної ставки зясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (лише повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди, дії щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

ОСОБА_2 вказує, що банком незаконно підвищено відсоткову ставку і не повідомлено позичальника та її фінансового поручителя про наявну заборгованість за кредитним договором та не направлено вимогу про усунення вказаних порушень, не повідомлено про зміну банківських реквізитів, не подано в 6-ти місячний термін з дня предявлення вимоги про дострокове погашеня заборгованості вимоги до поручителя, не визначено у кредитному договорі строку його дії, не надано позичальнику інформації про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, в кредитному договорі відсутній детальний розпис сукупної вартості кредиту, з позовом про стягнення заборгованості банк звернувся з пропуском строку позовної давності, безпідставно стягнуто комісію за відкриття позичкового рахунку.

Однак, вказане спростовуєттся наступним.

Згідно п.1.1. кредитного договору ОСОБА_3 надано кредит, в сумі 38000 доларів США із сплатою процентів за користування грошовими коштами, виходячи із 12,5% річних. У разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом розмір процентної ставки збільшується на 1%, тобто до 13,5% (п.3.1.10) Позичальником та поручителем добровільно при підписанні кредитного договору та договору поруки взято на себе зобовязання сплати проценти за користування кредитом виходячи з процентної стаки встановленої кредитним договором.

Додаткових угод до спірного кредитного договору з приводу збільшення процентної ставки сторонами не укладено і необхідності такої не було, так як самим кредитним договором передбачено підвищення процентної ставки в разі порушення умов зобовязання. Більш того, в п.1.1 договору поруки визначено погодження поручителя зі змінами та доповненнями, які будуть прийняті сторонами кредитного договору.

Дійсно в позовній заяві банку зазначено про підвищення відсоткової ставки до 13,9 % , саме ця обставина і сприйнята стороною як збільшення обсягу відповідальності без узгодження з нею.

Проте, в ході розгляду судом апеляційної інстанції зясовано, що при складанні позовної заяви допущено технічну описку і помилково зазначено про збільшеної процентної ставки, у звязку з порушенням строків погашення кредиту, 13,9% замість 13, 5 % річних. Цей недолік був усунутий шляхом перевірки розрахунків банку за період з грудня 2007 року по січень 2013 року, починаючи з 13 липня 2009 року підвищено проценту ставку до 13,5 %. (а.с т.2 а.с. 188-19), за якими сума боргу не перевищує суми яка визначена до стягнення банком протягом всього вирішення спору. Тобто, відсутні підстави вважати про підвищення в односторонньому порядку відсоткової ставки за вказаним кредитним договором, тому доводи сторони в цій частині є безпідставними. Судом першої інстанції ці обставини не перевірялись, заперечення відповідача не досліджувались, а відтак без належного обгрунтування відмовлено в задоволенні вимоги.

Щодо неналежного повідомлення поручителя і позичальника про наявність існуючої заборгованості та не направлення вимоги про погашення кредиту, у звязку з чим заявлено про відмову в задоволенні вимог банку, то ця обставина спростовується письмовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які отримані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 12.11.2009 року (т.1 а.с.23), відсутні належні та допустимі доказів того, що підписи не належать відповідачам.

ОСОБА_3 вказує, шо починаючи з 15 вересня 2009 року не проживала та не була зареєстрована у м. Кіровограді, а тому не могла отримати вказаної вимоги банку, однак згідно довідки виданої приватним підприємством Кіровоградська компанія інвестиційного будівництва Кіровоградінвест буд» станом на 11 березня 2015 року № 09 остання разом із матірю проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.2 а.с.119).

Судом відмовлено в задоволенні вимоги про визнання недійсним кредитного договору, відмова не обгрунтована, що також становить підстави апеляційного оскарження третьою особою у справі за цими вимогами, поручителем ОСОБА_2

Однією з підстав недійсності кредитного договору заявлено про невизначення строку його дії. Згідно п. 6.4. кредитного договору, строк дії договору починається з моменту набрання ним юридичної сили по 06 грудня 2028 р. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Це стосується строку повернення кредиту. Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Статтею 631 Цивільного кодексу України, передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Строк виконання зобовязань за кредитном договором Банком визначено до 2027 року, строк дії договору до 2028 року.

Посилання на те, що банком не надано інформацію про сукупну вартість кредиту та його умови, чим порушено права споживача, спростовується заявою позичальника - фізичної особи на отримання кредиту від 04 грудня 2007 року, в якій ОСОБА_3 підтверджено, що вона в письмовій формі та в повному обємі ознайомлена з інформацією, яка передбачена п.2 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» від 01.12.2005 р. (т.1а.216). Крім того, згідно умов кредитування по програмі «Житло в кредит» для придбання нерухомості на вторинному ринку від 04 грудня 2007 року ОСОБА_3 особисто під підпис ознайомлено про валюту кредитування, яким чином буде здійснюватися кредитування, а також щодо додаткових витрат позичальника повязаних з укладення кредитного договору (т.1а.с.215), на що остання погодилась, скріпивши згоду підписом. Дана обставина спростовувалась ОСОБА_2 в суді апеляційної інстанції, вказувалось про спотворення підпису її доньки, але цей документ був представлений банком в суд першої інстанції і такі заперечення не виказувались, а відтак обєктивно не перевірялись. Зростання курсу долара США валюти кредиту, саме по собі не є підставою для визнання кредитного договору недійсним, оскільки під час укладення договору у позичальника була можливість передбачити зміну курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи із динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні та можливість отримання кредиту в національній валюті. Також є безпідставною вимогою відрахувати від загальної суми заборгованості 380,00 доларів США, які сплачені позичальником в день видачі кредиту, так як сторона, вважає, що це суперечить приписа ч.4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Так, п.п. 1.2 та 3.33.2. спірного кредитного договору передбачено, що комісія за відкриття позичкового рахунку складає 1% від суми кредиту, що становить 380,00 доларів США, яку позичальнику необхідно сплатити до моменту отримання кредитних коштів. При укладені кредитного договору ОСОБА_3 була ознайомлена з його умовами, які її влаштовували на час підписання договору. Сума сплаченої комісії до нарахованої заборгованості не має ніякого відшоення, так як сплачена позичальником з метою отримання кредитних коштів.

Щодо не повідомлення позичальника та поручителя про зміну банківських рахунків, у звязку з чим відповідачі наполягають на відмові в задоволенні позову банку, то виходить наступне. У додаткових угодах від 17 лютого 2009 року та 10 березня 2009 року, укладених між ОСОБА_3 та ВАТ АБ «Укргазбанк», представлених в запереченнях банку, зазначено розрахунки на які згідно кредитного договору необхідно здійснювати платежі (т. 2.а.с.198-199). Згідно протоколу загальних зборів акціонерів АБ «Укргазбанк» від 17.06.2010 р. № 2 у 2010 році публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» є правонаступником відкритого акціонерного товариства акціонерний банк Укргазбанк». Після завершення процедури правонаступництва адреса банку, а також рахунки на які необхідно здійснювати платежі за кредитним зобовязанням не змінилися, вони є дійсними, погашення по даним рахункам можливе без будь-яких обмежень. Крім того, 06 січня 2011 року ОСОБА_3 внесено 200 доларів за прострочені відсотки саме на вказаний рахунок банку. Доказів того, через змінений рахунок у позичальника не було можливості сплачувати вчасно кредит, суду не надано.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятись у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд апеляційної інстанції встановив, що на момент укладання договорів (кредитного договору та договору поруки) сторонами були дотримані вимоги закону щодо дійсності правочину, а саме: сторони за договорами мали необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України ), їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі (ч. 3 ст. 203 ЦК України) договори укладені у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України) і були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (ч. 5 ст. 203 ЦК України). Відсутні підстави для визнання кредитного договору недійсним

Щодо застосування строку позовної давності, то за ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Частинами 1, 2 ст. 258 ЦК визначено що для окремих видів вимог, законом може встановлюватися спеціальна позовна давність. Позовна давність в один рік застосовується до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) Згідно ч. 1 ст. 259 ЦК позовна давність встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання ч. 5 ст. 261 ЦК України.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Пунктом 5.8 кредитного договору визначено, що строк позовної давності за цим договором встановлюється сторонами в три роки, в тому числі вимоги по поверненню: процентів за користування кредитом та суму заборгованості по кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені за несвоєчасну сплату процентів та кредиту, штрафів та всіх видатків понесених Банком під час виконання умов договору (т.1 а.с.7).

Вперше з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором ПАТ АБ «Укргазбанк» звернулося у 2011 році. 16 жовтня 2012 року заочним рішення Ленінського районного суду задоволено позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке скасовано ухвалою Ленінського районного суду м.Кіровограда від 14 лютого 2013 року (т.2 с.с.10). В послідуючому ухвалою суду позовна заява банка залишена без розгляду і 1 липня 2013 року відбулось повторне звернення.

Згідно виписки з розрахунку заборгованості від 29 травня 2013 року, ОСОБА_3 здійснено погашення заборгованості за кредитом в сумі 200 доларів США 06 січня 2011 року (т.1 а.с.17,58), що є дією, яка свідчить про визнання нею зобовязання за кредитним договором та перериває строк позовної давності. Таким чином, на підставі зазначених норм ЦК України, мало місце переривання перебігу позовної давності, строк якої починається заново і час, що минув до переривання до нового строку не зараховується. Отже, станом на час предявлення позову цей строк не сплив і позивач не втратив право вимоги до відповідача.

Щодо стягнення судових витрат, які стягнуті з обох відповідачів, то судом першої інстанції не враховане наступне. Статтею 79 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

За ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.2 ст.88 ЦПК).

Правові засади справляння судового збору, платників, обєкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України від 8 липня 2011 року №3674-V1 Про судовий збір.

Згідно ч.1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (п.1 ч.2 ст.4 цього Закону).

Статтею 5 Закону визначено пільги щодо сплати судового збору, відповідно до яких від сплати судового збору звільняються позивачі за подання окремих позовів, а також певні категорії осіб незалежно від категорії позову, зокрема інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей інвалідів і недієздатних інвалідів І та ІІ груп. Згідно наданої копії довідки до акту огляду МСЕК серія 2-18 ВБ № 119197 ОСОБА_2 є інвалідом ІІ групи безстроково, має право на пільги, встановлені законодавством України та взагалі звільняється від сплати судового збору (т.2 а.с.120).

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст. 309, ст. 313, ст. 314, ст. 316, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2014 року в частині стягнення заборгованості за кредитом, заборгованості за процентами, простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за процентами, пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату відсотків - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитом - 27708,55 доларів США, прострочену заборгованість за кредитом - 7344,93 доларів США, заборгованість за відсотками - 341,72 доларів США, прострочену заборгованість за відсотками - 14256,48 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 5 000 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків в розмірі 5000 грн.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним та зустрічного позову ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа ОСОБА_3 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Кіровоградської обласної дирекції акціонерний банк «Укргазбанк» 3441 грн. судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий суддя:

Судді: