Ухвала суду № 45625767, 23.06.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/65/15-к Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 11-кп/780/629/15 Доповідач у 2 інстанції Шевченко О. В.Категорія 4 23.06.2015

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Шевченка О.В.;

суддів: Миколюка О.В., Шроля В.Р.,

за участю прокурора: Костюка О.А.,

обвинуваченого: ОСОБА_2

при секретарі: Кислицькій Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше судимого вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.05.2010 року за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений на підставі 75 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік; вироком Білоцерківського районного суду Київської області від 24.01.2012 року за ч.2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, та на підставі 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2,

було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду від 24 січня 2012 року, і за сукупністю вироків призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 до обвинуваченого задоволено частково, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 15 000 гривень.

Також ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертизи у розмірі 368 гривень 94 копійки.

Вирішено питання щодо речових доказів.

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_2 визнаний винним в умисному заподіянні ОСОБА_4 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили його смерть, за наступних обставин.

В Бориспільській ВК № 119 ОСОБА_2 відбуває покарання згідно вироку Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2012 року.

Відповідно до наказу начальника установи № 45 від 01.08.2014 року, ОСОБА_2 призначений на посаду кухаря столової виправного закладу. Разом з ним на кухні на посаді помічника кухаря працював засуджений ОСОБА_4

03 листопада 2014 року, близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_2 та ОСОБА_4, перебували в приміщенні літньої кухні, де готували їжу для засуджених. У цей час між ними виникла сварка з приводу виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків, під час якої у обвинуваченого раптово виник умисел на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, схопив з підлоги дерев'яний черпак для перемішування їжі та почав наносити цим предметом та руками чисельні удари по голові тулубу та кінцівках ОСОБА_4, нанісши останньому не менше двох ударів руками по обличчю, не менше одинадцяти ударів дерев'яним черпаком по різним частинам тіла та не менше чотирьох ударів дерев'яним черпаком по голові.

Після спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, останній підвівся з підлоги та пішов спати до кімнати відпочинку на своє спальне місце.

03 листопада 2014 року близько 07 год. 00 хв., працівники Бориспільської ВК № 119 виявили труп ОСОБА_4 в приміщенні кімнати для відпочинку літньої кухні.

Згідно з висновку експерта № 305 від 25 грудня 2014 року, потерпілому ОСОБА_4 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді трьох поверхневих забійних ран волосяної частини голови в потиличній області, поширеного синця із набряком м'яких тканин в області правої щоки, синця правої вушної раковини та завушної області справа, множинних синців розлитого зливного характеру на спині справа та зліва, плечах, передпліччях та кистей рук із саднами справа та зліва, грудної клітки справа, правому стегні, обох колінних суглобах, правій гомілці, множинних саден правої гомілки та стопи, які в сукупності призвели до розвитку тяжкого шоку, що зумовили смерть потерпілого та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як небезпечні для життя в момент спричинення.

Також у потерпілого були виявлені посмертні опіки шкіри довгастої форми правої та лівої п'ят та 1 пальця правої стопи.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації його дій, просить вирок змінити в бік пом'якшення призначеного покарання. Вважає, що воно за своєю суворістю не відповідає його особі, так як останній давав правдиві покази, щиро каявся у вчиненому злочині та має позитивні характеристики. На думку обвинуваченого, судом першої інстанції не були враховані дані обставини.

Заслухавши доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як встановлено перевіркою матеріалів справи, досудове слідство і судовий розгляд у ній проведені з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи.

Викладені у вироку висновки про винність обвинуваченого ОСОБА_2 у інкримінованих йому діях, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені дослідженими в судовому засіданні та детально викладеними у вироку доказами, які ніким не оскаржуються, як і юридична кваліфікація дій обвинуваченого за ч.2 ст. 121 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Згідно вимог ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Під час перевірки колегією суддів доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що порушень норм кримінального закону судом першої інстанції не допущено, а вказані норми були дотримані в повному обсязі.

Так, призначаючи обвинуваченому покарання, судом були враховані обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких, особу обвинуваченого, який був неодноразово судимий (а.с. 47-50, 56), за місцем відбування покарання характеризується посередньо (а.с.54), неодружений, на утриманні дітей та будь-яких інших осіб не має. Також судом було враховано пом'якшуючі обставини, зокрема, щире розкаяння обвинуваченого та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

На думку колегії суддів, той факт, що ОСОБА_2. вчинив новий злочин під час відбування покарання за попереднім вироком, свідчить про його небажання стати на шлях виправлення та виключає можливість призначення останньому більш м'якого покарання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_2 відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України, воно є співмірним вчиненому кримінальному правопорушенню і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування вироку не встановлено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2. свого підтвердження не знайшли, а тому її слід залишити без задоволення, а вирок суду без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 14 квітня 2015 року щодо ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Судді:

___ __ ____

Шевченко О.В. Миколюк О.В. Шроль В.Р.

З оригіналом згідно:

Суддя О.В. Шевченко