Постанова № 45546227, 18.06.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 червня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/336/15

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чиркіна С.М.,

за участю

секретаря судового засідання Лиманюка М.А.

та

представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1,

від відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Сєвєродонецьку справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський краситель» до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_1,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський краситель» (надалі - Позивач) до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 36000,00 грн., та нарахування штрафних фінансових санкцій у розмірі 9000,00грн., у зв'язку з порушенням пункту 185.1 статті 185, пункту 194.1, статті 194, пункту 200.1, 200.2, статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено податковим органом із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач позов не визнав надав заперечення проти позову, в якому в обґрунтування правомірності прийнятого рішення послався на висновки камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за січень 2015 року згідно із якими Позивачем занижено суми податкових зобов'язань на суму податку на додану вартість у розмірі 36000,00 грн., заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.

Зі змісту позовної заяви, заперечень та пояснень сторін вбачається наявність між сторонами спору щодо часу дії режиму звільнення від оподаткування операцій з постачання відходів та брухту чорних та кольорових металів.

Сторони вважали за необхідне розглянути справу на підставі наданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 18.02.2004, свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 186439, зареєстрований як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 16553470 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.02.2004 (а.с.16-26).

З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Повноваження Відповідача визначені у тому числі статтею 20 Податкового кодексу України.

У відповідності до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами України є органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2. цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

З урахуванням викладеного та вимог статей 17, 18 КАС України, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).

01.01.2011 між Позивачем та TOB «ТД «Краситель» було укладено Договір № 4-Л на постачання обладнання б/у та металоконструкцій б/у (а.с. 12).

22.01.2015 Позивачем було відвантажено на адресу TOB «ТД «Краситель» брухт чорних металів у кількості 60 000,00 кг, за ціною 3,00 (три) гривні (без ПДВ), на загальну суму 180 000,00грн.

Між сторонами відсутній спір щодо реального здійснення господарської операції.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів згідно пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

На суму відвантаженого товару Позивачем було виписано податкову накладну № 5 від 22.01.2015 (а.с. 15).

Порядок проведення перевірок органами державної податкової служби визначений Податковим кодексом України. Так, відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

25.03.2015 уповноваженими особами Відповідача було проведено камеральну (електронну) перевірку податкової звітності Позивача з податку на додану вартість за січень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 116/1501/32803997 від 25.03.2015, згідно якого Позивачем було занижено суму податкових зобов'язань на суму ПДВ 36 000,00грн., заявлених у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Сторонами не оспорюється правомірність проведення перевірки, між сторонами існує спір щодо правомірності висновків викладених в акті перевірки оскільки сторони по різному трактують законодавство, яке регламентує спірні правовідносини.

З наведеного вище акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 194.1, статті 194, пункту 200.1, 200.2, статті 200 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями), в результаті чого Позивачем неправомірно застосовано пільгу з податку на додану вартість у січні 2015 року, що призвело до заниження суми податкових зобовязань з податку на додану вартість на 36 000,00грн.

Як на підставу для встановлення таких порушень Відповідач в акті перевірки посилається на те, що «...Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 року продовжено до 01.01.2017 року дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних та кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені ОСОБА_3 Міністрів України».

Згідно з пунктом 194.1 статті 194 Податкового кодексу України, операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Таким чином, операції з постачання відходів та брухту чорних і кольорових металів звільняються від оподаткування ПДВ за наявності їх Переліку, який повинен затверджуватись ОСОБА_3 Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Податкового кодексу України, Постановою ОСОБА_3 міністрів України від 12.01.2011 № 15 затверджено Перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 01 січня 2014 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість, згідно з додатками 1 і 2 (далі - Постанова № 15).

Постанова ОСОБА_3 Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» діяла до 01 січня 2015 року.

Станом на 01.01.2015 року відповідного нормативно-правового акту Уряду, який визначав би перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість, або продовжував би дію Постанови № 15, прийнято не було.

З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до Податкового кодексу України та Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», ОСОБА_3 Міністрів України постановою від 25 березня 2015 року № 136 (далі - Постанова № 136) продовжив дію постанови ОСОБА_3 Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15 до 01.01.2017.

Пунктом 5 Указу Президента України від 10.06.1997 № 503/97 «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» встановлено, що нормативно-правові акти ОСОБА_3 Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо більш пізній строк набрання ними чинності не передбачено в цих актах. ОСОБА_3 Міністрів України, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

Враховуючи те, що Постанову № 136 опубліковано 31.03.2015 («Урядовий кур'єр», № 58), вона набула чинності з 31.03.2015.

Таким чином, з 01.01.2015 були відсутні діючі переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, до операцій з яких міг застосовуватись режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість, визначений пунктом 23 підрозділу 2 Розділу XX Податкового Кодексу України.

Постанова КМУ від 25 березня 2015 року № 136 вносить зміни до постанови КМУ від 12.01.2011 № 15, встановлює новий термін, а саме до 01 січня 2017 року.

З аналізу вище зазначених норм суд приходить до висновку, що хоча положення абзацу першого, пункту 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України і містять посилання щодо звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів до 01 січня 2017 року, але застосування вище зазначеного положення унеможливлюється без відповідної постанови ОСОБА_3 Міністрів України, яка затверджує перелік відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, звільняються від обкладання податком на додану вартість

Таким чином, з 01.01.2015 до 30.03.2015 включно операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, оподатковувались в загальному порядку з нарахуванням ПДВ за ставкою 20 відсотків

Тобто, пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ встановлено право на застосування пільги по оподаткуванню податком на додану вартість операцій з поставки відходів та брухту чорних і кольорових металів, проте механізм реалізації якого визначається Постановою ОСОБА_3 Міністрів України і застосувати дане право без переліку таких товарів неможливо.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що операції з постачання брухту чорних металів, що здійснювалися Позивачем протягом січня 2015 року підлягають оподаткуванню податком на додану вартість у загальновстановленому порядку з нарахуванням податку за ставкою 20 відсотків.

З урахуванням викладеного суд не погоджується із позицією позивача в частині необхідності застосування пільгового режиму оподаткування в період завершення дії Постанови № 15.

Відповідно до статей 88-94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Статтею 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпункту 8 пункту 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Згідно зі статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору в сумі 182,70 грн., з позивача підлягає стягненню на користь Державного бюджету України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1644,30 грн.

Відповідно до вимог статті 160 КАС України у судовому засіданні 18 червня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням норм статті 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський краситель» до Рубіжанської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2015 № НОМЕР_1 відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський краситель» (код ЄДРПОУ 32803997, місцезнаходження: 93000, Луганська область, м. Рубіжне, пл. Хіміків, буд. 2) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) гривні 30 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 червня 2015 року.

Суддя ОСОБА_4