Ухвала суду № 45440487, 11.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3639/15

Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г.

Доповідач Виноградова Л. Є.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Виноградової Л.Є.

суддів Кононенко Н.А.,

Сегеди С.М.,

за участю секретаря Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю й поділ такого майна за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вищевказаним позовом, вказуючи, що з листопада 2008 року вона почала проживати однією сім'єю з відповідачем, без реєстрації шлюбу, в одній оселі за адресою: АДРЕСА_1, де були пов'язані спільним побутом, мали спільний бюджет та взаємні зобов'язання, вели спільне господарство. 15.06.2010 року сторонами була придбана квартира АДРЕСА_2, яка оформлена на відповідача. 21.01.2011 року сторони уклали шлюб, від якого є дитина - син ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1. Як до реєстрації шлюбу, так і по сьогоднішній день сторони проживають за адресою: АДРЕСА_1. Фактичне припинення шлюбних відносин змусило позивача звернутись до суду.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_3 просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем у період з листопада 2008 року до 21.01.2011 року. Також просила визнати однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 - спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_3, як майно, що набуте під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділити його, визнавши право власності на 1/2 частину майна за позивачем

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2013 року позов задоволено частково, встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 з ОСОБА_4, як чоловіка та жінки без шлюбу, з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року. Визнано однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м. - спільним сумісним майном, набутим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в період проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року. Поділено спільне сумісне майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м. Визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м. - за ОСОБА_3, місце реєстрації: АДРЕСА_3. Визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м. - за ОСОБА_4, місце реєстрації: АДРЕСА_4. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

29 січня 2015 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7 звернувся до Суворовського районного суду м. Одеси із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Додатковим рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року доповнено резолютивну частину рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.08.2013 року, таким текстом - «в тому числі житловою - 17,3 кв.м.» та викладено його в повній редакції: Визнано однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. - спільним сумісним майном, набутим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в період проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року. Поділено спільне сумісне майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. Визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. - за ОСОБА_3, місце реєстрації: АДРЕСА_3. Визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. - за ОСОБА_4, місце реєстрації: АДРЕСА_4.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

Рішенням визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м. - за ОСОБА_3, але в договорі купівлі-продажу від 05.06.2010 року вказано, що однокімнатна квартира АДРЕСА_2 має загалу площу 33,3 кв.м в тому числі житлову площу - 17,3 кв.м (а.с. 11,т.1).

За таких підстав, суд правильно ухвалив додаткове рішення, яким доповнив резолютивну частину рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 27.08.2013 року, таким текстом - «в тому числі житловою - 17,3 кв.м.» та виклав його в повній редакції: «Визнано однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. - спільним сумісним майном, набутим ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в період проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу з вересня 2009 року до 21 січня 2011 року. Поділено спільне сумісне майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. Визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. - за ОСОБА_3, місце реєстрації: АДРЕСА_3. Визнано право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 33,3 кв.м., в тому числі житловою - 17,3 кв.м. - за ОСОБА_4, місце реєстрації: АДРЕСА_4».

Доводи апеляційної скарги про те, що ця квартира була подарована ОСОБА_8, не може бути підставою для скасування додаткового рішення, оскільки Терзі М,М. не надав цього договору дарування до матеріалів справи, в судове засідання не з'явився, до того ж в процесі розгляду справи з 24.03.1013 року до 23.12.2014 року про ці обставини суду не заявляв.

Судова колегія вважає, що підстав для скасування додаткового рішення суду не вбачається, доводи апеляційної скарги не спростовують додаткове рішення суду, до того ж згідно ч.2 ст.308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, ст.ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 відхилити.

Додаткове рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді Л.Є. Виноградова

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда