Ухвала суду № 45408100, 11.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/1399/2015 Головуючий у 1-й інстанції:Селюков О.Г..

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: Леванчук О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Леванчука О.М..,

суддів Лашевича В.М. Масенка Д.Є.,

за участю прокурора Єрмака В.Л.,

секретаря судового засідання . ОСОБА_1,

представника Державної адміністрації

залізничного транспорту України ОСОБА_2.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу представника Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ управління фінансових розслідувань міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби центрального офісу з обслуговування великих платників податків ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5, про накладення арешту на майно та накладено арешт на залізничний рухомий склад (залізничні вагони) згідно з переліком зазначеним у листі державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Державної адміністрації залізничного транспорту України від 09.04.2015 № ГІОЦ 36/457 з забороною розпоряджатися будь-яким чином таким майном та з передачею його на відповідальне зберігання Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця).

Згідно ухвали суду, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про накладення арешту, оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього, а тому не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна із забороною розпоряджатися ним, може призвести до його зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В апеляційній скарзі представник Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_3. вважає, оскаржувану ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та призначити. новий розгляд в суді першої інстанції.

Мотивуючи свої доводи, викладені в апеляційній скарзі, апелянт зазначає про те, що при постановлені ухвали слідчим суддею не враховано той факт, що Укрзалізниця не має правових та реальних механізмів на взяття на відповідальне зберігання рухомого складу субєктів господарювання.

Крім того на час отримання ухвали частина рухомого складу знаходилася за межами України та на території проведення АТО і тимчасово окупованій території, що унеможливлює виконання ухвали у звязку з відсутністю у Укрзалізниці механізмів контролю за переміщенням та використанням даної частини рухомого складу на непідконтрольній Україні території.

Одночасно, апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 08.05.2015 року. В обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження вказує на те, що оскаржувана ухвала була винесене без виклику представника Державної адміністрації залізничного транспорту України, яку ними було отримано лише 14.05.2015 року.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_3 який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити в повному обсязі, думку прокурора, який вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з наданих до апеляційного суду матеріалів, слідчим управлінням з фінансових розслідувань МГУ ДФС ЦО з обслуговування великих платників здійснюється досудове розслідування внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014000000001110 від 13.10.2014 року за фактом зловживання своїм службовим становищем, особами Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна України, Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту України, яким у період з 2003 року по 2013 рік приймалися рішення, укладалися договори тощо, які привели до незаконної зміни форми власності на основні засоби державних підприємств залізничного транспорту з державної на колективну загалом на суму 297, 5 млн. грн. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, за фактом розтрати майна ВАТ «Лізингова компанія «Укртранслізинг» в особливо великих розмірах в сумі 297, 5 млн. грн., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, під час здійснення фінансових операцій ВАТ «ЛК «Укртранслізинг» з ТОВ «Українська транспортно-операторська компанія» на суму 220 млн. грн. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з метою забезпечення залізничного транспорту рухомим складом відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.1998 року № 840 утворене відкрите акціонерне товариство «Лізингова компанія»Укртранслізинг».

Службові особи Фонду державного майна України, діючи в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, в порушення вимог ч. 4 ст. 293 Господарського кодексу України, що обєктом міни (бартеру) не може бути майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у звязку, якщо друга сторона міни (бартеру) не є відповідно, державним чи комунальним підприємством, 01.04.2004 року уклали додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу акцій ВАТ «Укртранслізинг» від 21.07.2003 року № 3-а/560, відповідно до якої Фонд державного майна України передав з 2004 по 2013 роки в оплату акцій товариства основні засоби державних підприємств залізничного транспорту на загальну суму 208 016 тис. грн. та колишню адміністративну будівлю загальною площею 2 925, 2 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9,оцінену в 11 млн. грн.

Водночас, службові особи набувача державного майна ВАТ «Укртранслізинг», діючи з метою незаконного відчуження державного майна, у серпні 2003 року уклали договори купівлі-продажу акцій, випущених ВАТ «Укртранслізинг» під час третьої емісії, на суму 691 млн. грн., з яких за даними висновку Державного комітету фінансового моніторингу України від 22.05.2008 року № 0372/2008/ДСК ВАТ «Укртранслізинг» отримало від недержавних акціонерів лише 10% від загальної суми, а саме 69 млн. грн., що привело до неправомірного зменшення державної частки у статутному капіталі ВАТ «Укртранслізинг» та втрати контрольного пакету акцій.

Службові особи уповноважених органів управління ВАТ «Укртранслізинг» та недержавних акціонерів, маючи більшість голосів в акціонерному товаристві, продовжуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне відчуження майна, внесеного до статутного капіталу товариства державними підприємствами залізничного транспорту, у 2004 році на загальних зборах акціонерів та засіданнях ОСОБА_6 ВАТ «Укртранслізинг» прийняли та виконали рішення щодо відчуження 10162 одиниць вантажних вагонів на користь акціонерного товариства корпорації «Міжрегіональний промисловий союз», 1 337 одиниць вантажних вагонів ЗАТ «Технокомплектлізинг», адміністративну будівлю за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 7/9, ТОВ «Л.І.Т.Груп».

Крім того, вказані особи, маючи намір на відчуження грошових коштів ВАТ «Укратранслізинг»внесених до статутного капіталу акціонерами, прийняли рішення та створили господарські товариства «Аеролізинг України», «Українська транспортно-операторська компанія», до яких внесли 520 млн. грн. з цільовим призначенням відповідно будівництво літаків та ремонт вагонів ВАТ «Укртранслізинг».

Разом з тим, вказані грошові кошти були витрачені не за цільовим призначенням.

06.05.2015 року старший слідчий ОВС СУ ФР МГУ ДФС ЦО з обслуговування великих платників ОСОБА_4 за погодженням із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до Соломянського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на рухомий залізничний склад (вагонів).

08.05.2015 року слідчий суддя Соломянського районного суду м. Києва задовольнив клопотання слідчого ОВС СУ ФР МГУ ДФС ЦО з обслуговування великих платників ОСОБА_4 погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про накладення арешту на рухомий залізничний склад (вагонів).

Згідно ухвали суду, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про накладення арешту, оскільки вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, а саме одержане внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього, а тому не застосування заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна із забороною розпоряджатися ним, може призвести до його зникнення або втрати та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен зясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вище вказане майно, а саме рухомий склад (вагонів) може бути втрачене, знищене чи пошкоджене, арешт на це майно слідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього правових підстав.

Тому, доводи апелянта, що у слідчого судді не було правових підстав для накладення арешту на залізничний рухомий склад (залізничні вагони) згідно з переліком зазначеним у листі державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Державної адміністрації залізничного транспорту України від 09.04.2015 № ГІОЦ 36/457 є безпідставними.

Не заслуговують на увагу і посилання представника Державної адміністрації

залізничного транспорту України з приводу не правильного визначення слідчим суддею належного зберігача рухомого складу (вагонів), а саме те, що Укрзалізниця не має правових та реальних механізмів для взяття на відповідальне зберігання рухомого складу субєктів господарювання, оскільки слідчий суддя вирішив це питання відповідно до норм кримінального процесуального закону, виходячи з даних, які містяться в клопотанні на час розгляду та доданих до нього матеріалах.

Враховуючи вищевикладене, а також виправдані інтереси держави, повязані з порушенням загальносуспільних інтересів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на тимчасово вилучене майно.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, як про це ставиться питання в апеляційній скарзі, не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суду вважає право підставним залишення оскаржуваної ухвали слідчого судді без змін, а апеляційну скаргупредставника Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) ОСОБА_3 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 117, 170, 173, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Поновити представнику Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_3 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 року.

Ухвалу слідчого судді Соломянського районного суду м. Києва від 08 травня 2015 рок, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ управління фінансових розслідувань міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби центрального офісу з обслуговування великих платників податків ОСОБА_4, погоджене із прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_5, про накладення арешту на майно та накладено арешт залізничний рухомий склад (залізничні вагони) згідно з переліком зазначеним у листі державного підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» Державної адміністрації залізничного транспорту України від 09.04.2015 № ГІОЦ 36/457 з забороною розпоряджатися будь-яким чином таким майном та з передачею його на відповідальне зберігання Державній адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниця) залишити без змін, а апеляційну скаргупредставника Державної адміністрації залізничного транспорту України ОСОБА_3 - без задоволення

Ухвала Апеляційного суду м. Києва оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

___ ___ _____

ОСОБА_7. ОСОБА_8. ОСОБА_9