Ухвала суду № 4540598, 02.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-20568/08

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“02” липня2009року                                                                                                       м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представника відповідача: Хома І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Тернопільської області від 31 січня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року

у справі №1/81-4606(22а-6154/08)

за позовом Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі – Тернопільська ОДПІ)

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат» (надалі – ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК»)

про визнання недійсним акту опису активів платника, -

встановив:

У квітні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Тернопільської областіз позовом у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог від 01.08.2005р. та 20.03.2007р., поставлено питання про визнання недійсним рішення Тернопільської ОДПІ, а саме, акт опису активів платника - ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК»  в рахунок погашення його податкового боргу від 29.07.2003р. за формою згідно з додатком 4 до «Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. №538.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в порушення вимог ст.ст.10.1.1, 10.1.3, 11.1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.11 «Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. №538 у оскаржуваний акт опису активів неправомірно включено перелік актитвів платника податків – державного підприємства, які входять до складу цілісного майнового комплексу і забезпечують здійснення основної діяльності, на підставі цього акту, в подальшому, було здійснено їх відчуження на цільовому аукціоні Тернопільської товарної біржі «Всеукраїнська біржа нерухомості» на користь ТОВ «ТеДБуд».

Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.

Останнім рішенням суду першої інстанції – постановою господарського суду Тернопільської області від 31 січня 2008р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008р., позовні вимоги було задоволено. Визнано недійсним акт опису активів Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації «Івано-Франківського ЛПК» від 29.07.2003р. в частині опису майна, що знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Лозовецька,34, а саме, будівлі столярної майстерні №1 «Столярна майстерня», будівлі лісопильного цеху №2 «Лісопильний цех», будівлі механічної майстерні №3 «Механічна майстерня», будівлі арматурного цеху №4 «Арматурний цех», будівлі формувального цеху №5 «Формувальний цех», будівлі бетонно-змішувального цеху №7 «Бетонно-змішувальний цех», котельні №8 «Котельня», будівлі сушарки №10 «Сушка», будівлі матеріального складу №11 «Склад матеріальний», будівлі складу цементу №13 «Склад цементу», будівлі арматурного нового цеху №14 «Арматурний новий цех», пропарочних камер №16 «Пропарочні камери», свердловина №17 «Свердловина водяна», сітка водопровідна №18 «Водонапірна сітка», електрокабельна лінія №19 «Кабельна лінія», стрічковий конвеєр №20 «Стрічковий конвеєр».

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що до переліку активів оспорюваного акту опису в т.ч. увійшли активи підприємства, що входили до складу цілісного майнового комплексу і забезпечували провадження господарської діяльності із завершеним циклом виробництва вказаного підприємства в розумінні вимог «Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств» затвердженого наказом Фонду Державного майна України від 05.05.2001р. №787. А в результаті продажу цих активів фактично припинилась виробнича діяльність Тернопільського УВТК ДП МО України «Івано-Франківський ЛПК».

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Тернопільська ОДПІзвернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання щодо скасування постанови господарського суду Тернопільської області від 31 січня 2008р. та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008р. і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

На підставі Закону України «Про підприємства в Україні», Закону України «Про власність», Декрету Кабінету Міністрів України №8 від 1992р., наказу Міністра оборони України від 02.02.1993р. №18, наказом першого заступника Міністра оборони України від 20 травня 1993р. в цілях задоволення потреб Міністерства оборони України в продукції деревообробної промисловості було засновано підприємство загальнодержавної власності з наданням йому права юридичної особи – «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» та затверджено статут вказаного підприємства.

Статтею 2.3 вищевказаного статуту передбачено, що «Івано-Франківський лісопромисловий комбінат» у своєму складі має 21 підрозділ, у т.ч. і Тернопільський цех залізобетонних виробів, який працює на правах самостійного підрозділу згідно положення про підрозділ.

Відповідно до п.1.2, 1.3 положення затвердженого директором ДП МО «Івано-Франківський ЛПК», Тернопільське управління виробничо-технічної комплектації «Івано-Франківського ЛПК» (надалі – Тернопільське УВТК ДП МО «Івано-Франківський ЛПК») є самостійним підприємством, відповідає по своїх зобов’язаннях належним йому майном, на яке за законодавством України може бути звернено стягнення і знаходиться в безпосередньому підпорядкуванні  ДП МО «Івано-Франківський ЛПК».

Згідно довідки Тернопільського обласного управління статистики №22-40 від 10.09.1999р. Тернопільське управління виробничо-технологічної комплектації  Івано-Франківського ЛПК МО України зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 24633164 як структурний підрозділ загальнодержавної власності Міністерства оборони України без права юридичної особи.

10.05.2002р. ДПІ у м.Тернополі було прийнято рішення №16545 про стягнення коштів та інших активів платника податків Тернопільське УВТК ДП МО «Івано-Франківський ЛПК» в зв’язку з наявністю податкової заборгованості.

До складу майна Тернопільського УВТК ДП МО «Івано-Франківський ЛПК» на час опису активів входили цілісні майнові комплекси, сукупність яких забезпечувала провадження окремої господарської діяльності із завершеним циклом виробництва, а саме: залізобетонне виробництво – випуск залізобетонних виробів; зварювальне виробництво – випуск металовиробів; столярне виробництво – випуск товарів народного споживання, в т.ч. будівельних детелей, столярних виробів.

29.07.2003р. податковим органом в особі податкового керуючого Галашин О.І. було складено акт опису активів Тернопільського УВТК ДП МО «Івано-Франківський ЛПК» в рахунок погашення податкового боргу.

Військовий прокурор Тернопільського гарнізону звернувся до суду із позовом про визнання недійсним вищезазначений акт опису активів, зокрема, посилаючись на те, що діяльність Міністерства оборони України пов’язана із управлінням майном підприємств та організацій, що належать до сфери управління цього міністерства, за наявності спорів, передбачає, у відповідності до ст.121 Конституції України, представництво інтересів держави прокуратурою України.

Колегія Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що прокурор не може здійснювати представництво інтересів держави в адміністративному суді, зокрема, шляхом звернення до адміністративного суду з позовною заявою і інтересах інших осіб, крім держави в особі органу державної влади або органу місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України, частин 2, 5 статті 36-1 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Згідно з частиною 2 статті 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.

Інтереси держави закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, звернення прокурора до адміністративного суду з позовною заявою в інтересах самостійних господарюючих суб'єктів з питань, які не торкаються загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, порушують матеріальні або інші інтереси держави, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, у разі, якщо інтереси останніх не збігаються з інтересами органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції, за відсутності ознак порушення цими органами матеріальних або інших інтересів держави, не є представництвом інтересів держави і законом прокурора такими повноваженнями не наділено.

За таких обставин, заявляючи позов про визнання нечинним акту опису активів Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації «Івано-Франківського ЛПК», яке є самостійним підрозділом Державного підприємства Міністерства оборони України «Івано-Франківський ліспромкомбінат», Військовий прокурор Тернопільського гарнізону фактично звернувся не в загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) інтересах держави, а в інтересах самостійних господарюючих суб’єктів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2009р. у справі за позовом заступника прокурора Донецької області в інтересах Кабінету Міністрів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Державної акціонерної компанії “Українське видавничо-поліграфічне об’єднання”, Державного відкритого акціонерного товариства “Донбаскнига” до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Донецької філії приватного підприємства “Автоексперт” про визнання нечинним акту опису активів.

Якщо позовну заяву подано від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи, згідно приписів ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, це є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Виходячи з вимог ч.1 ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду з підстав, встановлених ст. 155 цього Кодексу.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції – задовольнити частково.

Постанову господарського суду Тернопільської області від 31 січня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 рокуу справі  № 1/81-4606(22а-6154/08)- скасувати.

Залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.