Ухвала суду № 45368280, 04.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2015 рокусправа № П/811/399/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року по справі № П/811/399/14 за позовом приватного підприємства «Кіровоградський митний термінал» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Кіровоградський митний термінал» звернулося до суду з адміністративним позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2014 року № 0000042205.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий кредит сформовано ним відповідно до пп. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, до податкового кредиту віднесено суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, що підтверджені податковими накладними та митними деклараціями, оформленими відповідно до вимог ст.. 201 Податкового кодексу України. Крім того, позивач вказує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000042205 від 27.01.2014 р., прийняте Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, посадовою особою Кіровоградської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «НТЦ-М.В.М.» за червень 2013 р. та ТОВ «Альфа-ІНКС» за липень та серпень 2013 року, за результатами якої складено акт №3/11-23-22-05/36793637 від 14.01.2014 р.

Згідно висновків зазначеного акту встановлено наступні порушення:

- п.198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в частині включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів, чим завищено суму податкового кредиту на загальну суму 142 500 грн.., в т.ч. за червень 2013 року в сумі 19000 грн., за липень 2013 року в сумі 104500 грн., за серпень 2013 року в сумі 1900 грн.

В акті перевірки зазначено, що правочини між позивачем та його контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, отже зазначені правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків. Єдииною метою укладених угод між контрагентами і позивачем було штучне створення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, як вбачається з акту перевірки №3/11-23-22-05/36793637 від 14.01.2014 р., наведені у ньому висновки відповідача про недійсність правочинів між позивачем з ТОВ «НТЦ-М.В.М.» в червні 2013 р. та ТОВ «Альфа-ІНКС» в липні та серпні 2013 року ґрунтуються на підставі акту ДПІ у Московському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області №165/2202/37458142 від 11.10.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-ІНКС» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період з 01.03.2013 р. по 30.06.2013 р. та акту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2017/26-55-01/37450913 від 31.10.2013 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфа-ІНКС» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Захід - Схід» за червень, липень 2013 року та ТОВ «ТД Оіл Трейд» за період липень 2013 р.», відповідно до яких діяльність контрагентів-постачальників була спрямована на надання податкових вигод та проведення безтоварних операцій різним суб'єктам підприємницької діяльності, в тому числі й ПП «Кіровоградський митний термінал».

В результаті встановлених порушень підприємством занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті на загальну суму 142 500 грн., в т.ч. за червень 2013 року в сумі 19 000 грн., за липень 2013 року в сумі 104 500 грн., за серпень 2013 року в сумі 1 900 грн.

На підставі цього акта перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000042205 від 27.01.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 213 750 грн., з яких 142 500 грн. - за основним платежем, 71 250 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Пунктом 198.6 статті 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, понесення витрат, у зв'язку з господарської діяльністю платника, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Кіровоградський митний термінал» діє на підставі статуту, згідно з пп.3.2 п.3 якого предметом діяльності підприємства є, зокрема, послуги митних брокерів.

На підставі ліцензії Державної митної служби України серії АД №039533 ПП «Кіровоградський митний термінал» надано право на здійснення митної брокерської діяльності.

У період, що перевірявся між ПП «Кіровоградський митний термінал» (замовник) та ТОВ «НТЦ-М.В.М.» (виконавець) укладено договір на виконання робіт №310513 від 31.05.2013 р., за умовами якого ТОВ «НТЦ-М.В.М.» у червні 2013 р. надавало послуги позивачу з перевірки документів, наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів на загальну суму 114000грн., у тому числі ПДВ - 19000 грн.

Виконання зазначених послуг підтверджено актами виконаних робіт з додатками та податковими накладними.

Означені податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового Кодексу, підписані та скріплені печаткою ТОВ «НТЦ-М.В.М.» та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 р.

Оплату вартості виконаних робіт позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Суму ПДВ у розмірі 19000 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2013 року.

Крім того, між ПП «Кіровоградський митний термінал» (замовник) та ТОВ «Альфа-ІНКС» (виконавець) укладено договір на виконання робіт №270613 від 27.06.2013 р., за умовами якого ТОВ «Альфа-ІНКС» надавало послуги позивачу з перевірки документів, наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства і надання кваліфікаційних відповідей з питань складання зовнішньоекономічних контрактів на загальну суму 74100грн., у тому числі ПДВ - 123500 грн.

Виконання зазначених послуг підтверджується актами виконаних робіт з додатками та податковими накладними.

Податкові накладні відповідають вимогам ст.201 Податкового Кодексу, підписані та скріплені печаткою ТОВ «Альфа-ІНКС» та включені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за червень 2013 р.

Оплату вартості виконаних робіт позивачем здійснено у формі безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжними дорученнями.

Суму ПДВ у розмірі 104500 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за червень 2013 року, в розмірі 19000 грн.

Означені вище документи містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції, фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача.

На момент укладення та реалізації договорів контрагенти позивача мали зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, були зареєстровано як платники податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до укладених договорів-доручень на декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України ПП «Кіровоградський митний термінал» надавало послуги з декларування товарів й іншого майна, що переміщується через митний кордон України, зокрема, ТОВ «Три Стар» 05.01.2012 р., ТДВ «Інтерресурси» 08.01.2013 р., ПАТ «Кіровоградолія» 15.11.2012 р., ТОВ «Єврощебінь» 05.04.2013 р., ТОВ «Компанія Арсенал» 23.04.2013 р., ПП «Астарта-Груп», ТОВ «Кононівський елеватор» 22.05.2013 р., ТОВ «Євростандарт-Автогаз» 08.10.2012 р., ПАТ КГЗМ «Цукрогідромаш» 06.04.2013 р., ТОВ «Круп'яний дім» 01.01.2013 р., ТОВ ВКФ «Велта» 15.05.2013 р., ТОВ «Укрпромтара» 07.06.2013 р., ТОВ «Садеко органік» 17.09.2012 р., ДП «Олександрівський лісгосп» 10.01.2013 р., ПАТ «МААК «Урга» 16.04.2013 р.

На підставі зазначених договорів ПП «Кіровоградський митний термінал» здійснено декларування вантажів та оформлено вантажні митні декларації для надання митному органу. Замовниками на банківський рахунок ПП «Кіровоградський митний термінал» за надані митні брокерські послуги були перераховані грошові кошти, що підтверджується копіями платжних доручень, наданих представником позивача.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач пояснює, що для здійснення своєї статутної діяльності, у зв'язку з недостатньою кількістю штатних працівників та значним обсягом роботи, ПП «КМТ» уклав договори про надання послуг щодо вивчення та підготовки документів стосовно товарів, які належало розмитнити з ТОВ «НТЦ-М.В.М» та ТОВ «Альфа-ІНКС». Згідно укладених договорів вказані підприємства виконували роботи з перевірки документів, наданих для митного оформлення на відповідність вимогам митного законодавства.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, під час здійснення позивачем господарської діяльності.

До того ж, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України на одну із сторін цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснення контролю за дотриманням усіма постачальниками по ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників по ланцюгу постачання або через відсутність висновків зустрічних перевірок таких постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на відображення відповідних сум в податковому обліку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України»).

Крім того, податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

Виходячи з вищевикладеного, зважаючи на наявність у позивача, належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, вбачається, що позивачем виконані всі умови для віднесення відповідних сум до податкового кредиту з операцій надання послуг, у зв'язку з чим у відповідача відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов'язання податку на додану вартість, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 січня 2014 року № 0000042205.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 17 червня 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов