Ухвала суду № 45348809, 04.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Київ К/800/10826/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013

у справі 2а-12132/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє"

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва

Державної податкової служби

про визнання дії протиправними, скасування податкових повідомлень-

рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Основ'янської Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби

про визнання дії протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Арх-Ательє» з питань дотримання вимог діючого законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Беліал» за період з 16.11.2007 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт від 20.03.2012 року №320/23-12/31515812

Перевіркою встановлено, що позивачем порушено п.п. 5.2.1. п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 пп. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищезазначеного акта відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: - від 12.04.2012 року № 0000682280, яким ТОВ «Арх-Ательє» визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 475 450, 00 грн..; від 12.04.2012 року № 0000692280, яким ТОВ «Арх-Ательє» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 594 313, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка позивача була проведена на підставі пп. 78.1.11, п. 78.1, ст. 78 ,п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України.

Як зазначено в акті від 20.03.2012 року №320/23-12/31515812, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва отримано на виконання лист СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві № 5а/10-27926 від 14.12.2011 року з доданою постановою про призначення позапланової документальної перевірки від 14.12.2011 року ТОВ «Арх-Ательє» з питань дотримання вимог діючого законодавства в сфері оподаткування під час здійснення фінансово-господарських взаєморозрахунків з ПП «Беліал».

Відповідач посилався на порушену СВ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві кримінальну справу №10-27926 за фактом вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України.

Так, відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 ст. 78 ПК, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно з пунктом 86.9 статті 86 ПК (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що оскільки пункт 86.9 статті 86 та підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК не конкретизують коло осіб, щодо яких може бути призначено документальну позапланову перевірку за наявності відповідної постанови компетентної особи, винесеної в порядку кримінально-процесуального законодавства, то відповідну документальну перевірку за постановою слідчого, прокурора, органу дізнання чи суду може бути проведено щодо будь-яких осіб; у зв'язку з цим правила пункту 86.9 статті 86 ПК поширюються на порядок оформлення результатів документальних позапланових перевірок щодо будь-яких осіб, якщо такі перевірки були проведені на підставі пп. 78.1.11 п. 78.11 ст. 78 ПК, тобто в межах кримінально-процесуального законодавства чи законодавства про оперативно-розшукову діяльність.

За змістом пункту 86.9 статті 86 ПК статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, а тому вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи, що у розглядуваній справі перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, за відсутності доказів набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 у справі 2а-12132/12/2670 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 у справі 2а-12132/12/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко