Рішення № 4527209, 17.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2009 р. Справа № 07/316-08

вх. № 8879/5-07

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2, дов. № 334684 від 10.11.07 р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1 м. Ізюм

до Ізюмського комунального водопровідно-каналізаційного господарства, м.Ізюм  

про стягнення 5597,20 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ФОП ОСОБА_1, звернувся до суду з позовомпро стягнення з відповідача - Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства, з урахуванням заявлених та прийнятих судом уточнень, як таких, що відповідають вимогам чинного господарського процесуального законодавства, 5967,09 грн. заборгованості, в т.ч. 5000, 00 основного боргу, пов*язаного з невиконанням відповідачем грошового зобов*язання за договором на надання юридичних послуг від 24.07.08 р., 575,34 грн. пені, 320,00 грн. інфляційних нарахувань, 71,75 грн. - 3% річних та відшкодування судових витрат по справі.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві, зокрема, посилаючись на ненадання позивачем будь-яких послуг, передбачених договором від 24.07.08р., в зв*язку з чим вважає відсутніми грошові зобов*язання відповідача перед позивачем. Зауважує, що у зв*язку з тим, що відповідач є підконтрольним підприємством, яке має в розпорядженні бюджетні кошти та державне майно, всі розрахунки повинні здійснюватися на підставі оформлених фінансових документів, які підтверджують факт здійснення господарської операції, відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Пояснив суду помилковість внесення в договір умов попередньої оплати послуг.

Ухвалою від 21.01.09 р., відповідно до ст. 69 ГПК України, було задоволено узгоджене представниками сторін клопотання про продовження строку розгляду справи до 01.03.09 р.

Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до укладеного між сторонами по справі договору на надання юридичних послуг від 24.07.08 р. (далі - договір), позивач (виконавець) зобов*язався, за завданням відповідача (замовника) надавати юридичні послуги, а останній - оплатити їх на умовах, передбачених п. 3.2.1 договору - в розмірі 5000,00 грн. протягом п*яти днів з моменту укладання договору, тобто, до 29.07.08 р.

Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що юридичні послуги, які надає позивач, полягають у веденні судових справ відповідача, а саме: участі в судових засіданнях (представництво), складання процесуальних документів.

Згідно п. 1.3 договору, позивач прийняв на себе ведення справи № 2а-22/08 в Харківському окружному адміністративному суді за позовом відповідача до Ізюмської об*єднаної державної податкової інспекції в Харківській області про визнання податкового боргу безнадійним в загальній сумі 277650,66 грн. та про зобов*язання Ізюмської ОДПІ списати податкову заборгованість за збором на геологорозвідувальні роботи в загальній сумі 165332,66 грн. та збору за спеціальне використання водних ресурсів в загальній сумі 112318,00 грн.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов*язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов*язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто, якщо інше не передбачено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов*язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначалось вище, п. 3.2.1 договору сторони передбачили оплату відповідачем 5000,00 грн. протягом 5 днів з моменту підписання договору, тобто, здійснити попередню оплату послуг.

Відповідач дане зобов*язання не виконав, попередню оплату не здійснив, чим порушив прийняті договірні зобов*язання.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов*язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов*язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання грошового зобов*язання в сумі 5000,00 грн. з 30.07.08 р.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов*язання.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов*язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов*язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов*язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що, якщо за порушення зобов*язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі.

Відповідно до п. 4.3 договору сторони забезпечили виконання грошового зобов*язання замовника пенею в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення, не виключаючи відповідальності за знецінення коштів в результаті інфляційних процесів.

Перевіркою порядку розрахунку пені, судом встановлено, що позивачем правомірно нараховано пеню за період з 30.07.08 р. по 21.01.09 р. в сумі 575,34 грн., вимоги по стягненню якої підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України та п. 4.3 договору, боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши нарахування позивача, суд вважає необхідним вимоги по стягненню інфляційних втрат в сумі 320,00 грн. та 3% річних в сумі 71,75 грн. задовольнити.

Заявлену позовну вимогу про стягнення боргу в сумі 5000,00 грн. суд не задовольняє з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, умовами договору про надання послуг сторони передбачили оплату послуг шляхом здійснення попередньої оплати 5000,00 грн. протягом 5 днів з моменту підписання договору.

Цивільним кодексом України та іншими актами цивільного законодавства не врегульовані відносини щодо вирішення спорів по виконанню зобов*язань при встановленні в договорі про надання послуг порядку розрахунків шляхом внесення замовником 100% попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Так, суд вважає можливим, за аналогією закону, застосувати до спірних правовідносин норми ст.693 ЦК України, відповідно до якої, якщо договором встановлений обов*язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений, відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов*язку щодо попередньої оплати товару, застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу.

Згідно ст. 538 ЦК України, виконання свого обов*язку однією із сторін, яке, відповідно до договору, обумовлене виконанням другою стороною свого обов*язку, є зустрічним виконанням зобов*язання. При зустрічному виконанні зобов*язання сторони повинні виконувати свої обов*язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, , не випливає із суті зобов*язання або звичаїв ділового обороту. У разі невиконання однією із сторін у зобов*язанні свого обов*язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов*язку у встановлений строк (термін), або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов*язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3). Якщо зустрічне виконання обов*язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов*язку, друга сторона повинна виконати свій обов*язок (частина 4).

Надані позивачем документи в підтвердження виконання ним договірних зобов*язань по наданню юридичних послуг не можуть бути прийняті судом як належні докази, так як, не підтверджують особистого, як того вимагає закон, виконання позивачем зобов*язань за договором. Позивачем не доведено надання йому, у встановленому законом порядку, повноважень на представництво в судових органах інтересів відповідача по справі № 2а-22/08 та не доведено факт виготовлення саме ним листа № 1099 від 24.09.08 р. на адресу Ізюмської ОДПІ, пояснення на адресу Харківського окружного адміністративного суду від 19.09.08 р. та клопотання від 28.10.-08 р., так як вони підписані керівниками відповідача.

З огляду на викладене, суд визнає вимоги позивача позбавленими фактичного та правового обгрунтування, такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, у зв*язку з ненаданням доказів в підтвердження обставин, викладених у позові, що порушує умови ст. 33 ГПК України, згідно якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави вимог та заперечень.

В зв*язку з частковим задоволенням позовних вимог, сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, згідно норм господарського процесуального законодавства, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 46, 49, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 8, 526, 530, 538, 610, 611, 612, 624, 693, 901, 902, 903 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Ізюмського комунального водопровідно-каналізаційного господарства (вул. Калініна, 11, м. Ізюм, Харківська область,64300, код ЄДРПОУ 24673063, п/р 26009301760109 у філії "Відділення Промінвестбанку м.Ізюм Харківської області", МФО 351492) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1) 575,34 грн. пені, 320,00 грн. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 71,75 грн., 16,53 грн. державного мита та 19,12 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині вимог щодо стягнення з відповідача 5000,00 грн. боргу, в позові відмови.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 18 лютого 2009 року.

Суддя